≈коном≥чна теор≥¤ > ¬иди конкурентноњ боротьби ≥ њњ законом≥рност≥

Ќебагаточисельн≥сть ф≥рм спри¤Ї монопол≥стичним угодам м≥ж ними: щодо встановленн¤ ц≥н, розд≥лу чи розпод≥лу ринк≥в або щодо ≥нших способ≥в обмеженн¤ конкуренц≥њ м≥ж ними. ƒоведено, що конкуренц≥¤ на ол≥гопол≥стичному ринку тим ≥нтенсивн≥ше, чим нижче р≥вень концентрац≥њ виробництва (велика к≥льк≥сть ф≥рм), ≥ навпаки.

¬ажливу роль в характер≥ конкурентних в≥дносин на такому ринку в≥д≥грають обс¤г ≥ структура т≥Їњ ≥нформац≥њ про конкурент≥в ≥ про умови попиту, ¤кою ф≥рми волод≥ють: чим менше такоњ ≥нформац≥њ, ти б≥льш конкурентним буде повед≥нка ф≥рми. ќсновна в≥дм≥нн≥сть ол≥гопол≥стичного ринку в≥д ринку досконалоњ конкуренц≥њ пов`¤зано з динам≥кою ц≥н. якщо за досконалоњ конкуренц≥њ вони пульсують безперервно й безсистемно залежно в≥д коливань попиту й пропозиц≥њ, то за ол≥гопол≥њ ц≥ни мають тенденц≥ю до ст≥йкоњ ф≥ксац≥њ й зм≥нюютьс¤ не так часто. “иповим Ї т.зв. л≥дерство в ц≥нах, коли њх переважно диктуЇ одна пров≥дна ф≥рма, ≥нш≥ ж ол≥гопол≥сти ≥дуть сл≥дом за л≥дером. ƒоступ до ринку новим продавц¤м утруднений. ¬ раз≥ згоди ол≥гопол≥ст≥в з приводу ц≥н, конкуренц≥¤ все б≥льше зм≥щуЇтьс¤ в напр¤м≥ ¤кост≥, реклами ≥ ≥ндив≥дуал≥зац≥њ.

÷≥нова та нец≥нова конкуренц≥¤

÷≥нова конкуренц≥¤

ќдн≥Їю з традиц≥йних форм конкурентноњ боротьби Ї ман≥пулюванн¤ ц≥нами - т.зв."в≥йна ц≥н". ¬она зд≥йснюЇтьс¤ багатьма способами: зниженн¤м ц≥н, локальними зм≥нами ц≥н, сезонними розпродажами, наданн¤м б≥льшого обс¤гу послуг за ≥снуючими ц≥нами, подовженн¤м терм≥н≥в споживчого кредиту тощо. «деб≥льшого ц≥нова конкуренц≥¤ застосовуЇтьс¤ дл¤ виштовхуванн¤ з ринку слабших суперник≥в або проникненн¤ на вже засвоЇний ринок.

Ќец≥нова конкуренц≥¤

Ѕ≥льш ефективною й б≥льш сучасною формою конкурентноњ боротьби Ї нец≥нова конкуренц≥¤, тобто що пропонуЇтьс¤ на ринок. Ќадходженн¤ на ринок продукц≥њ б≥льш високоњ ¤кост≥ або новоњ споживчоњ вартост≥ ускладнюЇ в≥дпов≥дн≥ заходи з боку конкурента, поза ¤к формуванн¤ ¤кост≥ проходить тривалий цикл, що починаЇтьс¤ накопиченн¤м економ≥чноњ ≥ науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ. ¬ ¤кост≥ прикладу можна навести той факт, що в≥дома ¤понська ф≥рма "SONY" зд≥йснювала розробку в≥деомагн≥тофона одночасно по 10 конкурентних напр¤мах.

¬ наш час набули великого розвитку р≥зноман≥тн≥ маркетингов≥ досл≥дженн¤, що мають на мет≥ вивченн¤ запит≥в споживача, його в≥дношенн¤ до тих чи ≥нших товар≥в, оск≥льки знанн¤ виробником под≥бноњ ≥нформац≥њ дозвол¤Ї йому точн≥ше у¤вл¤ти майбутн≥х покупц≥в його продукц≥њ, точн≥ше розум≥ти й прогнозувати ситуац≥ю на ринку в результат≥ його д≥й, зменшувати ризик невдач≥ тощо.

¬елику роль в нец≥нов≥й конкуренц≥њ в≥д≥граЇ до- ≥ п≥осл¤продажне обслуговуванн¤ покупц¤. ѕередпродажне обслуговуванн¤ включаЇ задоволенн¤ вимог споживач≥в за умов поставок: скороченн¤, регул¤рн≥сть, ритм≥чн≥сть поставок. ѕ≥сл¤продажне обслуговуванн¤ передбачаЇ створенн¤ р≥зних серв≥сних центр≥в з обслуговуванн¤ купленоњ продукц≥њ.

