≈коном≥чна теор≥¤ > ¬иди конкурентноњ боротьби ≥ њњ законом≥рност≥
“ак ¤к кожна “Ќ знаЇ про можлив≥ д≥њ проти нењ конкурент≥в, досл≥дженн¤, зд≥йснюван≥ ними, то в оф≥ц≥йних публ≥кац≥¤х ≥ зв≥тах кожна “Ќ намагаЇтьс¤ дати м≥н≥мальну ≥нформац≥ю про свою д≥¤льн≥сть ≥ ф≥нансове становище, про науково-досл≥дницьк≥ роботи. «деб≥льшого будь-¤ка велика компан≥¤ складаЇ дек≥лька вар≥ант≥в зв≥ту. «в≥т, що в≥дбиваЇ справжн≥й стан справ, в л≥чених прим≥рниках подаЇтьс¤ вищим кер≥вникам “Ќ , ¤к≥ визначають пол≥тику ≥ стратег≥ю корпорац≥њ. ≤нший вар≥ант зв≥ту, з ¤кого вилучена найб≥льш важлива ≥нформац≥¤, структура виробничих витрат, подаЇтьс¤ кер≥вникам корпорац≥њ середнього р≥вн¤, де¤ким управл¤ючим заруб≥жними ф≥л≥¤ми, де¤ким особам з середовища основних акц≥онер≥в. ћожливий ≥ трет≥й - попул¤рний вар≥ант зв≥ту, в ¤кому в≥дсутн≥й конкретний зм≥ст, але присутн≥ в≥дм≥нн≥ ≥люстрац≥њ, зв≥т прекрасно видано тощо; такий зв≥т призначений дл¤ акц≥онер≥в ≥ широкоњ громадськост≥. јле конкурентн≥ ф≥рми, знаючи про можлив≥ способи приховуванн¤ ≥нформац≥њ, збирають конф≥денц≥альну ≥нформац≥ю наступними шл¤хами: р≥зноман≥тн≥ питанн¤, що ставл¤тьс¤ спец≥ал≥стам конкурента; запрошенн¤ на роботу спец≥ал≥ст≥в конкурента; удаван≥ пропозиц≥њ роботи спец≥ал≥стам ≥з ф≥рм-конкурент≥в без нам≥ру брати њх на роботу. “акож можуть бути реал≥зован≥ наступн≥ засоби: таЇмне спостереженн¤ за спец≥ал≥стом, в≥дд≥лом, лаборатор≥Їю конкурента; використанн¤ профес≥ональних шпигун≥в дл¤ отриманн¤ ≥нформац≥њ; п≥дкуп сп≥вроб≥тник≥в з основних в≥дд≥л≥в ф≥рми-конкурента; впровадженн¤ "потр≥бних" ос≥б в структуру ф≥рми-конкурента; п≥дслуховуванн¤ розмов тощо; викраденн¤ креслень, зразк≥в, документ≥в; шантаж та ≥нш≥ способи тиску; здобутт¤ ≥нформац≥њ в≥д джерел у державних структурах; збиранн¤ ≥нформац≥њ в≥д заруб≥жних ф≥л≥й ≥ в≥д сп≥льних постачальник≥в. ўе одним ефективним способом економ≥чного шпигунства Ї впровадженн¤ "своЇњ людини" в державн≥ органи, покликан≥ регулювати д≥¤льность промислових монопол≥й, що дозвол¤Ї одержувати необх≥дну ≥нформац≥ю про конкурент≥в, контролювати д≥њ, повТ¤зан≥ з антимонопольною пол≥тикою тощо. ≤ншим засобом несумл≥нноњ конкуренц≥њ Ї фальсиф≥кац≥¤ ф≥рмовоњ продукц≥њ. ÷≥ д≥њ також т≥сно повТ¤зан≥ з патентуванн¤м. « економ≥чноњ точки зору патентуванн¤ р≥внозначно монопол≥зац≥њ вигод, повТ¤заних з використанн¤м патенту. Ќайчаст≥ше патент надаЇ реальн≥ вигоди впродовж семи рок≥в, що дозвол¤Ї за цей час одержувати чималий прибуток його власников≥. јле з ≥ншого боку, по¤ва патенту, що заборон¤Ї використовувати ¤кийсь