≈коном≥ка п≥дприЇмства > Ўл¤хи п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ об≥гових кошт≥в на п≥дприЇмств≥

¬ економ≥чн≥й л≥тератур≥ ≥снують р≥зн≥ п≥дходи до визначенн¤ сут≠ност≥ оборотних кошт≥в. ƒехто з економ≥ст≥в спрощено трактуЇ њх ¤к Ђпредмети прац≥ї, Ђматер≥альн≥ активиї, Ђгрош≥, що обертаютьс¤ї. Ќайчаст≥ше можна натрапити на два визначенн¤ оборотних кошт≥в.

ѕо-перше, оборотн≥ кошти Ч це грошов≥ ресурси, ¤к≥ вкладено в оборотн≥ виробнич≥ фонди ≥ фонди об≥гу дл¤ забезпеченн¤ безперерв≠ного виробництва та реал≥зац≥њ виготовленоњ продукц≥њ.

ѕо-друге, оборотн≥ кошти Ч це активи, ¤к≥ прот¤гом одного ви≠робничого циклу або одного календарного року можуть бути пере≠творен≥ на грош≥. ƒе¤к≥ автори таке саме визначенн¤ дають терм≥ну Ђоборотний кап≥талї. ÷е св≥дчить про ≥дентичн≥сть, на њхню думку, пон¤ть Ч оборотн≥ кошти та оборотний кап≥тал.

” заруб≥жн≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ окрем≥ автори визначають оборотний кап≥тал ¤к оборотн≥ активи за м≥нусом короткострокових зобов'¤зань. ” такий спос≥б даЇтьс¤ визначенн¤ власного оборотно≠го кап≥талу.

”загал≥ пон¤тт¤ Ђкап≥талї виступаЇ в трьох формах: грошов≥й, про≠дуктивн≥й ≥ товарн≥й. Ќайб≥льш широке, загальне пон¤тт¤ кап≥талу в≥д≠пов≥даЇ його грошов≥й форм≥. ¬ економ≥чн≥й теор≥њ Ђгрошовий кап≥талї розгл¤даЇтьс¤ ¤к варт≥сна форма всього кап≥талу, а не лише ¤к певна сума грошей, що спр¤мовуЇтьс¤ в процес≥ господарсько-п≥дприЇм≠ницькоњ д≥¤льност≥ на придбанн¤ засоб≥в виробництва ≥ предмет≥в прац≥.

ќборотний кап≥тал проходить три стад≥њ кругооб≥гу: грошову, ви≠робничу й товарну. Ќа перш≥й стад≥њ п≥д час авансуванн¤ кошт≥в зд≥йс≠нюЇтьс¤ придбанн¤ й нагромадженн¤ необх≥дних виробничих запас≥в.

” виробничому процес≥ авансуЇтьс¤ варт≥сть дл¤ створенн¤ про≠дукц≥њ: у розм≥р≥ вартост≥ використаних виробничих запас≥в, перене≠сеноњ вартост≥ основних фонд≥в, витрат на саму працю (зароб≥тна плата та пов'¤зан≥ з нею витрати). ¬иробнича стад≥¤ кругооб≥гу обо≠ротного кап≥талу завершуЇтьс¤ випуском готовоњ продукц≥њ, п≥сл¤ чого настаЇ стад≥¤ реал≥зац≥њ.

Ќа трет≥й стад≥њ авансуванн¤ кошт≥в триваЇ доти, доки товарна форма вартост≥ не перетворитьс¤ на грошову. ќтриманн¤ виручки в≥д реал≥зац≥њ св≥дчить про корисн≥сть створеноњ сусп≥льством варто≠ст≥ ≥ про в≥дтворенн¤ авансованих у н≥й кошт≥в. √рошова форма, ¤коњ набираЇ оборотний кап≥тал на трет≥й стад≥њ кругооб≥гу, одночасно Ї ≥ початковою стад≥Їю наступного обороту кап≥талу.

