≈коном≥чна теор≥¤ > ¬алютн≥ ринки

ѕор¤док визначенн¤ та режим валютних курс≥в.

¬алютний курс Ї одним ≥з ключових параметр≥в м≥жнародних валютних в≥дносин. ¬еличина валютного курсу та режим його функц≥онуванн¤ впливаЇ практично на всю систему макро та м≥кроеконом≥чних показник≥в крањни, на њњ конкурентн≥ позиц≥њ у св≥тов≥й економ≥ц≥, перерозпод≥л ресурс≥в, збалансован≥сть плат≥жного балансу тощо. “ому визначенн¤ валютного курсу та управл≥нн¤ ним Ї важливим елементом економ≥чноњ пол≥тики кожноњ держави.

«а умов золотого стандарту р≥вень валютних курс≥в визначавс¤ р≥внем золотого паритету валют, тобто сп≥вв≥дношенн¤м њх золотого вм≥сту. ¬алютний курс м≥г в≥дхил¤тис¤ в≥д золотого паритету т≥льки на варт≥сть перевозу золота золотого одн≥Їњ крањни в ≥ншу. ћеж≥ в≥дхиленн¤ валютного курсу в≥д валютного паритету називалис¤ золотими точками.

Ќижн¤ межа в≥дхиленн¤ дор≥внювала валютному паритету м≥нус витрати на перевезенн¤ золота. ¬она в≥дпов≥дала м≥н≥мальному курсу валюти ≥ називалас¤ нижньою золотою точкою.

ѕри зниженн≥ валютного курсу крањни до њњ нижчоњ точки починавс¤ вив≥з (експорт) золота. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що попит на ≥нвалюту перевищував пропозиц≥ю. Ќижн¤ золота точка називалас¤ ще експортною.

¬ерхн¤ межа в≥дхиленн¤ дор≥внювала валютному паритету плюс витрати на перевезенн¤ золота. ¬она в≥дпов≥даЇ максимальному курсу валюти ≥ називаЇтьс¤ верхньою золотою точкою. ѕри п≥двищенн≥ курсу валюти до верхньоњ золотоњ точки починавс¤ вв≥з (≥мпорт) золота до крањни. ” зв¢¤зку золотого цим верхн¤ золота точка називалас¤ ще ≥мпортною.

«а умов золотого стандарту валютний курс був в≥дносно ст≥йким, оск≥льки гарантувавс¤ в≥льним обм≥ном банкнот на золото та можлив≥стю в≥льного вивозу золота золотого одн≥Їњ крањни до ≥ншоњ.

” зв¢¤зку золотого демонетизац≥Їю золота пор¤док визначенн¤ валютного курсу докор≥нно зм≥нивс¤, що викликано нестал≥стю сучасних грошових систем. Ќин≥ немаЇ законодавчо ф≥ксованоњ бази дл¤ формуванн¤ валютних курс≥в. ќсновою визначенн¤ валютних курс≥в Ї сп≥вв≥дношенн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ нац≥ональних валют.  уп≥вельна спроможн≥сть (сила) валюти виражаЇтьс¤ ¤к сума товар≥в ≥ послуг, ¤к≥ можна придбати за певну грошову одиницю у пор≥вн¤нн≥ золотого базовим пер≥одом.

—п≥вв≥дношенн¤ куп≥вельноњ сили валют стосовно певноњ групи товар≥в та послуг у двох крањнах - крањн≥ УјФ ≥ крањн≥ УЅФ визначаЇ паритет куп≥вельноњ спроможност≥ (purchasing power party) - PPP.

≤снуЇ дек≥лька методик розрахунк≥в –––. Ќайпрост≥шою золотого них Ї визначенн¤ паритету куп≥вельноњ сили валют на основ≥ з≥ставленн¤ р≥вн¤ ц≥н стандартного набору (за споживчим кошиком) товар≥в ≥ послуг, за формулою:

–jB

––– = ЧЧЧ ,

–jA

де –jј ≥ –jB - р≥вень ц≥н у в≥дпов≥дних крањнах за певний пер≥од - j.

–ƒћ р≥вень ц≥н у марках

Ќаприклад: ЧЧЧЧ = ЧЧЧЧЧЧЧЧЧЧ = ц≥на марки у доларах.

