≈коном≥ка п≥дприЇмства > Ўл¤хи п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ об≥гових кошт≥в на п≥дприЇмств≥

 п.к.= «овн≥шн≥ ф≥нансов≥ вкладенн¤ / Ѕалансовий прибуток

” нашому приклад≥ за зв≥тний р≥к п≥дприЇмство вклало в ≥нш≥ п≥дприЇмства 47 % свого прибутку:

 п.к.= 2500 / 5324 = 0,47

јнал≥з джерел формуванн¤ власного кап≥талу

¬нутр≥шн≥й анал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмства передбачаЇ вивченн¤ та оц≥нку:

достатност≥ власного кап≥талу;

динам≥ки ≥ структури власного кап≥талу;

вивченн¤ причин зм≥н окремих його складових та оц≥нку цих зм≥н за зв≥тний пер≥од.

—л≥д зазначити, що у св≥тов≥й ф≥нансов≥й практиц≥ питанн¤ достатност≥ власного кап≥талу перебуваЇ в центр≥ уваги економ≥ст≥в-ф≥нансист≥в ¤к банк≥в, так ≥ ф≥рм, компан≥й. ƒл¤ визначенн¤ достатност≥ кап≥талу встановлено вимогу щодо м≥н≥мальних розм≥р≥в коеф≥ц≥Їнта кап≥тального покритт¤ та ризикованост≥ актив≥в. ¬ласний кап≥тал повинен становити не менше н≥ж 30 в≥дсотк≥в вартост≥ актив≥в. «алежно в≥д галуз≥ ц¤ величина може бути значно б≥льшою.

 оеф≥ц≥Їнт кап≥тального покритт¤ ( к.п.) обчислюють за формулою:

 к.п. = ¬  / ј

де:  к. п. - коеф≥ц≥Їнт кап≥тального покритт¤;

¬ - власний кап≥тал;

ј - активи.

¬ласн≥ кошти складаютьс¤ з власного та додаткового кап≥талу.

¬ласний кап≥тал Ч це:

Х статутний кап≥тал;

Х пайовий кап≥тал;

Х додатковий вкладений кап≥тал;

Х резервний кап≥тал;

Х нерозпод≥лений прибуток.

” розрахунок власних кошт≥в додатковий кап≥тал включаЇтьс¤ в розм≥рах, що не перевищують основний кап≥тал.

як св≥дчать дан≥ ƒодаток 5.. 3, загальний кап≥тал п≥дприЇмства зб≥ль≠шивс¤ на 7199 тис. грн. ≥ становить 16615 тис. грн. …ого прир≥ст на 99,3 % (7147 : 7199 х 100) в≥дбувс¤ за рахунок зб≥льшенн¤ статут≠ного фонду ≥ на 3,2 % - за рахунок додаткового кап≥талу. ” структур≥ власного кап≥талу в≥дбулис¤ де¤к≥ зм≥ни: питома вага статутного фонду зросла на 1,2 % ≥ становить 97,7 %. Ќа 1,9 % зменшилась частка нерозпод≥леного прибутку.

 оеф≥ц≥Їнт кап≥тального покритт¤ ( к.п.) становить:

на початок року: 9416 х 100 / 13039 = 72,2 (%);

на к≥нець року: 16615 х 100 / 21367 = 77,8 (%).

як видно,  к.п. досить високий. Ќа к≥нець зв≥тного пер≥оду в≥н зр≥с на 5,6 % ≥ становить 77,8 %.

” заруб≥жн≥й практиц≥ часто визначають коеф≥ц≥Їнт участ≥ акц≥онерного, або пайового, кап≥талу в загальн≥й сум≥ джерел ф≥нансуванн¤. ¬≥н обчислюЇтьс¤ за формулою:

 а = —татутний кап≥тал / ¬алюта банку

” раз≥, ¤кщо на 1000 грн. сукупного кап≥талу припадаЇ к≥лька гривень статутного кап≥талу, акц≥онерна, або пайова, власн≥сть у варт≥сному вираженн≥значно в≥дстаЇ в≥д вартост≥ сукупного грошового кап≥талу п≥дприЇмства й акц≥онери не можуть розраховувати на значний розм≥р див≥денд≥в ≥ кап≥тал≥зованого прибутку.

ƒл¤ акц≥онер≥в ≥ потенц≥йних ≥нвестор≥в важливе значенн¤ маЇ оц≥н≠ка показник≥в використанн¤ акц≥онерного кап≥талу. «окрема, так≥, ¤к:

оголошен≥ див≥денди на одну акц≥ю;

чистий прибуток на одну акц≥ю.

