≈коном≥чна теор≥¤ > √рош≥ в ринков≥й економ≥ц≥

ћаЇмо враховувати, що д≥¤ грошей ¤к засобу нагромадженн¤ пе≠редбачаЇ суттЇве ускладненн¤ ≥ функц≥њ об≥гу. √рош≥ у зазначен≥й функц≥њ з простого посередника обм≥ну трансформуютьс¤ у загаль-≤новизнаний зас≥б платежу. √рош≥ реал≥зують себе у будь-¤к≥й спо-≤∆ивн≥й вартост≥, що пропонуЇтьс¤ ринком. «розум≥ло, що зд≥йснити F це призначенн¤ вони можуть лише за умови, коли грош≥ не деклара≠тивно, а по сут≥ спроможн≥ виступати у рол≥ засобу збереженн¤ вар≠тост≥, виконувати функц≥ю нагромадженн¤. Ќа п≥дтвердженн¤ цьо≠го можна послатис¤ на добре в≥доме ¤вище, коли в пер≥од швидко≠го наростанн¤ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в знец≥нен≥ грош≥ перестають використовуватис¤ не лише ¤к зас≥б нагромадженн¤, а й у функц≥¤х м≥ри вартост≥ та засобу платежу, поступаютьс¤ м≥сцем бартерному обм≥ну.

ќрган≥чна Їдн≥сть функц≥й нагромадженн¤ ≥ засобу платежу, що формуЇ б≥льш високу, н≥ж у поЇднанн≥ функц≥й м≥ри вартост≥ й засо≠бу об≥гу форму грошей, ви¤вл¤Їтьс¤ ≥ в ≥ншому аспект≥, ¤кий сл≥д ураховувати.

÷≥лком зрозум≥ло, що акумулювати в соб≥ варт≥сть ≥ на ц≥й основ≥ виступати у рол≥ засобу нагромадженн¤ можуть не лише грош≥, а й будь-¤кий ≥нший актив Ч коштовност≥, твори мистецтва, житловий будинок, акц≥њ, обл≥гац≥њ тощо.

„им же в≥др≥зн¤ютьс¤ грош≥ в≥д цих актив≥в у призначенн≥, про ¤ке йдетьс¤?

Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших товар≥в грошам притаманна л≥кв≥дн≥сть. ÷е пон¤тт¤ Ї одним з центральним у теор≥њ грошей. Ћ≥кв≥дн≥сть виз≠начають ¤к можлив≥сть використанн¤ певного активну в рол≥ засо≠бу платежу ≥ водночас ¤к здатн≥сть цього активу збер≥гати свою но≠м≥нальну варт≥сть незм≥нною. ¬≥дпов≥дно до цього грош≥ квал≥ф≥≠кують ¤к актив, що характеризуЇтьс¤ повною л≥кв≥дн≥стю. √рош≥ можуть бути використан≥ ¤к зас≥б платежу лише тод≥, коли вони не зм≥нюють свою власну ном≥нальну варт≥сть. ќтже, поЇднанн¤ функц≥й нагромадженн¤ ≥ засобу платежу визначаЇ одну з принци≠пово важливих ознак грошей Ч њхню абсолютну (або близьку до цього) л≥кв≥дн≥сть.

–озгл¤нут≥ питанн¤ окреслюють лише загальну схему, ¤ка роз≠криваЇ зм≥ст найважлив≥ших функц≥й грошей, сп≥вв≥дношенн¤ њх та принципи взаЇмод≥њ.

3. ‘”Ќ ÷≤ќЌјЋ№Ќ≤ ‘ќ–ћ» √–ќЎ≈…

як уже зазначалос¤, можлив≥сть по¤ви ≥ розвитку функц≥о≠нальних форм закладена у сам≥й сутност≥ грошей, природ≥ њхн≥х функц≥й. ÷¤ можлив≥сть зумовлена багатопланов≥стю грошових в≥дносин, тим, що грош≥ виконують, з одного боку, сусп≥льну функ≠ц≥ю загального варт≥сного екв≥валента ≥, з ≥ншого Ч виступають у рол≥ техн≥чного апарату, що обслуговуЇ певн≥ сторони товарного об≠м≥ну.

‘ункц≥ональн≥ форми Ї пох≥дними в≥д грошових функц≥й, њхн≥м лог≥чним продовженн¤м. ¬они виступають ¤к форма безпосереднього бутт¤ грошових функц≥й в умовах структурно розвинених товарних в≥дносин. ‘ункц≥ональн≥ форми Ї найвищим ступенем у розвитку грошових в≥дносин. —уттЇво в≥др≥зн¤ючись в≥д попередн≥х структур, вони разом з тим збер≥гають спадков≥сть з ними.

