Ѕанк≥вська справа >  редити в ”крањн≥

«а ц≥Їю таблицею видно, що комерц≥йн≥ банки значну частину кредитних ресурс≥в вкладують у сферу матер≥ального виробництва, тим самим кредит спри¤Ї розвитку багатьох галузей господарського виробництва, а отже ≥ економ≥ки ”крањни в ц≥лому.

ƒосл≥дженн¤ кредитноњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в ”крањни показуЇ, що пор¤д ≥з кредитуванн¤м за сукупним об'Їктом використовуютьс¤ разов≥ кредити. ≤з загального обс¤гу кредит≥в, що надан≥ банками в сферу матер≥ального виробництва станом на 01.12.03р., 80,6% припадаЇ на матер≥альн≥ запаси й виробнич≥ витрати, 15,3% Ч на накопиченн¤ товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥ запас≥в в торг≥вл≥.  редити, надан≥ дл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в, становл¤ть Ч 40,8 в≥д загальноњ суми кредит≥в, строк погашенн¤ ¤ких не настав. ” ц≥лому в тепер≥шн≥й час нал≥чуЇтьс¤ близько тридц¤ти напр¤мк≥в використанн¤ позичок комерц≥йних банк≥в суб'Їктами господарюванн¤.

 редит спри¤Ї прискоренню роздержавленн¤ власност≥ зокрема шл¤хом њњ акц≥онуванн¤, приватизац≥њ, передач≥ в оренду. ÷е забезпечить п≥двищенн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств та господарських орган≥зац≥й тощо.

« точки зору суб'Їкт≥в кредитуванн¤ анал≥тичн≥ дан≥ св≥дчать про тенденц≥ю зростанн¤ обс¤г≥в кредит≥в п≥дприЇмствам державноњ форми власност≥. «а2003 Ч 2004 роки загальний обс¤г кредитуванн¤ державного сектора економ≥ки зб≥льшивс¤ майже в 0,2 раза.

” 2003 роц≥ 63% загальноњ суми кредит≥в були спр¤мован≥ у державний сектор економ≥ки ≥ т≥льки 33% Ч у недержавний, у 2004 роц≥ це сп≥вв≥дношенн¤ становило в≥дпов≥дно 64% ≥ 31%.

јнал≥з структури кредитних вкладень за галуз¤ми народного господарства показуЇ, що найб≥льш≥ залишки заборгованост≥ за короткостроковими кредитами мають п≥дприЇмства промисловост≥ Ч 23,7% в≥д загального обс¤гу кредит≥в у 2003 роц≥. 12% припадаЇ на торг≥влю ≥ громадське харчуванн¤.

Ќин≥ зростаЇ роль кредиту в сфер≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. “≥ ≥стотн≥ зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ в наш≥й крањн≥ внасл≥док демонтажу адм≥н≥стративно-командноњ системи ≥ переходу до ринковоњ економ≥ки, практично неможлив≥ без кредитноњ допомоги св≥тового сп≥втовариства. ƒл¤ стаб≥л≥зац≥њ нашоњ економ≥ки передус≥м потр≥бен ≥мпорт товар≥в народного споживанн¤, передовоњ техн≥ки, ¤кий сьогодн≥ можливий лише через наданн¤ кредиту зах≥дними крањнами.

«агальний обс¤г кредитних вкладень банк≥вськоњ системи в економ≥ку ”крањни на к≥нець 2003р. становив 18,3 млрд. грн.

Ѕезумовно, весь обс¤г кредитних операц≥й не можна в≥днести до ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в, але довгострокове кредитуванн¤ й кредитуванн¤ поточноњ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ в частин≥ придбанн¤ основних фонд≥в ц≥лком лог≥чно в≥днести до реальних ≥нвестиц≥й останн≥х в економ≥ку ”крањни.