 оеф≥ц≥Їнт оголошених див≥денд≥в на одну акц≥ю ( о.д.) обчислюЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ оголошених див≥денд≥в до загальноњ к≥лькост≥ випущених ≥ проданих простих акц≥й

 о.д.= —ума оголошених див≥денд≥в /  ≥льк≥сть випущених простих акц≥й

¬еличина чистого прибутку ( ч.п.), що припадаЇ на одну акц≥ю, Ч один з важливих показник≥в, що характеризують ефективн≥сть д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ÷ей показник визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м чистого прибутку, одержаного п≥дприЇмством у зв≥тному пер≥од≥, м≥нус податки, до к≥лькост≥ звичайних акц≥й, що перебувають в об≥гу:

 ч.п.= „истий прибуток /  ≥льк≥сть випущених, простих акц≥й

÷ей показник служить основою дл¤ визначенн¤ ще одного показника використанн¤ акц≥онерного кап≥талу - показника Ђц≥на-прибутокї. ¬≥н визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м ринковоњ ц≥ни на 1 акц≥ю до чистого прибутку на 1 акц≥ю:

 Фц ЦпФ=- –инкова ц≥на на 1 акц≥ю / „истий прибуток на 1 акц≥ю

«аруб≥жна практика показуЇ, що величина коеф≥ц≥Їнта Ђц≥на - прибутокї м≥ститьс¤, ¤к правило, у межах в≥д 1 до 80. ”с≥ вищезгадан≥ коеф≥ц≥Їнти розгл¤дають у динам≥ц≥. ѕ≥двищенн¤ коеф≥ц≥Їнт≥в св≥дчить про те, що акц≥онери виг≥дно вклали св≥й кап≥тал, ≥ це Ї доброю ознакою дл¤ п≥дприЇмств щодо залученн¤ додаткового акц≥онерного кап≥талу.[3]

–ќ«ƒ≤Ћ ≤≤≤.

ѕќ ј«Ќ» » —“јЌ” ≤ ¬» ќ–»—“јЌЌя ќЅќ–ќ“Ќ»’  ќЎ“≤¬

3.1. ѕќ ј«Ќ» » —“јЌ” ¬Ћј—Ќ»’ ќЅќ–ќ“Ќ»’  ќЎ“≤¬

—тан оборотних кошт≥в характеризуЇтьс¤ насамперед на¤вн≥стю њх на певну дату. Ќа¤вн≥сть власних оборотних кошт≥в п≥дприЇмства ви≠значаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж сумою п≥дсумку ≤ розд≥лу пасиву балансу ‘. 1 та р¤дка 530 ≥ п≥дсумком ≤ розд≥лу активу балансу ‘.1 та р¤дка 300.

“обто ≥з суми ≤ розд≥лу пасиву Ђƒжерела власних та прир≥вн¤них до них кошт≥вї (р¤д. 495, графа 4) та суми р¤дка 530 (довгостроков≥ кредити) вираховуЇтьс¤ сума показник≥в розд≥лу активу Ђќсновн≥ засоби та ≥нш≥ позаоборотн≥ активиї (р¤д. 070, графа 4) та позиков≥ кошти (р¤д. 300).

¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ (стандарту) бухгалтерського обл≥ку 2 (ѕЅ02) ЂЅалансї, що затверджене наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 31.03.99 р. є87 ≥ зареЇстроване у ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 21.06.99 р. є391/3684, на¤вн≥сть власних оборотних кошт≥в п≥дприЇмства визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж сумою п≥дсумку Ђрозд≥лу ≤ пасиву балансу ‘. ≤ї. Ђ¬ласний кап≥талї (р¤док 380) та п≥дсумком розд≥лу ≤ активу балансу (р¤док 080).

ќтже, з суми розд≥лу ≤ пасиву балансу Ђ¬ласний кап≥талї (р¤док 380) та суми р¤дка 430 Ђ«абезпеченн¤ наступних витрат ≥ платеж≥вї вираховуЇтьс¤ сума показник≥в розд≥лу ≤ активу ЂЌеоборотн≥ акти≠виї (р¤док 080).

ѕор≥вн¤нн¤ фактичноњ на¤вност≥ оборотних кошт≥в з нормати≠вом даЇ змогу визначити брак або надлишок власних оборотних кошт≥в.

Ѕрак власних оборотних кошт≥в означаЇ перевищенн¤ норма≠тиву оборотних кошт≥в над фактичною на¤вн≥стю њх. ¬≥н може ви≠никнути з вини самого п≥дприЇмства, ≥нших п≥дприЇмств, у резуль≠тат≥ зм≥ни умов господарюванн¤, не вз¤тих до уваги своЇчасно (¤к, наприклад, несвоЇчасне ф≥нансуванн¤ приросту нормативу власних оборотних кошт≥в), через стих≥йне лихо та з ≥нших причин.

