≈коном≥чна теор≥¤ > ¬алютн≥ ринки

ЌЅ” розплачуЇтьс¤ за придбан≥ ≥ноземн≥ дев≥зи, виражен≥ в доларах, за допомогою телеграфного переказу в банк д≥лера. “аким чином, ЌЅ” обм≥нюЇ грошов≥ зобов`¤занн¤, виражен≥ в гривн¤х, на активи, деном≥нован≥ в доларах. ” плат≥жному баланс≥ ”крањни по зовн≥шньоторгових операц≥¤х такий зах≥д буде подано ¤к зростанн¤ резервних актив≥в ур¤ду ”крањни.

“епер розгл¤немо ревальвац≥ю гривн≥. ¬ раз≥ реальвац≥њ ЌЅ” активно скуповуЇ долари на «¬–. ѕроцес ревальвац≥њ асиметричний процесов≥ девальвац≥њ з тою лише в≥дм≥нн≥стю, що при девальвац≥њ гривн≥ ЌЅ” може забезпечити його необмежену пропозиц≥ю, поза¤к саме ЌЅ” зд≥йснюЇ ем≥с≥ю гривень, а в раз≥ ревальвац≥њ гривн≥ в≥дпов≥дний продаж ≥ноземноњ валюти маЇ спиратис¤ на ¤кесь њњ джерело. ƒе ж його шукати ?

ѕередовс≥м, можна знизити р≥вень актив≥в, розм≥щених в ≥ноземних дев≥зах. якщо ЌЅ” компенсуЇ ≥ррегул¤рний продаж в≥дпов≥дним закуповуванн¤м њњ в ≥нших випадках, ц≥лком можливо створити з ц≥Їю метою достатн≥й резервний запас ≥ноземноњ валюти.

якщо резерви ≥ноземноњ валюти вичерпуютьс¤, ЌЅ” може звернутис¤ до ≥нших джерел. ќдне з них Ц так званий УсвопФ Ц угода з ¤кимось ≥ноземним центральним ем≥с≥йним банком. «а своЇю суттю УсвопФ-угода Ц це взаЇмний м≥ждержавний короткотерм≥новий кредит, що передбачаЇ закупку ≥ноземноњ валюти на ринку касових операц≥й з наступним (де¤кому визначеному майбутньому) њњ зворотн≥м викупом на ринку терм≥нових угод.

≤нший спос≥б в≥дшуканн¤ потр≥бних кошт≥в пол¤гаЇ у продажу ц≥нних папер≥в, розм≥щених в ≥ноземн≥ валюти. јльтернативою цьому може служити продаж спец≥альних прав запозиченн¤ (—ѕ«) Ц особливого виду синтетичноњ м≥жнародноњ валюти, ¤ку випускаЇ ћ≥жнародний ¬алютний фонд з 1970 року. —ѕ« застосовуЇтьс¤ лише в операц≥¤х м≥ж нац≥ональними банками держав, що вход¤ть до ћ¬‘.

≤снуЇ спос≥б в≥дд≥лити одне в≥д одного заходи в межах внутр≥шньоњ грошово-кредитноњ пол≥тики ≥ механ≥зми валютноњ ≥нтервенц≥њ на «¬–. ÷ей метод, що маЇ назву Устерил≥зац≥¤Ф, пол¤гаЇ в поЇднанн¤ кожного продажу актив≥в, деном≥нованих в ≥ноземн≥й валют≥, на «¬– з р≥вною за величиною закупкою на в≥дкритому ринку ц≥нних папер≥в всередин≥ крањни ≥, в≥дпов≥дно, поЇднанн¤ кожноњ закупки на «¬– з р≥вним за величиною продажем на ринку внутр≥шньому. ’оча стерил≥зац≥¤ дозвол¤Ї ≥золювати й виключити вплив операц≥й на «¬– в≥д грошово-кредитних заход≥в внутр≥шнього характеру, њњ вплив на стан обм≥нних валютних курс≥в разом з валютною ≥нтервенц≥Їю не дуже велике Ц принаймн≥, менше, н≥ж то забезпечуЇ валюна ≥нтервенц≥¤ сама по соб≥.

≈коном≥сти розб≥гаютьс¤ в погл¤дах щодо впливу стерил≥зованоњ ≥нтервенц≥њ на економ≥чну систему в довгострокових часових ≥нтервалах Ц чи буде збезпечено хоча б невеликий вплив под≥бних заход≥в, чи в≥д њх зд≥йсненн¤ не сл≥д оч≥кувати жодних насл≥дк≥в ? ¬ одному вони сол≥дарн≥ : стерил≥зац≥¤ ¤к економ≥чний ≥нструмент, що забезпечуЇ виключенн¤ взаЇмовпливу операц≥й на «¬– ≥ к≥лькост≥ грошей, що перебувають в об≥гу на внутр≥шньому ринку, - це тонка ≥ досить не проста справа.