 ругооб≥г оборотного кап≥талу ≥ створенн¤ новоњ вартост≥ в≥дбу≠ваЇтьс¤ за схемою:

√Ч“...¬...“'Ч√',

де √ Ч кошти, що авансуютьс¤; “ Ч предмети прац≥ (товар); ¬ Ч виробництво; “' Ч готова продукц≥¤ (товар); √' Ч кошти, отриман≥ в≥д реал≥зац≥њ створеноњ продукц≥њ.

ћету функц≥онуванн¤ кап≥талу буде дос¤гнуто тод≥, коли √' = √ + Δ√, тобто коли в≥дбудетьс¤ прир≥ст грошей пор≥вн¤но з авансованою сумою. ќтже, самозростанн¤ кап≥талу в≥дбуваЇтьс¤ в процес≥ кругооб≥гу оборотного кап≥талу, ¤кий проходить р≥зн≥ стад≥њ ≥ набираЇ р≥зних форм. ўо менше часу оборотний кап≥тал перебуваЇ в т≥й чи ≥нш≥й форм≥ (грошов≥й, виробнич≥й, товарн≥й), то вища ефективн≥сть його використанн¤, ≥ навпаки. ќборотний кап≥тал бере участь у створенн≥ новоњ вартост≥ не пр¤мо, а через оборотн≥ фонди.

—клад ≥ розм≥щенн¤ оборотного кап≥талу залежать в≥д того, в ¤к≥й сфер≥ в≥н функц≥онуЇ: виробнича, торгово-посередницька, сфера по≠слуг (у т≥м числ≥ ф≥нансових).

” виробнич≥й сфер≥ оборотний кап≥тал (оборотн≥ кошти) авансу≠Їтьс¤ в оборотн≥ виробнич≥ фонди ≥ фонди об≥гу (ƒодаток 1).

ƒо виробничих фонд≥в належать: сировина, основн≥ й допом≥≠жн≥ матер≥али, нап≥вфабрикати, паливо, тара, запасн≥ частини дл¤ ремонт≥в, малоц≥нн≥ ≥ швидкозношуван≥ предмети, незавершене ви≠робництво, нап≥вфабрикати власного виготовленн¤, витрати майбу≠тн≥х пер≥од≥в.

‘онди об≥гу Ч це залишки готовоњ продукц≥њ на склад≥ п≥дпри≠Їмств, в≥двантажен≥, але не оплачен≥ покупц¤ми товари, залишки кошт≥в п≥дприЇмств на поточному рахунку в банку, кас≥, у розра≠хунках, у деб≥торськ≥й заборгованост≥, а також укладен≥ в коротко≠строков≥ ц≥нн≥ папери.

“аким чином, оборотний кап≥тал (оборотн≥ кошти) Ч це кош≠ти, авансован≥ в оборотн≥ виробнич≥ фонди ≥ фонди об≥гу дл¤ забез≠печенн¤ безперервност≥ процесу виробництва, реал≥зац≥њ продукц≥њ та отриманн¤ прибутку,

—п≥вв≥дношенн¤ оборотних кошт≥в, що перебувають у сфер≥ виро≠бництва й у сфер≥ об≥гу, Ї неоднаковим у р≥зних галуз¤х народного господарства. ѕо¤снюЇтьс¤ це особливост¤ми орган≥зац≥њ виробницт≠ва, постачанн¤, збуту, а також системи розрахунк≥в. ƒл¤ забезпеченн¤ безперервност≥ процесу виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ необх≥дно дос¤гти оптимального сп≥вв≥дношенн¤ оборотних кошт≥в у сфер≥ ви≠робництва й об≥гу. ѕри цьому п≥дприЇмство за≥нтересоване у змен≠шенн≥ оборотних кошт≥в у сфер≥ об≥гу за рахунок пол≥пшенн¤ системи постачанн¤, рац≥ональн≥ших форм розрахунк≥в. ” ц≥лому в народному господарств≥ ”крањни матер≥альн≥ оборотн≥ кошти в 1999 р. (≤ п≥вр≥ч≠ч¤) становили 21,5 %, фонди об≥гу Ч 74,7 %, у промисловост≥ в≥дпо≠в≥дно Ч 29,9% та 67,9 % (ƒодаток 2.).