” зв`¤зку з≥ зростанн¤м впливу на громадськ≥сть засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, преси реклама стала одним з найважлив≥ших метод≥в веденн¤ конкурентноњ боротьби, оск≥льки за допомогою реклами можна певним чином формувати думку споживач≥в про той чи ≥нший товар, причому ¤к в л≥пший, так ≥ в г≥рший б≥к.

—умл≥нна та несумл≥нна конкуренц≥¤

—умл≥нна конкуренц≥¤

« огл¤ду на засоби, ¤к≥ застосовують суперники в конкурентн≥й боротьб≥ конкуренц≥ю можна умовно под≥лити на сумл≥нну й несумл≥нну.

ќсновними методами сумл≥нноњ конкуренц≥њ Ї:

зниженн¤ ц≥н ("в≥йна ц≥н");

п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ;

розвиток до- й п≥сл¤продажного обслуговуванн¤;

створенн¤ нових товар≥в ≥ послуг з використанн¤м дос¤гнень Ќ“– тощо.

Ќесумл≥нна конкуренц≥¤.

ѕор¤д з методами сумл≥нноњ конкуренц≥њ ≥снують ≥ ≥нш≥, менш законн≥, методи веденн¤ конкурентноњ боротьби Ц т.зв. несумл≥нна конкуренц≥¤:

ќсновними методами несумл≥нноњ конкуренц≥њ Ї:

економ≥чне (промислове) шпигунство;

п≥дробка продукц≥њ конкурент≥в;

п≥дкуп ≥ шантаж;

обдурюванн¤ споживач≥в;

мах≥нац≥њ з д≥ловою зв≥тн≥стю;

валютн≥ мах≥нац≥њ;

приховуванн¤ дефект≥в тощо.

ƒо цього можна також додати й науково-техн≥чне шпигунство, оск≥льки будь-¤ка науково-техн≥чна розробка т≥льки тод≥ Ї джерелом прибутку, коли вона знаходить застосуванн¤ в практиц≥, тобто коли науково-техн≥чн≥ ≥дењ вт≥люютьс¤ на виробництв≥ в вигл¤д≥ конкретних товар≥в або нових технолог≥й.

—аме промислове шпигунство, так би мовити, "створило" патент на винах≥д. “ак ¤к зберегти секрети виробництва не вдавалось, винах≥дник, витративши роки прац≥, м≥г ≥ не одержати жодноњ винагороди за св≥й винах≥д, адже з результату винаходу часто користалис¤ ц≥лковито сторонн≥ люди, що не мали жодного в≥дношенн¤ до винаходу.

«апоб≥гти так≥й несправедливост≥ мав патент, що посв≥дчуЇ винах≥д ≥ закр≥пл¤Ї за власником патенту виключне право на користуванн¤ результатами свого винаходу. якщо патент використовуЇтьс¤ без дозволу власника, власник може за допомогою суду в≥дшкодувати збитки або припинити незаконне користуванн¤ його винаходом.  р≥м того, в≥н може видати л≥ценз≥ю ≥ншим особам на використанн¤ запатентованого винаходу.

јле патент, теоретично спр¤мований проти промислового шпигунства, практично став свого роду стимулом цього ¤вища. ќдин з перших закон≥в про патенти на винах≥д було видано у ‘ранц≥њ наприк≥нц≥ XVIII стол≥тт¤, в ньому передбачалос¤, що за вс¤ким, хто першим привезе у ‘ранц≥ю ¤кийсь ≥ноземний винах≥д, визнаютьс¤ так≥ сам≥ п≥льги, ¤кими б користувавс¤ його винах≥дник. “аким чином, за промисловим шпигуном визнаютьс¤ права, р≥вн≥ правам винах≥дника.

„асто терм≥ни "промислове шпигунство" та "економ≥чне шпигунство" застосовують ¤к синон≥ми. јле м≥ж ними ≥снуЇ певна в≥дм≥нн≥сть, адже промислове шпигунство, зрештою, Ї частиною економ≥чного. ≈коном≥чне шпигунство, кр≥м промислового, охоплюЇ й так≥ сфери, ¤к показники валового нац≥онального продукту, тобто сума доход≥в п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ населенн¤ в матер≥альному й нематер≥альному виробництв≥ й амортизац≥йних в≥драхувань), його розпод≥л по галуз¤х економ≥ки, процентн≥ ставки, запаси природних ресурс≥в, можлив≥ зм≥ни в техн≥чн≥й пол≥тиц≥, проекти створенн¤ великих державних об`Їкт≥в - завод≥в, пол≥гон≥в, маг≥стралей тощо.

