≈коном≥чна теор≥¤ > ¬алютн≥ ринки

¬алютн≥ ринки

1. ¬ ј Ћ ё “ Ќ ≤ – » Ќ   » .

як зазначають ј.¬. алина, ¬.¬.ќсок≥на, Увалютний ринок Ц це складова частина грошового ринку, де зустр≥чаютьс¤ попит ≥ пропозиц≥¤ на валютуФ [ алина,ќсок≥на.Ё“ѕ’,22].«овн≥шн≥й валютний ринок («¬–) Ц це найб≥льший у св≥т≥ ф≥нансовий ринок, на ¤кому зд≥йснюютьс¤ м≥жнародна торг≥вл¤ та обм≥н ≥ноземних валют. «¬– не Ї централ≥зованим, в≥н д≥Ї за допомогою багатьох установ. ƒ≥лери та брокери, що беруть участь у ринковому процес≥, встановлюють звТ¤зок один з однимзавд¤ки телексам, телефонам та телефаксам. У”годи з обм≥ну ≥ноземноњ валюти на головних св≥тових валютних ринках у Ќью-…орку, “ок≥о, Ћондон≥ ≥ ‘ранкфурт≥ становл¤ть 200 млрд. дол. на деньФ [‘ишер,712]. ≤снують ≥ менш≥ центри «¬–.

ќсновними учасниками торговельних угод на «¬– Ї велик≥ комерц≥йн≥ банки, ¤к≥ в багатьох випадках виконують функц≥њ д≥лер≥в у ринковому процес≥. ¬ ц≥й ¤кост≥ вони п≥дтримують позиц≥ю двох чи б≥льше валют, тобто мають внески, виражен≥ в цих валютах. Ќаприклад, У„ейз ћанхеттен ЅанкФ маЇ в≥дд≥леннн¤ в Ћондон≥ та Ќью-…орку. ¬≥дд≥ленн¤ в Ќью-…орку волод≥Ї депозитами в фунтах стерл≥нг≥в у лондонському в≥дд≥ленн≥, а в≥дд≥ленн¤ в Ћондон≥ Ц депозитами в доларах у Ќью-…орку.  ожне з цих в≥дд≥лень може надати вкладников≥ ≥ноземну валютув обм≥н на м≥сцевий внесок. Ќа зд≥йсненн≥ ц≥Їњ операц≥њ банк отримуЇ прибуток ¤к д≥лер, продаючи ≥ноземну валюту за Уц≥ною продавц¤Ф, ¤ка Ї дещо вищою за Уц≥ну покупц¤Ф, за ¤кою банк придбаваЇ валюту.  онкуренц≥¤ м≥ж банками утримуЇ розрив м≥ж Уц≥ною покупц¤Ф та Уц≥ною продавц¤Ф на р≥вн≥ 1% дл¤ великих м≥жнародних д≥лових операц≥й.

≤нод≥ комерц≥йн≥ банки виступають ¤к брокери. ¬ цих випадках вони не п≥дтримують позиц≥ю по певних валютах, а т≥льки звод¤ть продавц≥в ≥ покупц≥в. Ќаприклад, ¤кась англ≥йська ф≥рма може попросити лондонський банк виступити в рол≥ брокера при необх≥днлому њй обм≥н≥ долар≥в на фунти.

 р≥м комерц≥йних банк≥в на «¬– ≥снуЇ невелика к≥льк≥сть небанк≥вських д≥лер≥в ≥ брокер≥в.  омерц≥йн≥ банки використовують незалежних брокер≥в ¤к посередник≥в при укладенн≥ значних гуртових угод м≥ж ними.

