Ѕанк≥вська справа >  редити в ”крањн≥

¬ажливу роль у процес≥ стаб≥л≥зац≥њ грошово-кредитного ринку в≥д≥граЇ актив≥зац≥¤ пол≥тики ЌЅ” в посиленн≥ банк≥вського нагл¤ду й контролю за д≥¤льн≥стю ф≥нансово-кредитних установ. ÷ьому спри¤Ї стаб≥льне застосуванн¤ ≥нструмент≥в грошово-кредитноњ пол≥тики. “ак в≥дбулос¤ поступове зниженн¤ ≥ стаб≥л≥зац≥¤ обл≥ковоњ ставки ЌЅ”, що спри¤ло становленню ставок кредитного, депозитного ринк≥в та ставки м≥жбанк≥вського кредитного ринку. « 01.02.2003 ЌЅ” зменшив обл≥кову ставку до 35%, а ломбарднуЧдо 40% .” середньому прот¤гом 2002 року процентна ставка за кредитами дор≥внювала 53,4% . јктив≥зац≥¤ кредитного ринку спри¤ла зростанню активност≥ в сфер≥ обм≥ну, а також у де¤ких галуз¤х реальноњ економ≥ки, перш за все, в промисловост≥.

јнал≥з стану кредитного ринку ”крањни в 2003 роц≥ даЇ змогу визначити позитивн≥ тенденц≥њ в його розвитку та функц≥онуванн≥ ¤к насл≥док певних усп≥х≥в грошово-кредитноњ пол≥тики Ќац≥ональноњ о банку ”крањни  редитний ринок маЇ в≥д≥гравати роль стимул¤тора нац≥ональноњ економ≥ки, але той факт, що вперше за три останн≥ роки в 2003 роц≥ обс¤г кредит≥в, наданих комерц≥йними банками суб'Їктам господарюванн¤ був меншим в≥д обс¤г≥в депозит≥в, висв≥тлюЇ дв≥ його основн≥ проблеми: по-перше, високий ступ≥нь ризиковост≥ кредитних операц≥й у реальному сектор≥ економ≥ки; по-друге, можлив≥сть та ризик знец≥ненн¤ гривн≥, що стимулюЇ комерц≥йн≥ банки використовувати своњ активи в короткострокових операц≥¤х на м≥жбанк≥вському ринку. —ьогодн≥ грошово-кредитну пол≥тику ЌЅ” маЇ бути спр¤мовано не т≥льки на стаб≥л≥зац≥ю та ефективн≥сть функц≥онуванн¤ кредитного ринку, а й на створенн¤ механ≥зму впливу кредитного ринку на окрем≥ галуз≥ виробничоњ сфери, п≥дприЇмства, що при додатковому ф≥нансуванн≥ можуть бути конкурентоспроможними на нац≥ональному та м≥жнародному ринках.

—фера д≥њ контрольноњ функц≥њ кредиту, з одного боку, зменшуЇтьс¤, бо в умовах комерц≥йного розрахунку звужуЇтьс¤ коло питань, ¤к≥ на п≥дприЇмствах повинн≥ контролювати банки на п≥дстав≥ кредиту. « ≥ншого боку, на ірунт≥ кредиту посилюЇтьс¤ контроль за д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств, бо коли в≥н не буде вчасно повернутий, п≥дприЇмства оголошуватимутьс¤ банкрутами.

Ќайповн≥ше кредит виконуватиме свою роль, коли одночасно пол≥пшуватиметьс¤ виконанн¤ його функц≥й вс≥ма установами кредитноњ системи ”крањни.

ќтже виход¤чи з усього цього можна сказати, що кредит в≥д≥граЇ значну роль у формуванн≥ ринковоњ економ≥ки ”крањни.

ѕо-перше в≥н спри¤Ї розвитку др≥бних приватних п≥дприЇмств, тим самим зд≥йснюЇ значний вплив на розвиток ринковоњ структури на конкурентних засадах.