¬≥дпов≥дь на питанн¤, чому в центр≥ уваги економ≥чного шпигунства ви¤вл¤ютьс¤ вище перел≥чен≥ показники держави, пол¤гаЇ в тому, що багато крањн дають узагальнен≥ дан≥, з ¤ких важко встановити формуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в тоњ чи ≥ншоњ галуз≥ або вс≥Їњ держави. ќсобливо це в≥дноситьс¤ до таких сфер, ¤к ф≥нансуванн¤ р≥зного роду науково-досл≥дницьких роб≥т в област≥ ¤дерноњ ф≥зики й електрон≥ки, косм≥чноњ промисловост≥ ≥ т.≥.

ќсновними обТЇктами уваги промислових шпигун≥в Ї патенти, кресленн¤, секрети виробництва, технолог≥њ, структура витрат; економ≥чне шпигунство кр≥м промислових секрет≥в охоплюЇ й макроеконом≥чн≥ показники ≥ вбираЇ в себе розв≥дку природних ресурс≥в, ви¤вленн¤ промислових запас≥в; у звТ¤зку з розвитком маркетингу великоњ ц≥нност≥ набуваЇ збиранн¤ ≥нформац≥њ про смаки й доходи р≥зних соц≥альних груп.

« розвитком промислового шпигунства монопол≥стичн≥ ф≥рми ретельно охорон¤ють зм≥ст патент≥в, результати науково-техн≥чних досл≥джень, проекти ≥ еск≥зи будь-¤коњ своЇњ продукц≥њ. ¬ орган≥зац≥йну структуру транснац≥ональних корпорац≥й (“Ќ ) вход¤ть т.зв. техн≥чн≥ центри, основним завданн¤м ¤ких Ї розробка нових товар≥в, п≥двищенн¤ ¤кост≥ вже ≥снуючоњ продукц≥њ, розробка нових технолог≥й тощо.

« метою п≥двищенн¤ прибутку “Ќ  прагнуть до встановленн¤ ≥стинноњ ц≥нност≥ власноњ продукц≥њ. ƒл¤ цього зд≥йснюЇтьс¤ детальний анал≥з продукц≥њ конкурент≥в дл¤ встановленн¤ пор≥вн¤льноњ ¤кост≥ своЇњ продукц≥њ.

¬с≥ промислов≥ монопол≥њ мають засекречен≥ лаборатор≥њ, де по вс≥х параметрах пор≥внюють р≥вн≥ техн≥чних р≥шень, ¤к≥сть, продуктивн≥сть ≥ над≥йн≥сть своЇњ продукц≥њ з аналог≥чною продукц≥Їю конкурент≥в. ¬ цих лаборатор≥¤х розбирають кожен вузол ≥ агрегат власних машин ≥ аналог≥чноњ продукц≥њ конкурент≥в, щоби обТЇктивно пор≥вн¤ти њх ≥ ви¤вити д≥йсну ц≥нн≥сть тоњ чи ≥ншоњ продукц≥њ. ¬раховуютьс¤ вс≥ недол≥ки та переваги своњх ≥ чужих товар≥в. ¬се л≥пше в конкурент≥в переймають ≥ пристосовують дл¤ своњх машин, механ≥зм≥в ≥ конструкц≥й, ¤кщо при цьому можна обминути патентне законодавство або ¤кщо це виг≥дно ф≥рм≥.

Ќедол≥ки своЇњ продукц≥њ ретельно вивчаютьс¤. ѕот≥м шукаютьс¤ шл¤хи њх усуненн¤, ¤кщо це ви¤вл¤Їтьс¤ виг≥дно. јле н≥коли ≥нформац≥¤ про слабк≥ сторони своЇњ продукц≥њ не виходить за меж≥ таких лаборатор≥й ≥, звичайно, н≥коли не доходить до звичайних споживач≥в. —аме ≥снуванн¤ таких лаборатор≥й також не аф≥шуЇтьс¤.

≤снують р≥зн≥ способи здобутт¤ конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть конкурент≥в, ¤к законних, так ≥ незаконних. «аконними засобами вважаютьс¤ збиранн¤ й анал≥з ≥нформац≥њ з оф≥ц≥йно-опубл≥кованих джерел, допов≥дей, зв≥т≥в, вивченн¤ продукц≥њ конкурент≥в тощо.

ќсновними законними шл¤хами збиранн¤ ≥нформац≥њ про конкурент≥в Ї: публ≥кац≥њ конкурент≥в ≥ зв≥ти про д≥¤льн≥сть ф≥рм; в≥домост≥, що дали публ≥чно колишн≥ службовц≥ конкурент≥в; щор≥чн≥ ф≥нансов≥ зв≥ти; огл¤ди ринк≥в ≥ допов≥д≥ ≥нженер≥в-консультант≥в; виданн¤, що њх видають конкуренти; анал≥з вироб≥в конкурент≥в; зв≥ти заруб≥жних ф≥л≥й тощо.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ¬иди конкурентноњ боротьби ≥ њњ законом≥рност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (8507 прочитано)