–$ р≥вень ц≥н у доларах

¬еличина економ≥чно обгрунтованого курсу валюти може визначатись також на п≥дстав≥ обрахунку ¬¬ѕ за ц≥нами визначеними у нац≥ональн≥й валют≥ та в окрем≥й ≥ноземн≥й в≥льноконвертован≥й валют≥ чи в ≈ ё. „астка в≥д њх д≥ленн¤ даЇ валютний курс.

ќтже, формуванн¤ валютного курсу та його величина завжди п≥д впливом динам≥ки ц≥н.

” украњн≥ з високими темпами ≥нфл¤ц≥њ курс валюти буде знижуватис¤ в≥дносно до валют тих крањн, де нижч≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ ≥, безперечно, знец≥ненн¤ валюти т¤гне за собою подальше зростанн¤ внутр≥шн≥х ц≥н. ” загальному вигл¤д≥ взаЇмозв¢¤зок м≥ж ц≥нами (–) ≥ валютним курсом (е) можна показати за схемою:

–≠ =е¯

«ростанн¤ ц≥н знижуЇ курс. якщо курс падаЇ то ц≥ни зростають. ÷¤ залежн≥сть ч≥тко про¤вл¤Їтьс¤ у довгостроковому пер≥од≥.

” дан≥й ситуац≥њ важливо визначити меж≥ коливань курсу в ширин≥ валютного коридору на основ≥ реальних макроеконом≥чних параметр≥в.

ѕор¤д ≥з ц≥новим ≥снуЇ метод розрахунк≥в (–––), спертий на визначенн¤ сп≥вв≥дношенн¤ ефективних витрат виробництва у крањнах (ј,Ѕ), що пор≥внюютьс¤. ƒо ефективних витрат в≥днос¤ть: зароб≥тну плату (W), норму позичкового процента (r), ренту (R), показник продуктивност≥ прац≥ (PR). ќдна ≥з формул, що викоритсовуЇтьс¤ в даних розрахунках маЇ такий зм≥ст:

WЅ PRA

––– = ЧЧЧ х ЧЧЧ ,

WA PRЅ

де W - р≥вень зароб≥тноњ плати у крањнах ј ≥ Ѕ;

PR - продуктивн≥сть прац≥ у в≥дпов≥дних крањнах.

ќднак сам розрахунок валютного курсу - не найскладн≥ша операц≥¤. ¬ажче створити систему забезпеченн¤ твердого (сталого) валютного курсу. јле ¤кий би режим валютного курсу та механ≥зм валютного регулюванн¤ не були обран≥, передус≥м необх≥дна збалансован≥сть державного бюджету, торгового та плат≥жного баланс≥в при сталост≥ ц≥н.

як зазначалос¤, валютного курсу основ≥ визначенн¤ та прогнозуванн¤ курс≥в валют лежать паритети њх куп≥вельних спроможностей. ѕроте, р¤д чинник≥в може спричин¤ти значне в≥дхиленн¤ валютного курсу в≥д њх основи:

- ѕерш за все, це зм≥на попиту ≥ пропозиц≥њ валюти на ринку, на ¤ку позначаЇтьс¤ стан плат≥жного балнсу крањни. якщо активне сальдо плат≥жного балансу зростаЇ, то зб≥льшуютьс¤ валютн≥ надходженн¤ в крањну ≥ пропозиц≥¤ њх пор≥вн¤но з попитом. ј це призведе до зростанн¤ курсу нац≥ональноњ валюти. ≤ навпаки, ¤кщо стан плат≥жного балансу пог≥ршуЇтьс¤, тод≥ зростаЇ попит на ≥ноземну валюту, що призведе до пад≥нн¤ курсу нац≥ональноњ валюти. ” своючергу на стан плат≥жного балансу впливають так≥ чинники: зм≥на структурми виробництва ≥ динам≥ка ¬¬ѕ, конкурентоспроможн≥сть нац≥ональноњ продукц≥њ, кон¢юктури внутр≥шн≥х ≥ св≥тових ц≥н на ринках партнер≥в тощо.

-  он¢юктура валютних курс≥в та спекул¤тивн≥ валютн≥ операц≥њ завжди мають сильний вплив на валютний курс.

