≈коном≥чна теор≥¤ > ћеркантил≥стська теор≥¤

ЅазуЇтьс¤ на передумов≥ повноњ зайн¤тост≥, ¤ка означаЇ, що вив≥льнен≥ роб≥тники одн≥Їњ галуз≥ одразу можуть знайти соб≥ роботу в ≥нш≥й, продуктивн≥ш≥й. ≤ншими словами, робитьс¤ припущенн¤ про пост≥йн≥ витрати ≥, отже, ≥гноруЇтьс¤ закон витрат, що зростають.

Ќе по¤снюЇ торг≥влю м≥ж приблизно однаковими за економ≥чним розвиток крањнами, жодна з ¤ких не маЇ в≥дносноњ переваги перед ≥ншою.

ќтже,

јльтернативн≥ витрати Ц це к≥льк≥сть одних продукт≥в, в≥д ¤коњ треба в≥дмовитись або ¤ку треба оф≥рувати щоб отримати ¤кусь к≥льк≥сть будь-¤кого ≥ншого продукту. јльтернативна ц≥на Ц 25 робочий час, необх≥дний дл¤ виробництва одного товару, виражений через робочих час, потр≥бний дл¤ виробництва ≥ншого товару.

¬≥дпов≥дно до теор≥њ пор≥вн¤льних переваг крањни повинн≥ спец≥ал≥зуватис¤ на виробництв≥ тих товар≥в, альтернативна ц≥на ¤ких нижча, тобто ¤к≥ вони можуть продукувати з в≥дносно нижчими витратами пор≥вн¤но з ≥ншими крањнами. ” цьому випадку торг≥вл¤ буде взаЇмовиг≥дною дл¤ обох крањн, незалежно в≥д того, чи Ї виробництво в одн≥й з них абсолютно ефективн≥шим н≥ж в ≥нш≥й.

÷≥на ≥мпортного товару визначаЇтьс¤ через ц≥ну товару, ¤кий треба експортувати, що оплатити ≥мпорт, тому остаточне сп≥вв≥дношенн¤ ц≥н п≥д час торг≥вл≥ визначаЇтьс¤ внутр≥шн≥м попитом на товари у кожн≥й з крањн, що торгують.

¬насл≥док спец≥ал≥зац≥њ та торг≥вл≥ на основ≥ пор≥вн¤льних переваг кожна крањна отримуЇ позитивний економ≥чний ефект, ¤кий називаЇтьс¤ вигодою в≥д торг≥вл≥.

[7., ст. 67-75]

ћќƒ≈Ћ№ ’≈ ≈–ј Ц ќЋ≤Ќј —јћ”≈Ћ№—ќЌј.

” середник 20-х рр.. шведськ≥ економ≥сти-неокласики ≈л≥ ’екшер (Eki F. Hecksher, 1879-1952) та Ѕерт≥¤ ќл≥н (Bertil Ohlin, 1899-1979) розробили теор≥ю сп≥вв≥дношенн¤ фактор≥в виробництва, ¤ка отримала назву теор≥њ ’ектере-ќл≥на (Neckher- Ohlin Iheory). Ќе в≥дмовл¤ючись в≥д трудовоњ теор≥њ вартост≥, вони доповнили њњ положенн¤м, що у створенн≥ вартост≥ беруть участь, кр≥м прац≥, також й ≥нш≥ фактори виробництва, так≥ ¤к земл¤ та кап≥ лат.

«годом положенн¤ теор≥њ ’екшера-ќл≥на були математично п≥дкр≥плен≥ ѕолом —амуельсоном (Poul Samuelson, 1915). —амуельсон визначив жорстк≥ передумови, в≥н припускав, що:

1)≥снують 2 крањни, 2 товари та 2 фактори виробництва (звичайне спрощенн¤ 2х2х2);

2)пропозиц≥¤ фактор≥в у кожн≥й крањн≥ ф≥ксована та њх перем≥щенн¤ можливе м≥ж секторами всередин≥ крањн, але не м≥ж крањнами;

3) крањни в≥др≥зн¤ютьс¤ одна в≥д одноњ лише забезпечен≥стю факторами виробництва;

4)в обох крањна технолог≥¤ така, що забезпечуютьс¤ незм≥нний ефект масштабу.