ќсновними причинами браку власних оборотних кошт≥в можуть бути: погана робота маркетинговоњ служби; невиконанн¤ план≥в при≠бутку; слабка в≥дпов≥дальн≥сть п≥дприЇмств за формуванн¤ ≥ збере≠женн¤ власних оборотних кошт≥в та њх нец≥льове використанн¤; не≠своЇчасне ф≥нансуванн¤ приросту нормативу оборотних кошт≥в; на¤вн≥сть деб≥торськоњ заборгованост≥ (несвоЇчасн≥ розрахунки) тощо.

Ѕрак власних оборотних кошт≥в може виникати у зв'¤зку з≥ знач≠ним п≥двищенн¤м ц≥н у результат≥ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в.

Ќадлишок власних оборотних кошт≥в створюЇтьс¤ в п≥дпри≠Їмств у раз≥ перевищенн¤ розм≥р≥в оборотних кошт≥в понад визна≠чен≥ њх нормативи, необх≥дн≥ дл¤ задоволенн¤ пост≥йних м≥н≥маль≠них потреб виробництва в ресурсах. ¬≥н може виникнути внасл≥док перевиконанн¤ плану прибутку; неповного внеску платеж≥в до бю≠джету; безоплатного надходженн¤ (отриманн¤) товарно-матер≥аль≠них ц≥нностей в≥д ≥нших орган≥зац≥й; неповного використанн¤ при≠бутку на ц≥л≥, передбачен≥ ф≥нансовим планом, та ≥н.

ѕеревищенн¤ нормативу оборотних кошт≥в може бути виправда≠ним у раз≥ перевиконанн¤ плану випуску продукц≥њ, але темпи зрос≠танн¤ нормативних запас≥в не повинн≥ випереджати темп≥в зростанн¤ обс¤гу виробництва.

«а сучасних умов господарюванн¤ (зм≥на ц≥н, ≥нфл¤ц≥¤, спад ви≠робництва) перевищенн¤ фактичноњ на¤вност≥ власних оборотних кошт≥в над нормативом Ч ¤вище в господарськ≥й д≥¤льност≥ п≥д≠приЇмств досить р≥дк≥сне.

ѕор≥внюючи на певну дату р≥зних пер≥од≥в фактичну на¤вн≥сть власних оборотних кошт≥в, можна судити про абсолютну зм≥ну њхн≥х величин.

ƒо показник≥в, що характеризують стан оборотних кошт≥в, мож≠на в≥днести коеф≥ц≥Їнт реальноњ вартост≥ оборотних кошт≥в у майн≥ п≥дприЇмства ( рв.). ÷ей показник визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ вар≠тост≥ оборотних кошт≥в до вартост≥ майна п≥дприЇмства:

де ‘н Ч фактична на¤вн≥сть (варт≥сть оборотних кошт≥в, грн.);

ћ Ч варт≥сть майна п≥дприЇмства, грн.

 оеф≥ц≥Їнт реальноњ вартост≥ оборотних кошт≥в показуЇ, ¤ку час≠тку у майн≥ п≥дприЇмства вони займають. «алежно в≥д типу вироб≠ництва, виду продукц≥њ та ≥нших чинник≥в ц¤ частка може бути р≥з≠ною. јле бажано, щоб вона забезпечувала можлив≥сть ритм≥чного, безпереб≥йного виробництва ≥, у раз≥ необх≥дност≥, швидкоњ л≥кв≥д≠ност≥ оборотних актив≥в.[4]

3.2. ѕќ ј«Ќ» » ¬» ќ–»—“јЌЌя ќЅќ–ќ“Ќ»’  ќЎ“≤¬ ≤ ЎЋя’» ѕ–»— ќ–≈ЌЌя ѓ’ ќЅ≈–“јЌЌя

ƒл¤ характеристики ефективност≥ використанн¤ оборотних кош≠т≥в на п≥дприЇмствах використовуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ показники, найважлив≥шим з ¤ких Ї швидк≥сть обертанн¤. ¬она обчислюЇтьс¤ в дн¤х ≥ характеризуЇтьс¤ пер≥одом, за ¤кий оборотн≥ кошти п≥дпри≠Їмства зд≥йснюють один оборот, тобто проход¤ть вс≥ стад≥њ кругообороту на п≥дприЇмств≥:

де ќ Ч терм≥н обертанн¤ оборотних кошт≥в, дн≥в;

— Ч середн≥ залишки нормованих оборотних кошт≥в, грн.;

“ Ч тривал≥сть пер≥оду, за ¤кий обчислюЇтьс¤ обертанн¤, дн≥в;

– Ч обс¤г реал≥зованоњ продукц≥њ, грн.

—ередню варт≥сть оборотних кошт≥в можна розрахувати ¤к серед≠ню арифметичну або середню хронолог≥чну. ƒан≥ дл¤ розрахунку ви≠користовуютьс¤ залежно в≥д пер≥оду (р≥к, п≥вр≥чч¤, квартал тощо), за ¤кий визначаЇтьс¤ оборотн≥сть. якщо за р≥к, то необх≥дно дл¤ розра≠хунку брати на¤вн≥сть оборотних кошт≥в на початок кожного м≥с¤ц¤.