як засв≥дчуЇ св≥това практика, валютн≥ операц≥њ далеко не завжди зд≥йснюютьс¤ дл¤ торговельних та ф≥нансових розрахунк≥в. ” багатьох випадках визначальною мотивац≥Їю у суб¢Їкт≥в валютного ринку може бути отриманн¤ спекул¤тивного прибутку.

- Ќа динам≥ц≥ валютних курс≥в в≥дчутно позначаютьс¤ норма процента, ¤ка регулюЇ м≥грац≥ю та розм≥щенн¤ кап≥тал≥в. Ќаприклад, п≥двищенн¤ р≥вн¤ позичкових процент≥в стимулюЇ залученн¤ ≥ноземного кап≥талу ≥, в≥дпов≥дно ≥ноземноњ валюти, а зниженн¤ - заохочуЇ в≥дплив кап≥тал≥в за кордон. јле п≥двищенн¤ процентних ставок маЇ, сл≥д пам¢¤тати, ≥ т≥ньову сторону: воно здорожуЇ кредит ≥ пригн≥чуЇ ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть усередин≥ крањни.

- —туп≥нь розвитку ринку ц≥нних паапер≥в складаЇ здорову конкуренц≥ю валютному ринку. ‘ондовий ринок може безпосередньо залучати ≥ноземну валюту, а також залучати нац≥ональну валюту дл¤ придбанн¤ ≥ноземноњ валюти.

- Ќарешт≥, ступ≥нь дов≥ри до валюти визначаЇтьс¤ станом економ≥ки та пол≥тичною обстановкою у крањн≥. ѕри цьому враховуютьс¤ не лише темпи економ≥чного зростанн¤, ≥нфл¤ц≥њ, р≥вень куп≥вельноњ спроможност≥ валюти, а й перспективи њх динам≥ки.  р≥м того, валютний курсу надзвичайно чутливий до чинник≥в, що визначають пол≥тичну та соц≥альну ситуац≥ю в крањн≥.

–егулюванн¤ валютних курс≥в.

√оловними методами регулюванн¤ валютного курсу Ї валютна ≥нтервенц≥¤ та дисконтна пол≥тика.

¬алютна ≥нтервенц≥¤ - це пр¤ме втручанн¤ центрального банку або казначейства у валютний ринок. ¬она зводитьс¤ до куп≥вл≥ та продажу центральним банком або казначейством ≥нвалюти. ÷ентральний банк купуЇ ≥нвалюту, коли њњ пропозиц≥¤ надм≥рна та курс низький, ≥ продаЇ, коли курс ≥нвалюти високий. “аким способом обмежуютьс¤ коливанн¤ курсу нац≥ональноњ валюти.

„асто валютна ≥нтервенц≥¤ використовуЇтьс¤ дл¤ п≥дтриманн¤ курсу валюти на зниженому р≥вн≥, дл¤ зд≥йсненн¤ валютного демп≥нгу - знец≥нюванн¤ нац≥ональноњ валюти з метою масового експорту товар≥в за ц≥нами, нижчими за св≥тов≥. ¬алютний демп≥нг слугуЇ засобом боротьби за ринки збуту. √оловною умовою тут Ї зниженн¤ курсу валюти у б≥льших розм≥рах, н≥ж пад≥нн¤ њњ куп≥вельноњ спроможност≥ на внутр≥шньому ринку.

«д≥йсненн¤ валютноњ ≥нтервенц≥њ можливе за умови, що невр≥вноважен≥сть плат≥жного балансу Ї незначною та характеризуЇтьс¤ поступовою зм≥ною пасивного сальдо на активне, чи навпаки. јдже резерви ≥нвалюти дл¤ ≥нтервенц≥њ обмежен≥, й продаж повинен поЇднуватис¤ з куп≥влею. якщо валютн≥ резерви вичерпан≥, то ц¤ акц≥¤ проводитьс¤ за рахунок м≥жнародних кредит≥в.  ритикуючи валютн≥ ≥нтервенц≥њ сучасн≥ монетаристи вважають, що под≥бн≥ заходи впливають т≥льки на симптоми хвороби, котр≥ при цьому не л≥куютьс¤. ≤нтервенц≥њ обход¤тьс¤ дорого. якщо ≥нтервенц≥њ ≥ мають ¤кий-небудь ефект, то це лише у тих випадках, коли нац≥ональна економ≥ка знаходитьс¤ на п≥дйом≥, а ≥нфл¤ц≥¤ - основна причина зниженн¤ валютного курсу - затухаЇ.

