≈коном≥ка п≥дприЇмства > ‘орми ≥нвестуванн¤

«аконом ”крањни Уѕро ƒержавну програму заохоченн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањн≥Ф(1994р.) встановлювалис¤ пр≥оритетн≥ сфери дл¤ ≥ноземного ≥нвестуванн¤, висувалис¤ вимоги до ≥нвестор≥в, ¤к≥ претендують на одержанн¤ додаткових п≥льг, ≥ зм≥ст п≥льг, що надаютьс¤ стосовно ≥нвестиц≥йних проект≥в ≥ пр≥ор≥тетних сфер.

≤нвестуванн¤ може проводитис¤ ≥ноземними ≥нвесторами у вигл¤д≥ : ≥ноземноњ валюти; будь-¤кого рухомого чи нерухомого майна; акц≥й, обл≥гац≥й та ≥нших ц≥нних папер≥в, а також вексел≥в та ≥нших грошових вимог; будь-¤ких прав ≥нтелектуальноњ власност≥, що мають варт≥сть (включаючи авторськ≥ права, винаходи, торгов≥ знаки); прав на господарську д≥¤льн≥сть (таких, ¤к розв≥дуванн¤, розробка,добуванн¤,експлуатац≥¤ природних ресурс≥в, отриманих за законом чи угодою); платних послуг; в ≥ншому вигл¤д≥, щоне суперечить чинному законодавству ”крањни.

≤ноземн≥ ≥нвестори мають право зд≥йснювати ≥нвестиц≥њ у таких формах:

пайова участь ≥ноземних ≥нвестор≥в у п≥дприЇмствах ”крањни;

створенн¤ п≥дприЇмств, ¤к≥ повн≥стю належать ≥ноземним ≥нвесторам;

придбанн¤ д≥ючих п≥дприЇмств;

придбанн¤ рухомого ≥ нерухомого майна (земельн≥ д≥л¤нки, будинки, обладнанн¤, транспорт та ≥н.)

¬ ц≥лому потр≥бно в≥дзначити, що в ”крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ поступове становленн¤ ринкових орган≥зац≥йних структур. —фо≠рмован≥ та д≥ють нов≥ ≥нституц≥њ, ¤к≥ регулюють або забезпечують зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть, формуЇтьс¤ мережа ф≥рм та ор≠ган≥зац≥й, ¤к≥ надають методичну, консультац≥йну та практичну допомогу веденню м≥жнародного б≥знесу на територ≥њ ”крањни.

«начну роботу з акумул¤ц≥њ та ефективного використанн¤ ве≠ликих ≥ноземних ≥нвестиц≥й виконуЇ ”крањнська державна креди≠тно-≥нвестиц≥йна компан≥¤. « метою запоб≥ганн¤ суперечок м≥ж ≥-юземними ≥нвесторами та органами виконавчоњ влади ≥ м≥сцево≠го самовр¤дуванн¤ ”казом ѕрезидента ”крањни у 1997 p. утворе≠но палату незалежних експерт≥в з питань ≥ноземних ≥нвестиц≥й ¤к пост≥йно д≥ючий консультативно-дорадчий орган.

ѕричинами, ¤к≥ заважають залученню ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањну, можна визначити так≥:

1) ≥ноземним ≥нвесторам практично не надаЇтьс¤ жодних га≠рант≥й щодо забезпеченн¤ њх прав власност≥;

2) ≥ноземн≥ ≥нвестори розраховують на поверненн¤ своњх вкла≠день через 6 рок≥в при середньор≥чн≥й прибутковост≥ 38 % (дл¤ ”крањни це нереально);

3) у багатьох крањнах потенц≥йн≥ ≥нвестори недостатньо по≥н≠формован≥ про стан та перспективи розвитку економ≥ки ”крањни;

4) основним недол≥ком чинних нормативних документ≥в, що регулюють ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть в ”крањн≥, Ї њх неузгоджен≥сть м≥ж собою.

ƒл¤ ”крањни ¤к держави з перех≥дною економ≥кою важливо розгл¤дати залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й у контекст≥ структур≠них зм≥н та економ≥чного зростанн¤.

ѕр≥оритетними завданн¤ми, що мають розв'¤зати ≥ноземн≥ ≥н≠вестиц≥њ, Ї:

1) структурна реформа економ≥ки;

2) технолог≥чне оновленн¤ виробництва;

3) виробництво товар≥в широкого вжитку;

4) подоланн¤ залежност≥ крањни в≥д ≥мпорту.