—учасна ринкова економ≥ка характеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю р≥знома≠н≥тност≥ функц≥ональних форм грошей. —труктурна розгалужен≥сть грошовоњ системи Ч результат прогресуючого ускладненн¤ ринко≠вих в≥дносин, спос≥б наданн¤ ринку необх≥дноњ еластичност≥, що Ї одн≥Їю з суттЇвих ознак њњ д≥Їздатност≥. ” зв'¤зку з цим можна визна≠чити, що ступ≥нь зр≥лост≥ грошовоњ системи багато в чому визначаЇть≠с¤ структуризац≥Їю та в≥дпов≥дною р≥знопланов≥стю њњ функц≥ональ≠них ланок.

як≥ критер≥њ використовуЇ економ≥чна наука ≥ практика при кла≠сиф≥кац≥њ функц≥ональних форм грошей?

¬ економ≥чн≥й л≥тератур≥, п≥дручниках з теор≥њ грошей, а також у державн≥й статистиц≥ крањн «аходу тривалий час широко використо≠вуЇтьс¤ агрегатний метод класиф≥кац≥њ форм грошей. ¬≥н грун≠туЇтьс¤ на ступен≥ л≥кв≥дност≥ кожноњ з них.

як уже зазначалось, одним з суттЇвих показник≥в, що характери≠зуЇ в≥дм≥нн≥сть грошей в≥д ≥нших актив≥в, Ї њхн¤ л≥кв≥дн≥сть. ¬ва≠жаЇтьс¤, що грош≥ Ї л≥кв≥дним (або, ≥накше, таким, що легко реал≥-ISO

зуЇтьс¤) майном. ї„им л≥кв≥дн≥ша р≥ч, Ч п≥дкреслюЇ американсь≠кий економ≥ст ѕ. ’ейне у книз≥ Ђ≈коном≥чний спос≥б мисленн¤ї, Ч тим б≥льше вона схожа на грош≥.  оли певний вид майна дос¤гаЇ абсолютноњ л≥кв≥дност≥, то ц¤ схож≥сть дос¤гаЇ найвищоњ позначкиї. ¬≥дпов≥дно ≥ зр≥л≥сть окремих функц≥ональних форм грошей визна≠чаЇтьс¤ ступенем њхньоњ л≥кв≥дност≥.

÷ей значною м≥рою незвичайний дл¤ практики адм≥н≥стративноњ економ≥ки п≥дх≥д заснований на так званому портфельному метод≥ анал≥зу використанн¤ грошей. ” зах≥дн≥й л≥тератур≥ в≥н розгл¤даЇть≠с¤ ¤к основа сучасних теор≥й грошових в≥дносин. …детьс¤ ось про що. ¬ умовах ринковоњ економ≥ки людина маЇ можлив≥сть збер≥гати своЇ багатство у р≥зних формах, одна з можливих серед ¤ких Ч грош≥. ќкр≥м грошей, це можуть бути р≥зного роду ц≥нн≥ папери держави, акц≥њ приватних компан≥й, кап≥тал у матер≥ально-ф≥зичн≥й форм≥ тощо. ѕортфельний п≥дх≥д розгл¤даЇ ≥ндив≥да в момент, коли в≥н волод≥Ї певним фондом багатства ≥ приймаЇ р≥шенн¤ з приводу актив≥в, у ¤ких в≥н певний пер≥од збираЇтьс¤ збер≥гати це багатство (майно). «вичайно, головний вплив на р≥шенн¤, що маЇ бути прийн¤те, спри≠чин¤Ї мета Ч одержанн¤ максимального доходу в≥д багатства. ј це, в свою чергу, пов'¤зане з ступенем л≥кв≥дност≥ конкретноњ форми активу, ¤кому буде в≥ддано перевагу.

¬важаЇтьс¤, що л≥кв≥дн≥сть будь-¤кого виду майна (активу), в тому числ≥ певноњ грошовоњ форми, безпосередньо пов'¤зана з витратами його обм≥ну на ≥нш≥ види майна. ћайно, витрати обм≥ну ¤кого дор≥в≠нюють нулю, Ї абсолютно л≥кв≥дним. ÷е, наприклад, купюри дола≠ра. јкц≥¤ ≥ довгострокова обл≥гац≥¤, випущен≥ в об≥г, мають менший ступ≥нь л≥кв≥дност≥, але на них можна отримати в≥дсотки. ¬≥ддаючи перевагу грошам ¤к б≥льш л≥кв≥дн≥й форм≥ розм≥щенн¤ багатства, ≥ндив≥д жертвуЇ часткою доходу, ¤кий в≥н би м≥г отримати при аль≠тернативному п≥дход≥.