—клад оборотних кошт≥в Ч це сукупн≥сть окремих елемент≥в оборотних виробничих фонд≥в ≥ фонд≥в об≥гу. —клад оборотних ко≠шт≥в у р≥зних галуз¤х господарства може мати певн≥ особливост≥. “ак, у виробнич≥й сфер≥ основн≥ статт≥ оборотних кошт≥в Ч це си≠ровина, основн≥ матер≥али, незавершене виробництво, готова проду≠кц≥¤. ¬ окремих галуз¤х промисловост≥ Ї статт≥ оборотних кошт≥в, що характерн≥ лише дл¤ них. Ќаприклад, у металург≥йн≥й промисло≠вост≥ в оборотних коштах враховуЇтьс¤ зм≥нне ќбладнанн¤, а у до≠бувних галуз¤х до витрат майбутн≥х пер≥од≥в включають витрати на г≥рничоп≥дготовч≥ роботи.

—труктура оборотних кошт≥в Ч це питома вага вартост≥ окре≠мих статей оборотних виробничих фонд≥в ≥ фонд≥в об≥гу в загальн≥й сум≥ оборотних кошт≥в. —труктура оборотних кошт≥в маЇ значн≥ коливанн¤ в окремих галуз¤х господарства. ¬она залежить в≥д складу ≥ структури витрат на виробництво, умов поставок матер≥альних ц≥н≠ностей, умов реал≥зац≥њ продукц≥њ (виконаних роб≥т, наданих по≠слуг), проведенн¤ розрахунк≥в.

якщо розгл¤дати структуру оборотних кошт≥в в окремих галуз¤х промисловост≥, то сл≥д зазначити, що у вуг≥льн≥й промисловост≥, ¤к уже було сказано, значну питому вагу займають витрати майбутн≥х пер≥од≥в. ÷е по¤снюЇтьс¤ в≥дносно великими п≥дготовчими витра≠тами, що передують видобутку корисних копалин (плануванн¤ май≠бутн≥х розробок, розкривн≥ роботи, облаштуванн¤ шахт та ≥нш≥).

” легк≥й ≥ харчов≥й промисловост≥ характерною особлив≥стю Ї значна матер≥алом≥стк≥сть продукц≥њ. ќтже, високою Ї питома вага оборотних кошт≥в у запасах сировини й основних матер≥ал≥в.

ћашинобудуванн¤ та металообробка в≥др≥зн¤ютьс¤ значною трудом≥стк≥стю, складн≥стю виробничих процес≥в, значною тривал≥≠стю виготовленн¤ продукц≥њ. ” ц≥й галуз≥ висока питома вага оборот≠них кошт≥в, авансованих у незавершене виробництво.

” нафтох≥м≥чн≥й промисловост≥ високою Ї частка оборотних ко≠шт≥в, вкладених у в≥двантажен≥ товари. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що технолог≥чно процеси в ц≥й галуз≥ нетривал≥ ≥ значна частина виго≠товленого продукту перебуваЇ на шл¤ху до споживача.

«м≥ни в управл≥нн≥ економ≥кою в≥дчутно вплинули на структуру оборотних кошт≥в промислових ≥ непромислових п≥дприЇмств ”крањни (див. ƒодаток .2).