≤нтелектуальн≥ ≥нвестиц≥њ

ќдн≥Їю з≥ складових ≥нвестиц≥йного ринку Ї ринок ≥нтелекту≠альних товар≥в ≥ послуг. ќб'Їктом цього ринку виступаЇ особли≠вий товар Ч ≥нтелектуальна власн≥сть ≥ндив≥дуума чи колективу. «в≥дси Ч дв≥ форми ≥нтелектуальноњ власност≥: ≥ндив≥дуальна ≥ колективна.  р≥м того, ≥нтелектуальна власн≥сть може бути роз≠под≥лена на к≥лька вид≥в:

≤) виключна власн≥сть Ч запатентована чи захищена авторсь≠ким правом;

2) ≥нформац≥йна власн≥сть Ч у вигл¤д≥ надбаних знань, ≥дей, досв≥ду, навичок, квал≥ф≥кац≥њ. ¬она не маЇ правового захисту та реал≥зуЇтьс¤ у вигл¤д≥ ≥нформац≥йних послуг на контрактн≥й ос≠нов≥ через вивченн¤, осв≥ту чи публ≥кац≥ю;

3) л≥ценз≥йна власн≥сть Ч у вигл¤д≥ придбаних ≥нвестором прав власност≥ чи користуванн¤, ¤к≥ ф≥ксуютьс¤ л≥ценз≥¤ми.

ћожна виокремити ще один вид ≥нтелектуальноњ власност≥, ¤кий не може бути запатентований, оск≥льки його авторами мо≠жуть виступати к≥лька ≥ндив≥дуум≥в чи колектив≥в. “ака власн≥сть маЇ властив≥сть швидко перетворюватис¤ з виключноњ на сусп≥≠льне надбанн¤. ѕрикладом њњ слугують окрем≥ ≥дењ та пропозиц≥њ, ¤к≥ реал≥зуютьс¤ у законодавчих та нормативних актах, втрачаю≠чи при цьому авторство. « метою захисту прав на таку власн≥сть автори користуютьс¤ послугами спец≥альних реЇстрац≥йних ф≥рм, що ф≥ксують пр≥оритет. ≤нший спос≥б захисту такоњ власност≥ Ч спос≥б першоњ публ≥кац≥њ.

ќб'Їкти ≥нтелектуальних ≥нвестиц≥й класиф≥куютьс¤ за видами ≤нтелектуальноњ власност≥. ¬ першу чергу це винах≥д, корисна модель, промисловий зразок, знак дл¤ товар≥в та послуг.

¬инах≥д (корисна модель) Ч це результат творчоњ д≥¤льност≥ людини в будь-¤к≥й галуз≥ технолог≥њ. ѕраво власност≥ на винах≥д засв≥дчуЇтьс¤ патентом терм≥ном д≥њ 20 рок≥в, корисна модель пате≠нтуЇтьс¤ на 5 рок≥в з можливим подовженн¤м терм≥ну ще на 3 роки.

ѕромисловий зразок Ч це результат творчоњ д≥¤льност≥ людини у сфер≥ художнього конструюванн¤. “аким результатом може бути форма, малюнок, ≥н. ѕатенти на промислов≥ зразки видають терм≥≠ном на 10 рок≥в з можливим подовженн¤м терм≥ну ще до 5 рок≥в.

«нак дл¤ товар≥в ≥ послуг Ч це позначенн¤, за ¤ким товари та послуги одних виробник≥в в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д товар≥в та послуг ≥нших. ѕраво власност≥ на знаки засв≥дчуЇтьс¤ св≥доцтвом на те≠рм≥н 10 рок≥в з можливим наступним пер≥одичним подовженн¤м щоразу на 10 рок≥в.

¬ ”крањн≥ об'Їкти ≥нтелектуальноњ власност≥ реЇструютьс¤ у ƒержавному ком≥тет≥ ”крањни з питань ≥нтелектуальноњ власност≥ (ƒержпатент ”крањни).

ќб'Їктами ≥нтелектуальноњ власност≥ можуть бути також нау≠ков≥ теор≥њ, математичн≥ методи, плани, правила, програми дл¤ обчислювальноњ техн≥ки, художн≥ твори тощо.

«алежно в≥д виду ≥нтелектуальна власн≥сть по-р≥зному реал≥зуЇтьс¤ на ринку ≥нтелектуальних товар≥в ≥ послуг. ” б≥льшост≥ випадк≥в ≥нтелектуальн≥ товари та послуги стають об'Їктом ≥нве≠стиц≥й, однак вони можуть бути реал≥зован≥ й на споживчому ринку. ≤нвестор придбаваЇ ≥нтелектуальн≥ товари та послуги дл¤ ви≠користанн¤ в ≥нвестиц≥йн≥й (п≥дприЇмницьк≥й) д≥¤льност≥ з метою подальшого отриманн¤ доходу. “ому вкладенн¤ в ≥нтелектуальну, власн≥сть можуть носити назви ≥нтелектуальних ≥нвестиц≥й.

≤нтелектуальн≥ ≥нвестиц≥њ зд≥йснюютьс¤ у вигл¤д≥:

1) придбанн¤ виключних прав користуванн¤ Ч куп≥вл¤ патен≠т≥в, л≥ценз≥й на винах≥д, промислов≥ зразки, товарн≥ знаки;

2) придбанн¤ ≥нформац≥йних послуг через найманн¤ р≥зного роду спец≥ал≥ст≥в Ч вчених ≥ практик≥в за контрактом чи у вигл¤≠д≥ разового придбанн¤ ≥нформац≥йних послуг (консультуванн¤. експертиза, рекомендац≥њ та ≥н.);

3) придбанн¤ науково-техн≥чноњ продукц≥њ, тобто ≥нтелектуаль≠них товар≥в у матер≥альн≥й форм≥ (проектно-кошторисноњ доку≠ментац≥њ, програм, методик, ноу-хау);

4) вкладень у людський кап≥тал, тобто витрат на осв≥ту, п≥дго≠товку та переп≥дготовку кадр≥в, навчанн¤ тощо.

