≈коном≥чна теор≥¤ > √рош≥ в ринков≥й економ≥ц≥

√рош≥ в ринков≥й економ≥ц≥

1. —“јЌќ¬Ћ≈ЌЌя ≤ ≈¬ќЋё÷≤я √–ќЎќ¬»’ ¬ўЌќ—»Ќ

√–ќЎ≤ “ј √–ќЎќ¬»… ќЅ≤√.

ќ«Ќј » √–ќЎ≈….

ƒобре в≥домо, що по¤в≥ грошей передувала епоха безпосе≠редньо товарного, або бартерного, обм≥ну. √оловними передумовами становленн¤ грошових в≥дносин були поглибленн¤ сусп≥льного по≠д≥лу прац≥, багатор≥внева спец≥ал≥зац≥¤ виробництва та сусп≥льноњ д≥¤льност≥ людини. ¬одночас грошовий обм≥н Ї не т≥льки результа≠том, а й важливим чинником всеб≥чного розвитку ≥ поглибленн¤ сус≠п≥льного под≥лу прац≥ та њњ спец≥ал≥зац≥њ. ÷е взаЇмопов'¤зан≥ та нев≥дд≥льн≥ процеси.

Ѕартерний обм≥н можливий лише тод≥, коли потреби двох учас≠ник≥в цього процесу зб≥гаютьс¤. ѕри використанн≥ грошей обм≥н товар≥в та послуг значно полегшуЇтьс¤, стаЇ багатоаспектним ≥ р≥зно≠плановим.

¬икористанн¤ грошей долаЇ й ≥ншу обмежен≥сть бартеру Ч ви≠сокий р≥вень витрат прац≥ та ресурс≥в, необх≥дних дл¤ його зд≥йснен≠н¤. √рош≥ скорочують операц≥йн≥ витрати, пов'¤зан≥ з товарним об≠м≥ном. ” цьому в≥дношенн≥ система товарно-грошового обм≥ну Ї знач≠но ефективн≥шою, н≥ж бартерна.

ѕри використанн≥ грошей зменшуЇтьс¤ ризик товаровиробника ≤≤одо можливостей реал≥зац≥њ свого продукту, його обм≥ну на ≥нший звар, ¤кого в цей час ≥ в цьому м≥сц≥ (на ринку) може просто не ути. ” зв'¤зку з цим важливим призначенн¤м грошей Ї забезпечен≠≥м зв'¤зку м≥ж агентами обм≥нних операц≥й у часовому вим≥р≥. якщо умовах бартерного господарства обм≥н маЇ бути синхронним, ≤ грош≥ утворюють передумови дл¤ його асинхрон≥зац≥њ.

¬ажливою ознакою грошей с те, що вони забезпечують зв'¤зок м≥ж сучасними ≥ майбутн≥ми обм≥нними операц≥¤ми. ÷е Ї одн≥Їю з визначальних ознак феномена грошей ¤к еконо≠м≥чноњ категор≥њ.

ƒл¤ того щоб бути засобом об≥гу, грош≥ мають користуватис¤ загальним визнанн¤м з боку ¤к покупц¤, так ≥ продавц¤ товар≥в ≥ рослуг. …детьс¤ про сусп≥льне визнанн¤ здатност≥ того чи ≥ншого звару виконувати функц≥ю посередника обм≥ну ≥ в ц≥й ¤кост≥ бути грошовою одиницею. —л≥д ураховувати ≥ те, що под≥бне сусп≥льне визнанн¤ можливе лише за умови, коли грош≥ здатн≥ виступати у функц≥њ збереженн¤ вартост≥. “рансформац≥¤ обм≥нноњ операц≥њ

“1 - “2 в “1 - √ ≥ дал≥ √- “2 можлива лише тод≥, коли особа, ¤ка продаЇ певний товар (“1), переконана, що з часом вона зможе на отриман≥ грош≥ придбати ≥нший товар (“2) аналог≥чноњ (не меншоњ) вартост≥. √рошовий обм≥н маЇ не лише зберегти, а ще б≥льшою м≥рою, н≥ж в умовах бартерного господарства, утверджувати екв≥валентн≥сть об≠м≥ну. ’арактерним у цьому в≥дношенн≥ Ї те, що в умовах знец≥ненн¤ грошовоњ одиниц≥ спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до в≥дродженн¤ бартер≠ного обм≥ну.