«м≥ст теор≥њ ’екшера-ќл≥на, за словами Ѕ.ќл≥на такий:

У“овари, ¤к≥ потребують дл¤ свого виробництва значних затрат (надлишковоњ фактор≥в виробництва) та невеликих затрат (деф≥цитних фактор≥в), експортуютьс¤ в обм≥н на товари, ¤к≥ продукуютьс¤ з використанн¤м фактор≥в у обернен≥й пропорц≥њ. “ак, у прихованому вигл¤ду експортуютьс¤ надлишков≥ фактори та ≥мпортуютьс¤ деф≥цитн≥ фактори виробництва (Ohlin, 1933, р. 92). јбо, ≥накше, крањни експортуютьс¤ продукти ≥нтенсивного використанн¤ надлишкових фактор≥в та ≥мпортують продукти ≥нтенсивного використанн¤ деф≥цитних дл¤ них фактор≥в.

ўоб довести правильн≥сть цього твердженн¤, необх≥дно насамперед визначити, що розум≥ють п≥д надлишком фактор≥в виробництва та њх ≥нтенсивн≥стю використанн¤.

 рањна вважаЇтьс¤ у надлишку над≥леною робочою силою, ¤кщо сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж њњ к≥льк≥стю та рештою фактор≥в у нењ б≥льше, н≥ж у решти крањн св≥ту.

ѕродукт вважаЇтьс¤ працем≥стким, ¤кщо частка затрат на робочу силу ва його вартост≥ б≥льша, н≥жу вартост≥ ≥нших продукт≥в.

’екшер та ќл≥н стверджували, що джерелом в≥дм≥нностей пор≥вн¤льних витрат Ї сп≥вв≥дношенн¤ фактор≥в виробництва, а не в≥дм≥нност≥ у попит≥ або технолог≥њ в р≥зних крањнах. ѕриклад.

ќтже?

‘акторо≥нтенсивн≥сть визначаЇ в≥дносн≥ затрати фактор≥в виробництва на створенн¤ певного товару.

‘акторонасичен≥сть визначаЇ в≥дносну забезпечен≥сть крањни факторами виробництва.

«г≥дно з теор≥Їю сп≥вв≥дношенн¤ фактор≥в виробництва ’еккшера-ќл≥на р≥зниц¤ у в≥дносних ц≥нах на товари у р≥зних крањнах , отже, торг≥вл¤ м≥ж ними по¤снюЇтьс¤ р≥зною в≥дносною под≥льн≥стю крањн факторами виробництва.  ожна крањна експортуЇ т≥ товари, дл¤ виробництва ¤ких вона маЇ надлишков≥ фактори виробництва, та ≥мпортуЇ т≥ товари, щодо ¤ких у нењ в≥дносна нестача фактор≥в виробництва.

” 1948 р. американський економ≥ст ѕол —амуельсон дов≥в теор≥ю вир≥внюванн¤ ц≥н на фактори виробництва (Faktor Price Egualization Theorem), ¤ка отримала назву теореми ’екшера-ќл≥на-—кмуельсона Ц м≥жнародна торг≥вл¤ приводить до вир≥внюванн¤ абсолютних та в≥дносних ц≥н на гомогенн≥ фактори виробництва у крањнах, що торгують.

√омогенний кап≥тал Ц це кап≥тал, ¤кий маЇ однаков≥ продуктивн≥сть та ризикован≥сть; гомогенна прац¤ Ц це прац¤ з однаковим р≥внем п≥дготовки, осв≥ти та продуктивност≥; гомогенн≥ земл≥ Ц це земл≥ з однаковою родюч≥стю, станом ірунт≥в тощо, ƒл¤ доведенн¤ теореми про вир≥внюванн¤ в≥дносних ц≥н на фактори виробництва скористуЇмос¤ граф≥ком.

(–1/–2)

D

E

F

ќ ѕ – Ў ц.к

–ис. 1.4. ¬ир≥внюванн¤ в≥дносних ц≥н на фактори виробництва.