ќсновним засобом проведенн¤ м≥жнародних обм≥нних операц≥й на «¬– Ї телеграфн≥ перекази. ѕрипустимо, що де¤ка американська компан≥¤ продала мереж≥ роздр≥бних крамниць у ¬елик≥й Ѕритан≥њ парт≥ю медикамент≥в на суму 1000 долар≥в. Ѕанк, на ¤кий замикаютьс¤ операц≥њ ц≥Їњ компан≥њњ, - це комерц≥йний банк у Ќью-…орку. ÷ей банк над≥шле телеграфне пов≥домленн¤ лондонському банков≥ мереж≥ роздр≥бноњ торг≥вл≥, пов≥домл¤ючи про необх≥дн≥сть покласти на банк≥вський рахунок нью-йоркського банку в його лондонському в≥дд≥ленн≥. ѕ≥сл¤ цього нью-йоркський банк надаЇ постачальников≥ кредит на екв≥валентну суму в доларах. ѕереказ грошових кошт≥в за допомогою телеграфа зд≥йснюЇтьс¤ на перший чи другий день п≥сл¤ куп≥вл≥ чи продажу.

ƒругим засобом обм≥ну на «¬– Ї переказн≥ вексел≥. ¬ раз≥ продажу парт≥њ медикамент≥в операц≥¤ може бути орган≥зована таким чином. ѕередовс≥м британська торговельна компан≥¤ отримаЇ у своЇму банку кредитного листа й перешле його американськ≥й ф≥рм≥ Ц постачальнику. ќдержанн¤ цього документу зобовТ¤же експортера виписати переказний вексель на британський банк. ÷ей переказний вексель Ї розпор¤дженн¤м, под≥бним до банк≥вського чеку, ¤ке передбачаЇ, що банк зобовТ¤заний сплатити експортеров≥ певну к≥льк≥сть грошей. ≈кспортер може пот≥м продати цей вексель комерц≥йному банков≥, отримавши натом≥сть екв≥валентну к≥льк≥сть долар≥в.  оли за цим векселем буде сплачено, комерц≥йний банк одержить плат≥ж у фунтах стерл≥нг≥в.

ѕлат≥жний вексель може бути оплачено негайно або в певний момент у майбутньому Ц наприклад, за 30, 60 чи 90 дн≥в. якщо експортер виписуЇ вексель, що п≥дл¤гаЇ оплат≥ за 90 дн≥в, а на¤вн≥ кошти потр≥бн≥ йому негайно, в≥н зможе знову звернутис¤ по допомогу до комерц≥йного банку. ¬ цьому раз≥ комерц≥йний банк придбаЇ вексель з урахуванн¤м дисконтноњ ставки, що в≥дбиваЇ переважну ставку в≥дсотку.

якщо комерц≥йний банк, викупивши вексель, не хоче тримати його 90 дн≥в, в≥н може вдатис¤ до наступного кроку. ÷ей банк може звТ¤затис¤ з британським банком, на ¤кий виписано вексель, ≥ викликати п≥дтвердженн¤, що даний вексель буде оплачено своЇчасно. ѕо одержанн≥ п≥дтвердженн¤ вексель позначаЇтьс¤ ¤к Уакцептований вексельФ ≥ стаЇ банк≥вським акцептом, ¤кий може бути реал≥зовано на в≥дкритому ринку ц≥нних папер≥в, ¤к це в≥дбуваЇтьс¤ з ≥ншими короткотерм≥новими ц≥нними паперами Ц казначейськими вексел¤ми ур¤ду, комерц≥йними ц≥нними паперами ≥ т.≥.