ѕо-друге кредит спр¤мовуЇтьс¤ майже в ус≥ галуз≥ нашоњ економ≥ки, а тому граЇ стимулюючу роль в њх розвитку.

ѕо-третЇ кредит через систему грошово-кредитноњ пол≥тики впливаЇ на стаб≥л≥зац≥ю та ефективне функц≥онуванн¤ кредитного та грошового ринк≥в, а отже допомагаЇ подолати кризов≥ ¤вища в економ≥ц≥ ”крањни.

ќпрацювавши дану ≥нформац≥ю можна зробити висновок, що при переход≥ на ринков≥ в≥дносини в ”крањн≥ в≥дбулос¤ значне зниженн¤ добробуту народу та його р≥зке розшаруванн¤ за р≥вн¤ми прибутк≥в, ≥ тому дл¤ б≥льшост≥ версти населенн¤ головною турботою стала складна боротьба за економ≥чне виживанн¤. ”св≥домлюючи важлив≥сть еколог≥чних проблем, вони змушен≥ основну увагу прид≥л¤ти насущним матер≥альним питанн¤м сьогодн≥шнього дн¤. јле досить складн≥, неспри¤тлив≥ еколог≥чн≥ умови житт¤ у к≥нцевому п≥дсумку призвод¤ть до зниженн¤ можливост≥ реал≥зац≥њ повною м≥рою ф≥зичного та ≥нтелектуальною потенц≥алу людини, п≥двищенн¤ р≥вн¤ захворюваност≥ населенн¤ й негативно позначаютьс¤ на генофонд≥ не лише сучасних, а й особливо майбутн≥х покол≥нь нац≥њ. ƒо того ж зменшенн¤ соц≥альноњ захищеност≥ найменш забезпечених верств населенн¤ ≥ р≥зке зростанн¤ вартост≥ охорони здоров'¤ уже створили реальну загрозу с≥мейному бюджету. ”се це, ¤к не прикро, призводить не т≥льки до загостренн¤ соц≥ально-економ≥чноњ напруги й сусп≥льств≥, а й ≥стотно знижуЇ к≥льк≥сть дл¤ банк≥вських установ потенц≥йних кл≥Їнт≥в, ¤к≥ мають в≥льн≥ кошти дл¤ ≥нвестуванн¤ у в≥тчизн¤ну економ≥ку.

ќдним ≥з пр≥оритетних напр¤м≥в кредитноњ д≥¤льност≥ Ќац≥онального банку ”крањни ≥ ф≥нансових установ ус≥х форм власност≥ могло б стати спри¤нн¤ становленню ≥ розвитку ринку еколог≥чних роб≥т ≥ послуг Ч еколог≥чного п≥дприЇмництва. ƒо ц≥Їњ важливоњ сфери варто в≥днести так≥ основн≥ напр¤ми соц≥альноњ та господарськоњ д≥¤льност≥:

Ч розробка ≥ широке практичне впровадженн¤ еколог≥чно безпечних ≥ ресурсозбер≥гаючих технолог≥й, виробничих процес≥в, обладнанн¤;

Ч масове виробництво природоохоронноњ техн≥ки ≥ прилад≥в дл¤ контролю ≥ п≥двищенн¤ ¤кост≥ довк≥лл¤ у ц≥лому, в тому числ≥ навколишнього природного-середовища;

Ч створенн¤ ≥ випуск еколог≥чно спри¤тливих споживчих товар≥в;

Ч широке використанн¤ у народному господарств≥ вторинних ресурс≥в;

Ч подальший ≥нтенсивний розвиток ≥ використанн¤ рекреац≥йних ресурс≥в Ч курортних, спортивно-оздоровчих, туристичних;

Ч прискоренн¤ розвитку сфери наданн¤ еколог≥чних послуг (еколог≥чний мон≥торинг, еколог≥чне аудитуванн¤, еколог≥чне вихованн¤, еколог≥чне просв≥тництво й осв≥та).