ќтже, перевагами грошового обм≥ну товар≥в ≥ послуг пор≥вн¤≠но з бартерним Ї так≥:

Х забезпеченн¤ багатоплановост≥ обм≥ну;

Х скороченн¤ операц≥йних витрат;

Х зменшенн¤ комерц≥йного ризику;

Х утворенн¤ умов асинхрон≥зац≥њ обм≥нних операц≥й у час≥.

¬иход¤чи з викладеного, можна сформулювати вих≥дн≥ ознаки грошей.

√рош≥ повинн≥ мати загальне (сусп≥льне) визнанн¤, бути за≠собом збереженн¤ вартост≥ й на ц≥й основ≥ використовуватис¤ ¤к посередник обм≥ну товар≥в ≥ послуг.

÷е найзагальн≥ш≥ за сутн≥стю вих≥дн≥ ознаки грошей, без ¤ких грош≥ ¤к економ≥чний ≥нструмент ринковоњ економ≥ки взагал≥ ≥снува≠ти не можуть.

 ќ–ќ“ ј ≤—“ќ–≤я –ќ«¬»“ ” √–ќЎ≈…

як уже зазначалос¤, по¤в≥ грошей передувала епоха нату≠рального (бартерного) обм≥ну. Ќа зм≥ну њй прийшла епоха товарних (металевих) грошей.

” рол≥ товарноњ форми грошей тривалий час використовувалис¤ благородн≥ метали Ч золото й ср≥бло. ќднак вони почали монополь≠не виконувати зазначену функц≥ю завд¤ки своњм специф≥чним влас≠тивост¤м не в≥дразу. „ерез локальн≥сть ринк≥в, њхню функц≥ональну в≥докремлен≥сть на ранн≥х етапах розвитку в рол≥ грошей використо≠вувалос¤ багато р≥зних товар≥в. як правило, це були найходов≥ш≥ та водночас найц≥нн≥ш≥ дл¤ певного ринку товари, ¤к≥ у будь-¤кий час можна було обм≥н¤ти на ≥ншу споживну варт≥сть. ÷е худоба, хутра, тютюн, риба, оливкова ол≥¤, р≥зн≥ метали, серед ¤ких були також зо≠лото ≥ ср≥бло.

ѕодальшим ступенем у розвитку грошей стало карбуванн¤ мета≠левих монет. ¬важають, що перш≥ монети з'¤вилис¤ в  итањ та у крањ≠нах Ѕлизького —ходу в VIII-VII ст. до нашоњ ери. њх виготовл¤ли зде≠б≥льшого з м≥д≥. Ѕлизько 4 тис. рок≥в тому в јссир≥њ почали карбу≠вати монети з золота.

ћеталев≥ грош≥ використовувались ≥ на територ≥њ  ињвськоњ –ус≥. ¬ ≤’-’≤ ст. в об≥гу були переважно ср≥бн≥ й частково золот≥ монети, що вит≥снили хутра куниць, б≥лки та ≥нших тварин, ¤к≥ виконували до цього роль обм≥нного екв≥валента. ќдн≥Їю з перших карбованих монет  ињвськоњ –ус≥ була гривн¤ Ч ср≥бний злиток масою в п≥вфун≠та. ¬ книз≥ украњнського ≥сторика ћ. √рушевського ї≤стор≥¤ ”крањни-–усиї розпов≥даЇтьс¤ про те, що за ¬≥зант≥йською угодою 911 р. гре≠ки зобов'¤залис¤ виплачувати кн¤зев≥ ќлегу данину по 12 гривень, тобто по 6 фунт≥в ср≥бла на кожного члена своЇњ дружини ≥ кн¤з≥в, що лишалис¤ в  иЇв≥, „ерн≥гов≥, ѕере¤слав≥ та в ≥нших м≥стах. –убель з'¤вивс¤ в XIV ст. ÷е також ср≥бна монета Ч частка гривн≥ або рублена гривн¤, обрубок гривн≥. —початку новгородський ≥ мос≠ковський ср≥бн≥ рубл≥ мали р≥зну масу. ѕерший був удв≥ч≥ важчим. «а ѕетра ≤ почали карбувати золот≥ монети.