≤снують ≥ ≥нш≥ засоби впливу на обм≥нний валютний курс. ”р¤д може запроваджувати спец≥альн≥ митн≥ тарифи, р≥зноман≥тн≥ квоти на ≥мпортн≥ товари та ≥нш≥ протекц≥он≥стськ≥ заходи, спр¤мован≥ на обмеженгн¤ ≥мпорту, що зменшуЇ пропозиц≥ю гривень по поточних рахунках зовн≥шньоторгових операц≥й ≥ спри¤Ї зростанню вартост≥ гривн≥. “акож ур¤д може субсидувати експорт з≥ своЇњ крањни, розраховуючи в такий спос≥б зб≥льшити попит на нац≥ональну грошову одиницю по поточних рахунках зовн≥шньоторгових операц≥й.

ўе одним способом впливу на обм≥нний валютний курс може бути запровадженн¤ валютних обмежень, тобто ур¤дових заход≥в, що обмежують або жорстко регламентують права громад¤н обм≥нювати валюту своЇњ крањни на ≥ноземну. ћетою системи валютних обмежень Ї скороченн¤ зовн≥шнього обороту кап≥талу, що здатно позитивно вплинути на чистий попит руху кап≥тальних кошт≥в.

¬алютн≥ обмеженн¤, ¤к≥ взагал≥ заборон¤ють доступ громад¤н ¤коњсь крањни на «¬– без спец≥ального дозволу ур¤ду, означають перех≥д в ≥ншу ¤к≥сть Ц в цьому раз≥ прийн¤то вважати, що валюта такоњ крањни неконвертована. “акими заходами правл¤ч≥ кола узурпують монопол≥ю участ≥ в операц≥¤х на «¬–. ѕочасти вони продають ≥ноземну валюту за штучно заниженим курсом дл¤ ф≥нансуванн¤ бажаних дл¤ цих ур¤дових орган≥в проект≥в, тод≥ ¤к дл¤ ≥нших ц≥лей так≥ операц≥њ провод¤тьс¤, виход¤чи ≥з штучно завищених обм≥нних курс≥в валют.

¬с≥ ц≥ засоби ≥ методи Ц протекц≥он≥стськ≥ заходи, експортн≥ субсид≥њ, валютн≥ обмеженн¤ ≥ неконвертован≥сть валюти накладають величезн≥ додатков≥ витрати. ¬они руйнують економ≥ку, привнос¤чи дисбаланс у в≥дносн≥ ц≥ни на р≥зноман≥тн≥ товари ≥ послуги, а також позбавл¤ючи ц≥ економ≥чн≥ системи переваг в≥льноњ м≥жнародноњ торг≥вл≥.

2. ¬ ј Ћ ё “ Ќ ≤   ” – — » .

Ќеобх≥дн≥сть валютного курсу визначаЇтьс¤ тим, що нац≥ональн≥ грош≥ за межами внутр≥шнього ринку не можуть виступати законним плат≥жним засобом. ѕри зд≥йсненн≥ зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й вони повинн≥ бути обм≥нен≥ на валюту ≥ншоњ крањни чи на м≥жнародн≥ розрахунков≥ одиниц≥ (≈ ё, —ƒ– та ≥нш≥). правильне визначенн¤ валютного курсу маЇ вир≥шальне значенн¤ дл¤ забезпеченн¤ екв≥валентност≥, взаЇмноњ вигоди у в≥дносинах екном≥чних суб¢Їкт≥в р≥зних крањн. „ерез концепц≥ю курсу нац≥ональноњ валюти центральний банк впливаЇ на стан плат≥жного балансу крањни, а також використовуЇ його ¤к ≥нструментар≥й монетарноњ пол≥тики.

¬алютний курс ¾ це сп≥вв≥дношенн¤, за ¤ким одна валюта обм≥нюЇтьс¤ на ≥ншу; або ц≥на грошовоњ одиниц≥ одн≥Їњ крањни, виражена у грошов≥й одиниц≥ ≥ншоњ крањни.

¬алютний курс в≥дображаЇ взаЇмод≥ю середовищ нац≥ональноњ та св≥товоњ економ≥ки. ¬≥н використовуЇтьс¤ при куп≥вл≥ та продажу валюти у зв¢¤зку з експортом та ≥мпортом товар≥в чи послуг, надходженн≥ в крањну або вивоз≥ за кордон кап≥тал≥в, кредит≥в, прибутк≥в тощо.