«акордонний (м≥ждержавний) досв≥д у цьому зв'¤зку переконуЇ, що за до≠помогою еколог≥чних ф≥рм багато п≥дприЇмств змогли розв'¤зати проблеми використанн¤ в≥дход≥в, перетворивши њх на потр≥бну сировину дл¤ ≥нших галузей, розробили ефективн≥ методи њхнього очищенн¤, переробки чи утил≥зац≥њ.

ўор≥чно еколог≥чними ф≥рмами надаЇтьс¤ послуг на 200Ч230 млрд. дол., ≥ цей показник маЇ ст≥йку тенденц≥ю до зростанн¤ на 4 Ч 15% щор≥чно залежно в≥д вид≥в наданих послуг.

јктивно ≥ ц≥леспр¤мованою маЇ стати позиц≥¤ банк≥вських установ у процес≥ приватизац≥њ в ”крањн≥, що даЇ ун≥кальну можлив≥сть пол≥пшити еколог≥ч≠н≥ характеристики не т≥льки багатьох суб'Їкт≥в виробничоњ д≥¤льност≥, а й нав≥ть ц≥лих сектор≥в, ланок, функц≥ональних п≥дрозд≥л≥в економ≥ки. ¬рахуванн¤ еколог≥чного чинника у процес≥ приватизац≥њ ≥ роздержавленн¤ майна могло б спри¤ти розв'¤занню суперечностей, що пол¤гають у докор≥нному вдосконален≠н≥ природоохоронноњ д≥¤льност≥ й суттЇвому пол≥пшенн≥ в ц≥лому стану навко≠лишнього середовища при недопущенн≥ неприйн¤тних дл¤ майбутн≥х власник≥в непередбачених витрат. ƒо процесу безпосередньоњ приватизац≥њ, поки права власност≥ перебувають у держави, варто всеб≥чно з'¤сувати причини ≥ ступ≥нь виниклоњ еколог≥чноњ кризи на кожному конкретному п≥дприЇмств≥ й конкрет≠но вир≥шити питанн¤ про м≥ру ≥ методи в≥дпов≥дальност≥ ус≥х причетних. ¬и≠р≥шенн¤ питанн¤ про компенсац≥ю природоохоронних витрат ≥ (або) спри¤нн¤ у розв'¤занн≥ ц≥Їњ не простоњ проблеми повинно в≥дбуватис¤ ≥ндив≥дуально залеж≠но-в≥д масштаб≥в п≥дприЇмств, метод≥в приватизац≥њ, еколог≥чного стану рег≥ону та на п≥дстав≥ результат≥в еколог≥чного аудитуванн¤ щодо реальноњ ≥ потенц≥йноњ небезпеки дл¤ довк≥лл¤ об'Їкта приватизац≥њ.

” цьому аспект≥ нами пропонуЇтьс¤ ор≥Їнтовний механ≥зм врахуванн¤ еколог≥чного чинника у процес≥ приватизац≥њ, що м≥стить так≥ концептуальн≥ п≥дходи залежно в≥д характеру постприватизац≥йноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства:

Ч створенн¤ ц≥льового фонду дл¤ ¤кнайшвидшого розв'¤занн¤ нев≥дклад≠них еколог≥чних проблем, ≥з включенн¤м затрат на њх реал≥зац≥ю у ц≥ну приватизовуваного об'Їкта при збереженн≥ п≥сл¤ приватизац≥њ на п≥дприЇмств≥ ви≠пуску традиц≥йного асортименту продукц≥њ на основ≥ ≥снуючих технолог≥й, матер≥ал≥в, обладнанн¤ та сировини;

Ч зменшенн¤ величини вартост≥ п≥дприЇмства на суму збитку (фактичного ≥ потенц≥йного), що завдававс¤ (чи м≥г би завдатис¤) навколишньому середови≠щу, шл¤хом узаконенн¤ обов'¤зковост≥ вжитт¤ необх≥дних природоохоронних заход≥в у зазначен≥ терм≥ни в комплекс≥ з≥ зд≥йсненн¤м техн≥чного вдосконален≠н¤ п≥дприЇмства в ц≥лому.