ќтже, формула, за ¤кою визначаЇтьс¤ середн¤ арифметична, ви≠гл¤датиме так:

ƒе —1, —2,...—12 Ч сума (варт≥сть) оборотних кошт≥в на початок ко≠жного м≥с¤ц¤ року (з с≥чн¤ по грудень);

—13 Ч сума оборотних кошт≥в на початок наступного

року.

—ередн¤ сума оборотних кошт≥в за середньою хронолог≥чною ви≠значаЇтьс¤ за формулою:

(2)

’оч результати п≥драхунк≥в за обома формулами мають незначн≥ розб≥жност≥, але розрахунок, проведений за формулою [2], статис≠тика вважаЇ точн≥шим.

ѕриклад .

¬арт≥сть оборотних кошт≥в на п≥дприЇмств≥ у зв≥тному роц≥ на початок кожного м≥с¤ц¤ становила, тис. грн.: с≥чень Ч 830, лютий Ч 860, березень Ч 780, кв≥тень Ч 820, травень Ч 770, червень Ч 840, липень Ч 810, серпень Ч 750, вересень Ч 790, жовтень Ч 800, лис≠топадЧ780, груденьЧ810, с≥чень наступного рокуЧ870.

¬иход¤чи з формули середньоњ арифметичноњ (1), сума оборот≠них кошт≥в становитиме 808,5 тис. грн.

[830 + 860 + 780 + 820 + 770 + 840 + 810 + 750 + 790 + 800 + 780 + 810 + 870 / 13]

—ума оборотних кошт≥в за р≥к, розрахована за середньою хронолог≥чною (2), становитиме 805,0 тис. грн.

[½ 830 + 860 + 780 + 820 + 770 + 840 + 810 + 750 + 790+ 800+ 780 + 810 + ½ 870 / 12]

“ривал≥сть обертанн¤ кошт≥в Ч це синтетичний показник, здат≠ний в≥дображати одночасно результати процесу матер≥ального в≥д≠творенн¤ Ч обс¤г реал≥зац≥њ створених товар≥в ≥ наданих послуг за даний пер≥од Ч ≥ ефективн≥сть використанн¤ в цьому процес≥ мате≠р≥альних засоб≥в ≥ кошт≥в.

ќбертанн¤ оборотних кошт≥в обчислюЇтьс¤ за планом ≥ фактич≠но. ѕор≥внюючи фактичний час обертанн¤ з плановим, визначають прискоренн¤ або спов≥льненн¤ обертанн¤ ¤к щодо вс≥х нормованих оборотних кошт≥в, так ≥ щодо окремих њхн≥х статей (ƒодаток 6).

ƒан≥ ƒодатку 6. св≥дчать, що фактичний час обертанн¤ кошт≥в за р≥к скоротивс¤ проти плану на 3,3 дн¤ (50,6-47,3).

”насл≥док прискоренн¤ обертанн¤ оборотних кошт≥в ≥з обороту вив≥льн¤Їтьс¤ частина кошт≥в, що обраховуЇтьс¤ множенн¤м факти≠чного одноденного обс¤гу реал≥зац≥њ продукц≥њ на дн≥ прискоренн¤ обертанн¤ оборотних кошт≥в. ” нашому приклад≥ за рахунок при≠скоренн¤ часу обертанн¤ оборотних кошт≥в з обороту вив≥льн¤Їтьс¤ 56,1 тис. грн. (17,0х3,3).

ƒл¤ характеристики ефективност≥ використанн¤ оборотних кош≠т≥в використовуЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт обертанн¤, що визначаЇтьс¤ за формулою:

 0 = –/—

де  0 Ч коеф≥ц≥Їнт обертанн¤ оборотних кошт≥в. ÷ей показник характеризуЇ к≥льк≥сть оборот≥в оборотних кошт≥в за пер≥од, що анал≥зуЇтьс¤. ўо б≥льше оборот≥в зд≥йснюють оборотн≥ кошти, то л≥пше вони використовуютьс¤.

” нашому приклад≥ к≥льк≥сть оборот≥в зб≥льшилась за р≥к на 0,5 оборота [6120/805 Ц 5580 /785], що позитивно позначилось на д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

 оеф≥ц≥Їнт завантаженн¤ оборотних кошт≥в Ї оберненим до коеф≥ц≥Їнта обертанн¤ показником ≥ визначаЇтьс¤ за формулою:

  з = —/–

де  з Ч коеф≥ц≥Їнт завантаженн¤ оборотних кошт≥в, коп. ¬≥н характеризуЇ участь оборотних кошт≥в у кожн≥й гривн≥ реал≥зованоњ продукц≥њ. ўо менше оборотних кошт≥в припадаЇ на 1 грн. обороту, то л≥пше вони використовуютьс¤.