—уть дисконтноњ пол≥тики зводитьс¤ до п≥двищенн¤ або зниженн¤ дисконтноњ ставки центрального ем≥с≥йного банку з метою вплинути на рух заруб≥жних короткострокових кап≥тал≥в. ѕ≥двищенн¤ дисконтноњ ставки у пер≥оди пог≥ршенн¤ стану плат≥жного балансу центральний банк спри¤Ї притоку кап≥тал≥в з крањн, де дисконтна ставка нижча, тобто пол≥пшенню стану плат≥жного балансу. Ќаприклад, у перш≥й половин≥ 80-х рок≥в адм≥н≥страц≥¤ —Ўј проводила пол≥тику високих процентних ставок та курсу долара, що спри¤ло притоку у крањну з 1980 до 1984 р. 417 млрд. дол. —Ўј. ÷е викликало ланцюгову реакц≥ю у вигл¤д≥ п≥двищенн¤ процентних ставок у «ах≥дн≥й ™вроп≥, тому що валютного курсу цих крањнах зменшилис¤ кап≥таловкладенн¤ та зросло безроб≥тт¤. јле цей спос≥б може бути ефективним лише за умови, що рух кап≥тал≥в м≥ж крањнами зумовлений пошуками б≥льш прибуткового њх розм≥щенн¤, а не невпевнен≥стю у збереженн≥кап≥тал≥в у крањн≥. “ому п≥двищенн¤ дисконтноњ ставки не завжди Ї ефективним методом. ƒо того ж це веде до подорожчанн¤ кредиту всередин≥ крањни.

ћетодами валютного регулюванн¤, що використовуютьс¤ традиц≥йно, Ї девальвац≥¤ та ревальвац≥¤ - зниженн¤ та п≥двищенн¤ валютного курсу. ѕричинами њх Ї ≥нфл¤ц≥¤ та невр≥вноважен≥сть плат≥жного балансу, розрив м≥ж куп≥вельною спроможн≥стю нац≥ональних валют (про що вже згадувалос¤).

–ежим валютного курсу в ”крањн≥.

ѕитанн¤ про визначенн¤ оптимального режиму валютного курсу нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ ¾ складне ≥ надзвичайно в≥дпов≥дальне дл¤ центрального банку. ќсоблив≥ труднощ≥ при його вир≥шенн≥ ≥виникають у крањнах з перех≥дною економ≥кою. ¬они пов¢¤зан≥, з екном≥чною нестаб≥льн≥стю та в≥дсутн≥стю ст≥йкост≥ грошово-кредитноњ системи.

“еор≥Їю ≥ практикою доведено, що жоден ≥з режим≥в валютних курс≥в ¾ чи то система ф≥ксованого, чи УплаваючогоФ курсу не може абсолютизуватис¤, кожна ≥з них маЇ ¤к позитивн≥, так ≥ негативн≥ аспекти.

ѕо-перше, ¤кщо крањна обираЇ дл¤ себе ф≥ксац≥ю курсу нац≥ональноњ валюти, вона повинна насамперед зважити на стан економ≥ки держав ¾ головних торговельних партнер≥в. якщо внутр≥шн≥й темп ≥нфл¤ц≥њ перевищуЇ ≥нфл¤ц≥ю означених крањн, п≥дтриманн¤ ф≥ксованого курсу валюти призведе до пост≥йноњ поступовоњ втрати конкурентоспроможност≥ держави.

ѕо-друге, необх≥дна пост≥йна координац≥¤ пол≥тичного розвитку держав ¾ торговельних партнер≥в, тому що пог≥ршенн¤ стану економ≥ки одн≥Їњ з них в≥дразу негатьивно вплине на екном≥ку крањни, курс ¤коњ прив¢¤заний до валюти даноњ держави.

ѕо-третЇ, дл¤ п≥дтриманн¤ повзучого курсу, ¤к ≥ валютного коридору, необх≥дний пост≥йний гарантований р≥вень власних валютних резерв≥в. “≥льки при дос¤гненн≥ ц≥Їњ основноњ умови може прийматис¤ р≥шенн¤ щодо ф≥ксац≥њ курсу.

