≈коном≥ка п≥дприЇмства > ‘орми ≥нвестуванн¤
ѕ≥д ≥нновац≥¤ми розум≥ють вкладенн¤ ≥нвестиц≥йного кап≥та≠лу у нововведенн¤, ¤к≥ призвод¤ть до к≥льк≥сних та ¤к≥сних по≠кращень п≥дприЇмницькоњ (виробничоњ") д≥¤льност≥. ѕ≥дготовка, обгрунтуванн¤, освоЇнн¤ та контроль за впрова≠дженн¤м ≥нвестиц≥й у нововведенн¤ ≥ Ї ≥нновац≥йний процес. √о≠ловними особливост¤ми його Ї цикл≥чн≥сть, поетапна реал≥зац≥¤ но≠вовведень та виключно високий ступ≥нь ризику, пов'¤заний з низь≠кою в≥рог≥дн≥стю усп≥шного вт≥ленн¤ новоњ ≥дењ у новому вид≥ про≠дукц≥њ (ц¤ в≥рог≥дн≥сть становить, ¤к правило, близько 9Ч10 %). ≤нновац≥йний цикл охоплюЇ весь комплекс в≥дносин вироб≠ництва та споживанн¤ ≥ ¤вл¤Ї собою пер≥од в≥д народженн¤ ≥дењ ƒо њњ комерц≥йноњ реал≥зац≥њ. ¬≥н включаЇ так≥ основн≥ етапи: Х досл≥дженн¤; Х розробку; Х п≥дготовку до виробництва; виробництво; реал≥зац≥ю; ” сучасному св≥т≥ ≥снуЇ безл≥ч форм державного регулюванн¤ ≥нновац≥йних процес≥в. ќкрем≥ компан≥њ та корпорац≥њ також про≠вод¤ть власну ≥нвестиц≥йну пол≥тику у прийн¤тн≥й дл¤ них форм≥. ќднак у вс≥х випадках основними ц≥л¤ми ≥нновац≥йноњ пол≥тики виступають стимулюванн¤ ≥нновац≥йноњ активност≥ та розвиток науково-техн≥чного потенц≥алу. ƒержавна ≥нновац≥йна пол≥тика повинна бути спр¤мована на створенн¤ спри¤тливого економ≥чного кл≥мату дл¤ зд≥йсненн¤ ≥н≠новац≥йних процес≥в та маЇ пов'¤зувати м≥ж собою сферу Ђчис≠тоњї (академ≥чноњ") науки та завданн¤ виробництва. –оль держави у сфер≥ п≥дтримки ≥нновац≥й, ¤к правило, зво≠дитьс¤ до виконанн¤ таких функц≥й: 1) спри¤нн¤ розвитку науки та њњ практичного застосуванн¤; 2) п≥дготовка наукових та ≥нженерних кадр≥в; 3) зд≥йсненн¤ р≥зного роду програм, спр¤мованих на п≥дви≠щенн¤ активност≥ ≥нновац≥йного б≥знесу, в межах Їдиноњ держав≠ноњ програми; 4) державн≥ замовленн¤ Ч головним чином у форм≥ контрак≠т≥в на проведенн¤ науково-досл≥дних ≥ досл≥дно-конструкторсь≠ких роб≥т (Ќƒƒ –), ¤к≥ забезпечують початковий попит; 5) стимулюванн¤ зростанн¤ ефективност≥ та необх≥дност≥ прийн¤тт¤ ≥нновац≥йних р≥шень окремими ф≥рмами з боку держа≠вних ф≥нансових установ та ≥нших орган≥в виконавчоњ влади; 6) посередництво у справ≥ ефективноњ взаЇмод≥њ академ≥чноњ та прикладноњ науки, а також стимулюванн¤ кооперац≥њ промисло≠вих корпорац≥й та ун≥верситет≥в у сфер≥ Ќƒƒ –. ‘орми впливу держави в ≥нновац≥йн≥й сфер≥ под≥л¤ютьс¤ на пр¤м≥ та непр¤м≥. ѓх сп≥вв≥дношенн¤ визначаЇтьс¤ економ≥чною