” нашому приклад≥ (див. табл. 4) фактично у 1 грн. реал≥зованоњ продукц≥њ авансовано 13 коп. [805,0 / 6120,0] , тод≥ ¤к за планом перед≠бачалось 14 коп. [785,0 / 5580,0], що св≥дчить про п≥двищенн¤ ефективност≥ витрат.

ƒл¤ характеристики ефективност≥ використанн¤ оборотних кош≠т≥в можуть використовуватись коеф≥ц≥Їнт ефективност≥ (прибутко≠в≥сть оборотних кошт≥в) ≥ рентабельн≥сть. ¬они обчислюютьс¤ за формулами:

де  е Ч коеф≥ц≥Їнт ефективност≥ оборотних кошт≥в, коп.;

ѕ Ч прибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, грн.;

– Ч рентабельн≥сть оборотних кошт≥в, %.

якщо  е Ї абсолютним показником ≥ характеризуЇ, ск≥льки при≠бутку припадаЇ на 1 грн. оборотних кошт≥в, то – Ч в≥дносний пока≠зник, що визначаЇ ступ≥нь використанн¤ оборотних кошт≥в. ўо б≥льшим Ї значенн¤ першого ≥ другого показник≥в, то ефективн≥ше використовуютьс¤ оборотн≥ кошти.

ѕол≥пшенн¤ використанн¤ оборотних кошт≥в п≥дприЇмств ≥ п≥д≠вищенн¤ ефективност≥ виробництва можна дос¤гти через:

1) скороченн¤ виробничих запас≥в товарно-матер≥альних ц≥ннос≠тей у зв'¤зку з переходом на оптову торг≥влю та пр¤м≥ економ≥чн≥ зв'¤зки з постачальниками;

2) прискоренн¤ обертанн¤ оборотних кошт≥в за рахунок реал≥за≠ц≥њ непотр≥бних, залежалих товарно-матер≥альних ц≥нностей.

ѕол≥пшенн¤ використанн¤ оборотних кошт≥в вив≥льн¤Ї њх. ÷е вив≥льненн¤ може бути абсолютним ≥ в≥дносним.

јбсолютне вив≥льненн¤ оборотних кошт≥в Ч це пр¤ме скоро≠ченн¤ потреби в оборотних коштах проти попереднього пер≥оду за одночасного зб≥льшенн¤ обс¤гу виробництва (реал≥зац≥њ).

¬≥дносне вив≥льненн¤ оборотних кошт≥в виникаЇ тод≥, коли вна≠сл≥док пол≥пшенн¤ њх використанн¤ п≥дприЇмство з т≥Їю самою су≠мою оборотних кошт≥в або з незначним њх зростанн¤м у плановому роц≥ зб≥льшуЇ обс¤г виробництва.

«а нин≥шн≥х умов господарюванн¤ через ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси найб≥льш реальним Ї в≥дносне вив≥льненн¤ оборотних кошт≥в.

”раховуючи це, сл≥д б≥льше уваги прид≥л¤ти реал≥зац≥њ заход≥в, ¤к≥ спри¤ють в≥дносному вив≥льненню оборотних кошт≥в.

ѕоказники стану й ефективност≥ використанн¤ оборотних кош≠т≥в, пор¤док њхнього визначенн¤ та њхн≥й економ≥чний зм≥ст наведе≠но в ƒодаток 7.

3.3. ¬ѕЋ»¬ –ќ«ћ≤ў≈ЌЌя ќЅќ–ќ“Ќ»’  ќЎ“≤¬ Ќј ‘≤ЌјЌ—ќ¬»… —“јЌ ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј

‘ункц≥онуванн¤ оборотних кошт≥в розпочинаЇтьс¤ з моменту њх формуванн¤ ≥ розм≥щенн¤. –ац≥ональне розм≥щенн¤ ¤к складова управл≥нн¤ оборотним кап≥талом маЇ певн≥ особливост≥ не лише в р≥зних галуз¤х, а нав≥ть ≥ на р≥зних п≥дприЇмствах одн≥Їњ галуз≥. ¬и≠значальними тут Ї так≥ чинники: вид господарськоњ д≥¤льност≥, обс¤г виробництва; р≥вень технолог≥њ та орган≥зац≥њ виробництва; терм≥н виробничого циклу; система постачанн¤ необх≥дних товарно-мате≠р≥альних ц≥нностей ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ та ≥н.

«алежно в≥д розм≥щенн¤, умов орган≥зац≥њ виробництва й реал≥≠зац≥њ продукц≥њ оборотн≥ кошти мають р≥зний р≥вень л≥кв≥дност≥, а отже, ≥ ризику використанн¤ (ƒодаток 8.).

ѕрактика господарюванн¤ п≥дтверджуЇ, що найб≥льш л≥кв≥дними ≥ з найменшим ризиком Ї кошти в кас≥, на розрахункових ≥ валютних рахунках в установах банку, вкладен≥ в ц≥нн≥ папери.