“еор≥¤ вир≥внюванн¤ ц≥н на фактори виробництва базуЇтьс¤ на тих самих припущенн¤х, що ≥ теор≥¤ ’екшера-ќл≥на. ¬≥дпов≥дно до вих≥дних умов ц≥на прац≥ (w), виражена через ц≥ну кап≥тул (r), - в≥дносна ц≥на прац≥ ¤к фактора виробництва (w/r) Ц в≥дкладена на горизонтальн≥й ос≥, а ц≥на товару 1, виражена через ц≥ну товару 2, - в≥дносна ц≥на товару 1 (–1/–2) Ц на вертикальн≥й ос≥.

«а в≥дсутност≥ торг≥вл≥ в≥дносна ц≥на прац≥ ¤к фктоора виробництва у крањн≥ 1 становить ќG, а у крањн≥ 2-ќ≤.

¬≥дпов≥дно в≥дносна ц≥на товару 1 у крањн≥ 1 дор≥внюЇ OF, а у крањн≥ 2-OD. ƒо початку торг≥вл≥ ринкова р≥вновага у крањн≥ 1 дос¤гаЇтьс¤ у точц≥ ј, а у крањн≥ 2 Ц у точц≥ ¬.

ќск≥льки сп≥вв≥дношенн¤ (w/r) до початку торг≥вл≥ менше дл¤ крањни 1 та б≥льше дл¤ крањни 2, це означаЇ, що крањна 1 маЇ в≥дносну перевагу у виробництв≥ працем≥сткого товару 1, а крањна 2 Ц у виробництв≥ кап≥талом≥сткого товару 2.

¬насл≥док м≥жнародноњ торг≥вл≥ крањна 1 починаЇ спец≥ал≥зуватис¤ на виробництв≥ працем≥сткого товару 1, ≥ тому в≥дносний попит на працю в ц≥й крањн≥ буде зростати, що, своЇю чергою. ѕризведе до зростанн¤ в≥дносноњ ц≥ни прац≥ (w/r), а це Ц до зростанн¤ в≥дносноњ ц≥ни (–1/–2) товару 1 у ц≥й крањн≥.

ќск≥льки крањна 2 буде спец≥ал≥зуватис¤ на виробництв≥ кап≥талом≥сткого товару 2, в≥дносний попит на кап≥тал у ц≥й крањн≥ буде зростати, що призведе до зростанн¤ в≥дносноњ ц≥ни кап≥талу (r/w) або, що те ж саме, до пад≥нн¤ в≥дносноњ ц≥ни прац≥ (w/r). ÷е своЇю чергою, призведе до зростанн¤ в≥дносноњ ц≥ни (–2/–1) товару 2 у ц≥й крањн≥ або, ≥накше, до пад≥нн¤ в≥дносноњ ц≥ни (–1/–2) товару 1.

“очка ј та ¬ починають перем≥щатись назустр≥ч одна одн≥й доти, поки не зливаютьс¤ у точц≥ —, у ¤к≥й в≥дносна ц≥на товару 1 в обох крањнах збалансуЇтьс¤ у точц≥ ≈, що призведе до вир≥внюванн¤ в обох крањнах в≥дносноњ ц≥ни прац≥, витраченоњ на його виробництво, у точц≥ Ќ.

ќтже, вир≥внюванн¤ в результат≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ в≥дносних ц≥н на товари (або дос¤гненн¤ в≥дносною ц≥ною на товар р≥вноважного стану) приводить до вир≥внюванн¤ в≥дносних ц≥н ≥ на фактори виробництва, за допомогою ¤ких ц≥ товари були вироблен≥.

ƒоведенн¤ ц≥Їњ ж теореми стосовно абсолютних ц≥н на фактори виробництва передбачаЇ, що м≥жнародна торг≥вл¤ вир≥внюЇ абсолютний р≥вень зарплат, ¤к≥ виплачуютьс¤ за однаков≥ види прац≥, та % ставки, ¤ка виплачуЇтьс¤ на однаковий тип кап≥талу в крањнах, що торгують.

Ќедол≥ки теор≥њ ’екшера-ќл≥на та теореми ’екшера-ќл≥на-—амуальсона виплачують ≥з припущень, на ¤ких вони базуютьс¤:

ƒва товари продукуютьс¤ в обох крањнах. јле в≥дм≥нност≥ у факторах виробництва, необх≥дних дл¤ створенн¤ цих товар≥в, можуть бути наст≥льки значними, що њх в≥дносна ц≥на не буде зр≥вноважуватись.