запатентований винах≥д безпосередньо конкурентами, спонукаЇ њх до форсованоњ розробки ¤кихось нових техн≥чних прийом≥в, технолог≥й. р≥м того, багато важливих винаход≥в часто не патентуютьс¤, щоби не привертати до них увагу конкурент≥в. ÷е здеб≥льшого стосуЇтьс¤ технолог≥й, техн≥чних процес≥в, ¤к≥ т¤жко скоп≥ювати, на в≥дм≥ну в≥д створенн¤ нових товар≥в. Ўл¤х в≥д винайденн¤ до комерц≥йного застосуванн¤ вимагаЇ великих ф≥нансових, трудових ≥ матер≥альних витрат. “ому, ¤кщо нема небезпеки, що конкурент не запровадить винах≥д швидше, н≥ж сама корпорац≥¤, то винах≥д не патентуЇтьс¤, ¤кщо ж ≥снуЇ ризик, що винах≥д буде використано конкурентом, то його в≥дразу ж патентують ≥ конкурент змушений 15-20 рок≥в оч≥кувати, доки мине строк монопольного права. —екрети виробництва тих чи ≥нших товар≥в не патентуютьс¤ дл¤ того, щоби по зак≥нченн≥ певного строку не обнародувати технолог≥ю њх виготовленн¤. Ќа¤вн≥сть патенту служить потужним засобом дл¤ контролю над ринком, поза ¤к його порушенн¤ караЇтьс¤ конф≥скац≥Їю незаконно виробленоњ продукц≥њ, в≥дшкодуванн¤м збитк≥в ≥ сплатою порушником великих штраф≥в, що дос¤гають 10 млн. долар≥в. ѕатенти застосовуютьс¤ передовс≥м дл¤ охорони продукц≥њ ф≥рми в≥д п≥дробок чи ≥м≥тац≥њ ¤к≥сних товар≥в. ƒл¤ ф≥рм, чию продукц≥ю коп≥юють, п≥дробки мають катастроф≥чн≥ насл≥дки: р≥зко звужуЇтьс¤ ринок збуту, прибуток р≥зко знижуЇтьс¤, уход¤чи до виробник≥в п≥дробок, п≥дробки п≥дривають авторитет ф≥рми, бо вони кр≥м своЇњ дешевизни мають ще й низьку ¤к≥сть, тому п≥дробки швидко виход¤ть з ладу, пог≥ршуючи в такий спос≥б дов≥ру споживач≥в до ф≥рми, чи¤ марка була п≥дроблена. “акий метод несумл≥нноњ конкуренц≥њ ¤к сучасне промислове шпигунство користуЇтьс¤ нов≥тн≥ми дос¤гненн¤ми науки й техн≥ки. „асто стали застосовуватис¤ р≥зн≥ м≥кроскоп≥чн≥ прилади на основ≥ електронних схем. –озвиток компТютерного п≥ратства й злод≥йства змусив ур¤ди багатьох крањн застосовувати р≥зн≥ заходи; наприклад, в —Ўј орган≥зована спец≥альна група, що в≥дпов≥даЇ за безпеку й недоторкан≥сть компТютерних мереж ≥ компТютерних баз даних, поза ¤к будь-¤ка людина, що маЇ компТютер, доступ у мережу та певн≥ навички роботи з компТютером може здобути доступ у так≥ компТютерн≥ банки даних, що м≥ст¤ть конф≥денц≥йну й секретну ≥нформац≥ю, ¤ка не призначена дл¤ р¤дового користувача. ¬ ¤кост≥ прикладу можна навести випадок, що в≥дбувс¤ в —Ўј, коли один користувач зм≥г п≥дключитис¤ до мереж≥ компТютер≥в м≥н≥стерства оборони —Ўј, в результат≥ його злого нам≥ру була повн≥стю знищена важлива ≥нформац≥¤ одного з