 р≥м телеграфних переказ≥в ≥ переказних вексел≥в невелика частка ф≥нансових операц≥й на м≥жнародних ринках забезпечуЇтьс¤ власно валютою ≥ дорожними чеками. ”¤вимо, що американський турист збираЇтьс¤ в подорож до ‘ранц≥њ. ¬≥н може звернутис¤ до д≥лера, ¤кий спец≥ал≥зуЇтьс¤ на торг≥вл≥ ≥ноземною валютою, або до свого банку ≥ обм≥н¤ти валюту —Ўј на французьку. Ѕанк або д≥лер в≥д ц≥Їњ операц≥њ отримуЇ прибуток за рахунок р≥зниц≥ в Уц≥н≥ продавц¤Ф й Уц≥н≥ покупц¤Ф, що за своњм характером схоже з вилученн¤м прибутку при зд≥йсненн≥ значних угод, що вимагають обм≥ну банк≥вськими вкладами. ѕроте при зд≥йсненн≥ невеликих валютних операц≥й така р≥зниц¤ в ц≥н≥ становить у середньому 4-5 %, ¤к це прийн¤то при зд≥йсненн≥ великих ф≥нансових операц≥й на «¬–.

“уристи й мандр≥вники вважають, що дорожн≥ чеки безпечн≥ше за валюту. ¬ирушаючи до ‘ранц≥њ, американець може придбати дорожн≥ чеки, деном≥нован≥ чи в доларах, чи то у франках, в американському комерц≥йному банку або в компан≥њ Ујмерикен експрессФ. ¬ласник французького готел¤, що бере дорожн≥ чеки компан≥њ Ујмерикен експрессФ у вигл¤д≥ плати за послуги, депонуЇ њх у м≥сцевому банку, отримуючи кредит у франках незалежно в≥д того, в ¤к≥й валют≥ обчислена варт≥сть чеку. ‘ранцузький банк згодом одержить долари або в≥дпов≥дну к≥льк≥сть франк≥в в Ујмерикен експрессФ.

ƒ≥лери ≥ брокери на «¬– волод≥ють поточною ≥нформац≥Їю про зм≥ни обм≥нних валютних курс≥в. ≤нш≥ господарськ≥ агенти, чи¤ потреба в цих знанн¤х менш оперативна, можуть отримати в≥дпов≥дну ≥нформац≥ю ≥з газет та телебаченн¤.

 урси б≥льшост≥ валют подаютьс¤ ¤к к≥льк≥сть гривень, необх≥дних дл¤ придбанн¤ 1 одиниц≥ ≥ноземноњ валюти.

ƒл¤ б≥льшост≥ валют пов≥домл¤Їтьс¤ т≥льки один курс Ц обм≥нний курс по касових операц≥¤х. ¬≥н застосовуЇтьс¤ дл¤ торговельних угод, ¤к≥ буде укладено впродовж не б≥льше, ¤к 48 годин.  р≥м того, багатьох ≥ноземних валют подаютьс¤ також обм≥нн≥ курси по терм≥нових операц≥¤х. “ерм≥нова угода Ц це контракт м≥ж банком ≥ його кл≥Їнтом, за ¤ким гривн≥ обм≥нюватимутьс¤ на потр≥бну валюту в ¤кийсь певний день за курсом, визначеним сьогодн≥. –≥зниц¤ в обчисленн≥ обм≥нних курс≥в по касових операц≥¤х ≥ обм≥нних курс≥в по терм≥нових операц≥¤х в будь-¤кий обраний момент часу в≥дбиваЇ ≥снуючу р≥зницю м≥ж ринковими нормами в≥дсотку в пор≥внюваних крањнах.

як в≥домо, процеси м≥жнародноњ торг≥вл≥ пов`¤зан≥ насамперед з ≥мпортом та експортом товар≥в, а також обм≥ном послугами. јле, кр≥м того м≥ж крањнами в≥дбуваЇтьс¤ рух кап≥тальних кошт≥в. ”годи, пов`¤зан≥ з куп≥влею-продажем ф≥нансових актив≥в, а також з м≥жнародною практикою надан¤ та одержанн¤ кредит≥в ≥ позик, називаютьс¤ операц≥¤ми по рахунках руху кап≥тальних кошт≥в.

