≈коном≥чна теор≥¤ > ¬иди конкурентноњ боротьби ≥ њњ законом≥рност≥

¬иди конкурентноњ боротьби ≥ њњ законом≥рност≥

ѕлан:

¬ступ

—утн≥сть конкуренц≥њ.  онкуренц≥¤ ¤к категор≥¤ ринковоњ економ≥ки

”мови виникненн¤ конкуренц≥њ.

≈коном≥чний закон конкуренц≥њ

‘орми економ≥чноњ конкуренц≥њ

ћонопол≥¤ ¤к антипод конкуренц≥њ. «ахист конкуренц≥њ.

¬исновки

Ћ≥тература.

¬ступ

—учасна ринкова економ≥ка ¤вл¤Ї собою складний орган≥зм, що складаЇтьс¤ з р≥зноман≥тних виробничих, комерц≥йних, ф≥нансових та ≥нформац≥йних структур, ¤к≥ взаЇмод≥ють на тл≥ розгалуженоњ системи правових норм, ≥ обТЇднуютьс¤ Їдиним пон¤тт¤м - ринок.

«а визначенн¤м ринок - це орган≥зована структура, де "зустр≥чаютьс¤" виробники ≥ споживач≥, продавц≥ ≥ покупц≥, де в результат≥ взаЇмод≥њ попиту споживач≥в (попитом називаЇтьс¤ к≥льк≥сть товару, ¤ку споживач≥ можуть купити за певною ц≥ною) ≥ пропозиц≥њ виробник≥в (пропозиц≥¤ - це к≥льк≥сть товару, ¤ку виробники продають за певною ц≥ною) встановлюютьс¤ ≥ ц≥ни товар≥в, ≥ обс¤ги продаж. ѕри розгл¤д≥ структурноњ орган≥зац≥њ ринку визначальне значенн¤ маЇ к≥льк≥сть виробник≥в ≥ к≥льк≥сть споживач≥в, що беруть участь у процес≥ обм≥ну загального екв≥валенту вартост≥ на ¤кийсь товар. ÷¤ к≥льк≥сть виробник≥в ≥ споживач≥в, характер ≥ структура в≥дносин м≥ж ними визначають взаЇмод≥ю попиту ≥ пропозиц≥њ.

÷ентральним пон¤тт¤м, що виражаЇ сутн≥сть ринкових в≥дносин Ї пон¤тт¤ конкуренц≥њ (competition).  онкуренц≥¤ - це найважлив≥ша ланка вс≥Їњ системи ринкового господарства. —тимулом, що спонукаЇ людину до конкурентноњ боротьби, Ї прагненн¤ перевершити ≥нших. ѕредметом конкурентного суперництва на ринках Ї частки ринку, контрольован≥ тими чи ≥ншими товаровиробниками.  онкурентна боротьба - це динам≥чний процес. ¬≥н спри¤Ї л≥пшому забезпеченню ринку товарами.

¬ ¤кост≥ засоб≥в в конкурентн≥й боротьб≥ дл¤ пол≥пшенн¤ своњх позиц≥й на ринку компан≥њ використовують, зокрема, ¤к≥сть вироб≥в, ц≥ну, серв≥сне обслуговуванн¤, асортимент, умови поставок ≥ платеж≥в, рекламу.

—творенн¤ конкурентного середовища й подоланн¤ монопол≥зму Ї одним з найважлив≥ших напр¤м≥в економ≥чноњ реформи в ”крањн≥. ўе в «акон≥ про економ≥чну самост≥йн≥сть ”крањни (серпень 1990 р.) та в постанов≥ ¬ерховноњ –ади Уѕро проекти концепц≥њ та програми переходу ”крањнськоњ –—– до ринковоњ економ≥киФ (листопад 1990 р.) Упередбачалос¤ провести роздержавленн¤ ≥ приватизац≥ю, створивши справжнЇ п≥дприЇмницьке середовище ≥ ринкову конкуренц≥юФ. ѕроте зд≥йснена в ”крањн≥ приватизац≥¤ ще не призвела до створенн¤ спри¤тливого дл¤ економ≥чного зростанн¤ конкурентного середовища. —хоже на те, що Уобмеженн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств-монопол≥ст≥в дл¤ цього недостатньо, поза ¤к в наш час б≥льше половини великих п≥дприЇмств Ї монопол≥стами у своњх галуз¤х, ≥ тому т≥льки приватизац≥¤, розкрупненн¤ там, де це можливо, й зац≥кавлен≥сть у розвитку альтернативних недержавних виробництв може забезпечити нормальну конкуренц≥ю на украњнському ринкуї.

І1. —утн≥сть конкуренц≥њ.  онкуренц≥¤ ¤к категор≥¤ ринковоњ економ≥ки

¬ажливим складовим компонентом механ≥зму ринковоњ економ≥ки Ї конкуренц≥¤. —ам ринок, механ≥зм його д≥њ не може нормально ≥снувати без розвинутих форм конкуренц≥њ. як слушно стверджував в≥домий англ≥йський економ≥ст ‘.’айЇк, "сусп≥льства, ¤к≥ покладаютьс¤ на конкуренц≥ю, усп≥шн≥ше за ≥нших дос¤гають своЇњ мети".  онкуренц≥¤ ¤вл¤Ї собою економ≥чну боротьбу, суперництво м≥ж в≥дособленими виробниками продукц≥њ, роб≥т послуг щодо задоволенн¤ своњх ≥нтерес≥в, пов'¤заних з продажем ц≥Їњ продукц≥њ, виконанн¤м роб≥т, наданн¤м послуг одним ≥ тим самим споживачам.