пентагон≥вських компТютер≥в. І5. ћонопол≥¤ ¤к антипод конкуренц≥њ. «ахист конкуренц≥њ ≤снуванню конкуренц≥њ загрожуЇ монопол≥¤. ¬ широкому розум≥нн≥ монопол≥¤ Ч це така ситуац≥¤, за ¤коњ продавц≥в (виробник≥в) наст≥льки мало, що кожний з них може впливати на загальний обс¤г пропозиц≥њ та ц≥ну продукц≥њ, що реал≥зуЇтьс¤. ѕрактика засв≥дчуЇ, що залежно в≥д характеру ≥ причин, Ї так≥ види монопол≥њ: природна, легальна ≥ штучна. ѕриродна монопол≥й ≥снуЇ в галуз¤х, ¤к≥ виробл¤ють р≥дк≥сн≥ метали та ≥нш≥ елементи виробництва, а також у галуз¤х ≥нфраструк≠тури, що мають важливе ≥ стратег≥чне значенн¤, контроль над ¤ким маЇ зд≥йснюватис¤ з боку держави (наприклад виробництво ¤дерноњ зброњ). Ћегка монопол≥¤ утворюЇтьс¤ на законних п≥дставах дл¤ наданн¤ особливих послуг (зв'¤зок, органи, що надають авторськ≥ права тощо). Ўтучна монопол≥¤ виникаЇ внасл≥док особливого становища п≥дприЇмств дл¤ одержанн¤ монопол≥стичних переваг. «агроза монопол≥њ пол¤гаЇ в тому, що там, де панують монопол≥с≠ти, зникаЇ в≥льна конкуренц≥¤, тобто припин¤Їтьс¤ сусп≥льний вплив на виробництво. ћонопол≥сти д≥стають можлив≥сть ман≥пулювати ц≥нами дл¤ власноњ вигоди ≥ на шкоду сусп≥льству в ц≥лому. ¬ажливе значенн¤ маЇ критер≥й оц≥нки ступеню монопол≥зац≥њ: це одна група або група њх у виробництв≥ продукц≥њ, частка њхнього обороту. ” св≥тов≥й практиц≥ прийн¤то вважати, що дом≥нуюче ста≠новище п≥дприЇмства або групи њх на ринку виникаЇ тод≥, коли на одне п≥дприЇмство припадаЇ понад 1/3, всього обороту на ринку, або на три ≥ менше п≥дприЇмств Ч понад 1/2 загального обороту, або на п'¤ть ≥ менше п≥дприЇмств Ч понад 2/3 обороту. ” господарськ≥й практиц≥ ”крањни монопол≥стами Ї т≥ учасники господарського обороту, частка ¤ких на ринку перевищуЇ 70 в≥дсотк≥в. «ахист конкуренц≥њ зд≥йснюЇ держава. ” ст. 42 онституц≥њ ”к≠рањни записано: Ђƒержава забезпечуЇ захист конкуренц≥њ у п≥дприЇм≠ницьк≥й д≥¤льност≥. Ќе допускаютьс¤ зловживанн¤ монопольним становищем на ринку, неправом≥рне обмеженн¤ конкуренц≥њ та добросов≥сна конкуренц≥¤. ¬иди ≥ меж≥ монопол≥њ визначаютьс¤ закономї. ƒл¤ захисту конкуренц≥њ розроблено антимонопольне законодав≠ство ≥ створено јнтимонопольний ком≥тет ”крањни. «ахист конкуренц≥њ передбачаЇ передус≥м демонопол≥зац≥ю еконо≠м≥ки ≥ створенн¤ конкурентного середовища. ”же наприк≥нц≥ 1997 р. в ”крањн≥ тис¤ч≥ державних монопол≥й у процес≥ приватизац≥њ пере≠творилис¤ на приватн≥ п≥дприЇмства. «авд¤ки заходам, спр¤мованим на демонопол≥зац≥ю економ≥ки, на ринках з'¤вилос¤ майже 5000 но≠вих господарських суб'Їкт≥в. ƒосв≥д показав, що