ћенш л≥кв≥дною частиною з певним ризиком вкладенн¤ вважаЇ≠тьс¤ в≥двантажена продукц≥¤ ≥ деб≥торська заборгован≥сть покупц≥в. ќстанн¤, у свою чергу, може бути менш чи б≥льш л≥кв≥дною. ÷е стосуЇтьс¤ строковоњ ≥ простроченоњ деб≥торськоњ заборгованост≥ щодо в≥двантаженоњ продукц≥њ.

Ќайменш л≥кв≥дними ≥ з найб≥льшим ризиком вкладенн¤ Ї оборо≠тн≥ кошти в незавершеному виробництв≥; у витратах майбутн≥х пе≠р≥од≥в; у виробничих запасах; у готов≥й продукц≥њ (що њњ не в≥дван≠тажено). ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що саме ц¤ частина оборотних кошт≥в найб≥льш в≥ддалена в≥д моменту реал≥зац≥њ ≥ б≥льше п≥дл¤гаЇ впливу зм≥н кон'юнктури ринку, ≥нфл¤ц≥йних процес≥в тощо. ќтже, л≥кв≥д≠н≥сть поточних актив≥в Ї головним фактором, ¤кий визначаЇ ступ≥нь ризику вкладанн¤ оборотних кошт≥в.

—туп≥нь л≥кв≥дност≥ в ц≥лому оборотних актив≥в ≥ кожноњ њх групи визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ в≥дпов≥дноњ частки оборотних актив≥в до короткострокових зобов'¤зань.

Ќайчаст≥ше в практиц≥ застосовуютьс¤ так≥ показники:

коеф≥ц≥Їнт забезпеченн¤ власними коштами ( з.к) (коеф≥ц≥Їнт автоном≥њ  а);

коеф≥ц≥Їнт покритт¤ ( п);

коеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥ ( абс.л).

ѕерший показник ( з.к) визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ р≥зниц≥ м≥ж обс¤гами власних та прир≥вн¤них до них кошт≥в (п≥дсумок розд≥лу ≤ пасиву балансу) ≥ фактичною варт≥стю основних засоб≥в та ≥нших позаоборотних актив≥в (п≥дсумок розд≥лу ≤ активу балансу) до фак≠тичноњ вартост≥ на¤вних у п≥дприЇмства оборотних засоб≥в Ч вироб≠ничих запас≥в, незавершеного виробництва, готовоњ продукц≥њ, гро≠шей, деб≥торськоњ заборгованост≥ та ≥нших оборотних актив≥в (п≥д≠сумок II ≥ III розд≥л≥в активу балансу).

¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ (стандарту) бухгалтерського обл≥ку (ѕЅќ 2) ЂЅалансї цей показник ( з.к) визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ р≥зниц≥ м≥ж обс¤гами власних та прир≥вн¤них до них кошт≥в (п≥дсу≠мок розд≥лу ≤ пасиву балансу) ≥ фактичною варт≥стю основних засо≠б≥в та ≥нших позаоборотних актив≥в (п≥дсумок розд≥лу ≤ активу ба≠лансу) до фактичноњ вартост≥ на¤вних у п≥дприЇмства оборотних засоб≥в Ч виробничих запас≥в, незавершеного виробництва, готовоњ продукц≥њ, деб≥торськоњ заборгованост≥, поточних ф≥нансових ≥нвес≠тиц≥й та ≥нших оборотних актив≥в (п≥дсумок розд≥лу II активу балан≠су, р¤док 260).

де  з.кЧ коеф≥ц≥Їнт забезпеченн¤ власними коштами;

¬кЧ власн≥ кошти, грн.;

Σо.к Ч загальна сума оборотних кошт≥в, грн.

 оеф≥ц≥Їнт характеризуЇ на¤вн≥сть власних оборотних кошт≥в, необх≥дних дл¤ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ п≥дприЇмства, його незале≠жност≥ в≥д позикових кошт≥в. якщо значенн¤ коеф≥ц≥Їнта спадаЇ нижче за 0,1, п≥дприЇмство Ї неплатоспроможним. «ростанн¤ коеф≥≠ц≥Їнта проти минулого пер≥оду св≥дчить про п≥двищенн¤ ф≥нансовоњ незалежност≥ та зниженн¤ ризику ф≥нансових вкладень.

 оеф≥ц≥Їнт покритт¤ ( п) Ч це найб≥льш узагальнюючий показник л≥кв≥дност≥ балансу. ¬изначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ вс≥х поточних актив≥в п≥дприЇмства (п≥дсумок II розд≥лу активу балансу) до суми короткост≠рокових зобов'¤зань (п≥дсумок IV розд≥лу пасиву балансу).

