≈коном≥чна теор≥¤ > √рош≥ в ринков≥й економ≥ц≥

—аме на ц≥й основ≥ в≥дбувс¤ остаточний перех≥д до епохи паперових грошей. √рош≥ втратили свою внутр≥шню варт≥сть, що безпосередньо вт≥лювалос¤ у монетарному товар≥ ¤к нос≥Їв≥ грошових в≥дносин. —утн≥сть грошей, њхню внутр≥шню природу почали уособлювати в соб≥ паперов≥, а не товарн≥ грош≥. ѕаперов≥ грош≥ перестали бути ≥. знаком вартост≥ монетарного товару.

≈поха паперових грошей Ї епохою грошей, що розвиваютьс¤ гна кредитн≥й основ≥. ÷е водночас ≥ епоха банк≥вських грошей, ¤к≥ функц≥онують значною м≥рою на безгот≥вков≥й основ≥, поступово трансформуютьс¤ в електронн≥ символи та знаки.

2. ‘”Ќ ÷≤ѓ √–ќЎ≈…

¬изначенн¤ сутност≥ грошей ≥, виход¤чи з цього, фундамен≠тальних основ њхнього розвитку становить базовий р≥вень монетар≠ноњ теор≥њ. ¬ теор≥њ грошей ≥снуЇ багато р≥зних погл¤д≥в з цього пи≠танн¤. ƒом≥нуючим Ї суто емп≥ричний п≥дх≥д до питанн¤, що розгл¤≠даЇтьс¤. —утн≥сть грошей визначаЇтьс¤, ¤к правило, на основ≥ зм≥сту функц≥й, ¤к≥ вони виконують.

Х ‘ункц≥¤ м≥ри вартост≥.

якщо виходити з того, що грош≥ за своЇю найб≥льш глибокою сутн≥стю виступають в об≥гу товар≥в ¤к зас≥б реал≥зац≥њ њхньоњ вар≠тост≥, то ц≥лком зрозум≥ло, що лог≥чно вих≥дною ≥ одночасно цент≠ральною у систем≥ грошових в≥дносин Ї функц≥¤ м≥ри вартост≥. ≤ це природно, оск≥льки саме ц¤ функц≥¤ надаЇ товарн≥й мас≥ необх≥дний матер≥ал дл¤ вираженн¤ њхньоњ вартост≥. ¬арт≥сть ви¤вл¤Ї себе в ц≥н≥ товару на основ≥ ц≥Їњ функц≥њ. ѕоза зазначеною функц≥Їю варт≥сть ≥снуЇ лише потенц≥йно. ќтже, сл≥д ураховувати нев≥дд≥льну Їдн≥сть пон¤ть Ђварт≥сть товаруї ≥ їм≥ра вартост≥ грошейї.

Ќа основ≥ м≥ри вартост≥ встановлюють ц≥ну, що Ї грошовим ви≠раженн¤м вартост≥ товару. ќстанн¤ залежить, з одного боку, в≥д вар≠тост≥ товару, з ≥ншого Ч в≥д величини вартост≥ самоњ грошовоњ оди≠ниц≥. ¬арт≥сть товару може лишатис¤ незм≥нною. ќднак, ¤кщо варт≥сть грошовоњ одиниц≥ знижуватиметьс¤, ц≥ни товар≥в зростати≠муть. …детьс¤ про обернено пропорц≥йну залежн≥сть ц≥ни ≥ вартост≥ грошовоњ одиниц≥.

¬ епоху товарних та повноц≥нних паперових грошей використо≠вувалос¤ пон¤тт¤ масштаб ц≥н.