ќтже, сенс портфельного п≥дходу при визначенн≥ структури осо≠бистого багатства пол¤гаЇ в оц≥нц≥ його окремих елемент≥в з позиц≥й ступен¤ њхньоњ л≥кв≥дност≥. ÷ей принцип використовують ≥ при виз≠наченн≥ структури грошовоњ маси, в тому числ≥ при класиф≥кац≥њ р≥зних функц≥ональних форм грошей. …ого доц≥льн≥сть не може вик≠ликати сумн≥ву, адже в цьому п≥дход≥, ¤к ≥ в ц≥лому в анал≥з≥ будь-¤ких процес≥в ринковоњ економ≥ки, в центр≥ в≥дпов≥дних оц≥нок знаход¤тьс¤ ≥нтереси особи Ч головного суб'Їкта ринкових д≥й. Ќа це дуже важливе положенн¤ у теор≥њ грошей сл≥д звернути ч≥льну увагу.

4. √–ќЎќ¬ј –≈‘ќ–ћј ¬ ” –јѓЌ≤

ѕроголошенн¤ в серпн≥ 1991р. ”крањни ¤к незалежноњ дер≠жави зумовило необх≥дн≥сть запровадженн¤ повноц≥нноњ нац≥ональ≠ноњ грошовоњ одиниц≥ (валюти). “акою грошовою одиницею стала гривн¤. ÷¤ назва украњнськоњ грошовоњ одиниц≥ бере св≥й початок, ¤к уже зазначалос¤, ще в≥д доби  ињвськоњ –ус≥. √ривнева купюра вико≠ристовувалас¤ також ¤к грошова одиниц¤ ”крањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки. «акон про њњ випуск було прийн¤то ÷ентральною –адою 1 березн¤ 1918р. ќтже, назва украњнськоњ валюти їгривн¤ї маЇ глибо≠ке ≥сторичне кор≥нн¤. ¬она закр≥плена  онституц≥Їю ”крањни 1996 р.

” 1992 р. в грошовий об≥г в ”крањн≥ було введено тимчасову ва≠люту, розраховану на перех≥дний пер≥од, Ч украњнський карбованець, або купоно-карбованець. —аме ц¤ грошова одиниц¤ вз¤ла на себе вс≥ удари високоњ ≥нфл¤ц≥њ 1992Ч1995 pp., зумовленоњ економ≥чною кри≠зою перех≥дного пер≥оду.

25 серпн¤ 1996 р. ”казом ѕрезидента ”крањни було проголошено проведенн¤ в наш≥й держав≥ грошовоњ реформи. √оловними завдан≠н¤ми реформи були:

Х зам≥на тимчасовоњ грошовоњ одиниц≥ Ч украњнського карбованц¤ на нац≥ональну валюту Ч гривню;

Х зм≥на масштабу ц≥н в≥дпов≥дно до обм≥нного курсу украњнського карбованц¤ та гривн≥;

Х створенн¤ стаб≥льноњ грошовоњ системи та перетворенн¤ грошей на важливий стимулюючий чинник економ≥чного та соц≥ального роз≠витку держави.

√рошова реформа в ”крањн≥ була проведена з 2 до 16 вересн¤ 1996 р. на цив≥л≥зованих неконф≥скац≥йних засадах з оптимальними зручност¤ми дл¤ населенн¤. ” перший день реформи за встановле≠ним курсом (1 гривн¤ обм≥нювалас¤ на 100 000 крб.) було перерахо≠вано у гривн≥ ц≥ни, тарифи, оклади зароб≥тноњ плати, стипенд≥њ, пенс≥њ, кошти на рахунках п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, а також вкла≠ди громад¤н.

” пер≥од проведенн¤ грошовоњ реформи жител≥ та гост≥ ”крањни могли в≥льно розпор¤джатис¤ на¤вними карбованц¤ми Ч купувати товари, сплачувати вс≥ види послуг, розм≥щувати на вклади в банки, зд≥йснювати ≥нш≥ платеж≥, а також обм≥нювати карбованц≥ на гривн≥. 152

ѕрот¤гом 15 дн≥в реформи в гот≥вковому об≥гу одночасно в≥льно використовувалис¤ ¤к гривн≥, так ≥ карбованц≥ з поступовим вилу≠ченн¤м останн≥х. ѕ≥сл¤ 16 вересн¤ 1996 р. прийманн¤ карбованц≥в в ус≥ види платеж≥в було припинено, ≥ Їдиним законним засобом пла≠тежу на територ≥њ ”крањни з цього моменту стала гривн¤.

1	2	3

Ќазва: √рош≥ в ринков≥й економ≥ц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4827 прочитано)