Ѕанк≥вська справа >  редити в ”крањн≥

 редити в ”крањн≥

≤стор≥¤ розвитку кредитних в≥дносин у незалежн≥й ”крањн≥ ще досить коротка. јле складалась вона на баз≥ тих кредитних в≥дносин, ¤к≥ ≥снували в –ад¤нському —оюз≥ з його адм≥н≥стративно-командною системою господарюванн¤. ўоправда, у галуз≥ кредитних в≥дносин перех≥д в≥д староњ до ринковоњ системи господарюванн¤ зд≥йснювавс¤ швидше, н≥ж в ≥нших сферах житт¤ нашоњ крањни. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що в основ≥ цих в≥дносин лежить наймоб≥льн≥ший ресурс Ч грош≥. јле, на жаль, кредитн≥ в≥дносини в ”крањн≥ п≥сл¤ розпаду –ад¤нського —оюзу розвивались недостатньо, що негативно вплинуло на розвиток ≥ стан економ≥ки.

« переходом до ринкових умов господарюванн¤ зм≥нювавс¤ склад ¤к кредитор≥в, так ≥ позичальник≥в. ќсновними кредитора≠ми стали комерц≥йн≥ банки, у тому числ≥ колишн≥ державн≥. ј позичальниками дедал≥ б≥льше ставали приватн≥ та колективн≥ п≥дприЇмства, приватн≥ п≥дприЇмц≥ та окрем≥ громад¤ни. «вичайно, зд≥йснювалось кредитуванн¤ ≥ п≥дприЇмств державноњ форми вла≠сност≥. «начн≥ зм≥ни стали в≥дбуватись у формах ≥ видах кредит≥в, особливо в методах кредитуванн¤. ¬≥д кредитуванн¤ численних окремих об'Їкт≥в, передбачених банк≥вськими ≥нструкц≥¤ми в ра≠д¤нський час, комерц≥йн≥ банки перейшли до кредитуванн¤ суб'Їк≠т≥в, турбуючись насамперед про своњ доходи ≥ поверненн¤ кредиту. 3ам≥сть досить складного пор¤дку кредитуванн¤, ¤кий перед≠бачав значн≥ особливост≥ дл¤ п≥дприЇмств окремих галузей чи п≥дгалузей економ≥ки, кредитуванн¤ почало зд≥йснюватись в ос≠новному па покритт¤ деф≥циту оборотного кап≥талу п≥дприЇмств.

ўе у 1991р. законами ”крањни Дѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф ≥ Дѕро ц≥нн≥ напери та фондову б≥ржуФ було легал≥зовано комерц≥йний кредит, ¤кий з 1930 р. у –ад¤нському —оюз≥ був заборонений. ” тому ж таки 1991р. було визнано, що вексельний об≥г в ”крањн≥ маЇ зд≥йснюватись в≥дпов≥дно до ∆еневськоњ вексельноњ конвенц≥њ та ™диного закону про переказ≥ ≥ прост≥ вексел≥. ” лютому 1993 р. Ќа≠ц≥ональний банк ”крањни затвердив ѕор¤док проведенн¤ банками операц≥й з вексел¤ми, ¤ким були встановлен≥ особливост≥ застосу≠ванн¤ вказаних документ≥в м≥жнародного загальновизнаного вексе≠льного права в ”крањн≥. як уже зазначалос¤, комерц≥йний кредит може надаватись ¤к з оформленн¤м векселем, так ≥ без такого оформленн¤. ќстаннЇ переважаЇ, бо спочатку в ”крањн≥ не повн≥стю було прийн¤то вексельне законодавство та й об≥знан≥сть прац≥вник≥в банк≥в ≥ њх кл≥Їнт≥в з вексельним правом була недостатньою. ” подальшому поширенню вексельного об≥гу заважала плат≥жна криза.

« 1995р. п≥сл¤ випуску обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ позики, значних обс¤г≥в набув державний кредит. ѕричому через в≥дсутн≥сть на той час над≥йних позичальник≥в та у зв'¤зку з виг≥≠дними умовами державноњ позики (високий дох≥д на обл≥гац≥њ, за≠рахуванн¤ сум, укладених у ц≥ обл≥гац≥њ, у рахунок обов'¤зкових м≥н≥мальних резерв≥в комерц≥йних банк≥в, зв≥льненн¤ доходу на обл≥гац≥њ в≥д податку на прибуток тощо) комерц≥йн≥ банки в ц≥ обл≥гац≥њ вкладали значн≥ ресурси. ј це означало, що менше кош≠т≥в вони спр¤мовували на кредитуванн¤ суб'Їкт≥в господарюван≠н¤. ѕ≥зн≥ше через пог≥ршенн¤ умов державноњ позики та невиконанн¤ ”р¤дом своњх обов'¤зк≥в щодо своЇчасного њњ погашенн¤, до цих обл≥гац≥й з боку банк≥в дещо мала.