ситуац≥Їю в крањн≥ та вибором у зв'¤зку з цим концепц≥њ державного регулюванн¤. ќстанн¤ може бути ор≥Їнтована на ринков≥] в≥дносини або спр¤мована на централ≥зований вплив. ѕр¤м≥ методи державного регулюванн¤ ≥нновац≥йноњ д≥¤льно≠ст≥ зд≥йснюютьс¤ в адм≥н≥стративн≥й та ц≥льов≥й формах. јдм≥н≥≠стративна форма регулюванн¤ ¤вл¤Ї собою пр¤ме дотац≥йне ф≥≠нансуванн¤ через державн≥ ц≥льов≥ програми п≥дтримки нововве≠день, у тому числ≥ ≥ на малих науком≥стких ф≥рмах, створенн¤ си≠стеми державних контракт≥в на придбанн¤ тих чи ≥нших товар≥в ≥ послуг, наданн¤ кредитних п≥льг ф≥рмам дл¤ реал≥зац≥њ нових ≥дей. ] ÷≥льове ф≥нансуванн¤ Ч це один з елемент≥в системи контракт≠них в≥дносин, за ¤ких укладаютьс¤ угоди м≥ж замовниками та п≥др¤дниками. Ќепр¤м≥ методи нац≥лен≥ на стимулюванн¤ ≥нновац≥йних про≠грам ≥ створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ новаторськоњ д≥¤льност≥. ,[о них належать: 1) л≥берал≥зац≥¤ податковоњ та амортизац≥йноњ пол≥тики (так, у LUA податков≥ та амортизац≥йн≥ п≥льги покривають до 20 % загальних витрат на Ќƒƒ –); 2) створенн¤ соц≥альноњ ≥нфраструктури, що включаЇ формулюванн¤ Їдиноњ ≥нформац≥йноњ системи крањни. ќсновн≥ етапи розвитку ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥: Х розробка комплексного соц≥ально-економ≥чного та науково-тех≠н≥чного прогнозу розвитку крањни на довгострокову перспективу; Х довготерм≥нове прогнозуванн¤; Х формуванн¤ перел≥ку стратег≥чних напр¤м≥в ≥ державних програм, що пов'¤зан≥ з нововведенн¤ми у найважлив≥ших секто≠рах економ≥ки та соц≥ального розвитку, таких ¤к харчова та оздо≠ровча сфери, фармаколог≥¤, буд≥вельн≥ матер≥али та технолог≥њ, товари народного споживанн¤, еколог≥¤ та ≥н.; Х створенн¤ системи орган≥в регулюванн¤ ≥нновац≥йноњ д≥¤ль≠ност≥, починаючи з≥ структур рег≥ональних в≥дд≥лень (у кожн≥й област≥, ј– рим та м≥стах иЇв≥ ≥ —евастопол≥), ¤к≥ провод¤ть конкур≠си проект≥в, що мають державне значенн¤, та залучають дл¤ њх ф≥нансуванн¤ кошти банк≥в, компан≥й, в≥домств, що зац≥кавлен≥ в реал≥зац≥њ цих проект≥в. ошти ƒ≤‘ формуютьс¤ за рахунок в≥д≠рахувань п≥дприЇмств та орган≥зац≥й у розм≥р≥ 1 % в≥д обс¤гу ре≠ал≥зованоњ продукц≥њ з в≥дношенн¤ витрат на соб≥варт≥сть про≠дукц≥њ, з ¤ких 0,3 % перераховуЇтьс¤ до центрального органу ƒ1‘, 0,7 % Ч в його рег≥ональн≥ в≥дд≥ленн¤.
Ќазва: ‘орми ≥нвестуванн¤ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3692 прочитано) |