“ехнолог≥¤ у крањнах, що торгують, однакова. јле крањна, ¤ка волод≥Ї досконал≥шою технолог≥Їю, може мати одночасно ≥ вищу в≥дносну ц≥ну прац≥, ≥ вищу в≥дносну ц≥ну кап≥талу пор≥вн¤но з крањною, в ¤коњ технолог≥¤ прим≥тивн≥ша.

≤снуЇ абсолютна внутр≥шн¤ моб≥льн≥сть фактор≥в виробництва та товар≥в. јле цього фактично немаЇ через природн≥ (транспортн≥ витрати) та штучн≥ (прописка, реЇстрац≥¤) перешкоди, ¤к≥ створюютьс¤ на шл¤ху м≥жгалузевого руху фактор≥в виробництва та товар≥в.

ћ≥жнародний рух фактор≥в виробництва в≥дсутн≥й. “еор≥њ не враховують пост≥йн≥ динам≥чн≥ коливанн¤ у забезпеченост≥ крањн факторами виробництва, такими ¤к м≥грац≥¤ робочоњ сили, м≥жнародний рух кап≥талу, торг≥вл¤ технолог≥Їю, ¤к≥ характерною рисою сучасноњ м≥жнародноњ економ≥ки.

“еорема вир≥внюванн¤ ц≥н на фактори виробництва описуЇ повн≥стю статичний св≥т, враховуючи фактори, що впливають на макроеконом≥чну р≥вновагу в певний момент.

“еорема не враховуЇ, що абсолютн≥ розм≥ри фактор≥в виробництва р≥зн≥ у р≥зних крањнах, ≥ тому абсолютн≥ розм≥ри доход≥в на кап≥тал будуть б≥льш≥ у т≥й крањн≥, у ¤к≥й кап≥талу б≥льше, н≥ж у т≥й, у ¤к≥й його менше.

ƒо переваг теор≥њ р≥зноњ в≥дносноњ забезпеченост≥ факторами виробництва, що складаЇтьс¤ ≥з 2-х взаЇмозвТ¤заних теорем Ц теореми ’едера-ќл≥на та теореми ’екшера-ќл≥на-—амуельсона, належить те, що вона Ї важливим ≥нструментом анал≥зу м≥жнародноњ економ≥ки, ¤кий ≥люструЇ та доводить принцип загальноњ р≥вноваги, ¤кому повинен п≥дпор¤дковуватись економ≥чний розвиток.

Ќеокласична концепц≥¤ ’екшера-ќл≥на ви¤вилас¤ зручною дл¤ по¤сненн¤ причин розвитку торг≥вл≥ м≥ж метропол≥¤ми та колон≥¤ми, коли в обм≥н на сировинн≥ товари, ¤к≥ надходили у розвинен≥ крањн≥, назад вивозились машини, обладнанн¤, кап≥тал.

 онцепц≥¤ ’екшера-ќл≥на використовувалас¤ дл¤ по¤сненн¤ переваг крањн у експорт≥ окремих вид≥в продукц≥њ в сучасних умовах.

ќтже,

«г≥дно з теор≥Їю ’екера-ќл≥на у крањнах спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ експортувати товари, дл¤ продукуванн¤ ¤ких використовуютьс¤ надлишков≥ фактори виробництва, та навпаки, ≥мпортувати товари, дл¤ виробництва ¤ких необх≥дн≥ в≥дносно р≥дк≥сн≥ фактори.

г≥дно з теоремою ’екшера-ќл≥на-—амуельсона у м≥жнародн≥й торг≥вл≥ за в≥дпов≥дних умов простежуЇтьс¤ тенденц≥¤ до вир≥внюванн¤ Уфакторних ц≥нФ.

“еор≥¤ фактор≥в виробництва по¤снюЇ виробництво товар≥в ¤к результат використанн¤ перв≥сних елемент≥в Ц фактор≥в виробництва.  ласична економ≥чна теор≥¤ вид≥л¤Ї 3 основн≥ фактори: працю, землю та кап≥тал.