як видно з ƒодатка . 2, на промислових п≥дприЇмствах частка матер≥≠альних запас≥в зменшилас¤ на 41,6, грошових кошт≥в ≥ в≥двантаженоњ продукц≥њЧ в≥дпов≥дно на 6,3 ≥ 11,0 в≥дсоткових пункт≥в; питома вага деб≥торськоњ заборгованост≥ зросла на 58,2 в≥дсоткового пункту. ” ц≥≠лому в народному господарств≥ ”крањни частка матер≥альних запас≥в, грошових кошт≥в та в≥двантаженоњ продукц≥њ зменшилас¤ в≥дпов≥дно на 41,7, 13,7 та 11,5, а деб≥торськоњ заборгованост≥ Ч зросла на 63,8 в≥дсоткового пункту.

ѕ≥двищенн¤ частки деб≥торськоњ заборгованост≥ н≥бито св≥дчить про пол≥пшенн¤ збуту продукц≥њ, прискоренн¤ обертанн¤ оборотно≠го кап≥талу. јле це в≥дбуваЇтьс¤ на фон≥ скороченн¤ матер≥альних запас≥в, тобто на фон≥ скороченн¤ обс¤гу виробництва.

«меншенн¤ залишк≥в кошт≥в св≥дчить не ст≥льки про високий р≥≠вень управл≥нн¤ грошовими потоками на п≥дприЇмствах, ск≥льки про гострий деф≥цит цих кошт≥в, зумовлений ≥нфл¤ц≥Їю, кризою не≠платеж≥в, недосконалою податковою пол≥тикою.

Ќайб≥льше зменшенн¤ питомоњ ваги кошт≥в у склад≥ оборотного кап≥талу сталос¤ 1993 року. —аме в цей р≥к ≥нфл¤ц≥¤ с¤гнула най≠б≥льших розм≥р≥в.

Ќайб≥льше скороченн¤ питомоњ ваги оборотних кошт≥в у запа≠сах товарно-матер≥альних ц≥нностей в≥дбулос¤ 1992 року. —аме тод≥ ставс¤ розрив традиц≥йних зв'¤зк≥в м≥ж виробниками р≥зних рег≥он≥в.

ѕ≥к зростанн¤ питомоњ ваги в≥двантаженоњ продукц≥њ припадаЇ на 1992 р., а деб≥торськоњ заборгованост≥ Ч на 1997 р. ÷е св≥дчить про скрутне становище, в ¤кому опинилис¤ п≥дприЇмства. ” зв'¤з≠ку з поширенн¤м кризи неплатеж≥в п≥дприЇмства не мали достат≠н≥х кошт≥в дл¤ закуп≥вл≥ матер≥альних ц≥нностей, ц≥ни на ¤к≥ знач≠но зросли.

Ќаведен≥ дан≥ св≥дчать, що стан ≥ використанн¤ оборотного кап≥≠талу окремого п≥дприЇмства залежать в≥д стану економ≥ки держави в ц≥лому. ” свою чергу, стан економ≥ки держави залежить в≥д стану й використанн¤ оборотного кап≥талу окремого п≥дприЇмства.[1]

1.2.  Ћј—»‘≤ ј÷≤я ≤ ѕ–»Ќ÷»ѕ» ќ–√јЌ≤«ј÷≤ѓ ќЅќ–ќ“Ќ»’  ќЎ“≤¬

ќборотн≥ кошти п≥дприЇмств класиф≥куютьс¤ за трьома ознаками:

1) залежно в≥д участ≥ њх у кругооб≥гу кошт≥в;

2) за методами плануванн¤, принципами орган≥зац≥њ та регулю≠ванн¤;

3) за джерелами формуванн¤.

¬≥дпов≥дно до першоњ ознаки оборотн≥ кошти под≥л¤ютьс¤ на оборотн≥ кошти, авансован≥ в оборотн≥ виробнич≥ фонди, та оборот≠н≥ кошти, авансован≥ у фонди об≥гу.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: Ўл¤хи п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ об≥гових кошт≥в на п≥дприЇмств≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (16035 прочитано)