2.1.‘ункц≥њ валютного курсу.

“еор≥¤ грошей визначаЇ так≥ функц≥њ валютного курсу:

ѕо-перше, за його допомогою долаЇтьс¤ економ≥чна обмежен≥сть нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥. ¬≥дбуваЇтьс¤ перетворенн¤ њњ локальноњ ц≥нност≥ в ≥нтернац≥ональну. ¬≥дпов≥дно до цього валютний курс виступаЇ ¤к зас≥б ≥нтернац≥онал≥зац≥њ грошових в≥дносин, утворенн¤ св≥товоњ грошовоњ системи.

ѕо-друге, на основ≥ валютних курс≥в зд≥йснюЇтьс¤ пор≥вн¤нн¤ варт≥сних показник≥в окремих крањн, умов ≥ результат≥в виробничого в≥дтворенн¤ ¾ продуктивност≥ прац≥, зароб≥тноњ плати, темп≥в економ≥чного зростанн¤, а також плат≥жного балансу крањни.

ѕо-третЇ, за допомогою валютних курс≥в пор≥внюютьс¤ нац≥ональн≥ ц≥ни з св≥товими ц≥нами та ≥нтернац≥ональною варт≥стю. ¬алютний курс ¾ це механ≥зм реал≥зац≥њ ≥нтернац≥ональноњ вартост≥ товар≥в ≥ послуг.

ѕо-четверте, через механ≥зм валютних курс≥в перерозпод≥л¤Їтьс¤ нац≥ональний продукт м≥ж крањнами-учасниц¤ми м≥жнародних економ≥чних зв¢¤зк≥в.

¬иди валютних курс≥в.

¬ економ≥чн≥й теор≥њ розгл¤даЇтьс¤ два основних види валютних курс≥в: ф≥ксований та плаваючий.  р≥м цих двох ≥снуЇ к≥лька вар≥ант≥в, ¤к≥ залежно в≥д конкретно обраних параметр≥в њх реал≥зац≥њ, можуть розгл¤датис¤ ¤к модиф≥кац≥¤ ф≥ксованого або плаваючого курсу. …детьс¤ про встановленн¤ так званого д≥апазону коливань (band) м≥ж верхньою ≥ нижньою точками ≥нтервенц≥њ, що в украњнськ≥й мов≥ отримало назву Увалютний коридорФ.  р≥м цього, Ї так звана модель перем≥нно-ф≥ксованого (повзучого з прив¢¤зкою до ф≥ксованого) курсу (англ≥йською ¾ crawling ред).

–≥зноман≥тн≥ вар≥анти валютних курс≥в можна класиф≥кувати за схемою 20.1.

Ќа практиц≥ застосовують також г≥бридн≥ вар≥анти ф≥ксованого або плаваючого курсу ¾ це оф≥ц≥йний, ринковий, б≥ржовий тощо.

ѕ≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни в≥дпов≥дно до Ѕреттон-вудськоњ угоди було введено режим ф≥ксованих паритет≥в та курс≥в. ‘≥ксован≥ курси в≥д≥гравали вир≥шальну роль до 1976 року, коли вони визначались на основ≥ золотого паритету чи на догов≥рн≥й основ≥. ¬насл≥док краху Ѕреттон-вудськоњ валютноњ системи ф≥ксован≥ валютн≥ курси та паритети були скасован≥ та встановлений режим плаваючих курс≥в валют. ќднак, в≥льно УплаваютьФ т≥льки пров≥дн≥ валюти ¾ долар —Ўј, марка ‘–Ќ, французький франк, англ≥йський фунт стерл≥нг≥в, ¤понська ≥Їна та ≥нш≥. ¬они самост≥йно формуютьс¤ на ринку п≥д впливом попиту ≥ пропозиц≥њ. ƒержави можуть за взаЇмною угодою визначати меж≥ њх плаванн¤. Ѕ≥льш≥сть крањн установили керований плаваючий курс за ¤ким нин≥ ≥снуЇ к≥лька вар≥ант≥в ф≥ксац≥њ курсу: прив¢¤зка його до кошика валют; прив¢¤зка до одн≥Їњ пров≥дноњ валюти; поступова девальвац≥¤ курсу в межах валютного коридору.

—хема 20.1. ћодел≥ валютних курс≥в

1	2	3	4

Ќазва: ¬алютн≥ ринки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4729 прочитано)