де  п Ч коеф≥ц≥Їнт покритт¤;

Σп.а Ч сума ус≥х поточних актив≥в, грн.;

Σк.з Ч сума короткострокових зобов'¤зань, грн.

÷ей коеф≥ц≥Їнт характеризуЇ достатн≥сть оборотних кошт≥в п≥д≠приЇмства дл¤ погашенн¤ його борг≥в прот¤гом року. ”важають, що його р≥вень у межах 2,0 Ч 2,5 Ї прийн¤тним. ¬≥н показуЇ, ск≥льки грошових одиниць актив≥в припадаЇ на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'¤зань.  оли  п стаЇ меншим за 1,0, струк≠тура балансу вважаЇтьс¤ незадов≥льною, а п≥дприЇмство Ч неплато≠спроможним.

 оеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥ ( абс.л) визначаЇтьс¤ ¤к в≥д≠ношенн¤ суми кошт≥в та короткострокових ф≥нансових вкладень п≥дприЇмства (≤≤≤ розд≥л активу балансу) до короткострокових зо≠бов'¤зань (п≥дсумки II ≥ ≤≤≤ розд≥л≥в пасиву балансу).

ƒе  абс.л Ч коеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥;

√к Ч грошов≥ кошти, грн.;

 д Ч короткостроков≥ вкладенн¤, грн.;

Σк.з Ч сума короткострокових зобов'¤зань, грн.

ѕоказник характеризуЇ негайну готовн≥сть п≥дприЇмства погаси≠ти свою заборгован≥сть. ƒостатн≥м Ї значенн¤ коеф≥ц≥Їнта в межах 0,25 Ч 0,35. «а значенн¤ меншого н≥ж 0,2 п≥дприЇмство вважаЇтьс¤ неплатоспроможним.

ќтже, ф≥нансове ст≥йким Ї такий суб'Їкт господарюванн¤, ¤кий за рахунок власних кошт≥в покриваЇ кошти, вкладен≥ в активи, не допускаЇ невиправданоњ деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгова≠ност≥, своЇчасно розраховуЇтьс¤ за своњми зобов'¤занн¤ми. ќсно≠вою ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ Ї виважена, рац≥ональна орган≥зац≥¤ й ефективне використанн¤ оборотних кошт≥в. јле це не означаЇ, що п≥дприЇмство маЇ вкладати оборотний кап≥тал лише у високол≥кв≥дн≥ активи з метою зниженн¤ ймов≥рного ризику та отриманн¤ найвищого прибутку. √оловною метою д≥¤льност≥ п≥дприЇмства Ї створенн¤ конкурентоспроможноњ продукц≥њ з високими спожив≠чими ¤кост¤ми.[5]

¬»—Ќќ¬ќ 

¬изначенн¤ джерел формуванн¤ оборотних кошт≥в Ї важливою д≥л¤нкою роботи ф≥нансиста п≥дприЇмства.

ѕрибуток п≥дприЇмства спр¤мовуЇтьс¤ на покритт¤ приросту нор≠мативу оборотних кошт≥в. “радиц≥йно джерелом покритт¤ вважаЇтьс¤ прибуток, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства ≥ викорис≠товуЇтьс¤ на його розсуд. ѕри цьому сл≥д зазначити, що, ураховуючи спад виробництва, т¤жке економ≥чне становище п≥дприЇмств, не≠спроможн≥сть њх розрахуватис¤ за придбан≥ матер≥альн≥ та ≥нш≥ ресур≠си, ¬ерховна –ада ”крањни 23.02. 96 р. ухвалила «акон про зм≥ни та доповненн¤ до ƒекрету  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро пор¤док ви≠користанн¤ прибутку державних п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥йї. «г≥дно з цим «аконом державн≥ п≥дприЇмства мали спр¤мовувати на поповненн¤ власних оборотних кошт≥в не менше 10 % загального прибутку п≥дприЇмства. ÷¤ частина прибутку зв≥льн¤лас¤ в≥д оподат≠куванн¤. Ќа жаль, сьогодн≥ ц¤ п≥льга не д≥Ї.

ќбс¤г кошт≥в, що спр¤мовуютьс¤ на поповненн¤ власних оборот≠них кошт≥в, залежить в≥д оч≥куваних розм≥р≥в приросту нормативу оборотних кошт≥в, загального обс¤гу прибутку, можливого обс¤гу залученн¤ позикових кошт≥в та ≥нших фактор≥в.

ƒо кошт≥в, ¤к≥ можна прир≥вн¤ти до власних, належать стал≥ па≠сиви. ÷е кошти ц≥льового призначенн¤, ¤к≥ в результат≥ застосованоњ системи грошових розрахунк≥в пост≥йно перебувають у господарсь≠кому об≥гу п≥дприЇмств, а проте, йому не належать. ƒо њх викорис≠танн¤ за призначенн¤м вони в сум≥ м≥н≥мального залишку Ї джере≠лами формуванн¤ оборотних кошт≥в п≥дприЇмства.