ѕитома вага довгострокових кредит≥в суб'Їктам господарюванн¤, ¤к≥ найб≥льш активно спри¤ють ≥нвестиц≥йн≥й д≥¤льност≥ останн≥х, за 2002Ч2004 рр. у загальному обс¤з≥ практично не зм≥нилас¤ (близько 10Ч11%), а вкладенн¤ в ≥ноземн≥й валют≥ пор≥вн¤но з нац≥ональною грошовою одиницею нав≥ть зб≥льшилис¤ з 23,0% у 2003 роц≥ до 28,8% у 2004 роц≥. ” 2003 роц≥ на ринку кредитних ресурс≥в в≥дбуваютьс¤ ¤к позитив≥, так ≥ негативн≥ процеси. —еред позитивних в≥дзначимо найб≥льшу позитивну зм≥ну за тринадц¤ть рок≥в д≥¤льност≥ банк≥вськоњ системи, а саме, значне зб≥льшенн¤ прот¤гом 2003 року довгострокового кредитуванн¤ комерц≥йними банками. ѓхн¤ питома вага в загальному обс¤з≥ наданих кредит≥в у вересн≥ 2003р. становила 16,5% пор≥вн¤но з 10,6% у 2002 роц≥. «а умов приборканн¤ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в ≥ дос¤гненн¤ в≥дносноњ стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ”крањни серед негативних процес≥в сл≥д в≥дзначити стр≥мке зб≥льшенн¤ частки кредит≥в в ≥ноземн≥й валют≥. “ак, ¤кщо у 2002 роц≥ њхн¤ питома вага в загальному обс¤з≥ становила 28,8% , то у вересн≥ 2003 року Ч вже 45,7% . ÷е Ї пов'¤зано не ст≥льки з недов≥рою банк≥в до нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥, ск≥льки з розгортанн¤м процесу кредитуванн¤ комерц≥йними банками модерн≥зац≥њ виробничого процесу за рахунок придбанн¤ суб'Їктами господарюванн¤ ≥ноземних технолог≥й та обладнанн¤ гривн≥ в серпн≥ Ч вересн≥ 1998 року.

Ќа особливу увагу заслуговуЇ анал≥з наданих комерц≥йними банками довгострокових кредит≥в суб'Їктам господарюванн¤ за секторами нац≥ональноњ економ≥ки. «азначимо, що банк≥вськ≥ кредити виступають не т≥льки одним ≥з джерел залучених кошт≥в дл¤ п≥дприЇмств, а Ї ≥ певним економ≥чним ≥ндикатором, за допомогою ¤кого можна говорити про переважний розвиток того чи ≥ншого сектора нац≥ональноњ економ≥ки. ѕрот¤гом семи рок≥в, незважаючи на численн≥ програми п≥дтримки агропромислового комплексу, л≥дируюче м≥сце пос≥дають кредити в промислов≥сть, хоча питома вага њх ≥з 2000 до 2003р значно скоротилас¤ ≥ тримаЇтьс¤ на першому м≥сц≥ фактично за рахунок вкладень у харчову промислов≥сть. Ќатом≥сть, ≥з 2003 року пост≥йно зб≥льшуютьс¤ обс¤ги вкладень у торг≥влю та громадське харчуванн¤  р≥м того п≥дтверджуЇтьс¤ думку щодо пр≥оритетност≥ довгострокового кредитуванн¤ комерц≥йними банками в ≥ноземн≥й валют≥ пор≥вн¤но з нац≥ональною грошовою одиницею.

” антиципац≥йн≥й (ем≥с≥йн≥й) функц≥њ кредит на сучасному етап≥ розвитку економ≥ки передус≥м повинен в≥д≥гравати антифл¤ц≥йну роль. ƒл¤ цього сьогодн≥ не досить зд≥йснити кредитну рестрикц≥ю. —кор≥ше потр≥бна кредитна експанс≥¤, але кумул¤тивне спр¤мована на збалансуванн¤ ринку. ѕ≥двищенн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ грошей вимагаЇ, щоб кредитно-грошова та податкова пол≥тика б≥льш жорстко примушувала комерц≥йн≥ банки, виробник≥в спр¤мовувати кошти, в тому числ≥ позичен≥, на розвиток аграрно-промислового комплексу, прискоренн¤ науково-техн≥чного прогресу зб≥льшенн¤ виробництва товар≥в та наданн¤ послуг населенню. ƒл¤ цього використовуютьс¤ так≥ методи, ¤к наданн¤ Ќац≥ональним банком ”крањни кредит≥в комерц≥йним банкам на перел≥чен≥ ц≥л≥, компенсац≥¤ з бюджету процентних скидок, наданих при довгостроковому кредитуванн≥ де¤ких з указаних ц≥лей. ƒоц≥льно надавати ≥ податков≥ п≥льги банкам ≥ њх боржникам, ¤кщо вони за допомогою кредиту спри¤ють зм≥цненню куп≥вельноњ спроможност≥ нац≥ональних грошей.

¬раховуючи труднощ≥ економ≥чноњ ситуац≥њ, в ¤к≥й опинилась ”крањна в к≥нц≥ 1998 року, ЌЅ” проводить грошово-кредитну пол≥тику, основним завданн¤м ¤коњ Ї стаб≥л≥зац≥¤ грошового ≥ кредитного ринк≥в та можлив≥сть використанн¤ њхнього стаб≥л≥зуючого впливу на реальний сектор економ≥ки. ѕерш за все це про¤вилос¤ в заходах боротьби з дестаб≥л≥зац≥Їю ц≥н на кредитн≥ ресурси, у зб≥льшенн≥ кредитоспроможност≥ комерц≥йних банк≥в при одночасному п≥двищенн≥ њхньоњ л≥кв≥дност≥. ¬≥дбулис¤ позитивн≥ зм≥ни ≥ в структур≥ пасив≥в та актив≥в комерц≥йних банк≥в, зросла частка залучених кошт≥в населенн¤ й п≥дприЇмц≥в та частка наданн¤ кредит≥в у виробничу сферу.