ћасштаб ц≥н Ч суто техн≥чна функц≥¤ грошей. ¬она ¤вл¤ла со≠бою законодавчу ф≥ксац≥ю певноњ к≥лькост≥ (за масою) монетарного металу (золота чи ср≥бла), що закр≥плювалос¤ державою за грошо≠вою одиницею.  оли карбуванн¤ монет лише розпочиналос¤, мас≠штаб ц≥н зб≥гавс¤ з њхн≥м ваговим вм≥стом. ѕроте з часом у процес≥ еволюц≥йного розвитку грошових в≥дносин масштаб ц≥н почав в≥док≠ремлюватис¤ в≥д безпосередньо вагового зм≥сту. ÷е зумовлювалос¤, ¤к уже зазначалос¤, зношуванн¤м ≥ псуванн¤м монет, зменшенн¤м њхнього вагового вм≥сту державною владою, застосуванн¤м б≥льш ц≥нних метал≥в дл¤ карбуванн¤ монет (м≥дь, ср≥бло, а згодом золото). « по¤вою розм≥нних на золото паперових грошей масштаб ц≥н збер≥гав своЇ функц≥ональне призначенн¤. ¬ласники паперовоњ ку≠пюри мали оф≥ц≥йне право ≥ можлив≥сть обм≥н¤ти њњ в банку на в≥дпов≥дну, визначену оф≥ц≥йним масштабом к≥льк≥сть золота.

«а масштабом ц≥н зд≥йснювалос¤ з≥ставленн¤ нац≥ональних гро≠шових одиниць Ч долара, фунта стерл≥нг≥в, н≥мецькоњ марки, фран≠цузького франка та ≥нших паперових знак≥в вартост≥.

¬≥дпов≥дно до цього визначавс¤ ≥ валютний курс окремих грошо≠вих одиниць. якщо у 1913р. 1 долар —Ўј представл¤в у об≥гу 1,5, а англ≥йський фунт стерл≥нг≥в Ч 7,3 г золота, то легко п≥драхувати, що валютний курс, ¤кий визначаЇ сп≥вв≥дношенн¤ њх, становив 1 : 4,87. « масштабом ц≥н пов'¤зан≥ пон¤тт¤ Ђдевальвац≥¤ї ≥ їревальва-ц≥¤ї грошових одиниць. ƒевальвац≥¤ Ч це оф≥ц≥йне зменшенн¤, а ревальвац≥¤ Ч зб≥льшенн¤ золотого вм≥сту певноњ грошовоњ оди≠ниц≥. Ќаприклад, у —Ўј в 1934 р. металевий вм≥ст долара було зако≠нодавче знижено з 1,50463 до 0,888671 г чистого золота. ƒевальвац≥њ, причинами ¤ких Ї ≥нфл¤ц≥йне знец≥ненн¤ грошовоњ одиниц≥ та ≥нш≥ економ≥чн≥ ускладненн¤, досить широко застосовуютьс¤ у практиц≥ грошових в≥дносин.

–озгл¤даючи механ≥зм реал≥зац≥њ функц≥њ м≥ри вартост≥, сл≥д ура≠ховувати, що з повним припиненн¤м конвертац≥њ паперових грошей на монетарний товар Ч золото, з завершенн¤м його демонетизац≥њ необх≥дн≥сть оф≥ц≥йноњ ф≥ксац≥њ державою масштабу ц≥н в≥дпала.

ѕрипиненн¤ ф≥ксац≥њ оф≥ц≥йного (золотого) масштабу ц≥н не озна≠чаЇ, що функц≥¤ грошей ¤к м≥ри вартост≥ повн≥стю вичерпана. ¬ су≠часних монетарних теор≥¤х ц¤ функц≥¤ трактуЇтьс¤ ¤к Ђодиниц¤ роз≠рахунк≥вї. «астосуванн¤ грошей у зазначен≥й функц≥њ, по сут≥, таке саме Ч за нею оц≥нюють в≥дносну варт≥сть товар≥в. ќднак у цьому раз≥ власна варт≥сть грошовоњ одиниц≥ формуЇтьс¤ на ≥нш≥й основ≥. ѕереставши бути представником монетарного товару, паперова гро≠шова одиниц¤ уособлюЇ в соб≥ представницьку варт≥сть загальноњ маси товар≥в та послуг, що перебувають в об≥гу ≥ обслуговуютьс¤ в≥дпов≥дною сумою грошей. …детьс¤ про визнанн¤ куп≥вельноњ спро≠можност≥ грошовоњ одиниц≥, њњ в≥дносноњ вартост≥ за принципами, розробленими к≥льк≥сною теор≥Їю грошей. ¬≥дпов≥дно до цього но≠вим зм≥стом наповнилис¤ пон¤тт¤ девальвац≥¤ та ревальвац≥¤ певноњ грошовоњ одиниц≥. “епер ц≥ пон¤тт¤ характеризують динам≥ку сп≥вв≥дношень ц≥ни т≥Їњ чи ≥ншоњ грошовоњ одиниц≥.