“ривалий час в об≥гу використовувалис¤ повноц≥нн≥ монети, ре≠альний зм≥ст ¤ких в≥дпов≥дав њхн≥й ном≥нальн≥й вартост≥. ¬важало≠с¤, що ем≥с≥¤ (випуск) монет, ¤к≥ мають ном≥нальну варт≥сть меншу, н≥ж њхн≥й металевий зм≥ст, Ї обманом населенн¤. —карбниц≥ окремих крањн не мали права отримувати прибуток в≥д випуску монет. «а цих умов грошова одиниц¤ могла бути масштабом ц≥н на основ≥ власновагового вим≥ру. ¬ласне назви багатьох грошових одиниць окре≠мих крањн Ї пох≥дними в≥д маси њхнього металевого зм≥сту. “ак, фунт стерл≥нг≥в став грошовою одиницею јнгл≥њ ¤к фунт ср≥бла (англ. sterlingЧповноц≥нний, справжн≥й, чистий, повноњ маси). ћ≥рою маси ≥ масштабом ц≥н була, ¤к уже зазначалось, ≥ гривн¤.

« другоњ половини XIX ст. становище зм≥нилос¤. Ќом≥нальна варт≥сть монет почала в≥дд≥л¤тис¤ в≥д њхньоњ реальноњ (за масою) вар≠тост≥. ¬ об≥гу з'¤вилис¤ розм≥нн≥ монети, ном≥нальна варт≥сть ¤ких значно перевищувала њхню вагову варт≥сть. ≈м≥с≥¤ таких монет стала прибутковою справою. ÷ей прибуток присвоювавс¤ скарбниц¤ми або центральними банками, що зд≥йснювали грошову ем≥с≥ю.

ѕриклад≥в такоњ ем≥с≥њ Ї багато. «окрема, в јнгл≥њ ср≥бна монета пенн≥ в 1300 р. важила 22 г, а в 1364 р. Ч лише 12. ” ‘ранц≥њ з одна≠ковоњ к≥лькост≥ ср≥бла в 1309 р. карбувалос¤ 2 л≥ври, а в 1720 р. Ч 98. як насл≥док маса монети з тим самим ном≥налом зменшилас¤ майже у 50 раз≥в. ” Ќ≥меччин≥ в 1326 р. з 234 г ср≥бла карбувалос¤ 2 марки, в 1378р. Ч 4, а в 1506р. Ч 12 марок.

ѕоказовим у цьому в≥дношенн≥ Ї приклад –ос≥њ. Ќамагаючись вир≥шити проблеми державних ф≥нанс≥в за допомогою ем≥с≥йного процесу, ур¤д цар¤ ќлекс≥¤ ћихайловича випустив у об≥г в 1656 р. ср≥бну рублеву монету, що важила вдв≥ч≥ менше, н≥ж попередн¤. ѕ≥сл¤ цього в об≥гу з'¤вивс¤ м≥дний рубель, ¤кий надзвичайно швидко ви≠т≥снив нав≥ть ср≥бну монету, маса ¤коњ зменшилась. як насл≥док по≠чавс¤ так званий м≥дний заколот, ¤кий був жорстоко придушений ур¤дом. ‘альшиву ж м≥дну монету з часом було повн≥стю вилучено з об≥гу викупом по одн≥й коп≥йц≥ за рубель.

ƒл¤ багатьох крањн, де функц≥онували товарн≥ грош≥, характер≠ним було використанн¤ системи б≥металевого об≥гу Ч одноразовоњ (паралельноњ) ем≥с≥њ золотих ≥ ср≥бних монет. ƒержава встановлюва≠ла ф≥ксован≥ пропорц≥њ м≥ж њхн≥ми ном≥нальними значенн¤ми, ¤к≥ в≥дпов≥дно до зм≥ни ем≥с≥йних витрат час в≥д часу коригувалис¤.

≈поху товарних (металевих) грошей зам≥нила епоха грошей па≠перових. ¬они почали використовуватис¤ ¤к зас≥б об≥гу б≥льше ¤к тис¤чу рок≥в тому. ¬важають, що вперше паперов≥ грош≥ почали ви≠користовуватис¤ в  итањ ще у VIII ст. ” ™вроп≥ паперов≥ грош≥ з'¤ви≠лис¤ значно п≥зн≥ше. ” ‘ранц≥њ ем≥с≥¤ њх розпочалас¤ з 1783 р. Ќаприк≥нц≥ XVIII ст. банкнотний об≥г був започаткований у ¬елик≥й Ѕритан≥њ. ѕраво ем≥с≥њ паперових грошей було надано ¬≥денському банку ще в 1762 р. —початку випуск њх мав еп≥зодичний характер, та з 1771 р. ем≥с≥йний процес паперових грошей почав в≥дбуватис¤ на регул¤рн≥й основ≥. ≈м≥с≥¤ паперових грошей у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ почала зд≥йснюватис¤ наприк≥нц≥ XVII ст.