 онкуренц≥¤ (в≥д латинського "конкурро" Ц з≥штовхуюсь) означаЇ суперництво м≥ж учасниками ринкового господарства за найвиг≥дн≥ш≥ умови виробництва, продажу ≥ куп≥вл≥ товар≥в. “акий вид економ≥чних в≥дносин ≥снуЇ тод≥, коли виробники товар≥в виступають ¤к самост≥йн≥, н≥ в≥д кого не залежн≥ суб'Їкти, њхн¤ залежн≥сть пов'¤зана т≥льки з конТюнктурою ринку, бажанн¤м виграти у конкурент≥в позиц≥њ у виробництв≥ та реал≥зац≥њ своЇњ продукц≥њ. ¬ ринкових в≥дносинах конкуренц≥ю Ц природно ≥ об'Їктивно ≥снуюче ¤вище Ц можна розгл¤дати ¤к закон товарного господарства.

 онкуренц≥¤ - орган≥чний елемент ринку. ѕоза ринком практично неможлива здорова економ≥чна конкуренц≥¤, а без використанн¤ й розвитку механ≥зму конкуренц≥њ неможлив≥ ринкова р≥вновага ≥ повноц≥нний ринок.  онкурентне господарюванн¤ Ї ефективним орган≥затором виробництва, найб≥льш д≥йовим механ≥змом в≥дтворенн¤ ринковоњ р≥вноваги.

≈коном≥чна конкуренц≥¤ Ї одним з регул¤тор≥в пропорц≥й сусп≥льного виробництва, що стимулюЇ його ефективн≥сть, фактором утворенн¤ середньоњ норми прибутку, формуванн¤ ринковоњ вартост≥ товару, диференц≥ац≥њ товаровиробник≥в за доходами, реал≥зац≥њ матер≥ального ≥нтересу товаровиробник≥в.

—тановленн¤ ≥ утвердженн¤ здоровоњ економ≥чноњ конкуренц≥њ в нашому сусп≥льств≥ - питанн¤ не одного року. —еред умов, за ¤ких можливе в≥дтворенн¤ ринково-конкурентного середовища, сл≥д зазначити поверненн¤ сусп≥льного виробництва до реал≥й багатоукладноњ економ≥ки, роздержавленн¤ њњ ≥ демонопол≥зац≥ю; зд≥йсненн¤ земельноњ реформи; л≥кв≥дац≥ю м≥н≥стерсько-в≥домчоњ структури управл≥нн¤ виробництвом, ¤ка неспроможна забезпечити перех≥д до нових форм господарюванн¤; створенн¤ ринковоњ ≥нфраструктури; на¤вн≥сть стимул≥в до творчоњ, продуктивноњ прац≥; зростанн¤ рол≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у формуванн≥ ринкових в≥дносин; законодавче забезпеченн¤ конкуренц≥њ ¤к способу веденн¤ ринкового господарства.

 онкуренц≥¤ ¤вл¤Ї собою в≥дносини м≥ж товаровиробниками з приводу одержанн¤ максимальних прибутк≥в на основ≥ розумного ризику та п≥дприЇмливост≥.

 онкуренц≥¤ генеруЇ д≥йов≥ стимули дл¤ того, щоб господарюючий суб'Їкт не заспокоювавс¤ на дос¤гнутому; в≥дкриваЇ реальн≥ можливост≥ дл¤ в≥льного вибору господарського маневру дл¤ вс≥х учасник≥в економ≥чних в≥дносин; культивуЇ саме ринковий компонент практичних навичок та знань.

√либинне кор≥нн¤ економ≥чноњ конкуренц≥њ ¤к механ≥зму ринковоњ р≥вноваги маЇ св≥й початок в матер≥альних потребах та ≥нтересах людини. ѕерепл≥таючись ≥ стикаючись, економ≥чн≥ ≥нтереси висв≥чують усю гамму економ≥чних в≥дносин ≥ механ≥зм, що њх збалансовуЇ, - ринок. —аме в ринково-конкурентному середовищ≥ економ≥чн≥ ≥нтереси формують ≥ ринкову складову сусп≥льноњ необх≥дност≥.

¬≥домо, що виробнич≥ в≥дносини формуютьс¤ завд¤ки ≥ через економ≥чн≥ ≥нтереси. ÷≥ останн≥ Ї спонукальною силою дл¤ ефективного господарюванн¤. якщо господарська система функц≥онуЇ в конкурентно-ринковому середовищ≥, то вона Ї формою реал≥зац≥њ виробничих в≥дносин. якщо ж на практиц≥ економ≥чн≥ в≥дносини в основн≥й виробничо-господарськ≥й ланц≥ знец≥нен≥, то це Ї найпереконлив≥шим св≥дченн¤м штучно п≥дтримувати життЇздатност≥ пануючоњ системи управл≥нн¤ й господарюванн¤. —аме тому основним видом наших втрат у сусп≥льному виробництв≥ Ї нереал≥зован≥ можливост≥.