ƒосл≥дженн¤ ≥ розрахунки, проведен≥ на приклад≥ конкретних промислових п≥дприЇмств р≥зних рег≥он≥в ”крањни, засв≥дчили, що застосуванн¤ запропонованих п≥дход≥в до врахуванн¤ еколог≥чного: чинника може привести до зм≥ни оц≥н≠ноњ вартост≥ приватизованого комплексу в межах 1-2%. ќт≠же, на ринкову варт≥сть п≥дприЇмства так≥ зм≥ни ≥стотно не вплинуть, проте слугуватимуть зб≥льшенню к≥лькост≥ потенц≥йних покупц≥в, ¤ким буде гарантоване спри¤нн¤ у розв'¤занн≥ ≥снуючих еколог≥чних проблем ≥ м≥н≥м≥зац≥њ ймов≥рност≥ еколог≥чних катастроф у майбутньому. “ому пор¤д ≥з такими традиц≥йними завданн¤ми державноњ пол≥тики щодо приватизац≥њ, ¤к одержанн¤ прибутк≥в в≥д продажу п≥дприЇмств, забезпеченн¤ зайн¤тост≥, спри¤нн¤ рег≥ональному економ≥чному розвитку, оч≥куванн¤ податкових надходжень у майбутньому, ц¤ пол≥тика маЇ включати й удосконаленн¤ природоохоронноњ д≥¤льност≥ та рац≥онального природокористуванн¤, запоб≥ганн¤ техногенним авар≥¤м, катастрофам.

ќтже, ф≥нансово-кредитна система останн≥ми роками п≥ддалас¤ процесу ≥нтернац≥онал≥зац≥њ. јдаптац≥¤ до цього процесу через впровадженн¤ м≥жнародних банк≥вських принцип≥в ≥ стандарт≥в дасть змогу в≥тчизн¤н≥й банк≥вськ≥й систем≥ краще вписатис¤ у св≥тову ф≥нансово-кредитну систему, п≥двищити дов≥ру з боку закордонних партнер≥в, тим самим полегшити доступ ≥ створити спри¤тлив≥ умови використанн¤ м≥жнародною ринку позичкового кап≥талу.

¬арто наголосити при цьому, що еколог≥чн≥ проблем≥; актуальн≥ не лише дл¤ розвитку банк≥вського б≥знесу, а й дл¤ забезпеченн¤ соц≥ально-економ≥ч≠ного прогресу в ц≥лому. ѕроанал≥зован≥ й запропонован≥ нами основн≥ кон≠цептуальн≥ напр¤ми формуванн¤ еколого-економ≥чноњ стратег≥њ ≥ тактик ф≥нансово-кредитних установ, що ірунтуютьс¤ на використанн≥ досв≥ду ≥ дос¤гнень передових крањн св≥ту та адаптован≥ до складних ≥ специф≥чних умов переходу сусп≥льства в≥д адм≥н≥стративно-командноњ системи до цив≥л≥зованих ринкових в≥дносин, нац≥лен≥ на те, щоб виключити додаткове навантаженн¤ на державний бюджет у процес≥ реал≥зац≥њ конкретних еколог≥чних програм. спри¤ти не т≥льки стаб≥л≥зац≥њ й пол≥пшенню стану навколишнього середовища, а й р≥шучому ≥ посл≥довному подоланню в наш≥й крањн≥ глибокоњ соц≥ально-економ≥чноњ кризи, входженню у св≥тове сп≥втовариство на правах не сател≥та, сировинного додатку до всесв≥тнього господарства, а р≥вноправного партнера дружн≥х держав ≥з р≥зних континент≥в.

1	2	3	4

Ќазва:  редити в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (5280 прочитано)