якщо в перш≥, роки державноњ незалежност≥ ”крањни кредитуванн¤ населенн¤ на споживч≥ потреби було майже повн≥стю припинено, то уже приблизно з 1996р. споживчий кредит почав поступово в≥дновлюватись ≥ набувати розвитку. ¬ ”крањн≥ п≥сл¤ затвердженн¤ у вересн≥ 1993 р. ”казом ѕрезидента ”крањни “имчасового положенн¤ про кредитн≥ сп≥лки в ”крањн≥ почали створюватис¤ кредитн≥ сп≥лки, ¤к≥ стали займатис¤ взаЇмокредиту≠ванн¤м громад¤н. Ўироко розгорнулось кредитуванн¤ населенн¤ п≥д заставу рухомого майна ломбардами та нерухомого Ч комерц≥йними банками. ѕов≥льно, але все-таки зростав продаж торго≠вельними орган≥зац≥¤ми товар≥в населенню з розстрочкою плате≠жу. ¬се б≥льшого розмаху отримувало кредитуванн¤ буд≥вництва ≥ придбанн¤ житла населенн¤м, у тому числ≥ п≥льгового дл¤ окремих категор≥й населенн¤, коли частину витрат брала на себе держава або м≥сцев≥ органи влади. ўоправда, темпи такого кре≠дитуванн¤ стримувались в≥дсутн≥стю законодавства про ≥потеку. ” 2000р. уперше почали надаватись кредити талановит≥й молод≥. Ќа пер≥од навчанн¤ у вищих закладах осв≥ти.

 омерц≥йн≥ банки Дновоњ хвил≥Ф, б≥льш≥сть з ¤ких були; в≥домчи≠ми, у перш≥ роки переходу до ринковоњ економ≥ки, розвиваючись са≠м≥, спри¤ли розвитку економ≥ки. ¬они надавали кредити ¤к малим п≥дприЇмствам, котр≥ в основному ≥ могли ≥снувати та швидко розви≠ватись завд¤ки цим кредитам, так ≥ великим п≥дприЇмствам. ƒ≥¤ль≠н≥сть цих банк≥в п≥дтримувалас¤ ¤к Ќац≥ональним банком ”крањни, так ≥ владними структурами. “ак, ще у 1992 р. кожен ≥з цих банк≥в на розвиток своњх операц≥й мав можлив≥сть отримати кредит у цент≠ральному банку держави в розм≥р≥ свого статутного фонду. ƒопомо≠гу кредитними ресурсами надавали њм також державн≥ та колишн≥ державн≥ банки Ч ќщадбанк ”крањни, ”крсоцбанк, јѕЅ Д”крањнаФ ј , ¤к≥ на той час мали значн≥ в≥льн≥ кошти, що формувались за ра≠хунок кошт≥в на рахунках кл≥Їнт≥в та кредит≥в центрального банку.

ќднак державн≥ ≥ колишн≥ державн≥ банки почали в≥дчувати ф≥нансов≥ труднощ≥ через несвоЇчасне поверненн¤ кредит≥в своњм кл≥Їнтами, на ф≥нансовий стан ¤ких негативно впливав досить тривалий документооборот, особливо при експортних операц≥¤х, та спровокований цим розрив господарських зв'¤зк≥в з п≥дприЇмс≠твами, ¤к≥ перебували на територ≥њ крањн, що утворились п≥сл¤ роз≠паду –ад¤нського —оюзу. ÷≥ труднощ≥ були обумовлен≥ ще й тим, що надан≥ колишн≥ми державними банками кредити числились на балансах тепер уже украњнських банк≥в, а фонди довгострокового кредитуванн¤ ¤к≥ формувались на союзному р≥вн≥, њм не були передан≥. “аким чином, вони були поставлен≥ в умови, коли порушувалось так зване Дзолоте банк≥вське правилоФ, за ¤ким структура актив≥в банк≥в за терм≥нами повинна в≥дпов≥дати њх пасивам.

ѕри цьому доступ до кредит≥в центрального банку з другоњ половини 1992р. мали уже не вс≥, а лише окрем≥, ¤к правило, велик≥ банки. ћотивувалос¤ це тим, що вони беруть участь у п≥д≠тримц≥ державних ц≥льових програм розвитку певних галузей економ≥ки. ѕроте кризовий стан украњнськоњ економ≥ки не п≥д≠тверджуЇ цього; бо ¤кби банк≥вськ≥ кредити акумулювались на певних напр¤мах розвитку економ≥ки, то економ≥ка, галузь за га≠луззю долала б кризовий стан.

ѕочинаючи з 1994р. в ”крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ процес моно≠пол≥зац≥њ кредиту, зосередженн¤ його в руках великих (за украњн≠ськими масштабами) банк≥в та все б≥льше використанн¤ кредит≠них ресурс≥в крањни в ≥нтересах р≥зних кланових угруповань, ¤к≥ зд≥йснюють контроль над тим чи ≥ншим банком. ÷е, у свою чер≠гу, веде до диференц≥ац≥њ умов доступу до банк≥вського кредиту р≥зних п≥дприЇмницьких структур. ѕричому цей процес почав охоплювати й колишн≥ державн≥, так зван≥ системн≥ банки.