демонопол≥зац≥¤ економ≥ки ”крањни дала в≥дчутн≥ результати дл¤ розвитку конкуренц≥њ там, де на п≥дприЇм≠ствах з'¤вилис¤ власники, ¤к≥ дбають про розвиток виробництва, а не про задоволенн¤ власних поточних потреб. јнтимонопольний ком≥тет ”крањни спр¤мовуЇ свою д≥¤льн≥сть на захист саме конкуренц≥њ, а не ос≥б, ¤к≥ беруть у н≥й участь: вироб≠ник≥в, покупц≥в, продавц≥в Ч юридичних ос≥б чи споживач≥в-громад¤н. јЌ“»ћќЌќѕќЋ№Ќ≈ «ј ќЌќƒј¬—“¬ќ јнтимонопольне законодавство м≥стить нормативн≥ акти, що визначають орган≥зац≥йн≥ та правов≥ засади розвитку конкуренц≥њ, заходи попередженн¤, обмеженн¤ ≥ припиненн¤ монопол≥стичноњ д≥¤льност≥ та нечесноњ конкуренц≥њ. јнтимонопольне законодавство поширюЇтьс¤ на вс≥ види товар≠ного виробництва ≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥, включаючи виробництво ≥ товарооборот, платн≥ послуги, проектуванн¤ продукц≥њ та техно≠лог≥њ, а також науков≥ розробки, що призначен≥ дл¤ використанн¤ њхн≥х результат≥в у виробництв≥ та товарооборот≥, у платних послугах. ƒл¤ розвитку конкуренц≥њ та захисту прав споживач≥в в≥д моно≠пол≥стичноњ д≥¤льност≥ господарських суб'Їкт≥в в≥дпов≥дним законо≠давством впроваджуЇтьс¤ обмеженн¤ свободи њхньоњ комерц≥йноњ д≥¤льност≥. «окрема заборон¤Їтьс¤: обмежувати або припин¤ти виробництво товар≥в, а також виробництво ≥ поставку сировини, матер≥ал≥в, комплектуючих вироб≥в без попереднього узгодженн¤ з основними споживачами; скорочувати поставку або затримувати реал≥зац≥ю товар≥в з метою створенн¤, п≥дтриманн¤ або зб≥льшенн¤ деф≥циту ≥ п≥двищенн¤ ц≥н; нав'¤зувати контрагенту невиг≥дн≥ умови договору, включати умови, що не Ї предметом договору; примушу≠вати споживача включати у догов≥р непотр≥бн≥ йому товари ≥ послу≠ги, вносити ≥нш≥ попередн≥ дискрим≥нац≥йн≥ умови; припин¤ти чи затримувати поставки товар≥в або виконанн¤ послуг у в≥дпов≥дь на претенз≥њ контрагента щодо ¤кост≥ товар≥в, послуги, виконанн¤ ≥нших зобов'¤зань, передбачених договором; п≥двищувати в односторон≠ньому пор¤дку ц≥ни на товари ≥ послуги, ¤кщо це не обумовлено в≥дпо≠в≥дним пол≥пшенн¤м њхньоњ ¤кост≥ зг≥дно з ≥нтересами виробника та споживача; висувати п≥д загрозою припиненн¤ поставок, роз≥рванн¤ договору або в≥дмови в≥д його пролонгац≥њ (подовженн¤ строку д≥њ) нов≥ умови на свою користь, що завдають шкоди ≥нтересам контр≠агента; в≥дмовл¤тись без певних об'Їктивних п≥дстав в≥д укладанн¤ або пролонгац≥њ договору за проф≥лем своЇњ д≥¤льност≥.
Ќазва: ¬иди конкурентноњ боротьби ≥ њњ законом≥рност≥ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (8507 прочитано) |