ѕридбанн¤ ф≥нансових актив≥в ”крањни ≥ноземними покупц¤ми, а також позики в ≥ноземних банках ≥ небанк≥вських джерелах украњнськими ф≥рмами та окремими громад¤нами ¤вл¤ють собою приплив грошових кошт≥в в ”крањну.ѕод≥бн≥ операц≥њ в≥дом≥ ¤к приплив кап≥талу. ѕридбанн¤ ≥ноземних актив≥в п≥дприЇмствами ≥ громад¤нами ”крањни, а також позички, що можуть бути надан≥ банками ”крањни та ≥ншими небанк≥вськими джерелами ≥ноземним ф≥рмам ≥ громад¤нам, ¤вл¤ють собою в≥дплив грошових кошт≥в з економ≥ки ”крањни, тобто використанн¤ њх за межами ”крањни. “ак≥ операц≥њ називаютьс¤ в≥дпливом кап≥талу.

ўоденн≥ операц≥њ на «¬–, ¤к≥ мають в≥дношенн¤ до рахунк≥в руху кап≥тальних кошт≥в, набагато перевищують за своњми масштабами операц≥њ по поточних рахунках зовн≥шньоторговельних операц≥й.

¬ажливим засобом економ≥чноњ пол≥тики держави Ї валютна ≥нтервенц≥¤ на «¬–. ѕри цьому зм≥на курсу нац≥ональноњ валюти дозвол¤Ї держав≥ так чи ≥накше ман≥пулювати сукупним попитом. якщо ¤кийсь ур¤д св≥домо ≥ ц≥леспр¤мовано зменшуЇ курс валюти своЇњ крањни, дозвол¤ючи њй знец≥нюватис¤ в≥дносно ≥нших ≥ноземних валют, це означаЇ, що ур¤д проводить девальвац≥ю своЇњ валюти. ƒевальвац≥¤ покликана стимулювати сукупний попит, так само, ¤к це в≥дбуваЇтьс¤ при знец≥ненн¤ валюти, викликаному ринковою стих≥Їю ≥ ринковими силами. якщо ж ¤кийсь ур¤д вир≥шуЇ п≥двищити валютний курс, дозвол¤ючи зб≥льшити варт≥сть своЇњ валюти в≥дносно ≥нших, це св≥дчить, що ур¤д проводить ревальвац≥ю своЇњ валюти. –евальвац≥¤ буде обмежувати сукупний попит так же само, ¤к його стримуЇ п≥двищенн¤ вартост≥ валюти п≥д впливом ринкових сил. “ак≥ економ≥чн≥ параметри, ¤к реальн≥ норми в≥дсотку ≥ темпи економ≥чного зростанн¤, здатн≥ негайно зм≥нити поточний обм≥нний валютний курс.

”р¤д може ман≥пулювати обм≥нним валютним курсом, купуючи або продаючи нац≥ональн≥ грошов≥ одиниц≥ на «¬–. ≤нтервенц≥¤ на «¬– зд≥йснюЇтьс¤ Ќац≥ональним банком.

–озгл¤немо механ≥зм девальвац≥њ гривн≥. ѕрипустимо, що Ќац≥ональний банк ”крањни зд≥йснюЇ девальвац≥ю гривн≥ щодо долару —Ўј. ўоби зд≥йснити продаж гривень, ЌЅ” встановить зв`¤зок з д≥лером, ¤кий спец≥ал≥зуЇтьс¤ на торг≥вл≥ ≥ноземною валютою, пропонуючи угоду з придбанн¤ долар≥в. Ќа ц≥ долари ЌЅ” придбаваЇ деном≥нован≥ в долари активи, що принос¤ть прибуток у вигл¤д≥ в≥дсотк≥в. ÷≥ активи ЌЅ” додаЇ до тих дек≥лькох м≥ль¤рд≥в долар≥в актив≥в, деном≥нованих в ≥ноземних валютах, ¤к≥ ЌЅ” маЇ на своЇму плат≥жному баланс≥.

1	2	3	4

Ќазва: ¬алютн≥ ринки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4729 прочитано)