≤стор≥¤ знаЇ багато приклад≥в, коли ф≥ксований режим курсоутворенн¤ не спри¤в необх≥дному розвитку економ≥ки. Ќай¤скрав≥шим ≥х них Ї крах Ѕреттон-¬удськоњ системи ф≥ксованих валютних курс≥в у 1973 роц≥ через втрату дов≥ри до долара —Ўј та хрон≥чний деф≥цит балансу —Ўј (1971-1973рр.).

“акож Ї певний досв≥д крањн —х≥дноњ ™вропи та колишнбього —–—– щодо спроб п≥дтримувати ф≥ксований курс нац≥ональноњ валюти (прив¢¤заний до одн≥Їњ чи кошика валют), так само щодо встановленн¤ коридору. Ќа сьогодн≥ ѕольща вже зм≥нила режим повзучого курсу на плаваючий, а ≈стон≥¤, де ≥снуЇ прив¢¤зка курсу естонськоњ крони до н≥мецькоњ марки (1 н≥мецька марка дор≥внюЇ 8 кронам), нин≥ в≥дчуваЇ труднощ≥ у зв¢¤зку з≥начними коливанн¤ми курсу марки на м≥жнародному ринку.

ƒек≥лька спроб п≥дтримувати курс рубл¤ у валютному коридор≥ було зроблено ур¤дом –ос≥њ. ” червн≥ 1995 року п≥сл¤ пер≥оду в≥дносноњ стаб≥льност≥ на валютному ринку ÷ентральний банк –ос≥њ запровадив 3-м≥с¤чний валютний коридор дл¤ курсу рубл¤ (4300-4900 рубл≥в за 1 долар —Ўј), ¤кий п≥зн≥ше був трансформований у 4550-5150 рубл≥в за 1 долар —Ўј. ”сп≥шним впровадженн¤ коридору було лише спочатку, а п≥зн≥ше ¾ наприк≥нц≥ 1995 року, ÷ентральний банк –ос≥њ почав проводити неоголошену пол≥тику повзучого курсу, метою ¤коњ було дос¤гненн¤ найб≥льш девальвованоњ меж≥ коридору (5150 рубл≥в) до середини 1996 року.

¬ ”крањн≥ зг≥дно з ƒекретом, прийн¤тим  аб≥нетом м≥н≥стр≥в у грудн≥ 1992 року, було визначено ринковий (плаваючий) режим валютного курсу украњнського карбованц¤. як в≥домо, такий пор¤док визначенн¤ курсу нац≥ональноњ валюти не дав позитивних результат≥в. ÷е по¤снюЇтьс¤: в≥дсутн≥стю в держави необх≥дних стаб≥л≥зац≥йних валютних резерв≥в; ≥нтенсивним розвитком ≥нфл¤ц≥йних процес≥в; деф≥цитами державного бюджету та плат≥жного балансу ≥ подорожчанн¤м товар≥в критичного ≥мпорту. «а таких обставин, економ≥ка ”крањни фактично не була готовою до запровадженн¤ режиму УплаваючогоФ курсу. ¬≥дсутн≥сть необх≥дних економ≥чних передумов спричинило подальше прискоренн¤ темп≥в пад≥нн¤ валютногог курсу украњнського карбованц¤ (див. табл. ).

Ќе принесла усп≥ху адм≥н≥стративна ф≥ксац≥¤ в ”крањн≥ валютного курсу, що тривала з серпн¤ 1993 року до жовтн¤ 1994 року, ¤ка призвела до зниженн¤ ефективност≥ експорту з оплатою в ≥ноземн≥й валют≥, зб≥льшенн¤ частки бартерних операц≥й, зменшенн¤ надходжень ≥ноземноњ валюти на внутр≥шн≥й ринок, зростанн¤ зовн≥шнього боргу, Увтеч≥Ф кап≥тал≥в за кордон.

«г≥дно з ћеморандумом економ≥чноњ пол≥тики ”р¤ду в 1995 роц≥ зд≥йснено комплекс заход≥в щодо забезпеченн¤ поступовоњ л≥берал≥зац≥њ ≥ децентрал≥зац≥њ валютного ринку ”крањни.

“аблиц¤ 1. ¬алютн≥ курси

1	2	3	4

Ќазва: ¬алютн≥ ринки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4729 прочитано)