ќсновна мета грошово-кредитноњ пол≥тики ЌЅ” в 2003 роц≥ була пов'¤зана з необх≥дн≥стю подоланн¤ кризових ¤вищ у грошово-кредитн≥й сфер≥, забезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти, внутр≥шн≥х ц≥н та стаб≥льност≥ грошово-кредитного ринку. ѕр≥оритетними сферами грошово-кредитноњ пол≥тики ЌЅ” можна визначити: 1) кредитну пол≥тику; 2) регулюванн¤ грошовоњ маси; 3)валютну пол≥тику; 4) банк≥вський нагл¤д ≥ контроль.

ѕочинаючи з 2003 року характерним Ї зростанн¤м активност≥ банк≥вськоњ системи й обс¤г≥в кредитних вкладень. «начно зростали залишки кредитноњ заборгованост≥, ¤к≥ на 01.03.03 становили 17,1 млрд. грн., а вже на 01.10.03 залишки заборгованост≥ за кредитами банк≥вськоњ системи ”крањни в нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥ (без урахуванн¤ м≥жбанк≥вських позичок) становили 20.2 млрд. грн. Ќа жовтень 2003 року заборгован≥сть за кредитами в ≥ноземн≥й валют≥ становила 10,5 млрд. грн., або 52,1% в≥д загальноњ суми залишк≥в заборгованост≥ за банк≥вськими позичками, решта 9,7 млрд. грн., або 47,9% , Чу нац≥ональн≥й валют≥. “енденц≥¤ до зростанн¤ частки заборгованост≥ за кредитами в ≥ноземн≥й валют≥, що (в обчисленн≥ у нац≥ональн≥й валют≥) за 9 м≥с¤ц≥в - 2003 року зросла на 33,1%, пов'¤зана з процесом подальшоњ девальвац≥њ гривн≥, њњ нестаб≥льн≥стю й оч≥куванн¤м пад≥нн¤ курсу, насамперед напередодн≥ президентських вибор≥в в ”крањн≥.

ƒл¤ 2003, року характерним було зростанн¤м кредитноњ активност≥ ЌЅ”. «б≥льшенн¤ кредитних вкладень ЌЅ” в≥дбувалос¤ в основному за рахунок кредит≥в, наданих в ≥ноземн≥й валют≥. —тратег≥¤ такого кредитуванн¤ не т≥льки актив≥зувала кредитний ринок, а й одночасно п≥дтримувала його ст≥йк≥сть та спри¤ла стаб≥льност≥ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥.  редитн≥ вкладенн¤ ЌЅ” в нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валют≥ (без урахуванн¤ реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в) за три квартали 2003р. становили 9 млрд. грн., з ¤ких 39,7% Ч кредитн≥ вкладенн¤ в нац≥ональн≥й валют≥, а 60.3% Ч в ≥ноземн≥й. “аке сп≥вв≥дношенн¤ Ї насл≥дком того, що з початку року заборгован≥сть за позичками в ≥ноземн≥й валют≥ зросла на 30,3% але таке зростанн¤ зумовлене лише зниженн¤м обм≥нного курсу гривн≥ щодо долара —Ўј, тод≥ ¤к реальн≥ кредитн≥ вкладенн¤ скоротилис¤ на 0.1 %.

ќсобливе занепокоЇнн¤ викликаЇ використанн¤ наданих кредит≥в. ќсновна маса кредит≥в Ч це короткостроков≥ кредити, ¤к≥ ф≥нансують торговельно-посередницьк≥ операц≥њ п≥дприЇмств колективноњ форми власност≥ та дають миттЇвий прибуток. “ак. частка короткострокових кредит≥в у 2003 роц≥ перевищувала 80% у загальному обс¤з≥ вс≥х кредитних вкладень. «меншенн¤ обс¤г≥в кредитуванн¤ п≥дприЇмств державноњ форми власност≥, перш за все, пов'¤зане з ц≥льовими факторами використанн¤ кредитних ресурс≥в. Ќазван≥ п≥дприЇмства сьогодн≥ потребують насамперед довгострокових кредит≥в дл¤ оновленн¤ виробничих потужностей ≥ впровадженн¤ нових технолог≥й. јле наданн¤ таких позик можливе лише в умовах стаб≥льност≥ кредитного ринку й за умови значно нижчого процента за кредитом.

1	2	3	4

Ќазва:  редити в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (5280 прочитано)