ћетодика визначенн¤ власних оборотних кошт≥в п≥дприЇмства, ¤ка зараз пропонуЇтьс¤, не робить розмежуванн¤ м≥ж сталими паси≠вами ≥ короткотерм≥новими пасивами. ¬≥дображаютьс¤ вони в ≤ роз≠д≥л≥ пасиву балансу.

« метою повн≥шого залученн¤ ф≥нансових ресурс≥в ≥ ¤к≥сного управл≥нн¤ ними п≥дприЇмства мають змогу планувати стал≥ пасиви. «алежно в≥д виду сталих пасив≥в можуть застосовуватись р≥зн≥ ме≠тодики њх розрахунку.

Ќедостатн≥сть джерел формуванн¤ оборотних кошт≥в призводить до недоф≥нансуванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ та до ф≥нансових ускладнень. Ќа¤вн≥сть зайвих джерел оборотних кошт≥в на п≥дпри≠Їмств≥ спри¤Ї створенню наднормативних запас≥в товарно-мате≠р≥альних ц≥нностей, в≥двол≥канню оборотних кошт≥в з господарсь≠кого обороту, зниженню в≥дпов≥дальност≥ за ц≥льове й рац≥ональне використанн¤ ¤к власних, так ≥ позичених кошт≥в.

“аким чином, ф≥нансовий стан п≥дприЇмства значною м≥рою залежить в≥д рац≥ональност≥ формуванн¤ джерел ф≥нансуванн¤, тобто в≥д того, ¤к≥ кошти маЇ п≥дприЇмство у своЇму розпор¤дженн≥, кому п≥дприЇмство зобов'¤зане за ц≥ кошти ≥ куди вони вкладен≥.

ѕ≈–≈Ћ≤  ¬» ќ–»—“јЌќѓ Ћ≤“≈–ј“”–»

“арасенко Ќ.¬. ≈коном≥чний анал≥з д≥¤льност≥ промислового п≥дприЇмства. Ц Ћьв≥в. ЋЅ≤ ЌЅ”, 2000. Ц 485с.

‘≥нанси п≥дприЇмств: ѕ≥дручник /  ер≥вник авт.  ол. ≤ наук. –ед. ѕроф.. ј.ћ. ѕоддЇрьог≥н 3-тЇ вид., перероб. та доп. Ц  .:  Ќ≈”, 2000. Ц 460с.

“олковый словарь экономиста, коммерсанта, банкира, менеджера, маклера, страховщика, аудитора и бухгалтера // —ост.: “.ћ. ћезенцева и др. Ц ћн.: Ѕелорусска¤ ассоциаци¤ бухгалтеров. 1997. Ц 476с.

Ёкономика предпри¤ти¤: ”чебник дл¤ вузов// Ћ.я. јврашков. Ц ћ.: ёЌ»“», 1998. Ц 742с.

ќрганизационна¤ структура предпри¤ти¤.  оноков ƒ.√. –ожков  .ј. (—ери¤ ЂЅизнес-“езаурусї), 1999

јнализ и диагностика финансово-хоз¤йственной де¤тельности предпри¤ти¤ // √рищенко ќ.¬. : - “аганрог: »зд-во “–“”, 2000

»ванов ¬.ћ. ‘инансовый рынок:  онспект лекций. Ц  .: ћј”ѕ, 1999. Ц 112с.

‘инансы предпри¤ти¤ // ѕод ред. ќ.—. √алушко Ц ƒнепропетровск. 1999.

“еори¤ экономического анализа: ”чебник Ц ћ.: ‘инансы и статистика, 1999 Ц 416с.

‘≥нансово-≥нвестиц≥йний анал≥з // Ќавч. ѕос≥бник. ѕ≥д ред. я.  омаринський. Ц  .: 1996 Ц 298с

≤ваненко ¬.ћ.  урс економ≥чного анал≥зу: Ќавч. ѕос≥б. Ц  .: «нанн¤ Ц ѕрес, 2000. Ц 207с.

¬олков ј.ј. ‘≥нанси п≥дприЇмств. ѕ≥дручник //  .:- 2000.

Ќесторенко ≤.ѕ. ‘≥нансов≥ ≥нститути: ѕ≥дручник //  .: 1999

—опко ≤.¬. Ѕухгалтерський обл≥к. Ц 1999

¬.ѕ. «авгородний Ѕухгалтерский учет в ”краине с использованием национальных стандартов. .: 2001.

ƒќƒј“ќ  . 1.

—клад ≥ розм≥щенн¤ оборотних кошт≥в.

ƒќƒј“ќ  2.

—труктура розм≥щенн¤ оборотних кошт≥в у народному господарств≥ ”крањни 1990-1998рр.[6]

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: Ўл¤хи п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ об≥гових кошт≥в на п≥дприЇмств≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (16035 прочитано)