 онкуренц≥¤ ¤к зас≥б усп≥шного функц≥онуванн¤ ринковоњ економ≥ки в ус≥х своњх конкретних про¤вах спираЇтьс¤ на об'Їктивн≥ процеси й законом≥рност≥, не вступаЇ в суперечност≥ з основними тенденц≥¤ми прогресу продуктивних сил. Ќаприклад, об'Їктивною необх≥дн≥стю, що на практиц≥ виступаЇ ¤к насл≥док економ≥чноњ конкуренц≥њ товаровиробник≥в, Ї пост≥йне прискоренн¤ процес≥в оновленн¤ виробництва й продукц≥њ. ќтже, конкуренц≥¤ диктуЇ жорстку технолог≥чну дисципл≥ну, вимагаЇ високоњ ¤кост≥ вироб≥в, сучасного дизайну, здатност≥ передбачати перспективн≥ потреби, а не лише торгувати тим, що виробл¤Їтьс¤ ≥ поки що знаходить попит.

 онкуренц≥¤ забезпечуЇ безв≥дпов≥дальн≥сть ≥ передбачаЇ пост≥йне прагненн¤ бути попереду, дос¤гати усп≥х≥в. –инок переважно шл¤хом самоорган≥зац≥њ й д≥йового зворотного звТ¤зку перманентне п≥дштовхуЇ розвиток сусп≥льного виробництва через персон≥ф≥кованих суб'Їкт≥в його, наближаючи плани до реальност≥, ринков≥ механ≥зми гарантують також, що будь-¤кий продукт буде виготовлений людьми, ¤к≥ вм≥ють робити його ¤кнайкраще ≥ з найменшими витратами.

”стален≥ звички ≥ традиц≥њ у виробнич≥й сфер≥ зм≥нюютьс¤ лише у тому випадку, ¤кщо менш≥сть, що Ї нос≥Їм бажанн¤ й здатност≥ не зупин¤тись на дос¤гнутому, експериментувати, рухатись уперед, зум≥Ї вказати перспективу й шл¤хи дос¤гненн¤ њњ б≥льшост≥ труд≥вник≥в, спонукаЇ њх ≥ти за собою. Ћише через тактику малих, але ц≥лком конкретних ≥ усв≥домлених ≥ншими перемог виховуЇтьс¤ смак економ≥чноњ конкуренц≥њ, зумовлюЇтьс¤ њњ подальший розвиток.

” своЇму розвитку конкуренц≥¤ пройшла певний шл¤х удосконаленн¤ в≥д простих до складн≥ших форм.  онкуренц≥¤ ¤к ¤вище була властива рабовласницьк≥й, феодальн≥й ≥ нав≥ть перв≥снообщинн≥й епос≥, њњ зародженн¤ й виникненн¤ ≥сторично в≥днос¤тьс¤ до простого товарного виробництва  онкуренц≥¤ м≥ж простими товаровиробниками(рем≥сниками, сел¤нами) ор≥ЇнтуЇтьс¤ на сусп≥льну (ринкову) варт≥сть товару. “≥ з них, ¤к≥ витрачають на одиницю продукц≥њ б≥льше прац≥ пор≥вн¤но з сусп≥льне необх≥дними, в конкурентному суперництв≥ втрачають своњ позиц≥њ й не мають усп≥ху.

ќсобливий ≥мпульс конкуренц≥¤ д≥стала з переходом у розвинуте товарне господарство.

ƒл¤ ринкового господарства XVIII ст. була характерна в≥льна конкуренц≥¤, њњ феномен детально досл≥див ј.—м≥т, ¤кому належить вираз щодо "невидимоњ руки конкуренц≥њ". Ќа рубеж≥ XIX й початку XX ст. конкуренц≥¤ в ус≥х крањнах становила одну з динам≥чних сил економ≥чного прогресу. ѕрот¤гом XX ст. у найрозвинут≥ших крањнах св≥ту вводитьс¤ механ≥зм регулюванн¤ конкуренц≥њ, тобто встановленн¤ "ѕравил гри", коли п≥дприЇмства та ф≥рми намагаютьс¤ запровадити нов≥ принципи суперництва, њхн¤ суть пол¤гаЇ в тому, що п≥дприЇмц≥ д≥ють не наосл≥п, силою вит≥сн¤ючи один одного з ринку, а з допомогою маркетингу детально вивчають ринков≥ можливост≥, його кон'юнктуру. ÷е значною м≥рою "заземлюЇ" напругу виникненн¤ кризи надвиробництва, оск≥льки з≥ споживачем наперед узгоджуютьс¤ обс¤ги, номенклатура, умови й терм≥ни реал≥зац≥њ продукц≥њ.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ¬иди конкурентноњ боротьби ≥ њњ законом≥рност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (8507 прочитано)