Х —п≥вв≥дношенн¤ функц≥й м≥ри вартост≥ та засобу об≥гу.

«а ус≥Їњ важливост≥ функц≥њ грошей ¤к м≥ри вартост≥ економ≥чн≥ в≥дносини, що формуютьс¤ в процес≥ обм≥ну товар≥в, не можуть бути виражен≥ лише на њњ основ≥. ƒобре в≥домо, що ц≥нова оц≥нка вартост≥ товару зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ функц≥њ м≥ри вартост≥ до процесу його реал≥зац≥њ. ÷≥ну встановлюють ще до обм≥ну товар≥в. “овар ще не продано, а на нього встановлюють на основ≥ функц≥њ м≥ри вартост≥ певну ц≥ну. ¬и приходите в крамницю ≥ бачите: футбольний м'¤ч кош≠туЇ «ќ грн. ќднак ном≥нальне визначенн¤ ц≥ни ще не маЇ н≥чого сп≥льного з д≥йсним продажем. ÷≥на Ї необх≥дною передумовою ре≠ального обм≥ну. ” зв'¤зку з цим ц≥лком зрозум≥лим Ї те, що сам про≠цес обм≥ну товар≥в, кругооб≥г “-√- “ породжуЇ об'Їктивну необх≥д≠н≥сть не т≥льки функц≥њ м≥ри вартост≥, а й ≥ншоњ функц≥њ Ч функц≥њ грошей ¤к загального засобу об≥гу, на основ≥ ¤кого зд≥йснюютьс¤ реальний рух споживних вартостей товар≥в, њхн≥й фактичний обм≥н. ÷е стосуЇтьс¤ обм≥ну товар≥в ¤к на внутр≥шньому, так ≥ на зовн≥ш≠ньому ринку.

‘ункц≥¤ засобу об≥гу нев≥дд≥льна в≥д функц≥њ м≥ри вартост≥. ” своњй взаЇмод≥њ вони конституюють грош≥ ¤к ≥нструмент вираженн¤ ц≥ни та обм≥ну товар≥в. ќрган≥чно доповнюючи одна одну, вони реа≠л≥зують подв≥йну природу грошей Ч њхнЇ призначенн¤ виконувати у товарному св≥т≥ роль загального варт≥сного екв≥валента ≥ водночас бути техн≥чним засобом обм≥ну товар≥в.

‘ункц≥ональна Їдн≥сть м≥ри вартост≥ й засобу об≥гу в≥дображуЇ сутн≥сть найпрост≥шоњ, елементарноњ форми грошей, що сформува≠лас¤ на найб≥льш ранн≥х етапах становленн¤ товарно-грошового об≥≠гу. ÷е пер≥од, коли з'¤вилис¤ металев≥ грош≥, грош≥-товар, ¤к≥ безпо≠середньо обслуговували товарний об≥г.

ќтже, мова йде про те, що найпрост≥ша форма грошей, ¤ка реал≥≠зуЇ свою сутн≥сть на основ≥ Їдност≥ двох функц≥й (функц≥й м≥ри вартост≥ й засобу об≥гу), виражаЇ ч≥тко визначений ≥сторичний етап ста≠новленн¤ грошових в≥дносин.