” –ос≥њ паперов≥ асигнац≥њ з'¤вилис¤ в пер≥од царюванн¤  атери≠ни II в 1769 р. —початку вони в≥льно розм≥нювалис¤ на ср≥бн≥ грош≥, зам≥нюючи в об≥гу гром≥здк≥ м≥дн≥ монети. ¬ 1774 р. було ем≥совано асигнац≥й майже на 18 млн рубл≥в, значна частина ¤ких запроваджу≠валас¤ в об≥г зам≥сть розписок скарбничих установ.

ѕо¤ва розм≥нних на золото ≥ ср≥бло паперових грошей, що запро≠ваджувалис¤ в об≥г силою держави ≥ спиралис¤ на њњ авторитет, не була чимось аномальним. ÷е ц≥лком природний ≥сторично-прогре≠сивний процес розвитку грошей, пов'¤заний з розширенн¤м масш≠таб≥в товарного обм≥ну та ринкових в≥дносин. –озм≥нн≥ паперов≥ грош≥ не вносили ≥стотних зм≥н у принципи функц≥онуванн¤ грошових в≥дносин. Ѕ≥льше того, вони спрощували грошовий об≥г, надаючи йому б≥льшоњ гнучкост≥.

Ќов≥ ¤к≥сн≥ моменти в систем≥ грошових в≥дносин почали фор≠муватис¤ з по¤вою в об≥гу нерозм≥нних на золото чи ср≥бло паперо≠вих грошей. —початку припиненн¤ обм≥ну знак≥в вартост≥ на реальн≥ (товарн≥) грош≥ розгл¤далос¤ ¤к аномальне ¤вище, ¤к вин¤ток з ≥сну≠ючоњ практики, викликаний особливими (надзвичайними) пол≥тич≠ними чи економ≥чними ¤вищами в житт≥ держави. Ќаприклад, у ¬ели≠к≥й Ѕритан≥њ припиненн¤ обм≥ну банкнот на золото з 1797 по 1821 р. було викликане наполеон≥вськими в≥йнами ≥ ф≥нансуванн¤м њх за раху≠нок надм≥рноњ ем≥с≥њ паперових грошей. ” –ос≥њ обм≥н асигнац≥й на золото було припинено у 1854 р. у зв'¤зку з  римською в≥йною. ¬≥дно≠вити обм≥н вдалос¤ лише в 1895-1897 pp. на основ≥ проведенн¤ гро≠шовоњ реформи, автором ¤коњ був царський м≥н≥стр ф≥нанс≥в —. ё. ¬≥тте. ѕовний в≥дх≥д в≥д конвертованост≥ (обм≥ну) паперових грошей на золото в≥дбувс¤ значно п≥зн≥ше. Ѕ≥льша частина крањн «аходу при≠пинили такий обм≥н у роки ївеликоњ депрес≥њї Ч економ≥чноњ кризи 1929-1933 pp. ≥ в перш≥ п≥сл¤кризов≥ роки. ќднак такий обм≥н збе≠р≥гс¤ в сфер≥ м≥жнародних валютних в≥дносин. як насл≥док зв'¤зок нац≥ональних паперових грошових одиниць з золотом зд≥йснювавс¤ опосередковано Ч через функц≥ональн≥ структури св≥тових грошей. ќднак з середини 70-х рок≥в практика конвертованост≥ паперових грошей на золото повн≥стю припинилас¤ ≥ на р≥вн≥ м≥жнародних валютних в≥дносин. Ѕлагородний метал був повн≥стю вит≥снений з сфери грошових в≥дносин. «олото втратило грошов≥ функц≥њ. ÷ей процес д≥став назву демонетизац≥њ золота. ¬оно перетворило≠с¤ на звичайний товар.

1	2	3

Ќазва: √рош≥ в ринков≥й економ≥ц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4827 прочитано)