¬ умовах деф≥циту в украњнських банках кредитних ресурс≥в та переважанн¤ у њх склад≥ короткострокових ресурс≥в вони на≠дають, ¤к правило, короткостроков≥ кредити, причому переважно у сферу об≥гу.

Ќезважаючи на це, спочатку окрем≥ п≥дприЇмства, а пот≥м й окрем≥ п≥дгалуз≥ та галуз≥ промисловост≥, спираючись на своњ власн≥ ресурси, кредити комерц≥йних банк≥в, кошти нац≥ональних та ≥но≠земних ≥нвестор≥в, усе ж таки поступово почали виходити з кризи, в≥дновлювати виробництво ≥ нав≥ть експортувати свою продукц≥ю на зовн≥шн≥й ринок. ѕершими з кризового становища вийшли п≥дприЇмства галузей з≥ швидким оборотом кап≥талу Ч кондитерська промислов≥сть, промислов≥сть безалкогольних напоњв ≥ з розливу м≥≠неральних вод, фармацевтична промислов≥сть, швейна промисло≠в≥сть ≥ де¤к≥ ≥нш≥. якщо ”крањна в умовах —–—– не виробл¤ла, на≠приклад, акумул¤тор≥в, маг≥стральних електровоз≥в, тролейбус≥в, зернових комбайн≥в, то в наш час вона њх виробл¤Ї. ѕоступово при≠пинилось пад≥нн¤ обс¤г≥в виробництва, а з 2000 р. почалось його зростанн¤, крива обс¤г≥в реального ¬¬ѕ почала йти вгору. ќчевид≠но, настане час, коли ”крањна поступово почне наближатис¤ до р≥вн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку передових крањн ™вропи ≥ св≥ту, хоч на це буде потр≥бно немало часу. —при¤ти цьому маЇ й розвиток кредитних в≥дносин в ”крањн≥.

–оль кредиту ¤к економ≥чноњ категор≥њ характеризують конкретн≥ про¤ви його функц≥й у даному соц≥ально-економ≥чному середовищ≥.

” ринков≥й економ≥ц≥ роль кредиту про¤вл¤Їтьс¤ в регул¤ц≥њ, тобто в оптим≥зац≥њ пропорц≥й сусп≥льного в≥дтворенн¤.  редитна форма перерозпод≥лу ¬¬ѕ та нац≥онального доходу Ї завершальною ≥нстанц≥Їю. ¬она охоплюЇ, пор¤д з ф≥нансовою також виробничу й невиробничу сфери, р≥зн≥ галуз≥ виробництва й р≥зн≥ рег≥они. ќтже, кредит певною м≥рою впливаЇ на структурну перебудову економ≥ки, на формуванн¤ нових важливих пропорц≥й в економ≥чн≥й систем≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж фондами в≥дшкодовуванн¤, нагромадженн¤ ≥ споживанн¤. —при¤ючи вир≥внюванню норми прибутку в р≥зних галуз¤х, кредит впливаЇ на галузеву структуру економ≥ки, оск≥льки тимчасово в≥льн≥ ресурси перерозпод≥л¤ютьс¤ в т≥ галуз≥, де забезпечуЇтьс¤ отриманн¤ високих прибутк≥в.

Ќадзвичайно важлива роль кредиту в забезпеченн≥ науково-тех≠н≥чного прогресу та обслуговуванн≥ ≥нновац≥йного процесу.  редит Ї важливим джерелом ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень. Ќац≥лене на виробничий процес довгострокове кредитуванн¤ стаЇ одн≥Їю з форм ≥нвестиц≥й в економ≥ку крањни. Ѕезперервн≥сть ≥ достатн≥сть таких - обов'¤зков≥ дл¤ нормального функц≥онуванн¤ економ≥ки. ≈фективн≥сть кредитних важел≥в перспективного розвитку Ќ“ѕ ви≠значаЇтьс¤ кредитною пол≥тикою. ƒл¤ реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йноњ про≠грами необх≥дно зд≥йснювати пр≥оритетне кредитуванн¤ проект≥в, спр¤мованих на стимулюванн¤ Ќ“ѕ. ќднак за умов ≥нфл¤ц≥њ можливост≥ кредиту щодо стимулюванн¤ Ќ“ѕ значно зменшуютьс¤, оск≥льки нова техн≥ка стаЇ надто дорогою дл¤ б≥льшост≥ п≥дприЇмств, а можлив≥ строки наданн¤ кредиту набагато менш≥, н≥ж пер≥од окупност≥, кап≥тальних витрат.

1	2	3	4

Ќазва:  редити в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (5280 прочитано)