–озгл¤даючи Їдн≥сть функц≥й м≥ри вартост≥ й засобу об≥гу, ¤к≥ у своњй сукупност≥ характеризують спос≥б реал≥зац≥њ найпрост≥шоњ гро≠шовоњ форми, не можна не звернути увагу на протилежн≥сть њх. √рош≥ у зазначених функц≥¤х виражають р≥зн≥ гран≥ грошових в≥дносин, що не лише орган≥чно поЇднан≥ м≥ж собою, а й заперечують одна одну. …детьс¤ ось про що. якщо дл¤ ном≥нальноњ оц≥нки товару грош≥ у функц≥њ м≥ри вартост≥ можуть реал≥зувати себе ≥деально (ц≥ну на товар, що пропонуЇтьс¤ ринку, можна встановити, не маючи в кишен≥ нав≥ть знец≥неноњ гривн≥), то дл¤ зд≥йсненн¤ кругооб≥гу “- √- “ мають бути реальн≥ грош≥. ‘ункц≥¤ засобу об≥гу передбачаЇ ф≥зичну (гот≥вкову чи безгот≥вкову) на¤вн≥сть в≥дпов≥дноњ к≥лькост≥ грошей.

—уттЇвою в≥дм≥нн≥стю функц≥й, що розгл¤даютьс¤, Ї ≥ те, що у перш≥й з них грош≥ сам≥ мають бути безпосередн≥м вт≥ленн¤м вар≠тост≥. Ћише реально ≥снуючий згусток вартост≥ може бути њњ етало≠ном. “ут ми маЇмо повну аналог≥ю з ф≥зикою. ¬≥дстань вим≥рюють за допомогою еталону в≥дстан≥ Ч метра, масу Ч за допомогою ета≠лону маси Ч к≥лограма тощо. ќтже, ≥ м≥ра вартост≥ ¤к сусп≥льний еталон оц≥нки вартост≥ товару об'Їктивно потребуЇ в≥дпов≥дного на≠повненн¤ грошовоњ одиниц≥. —тосовно ж грошей ¤к засобу об≥гу пр¤≠моњ потреби у такому вт≥ленн≥ в процес≥ њхньоњ реал≥зац≥њ немаЇ. —аме на ц≥й основ≥ сформувалас¤ можлив≥сть запровадженн¤ в об≥г нето≠варних (паперових) форм грошей.

Х ѕоЇднанн¤ функц≥й нагромадженн¤ ≥ засобу платежу. ‘ункц≥¤ нагромадженн¤ е досить складною за своњм зм≥стом, ≥ њњ не сл≥д спрощувати. ѕередус≥м сл≥д зрозум≥ти, що формуванн¤ ≥ реа≠л≥зац≥¤ ц≥Їњ функц≥њ пов'¤зан≥ з≥ здатн≥стю грошей бути засобом збе≠реженн¤ вартост≥, представником абстрактноњ форми багатства.

як в≥домо, р≥зниц¤ м≥ж бартерним господарством, де ≥снуЇ без≠посередн≥й обм≥н товару на товар (“Ч “), та системою, в ¤к≥й засто≠совуютьс¤ грош≥, пол¤гаЇ у порушенн≥ синхронност≥ операц≥й об≠м≥ну. ќбм≥н товар≥в розвиваЇтьс¤ у час≥. ” зв'¤зку з цим отриман≥ п≥сл¤ продажу товар≥в ≥ послуг грош≥ мають гарантувати њхньому власников≥ збереженн¤ у майбутньому своЇњ куп≥вельноњ спромож≠ност≥. ¬она маЇ не лише акумулювати в соб≥ прот¤гом певного часу варт≥сть проданих матер≥альних благ, а й виступати у рол≥ представ≠ника будь-¤коњ форми багатства, ¤ку можна з часом за них отримати. ÷е означаЇ, що реал≥зувати себе у рол≥ засобу нагромадженн¤ грош≥ можуть лише за умови, коли вони Ї ст≥йкими та стаб≥льними.

–еал≥зац≥¤ грошей ¤к засобу нагромадженн¤ в≥дбиваЇ њхн≥й взаЇмозв'¤зок з функц≥Їю м≥ри вартост≥. ѕо сут≥ грош≥ в рол≥ загаль≠ноњ матер≥ал≥зац≥њ сусп≥льного багатства Ї лог≥чним продовженн¤м саме ц≥Їњ функц≥њ. як ≥ функц≥¤ м≥ри вартост≥, вони утримують в соб≥ можлив≥сть реал≥зац≥њ економ≥чного призначенн¤ грошей Ч виконан≠н¤ рол≥ загального екв≥валента.

1	2	3

Ќазва: √рош≥ в ринков≥й економ≥ц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4827 прочитано)