≈коном≥чна теор≥¤ > ћеркантил≥стська теор≥¤

”мови перев≥рки були такими: ¤кщо висновки теор≥њ ’екшера-ќл≥на правильн≥, а кап≥тал у —Ўј в≥дносно надлишков≥ший, то (з врахуванн¤м внеску ус≥х галузей) показник затрат кап≥талу в розрахунку на 1 прац≥вник ( х/Lх) у стандартному набор≥ товар≥в, що експортуютьс¤ ≥з —Ўј, повинен бути вищим, н≥ж аналог≥чний показник ( х/Lх) в ≥мпортозам≥щувальн≥й продукц≥њ, що входить в стандартний наб≥р товар≥в, ¤к≥ ввоз¤тьс¤ до —Ўј.

—п≥вв≥дношенн¤ ( х/Lх) отримало назву Устатистика ЋеонтьЇваФ (Leontief Statistic). «г≥дно з цим сп≥вв≥дношенн¤м крањна може вважатис¤ кап≥талонасиченою, ¤кщо ( х/Lх)/( х/Lх)>1, ≥ проценасиченою, ¤кщо ( х/Lх)/( х/Lх)<1.

–езультат, отриманий ЋеонтьЇвим, ви¤вивс¤ парадоксальним: у 1947 р. —Ўј продавали ≥ншим крањнам працем≥стк≥ (а не кап≥талом≥стк≥) товари в обм≥н на в≥дносно кап≥талом≥стк≥ (а не працем≥стк≥).  лючовий параметр ( х/Lх)/( х/Lх) становив лише 0,77, тод≥ ¤к зг≥дно з теор≥Їю ’екшера-ќл≥на в≥н повинен бути набагато б≥льшим в≥д одиниц≥.

ѕарадокс ЋеонтьЇва (Lejntief Paradox): теор≥¤ сп≥вв≥дношенн¤ фактор≥в виробництва ’екшера-ќл≥на не п≥дтверджуЇтьс¤ на практиц≥: праценасичен≥ крањни експортують кап≥талом≥стку продукц≥ю, тод≥ ¤к кап≥талонасичен≥ Ц працем≥стку.

—ам ЋеонтьЇв та ≥нш≥ економ≥сти робили численн≥ спроби по¤снити цей парадокс. ” 1956 р. ЋеонтьЇв повторив своњ розрахунки, використовуючи дан≥ за 1951 р., кий був роком завершенн¤ п≥сл¤воЇнного в≥дновленн¤ економ≥ки —Ўј. јмериканський експорт знову ви¤вивс¤ менш кап≥талом≥стким пор≥вн¤но з американський ≥мпортом, але лише на 6%ю ƒл¤ 1962 р. результат був ще парадоксальн≥шим: американський експорт ви¤вивс¤ на 26% менш кап≥талом≥стким пор≥вн¤но з ≥мпортом. јнал≥з експортно-≥мпортних операц≥й япон≥њ за 1959 р. показав, що япон≥¤, ¤ка у 50-т≥ рр.. була праценадлишковою крањною, експортуЇ кап≥талом≥стк≥ та ≥мпортуЇ працем≥стк≥ товари. ≤нд≥¤, ¤ка маЇ надлишок робочоњ сили, експортувала, за опубл≥кованими у 1962 р. даними, у ц≥лому працем≥стк≥ товари, але њњ експорт у —Ўј був кап≥талом≥стк≥шим.

ќтже, незважаючи на в≥дм≥нност≥ у техн≥ц≥ розрахунк≥в, ус≥ досл≥дженн¤ в основному п≥дтвердили на¤вн≥сть парадокса ЋеонтьЇва, вчен≥ почали вводити в модель ’екшера-ќл≥на й ≥нш≥, кр≥м кап≥талу та прац≥, фактори виробництва так≥ ¤к технолог≥¤, квал≥ф≥кац≥¤ робочоњ сили.*

ѕо¤сненн¤ парадоксу ЋеонтюЇва:

1)продукц≥¤ може виробл¤тис¤ р≥зними методами;

2)робоча сила не Ї однор≥дним товаром;

3)—Ўј, ≥мпортують значну к≥льк≥сть сировини, видобуванн¤ ¤коњ вимагаЇ значних затрат кап≥талу;

4)ще одне по¤сненн¤ парадокса ЋеонтьЇва у 1971 р. дав американський економ≥ст –оберт Ѕелдв≥н (Rboldwin), ¤кий врахував ≥снуванн¤ американського ≥мпортного тарифу. ÷ей тариф вводитьс¤ дл¤ того, щоб захистити в≥д ≥ноземноњ конкуренц≥њ працем≥стк≥ галуз≥ американськоњ промисловост≥, перешкоджаючи тим самим ≥мпорту працем≥стких товар≥в. ѕерерахунки, зпроблен≥ Ѕелдв≥ном, показали, що в≥дм≥на тариф≥в зменшуЇ ефект парадокса ЋеонтьЇва на 5%, але не скасовуЇ його зовс≥м.

ќтже, парадокс ЋеонтьЇва пол¤гаЇ у тому, що всупереч теор≥њ працепадлишков≥ крањни експортують кап≥талом≥стку продукц≥ю, а кап≥талонадшикв≥ Ц працем≥стку.

- ѕарадокс ЋеонтьЇва не в≥дпов≥даЇ на численн≥ запитанн¤, а багато ≥нших тест≥в, враховуючи квал≥ф≥кац≥йний склад робочоњ сили й ≥нш≥ фактори та охоплюючи велик≥ групи крањн, п≥дтвердили справедлив≥сть теор≥њ ’екшер-ќл≥на.

-ѕарадокс ЋеонтьЇва застер≥гаю. ¬≥д пр¤мол≥н≥йного використанн¤ теор≥њ ’екшера-ќл≥на у практиц≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥.

- “еор≥¤ ’екшера-ќл≥на разом з доданими п≥зн≥ше уточненн¤ми залишаЇтьс¤ одним з≥ головних ≥нструмент≥в анал≥зу м≥жнародноњ торг≥вл≥ та њњ впливу на розпод≥л ≥ перерозпод≥л доход≥в.

[7, ст. 84-87]

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ «јѕ»“јЌЌя.

ўо таке меркантил≥зм? —уть мерконтил≥стськоњ теор≥њ.

’то був засновником теор≥њ абсолютних переваг? Ќа ¤ких принципах будуЇтьс¤ теор≥¤ абсолютних переваг?

як≥ переваги теор≥њ абсолютних переваг?

як≥ недол≥ки теор≥њ абсолютних переваг?

—уть теор≥њ пор≥вн¤льних переваг. ўо таке альтернативн≥ витрати та альтернативна ц≥на?

переваги та недол≥ки теор≥њ пор≥вн¤льних переваг.

«м≥ст теор≥њ ’екшера-ќл≥на та теореми ’екшера ќл≥на —амульсона.

ѕереваги та недол≥ки теор≥њ ’екшера-ќл≥на та теореми ’екшера-ќл≥на —амульсона.

1	2	3

Ќазва: ћеркантил≥стська теор≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3300 прочитано)