‘≥нансуванн¤ ≥нтелектуальних ≥нвестиц≥й може зд≥йснюва≠тис¤ за рахунок трьох джерел: бюджетних асигнувань ≥ кошт≥в державних п≥дприЇмств; приватноп≥дприЇмницького кап≥талу; спон≠сорських кошт≥в, субсид≥й окремих ф≥рм чи приватних ос≥б. ўо≠до першого з перел≥чених джерел, то воно зд≥йснюЇтьс¤ держа≠вою з метою п≥двищенн¤ ≥нтелектуального потенц≥алу сусп≥льст≠ва. —поживачами ≥нтелектуальних товар≥в ≥ послуг, ¤к≥ ф≥нансу≠ютьс¤ з держбюджету, виступають широк≥ верстви населенн¤, ¤к≥ навчаютьс¤ у середн≥х школах, ѕ“”, л≥це¤х, коледжах, техн≥ку≠мах, вузах, працюють у державних Ќƒ≤, купують навчальну л≥те≠ратуру за державними п≥льговими ц≥нами. ≤нтелектуальн≥ ≥нвес≠тиц≥њ до науково-досл≥дницькоњ д≥¤льност≥ реал≥зуютьс¤ у вигл¤д≥ венчурних проект≥в, через створенн¤ р≥зного роду науково-дос≠л≥дницьких, ≥нжин≥рингових та консалтингових ф≥рм. “аку фор≠му ≥нтелектуальних ≥нвестиц≥й в≥днос¤ть до ≥нновац≥й.

ѕосередницьк≥ функц≥њ на ринку ≥нтелектуальних товар≥в ≥ по≠слуг зд≥йснюють брокерськ≥ ф≥рми та науково-консультац≥йн≥ центри, що розпор¤джаютьс¤ банками даних про найнов≥ш≥ ви≠находи, промислов≥ зразки, науково-техн≥чн≥ розробки, ¤к≥ захи≠щен≥ патентами та л≥ценз≥¤ми, ≥нш≥ ≥нтелектуальн≥ товари ≥ по≠слуги. “ак≥ ф≥рми мають також банки даних про дипломованих спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ можуть залучатис¤ до зд≥йсненн¤ того чи ≥ншого ≥нвестиц≥йного проекту на контрактн≥й основ≥.

Ѕ≥льш≥сть крањн з ринковою економ≥кою мають у своЇму роз≠пор¤дженн≥ в ≥нтелектуальн≥й сфер≥ ц≥лий р¤д установ, ¤к≥ функ≠ц≥онують за рахунок субсид≥й з боку ф≥рм та окремих приватних ос≥б. “ак≥ недержавн≥ фонди, асоц≥ац≥њ, центри, ун≥верситети та коледж≥ називають неприбутковими закладами, а ф≥рми та приватних ос≥б, ¤к≥ виступають у рол≥ ≥нвестор≥в, Ч донорами. ѕод≥бний альтернативний бюджетному та п≥дприЇмницькому сектор ¤кий зд≥йснюютьс¤ ≥нтелектуальн≥ ≥нвестиц≥њ, ¤к ≥ ≥нш≥ ц≥л≥. –езультатом д≥¤льност≥ таких заклад≥в сфер≥ Ї покращенн¤ життЇвого р≥вн¤ окрем≥ отже, виграш сусп≥льства в ц≥лому.

≤нновац≥йна форма ≥нвестиц≥й

≤нновац≥йна д≥¤льн≥сть виступаЇ одн≥Їю з форм ≥нвестуванн¤ , ¤ке у даному раз≥ зд≥йснюЇтьс¤ з метою впровадженн¤ дос¤гнень науки ≥ техн≥ки у виробництво та соц≥альну сферу.

≤нновац≥йна д≥¤льн≥сть включаЇ:

1) випуск та розпод≥л принципово нових вид≥в техн≥ки ≥ технолог≥й;

2) прогресивн≥ м≥жгалузев≥ структурн≥ зрушенн¤;

3) реал≥зац≥ю довгострокових науково-техн≥чних програм з тривалими терм≥нами окупност≥ витрат;

4) ф≥нансуванн¤ фундаментальних досл≥джень з метою зд≥йс≠ненн¤ ¤к≥сних зм≥н у систем≥ продуктивних сил крањни;

5) розробка та впровадженн¤ нових ресурсозбер≥гаючих тех≠нолог≥й, ¤к≥ спр¤мован≥ на покращенн¤ економ≥чного та еколог≥ч≠ного стану.

1	2	3	4

Ќазва: ‘орми ≥нвестуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3692 прочитано)