≈кспорт товар≥в може бути зам≥нений перем≥щенн¤м фактор≥в виробництва.

ѕ≥д ц≥ною фактора розум≥Їтьс¤ винагорода, ¤ку отримуЇ власник фактора за його використанн¤. ƒл¤ прац≥ це Ц зароб≥тна плата, дл¤ кап≥талу - % ставка, дл¤ земл≥ Ц рента.

[7., ст. 77-84]

5. ѕј–јƒќ — Ћ≈ќЌ“№™¬ј “ј …ќ√ќ ѕќя—Ќ≈ЌЌя.

” 1953 р. американський вчений, майбутн≥й лауреат Ќобел≥вськоњ прем≥њ ¬. ЋеонтьЇв (Wassily Leontief) опубл≥кував результати своњх досл≥джень, присв¤чених практичн≥й перев≥рц≥ положень та концепц≥й ’екшера_ол≥на (прац¤ УDomestis Production and Foregn Trade: the Qmerican Capital Position Re-e[aminedФ (1953)).

¬.ЋеонтьЇв у своњй робот≥ проанал≥зував висновок теор≥њ ’екшера Ц ќл≥на про те, що крањни експортуютьс¤ товари, у виробництв≥ ¤ких ≥нтенсивно використовуютьс¤ надлишков≥ й тому дешевш≥ дл¤ них фактори виробництва, та ≥мпортують товари, у виробництв≥ ¤ких ц≥ фактори застосовуютьс¤ менш ≥нтенсивно. “очн≥ше, в≥д одночасно перев≥р¤в 2 припущенн¤:

1) теор≥¤ ’екшера-ќл≥на справедлива;

2) в економ≥ц≥ —Ўј, ¤к вважалось, кап≥тал б≥льшою м≥рою надлишковий, н≥ж у њх торгових партнер≥в. “ому, в≥дпов≥дно до теор≥њ, вони повинн≥ експортувати кап≥талом≥стк≥ товари.

ƒл¤ п≥дтвердженн¤ цих припущень ¬. ЋеонтьЇв п≥драхував, ск≥льки необх≥дно кап≥талу та робочоњ сили, щоб виробити товари дл¤ експорту варт≥стю в 1 млн. дол. —Ўј та товари такоњ ж вартост≥, ¤к≥ пр¤мо конкурують з ≥мпортними товарами. ƒл¤ розрахунк≥в в≥н використав м≥жгалузев≥ баланси Узатрати Ц випускФ, п≥дготовлен≥ дл¤ американськоњ економ≥ки за 1947 р. ѕромислов≥сть була под≥лена на 50 сектор≥в ( з ¤ких 37 виходили з≥ своњми товарами на зовн≥шн≥й ринок). ƒл¤ кожноњ галуз≥ в≥н розрахував затрати прац≥ та кап≥талу на одиницю товару, причому не обмежувавс¤ т≥льки готовою продукц≥Їю, а робив розрахунки й дл¤ пром≥жноњ продукц≥њ. ѕот≥м, використавши структуру експорту —Ўј у 1947 р., в≥н розрахував затрати кап≥талу та прац≥, необх≥дн≥ дл¤ виробництва типового набору експортних товар≥в варт≥стю в 1 млн. дол. —Ўј. јналог≥чно були обчислен≥ затрати кап≥талу та прац≥, необх≥дн≥ дл¤ виробництва американських товар≥в, ¤к≥ могли б пр¤мо зам≥нити ≥мпортн≥, причому з≥ структури ≥мпорту були виключен≥ де¤к≥ товари, ¤к≥ у —Ўј не продукувались (н-д: слово, кава). –езультатом досл≥джень стало пор≥вн¤нн¤ сп≥вв≥дношенн¤ кап≥тул ( х) та прац≥ (Lх), необх≥дних дл¤ виробництва одиниц≥ американського експорту ( х/Lх), ≥з сп≥вв≥дношенн¤м кап≥талу ( m) та прац≥ (Lm), потр≥бних дл¤ виробництва одиниц≥ американського ≥мпорту ( х/Lх).

“аблиц¤ 1.5. –езультати досл≥джень.

1	2	3

Ќазва: ћеркантил≥стська теор≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3300 прочитано)