≈коном≥чна теор≥¤ > Ќеобх≥дн≥сть л≥зингових в≥дносин дл¤ розвитку нац≥ональноњ економ≥ки

Ќеобх≥дн≥сть л≥зингових в≥дносин дл¤ розвитку нац≥ональноњ економ≥ки

≈коном≥чна ситуац≥¤, що склалас¤ в ”крањн≥, створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ розвитку л≥зингових в≥дносин. ѕередумовами цих в≥дносин Ї: велика потреба в оновленн≥ виробничих потужностей, криза неплатеж≥в, пог≥ршенн¤ збуту продукц≥њ, спад виробництва. ¬ нац≥ональн≥й економ≥ц≥ створилас¤ така ситуац≥¤, коли, з одного боку, маЇ м≥сце ≥ п≥дтримуЇтьс¤ гостра нестача ф≥нансових кошт≥в ≥ низька платоспроможн≥сть ус≥х категор≥й споживач≥в при ≥мпорт≥ споживчих товар≥в, ¤кий зр≥с, що зумовило низький сукупний попит на товари в≥тчизн¤ного виробництва ≥ його обс¤г. « другого боку, маЇ м≥сце зниженн¤ надходжень до бюджету ≥, в≥дпов≥дно, п≥двищений р≥вень податк≥в ≥з супутн≥м цьому Упридушенн¤мФ виробництва, розширенн¤м Ут≥ньовоњ економ≥киФ ≥ зростаючим в≥дпливом кошт≥в з≥ сфери банк≥вського об≥гу.

¬раховуючи, що основною ≥ безпосередньою причиною спаду виробництва Ї зниженн¤ сукупного попиту, головною метою заход≥в цього напр¤му маЇ бути плавне, але досить ≥нтенсивне його п≥двищенн¤ на продукц≥ю в≥тчизн¤них п≥дприЇмств.

ƒл¤ того, щоб орган≥зувати будь-¤ке виробництво товар≥в, наданн¤ послуг, виконанн¤ роб≥т або розширити маштаби вже розпочатоњ справи потр≥бн≥ певн≥ витрати. ƒ≥стати у своЇ розпор¤дженн¤ нов≥ робоч≥ машини, обладнанн¤ можна двома способами - придбати чи вз¤ти в оренду. ѕридбанн¤ тих чи ≥нших потужностей можливе т≥льки тод≥, коли покупець маЇ достатн≥ власн≥ кошти або одержить довгостроковий кредит у банку. Ѕ≥льш≥сть суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ не можуть н≥ вид≥лити кошти дл¤ ≥нвестиц≥й, н≥ вз¤ти в кредит, бо не спроможн≥ забезпечити його заставою, а за ≥нших умов банки кредит≥в не надають.

Ќа сьогодн≥ одн≥ п≥дприЇмства мають готову дл¤ реал≥зац≥њ продукц≥ю (машини, обладнанн¤, транспортн≥ засоби, обчислювальну та ≥ншу техн≥ку), а ≥нш≥ - потенц≥йн≥ споживач≥ - не мають кошт≥в дл¤ њњ придбанн¤. —поживач≥ готов≥ вз¤ти основн≥ засоби в л≥зинг, але це не влаштовуЇ продавц¤. ” цьому раз≥ ≥ виникаЇ необх≥дн≥сть у л≥зингодавцев≥, ¤кий придбаЇ цю техн≥ку ≥ здаЇ њњ в л≥зинг споживачев≥. ¬ умовах високих ставок на кредити банк≥в л≥зинг Ї одним ≥з напр¤м≥в зд≥йсненн¤ техн≥чного переозброЇнн¤ п≥дприЇмств, ¤к≥ не мають достатн≥х власних оборотних засоб≥в.

Ћ≥зинг дозвол¤Ї не залучати позиковий кап≥тал ≥ не "заморожувати" власний, економити на затратах, пов'¤заних з волод≥нн¤м майном, установлювати за погодженн¤м з л≥зингодавцем гнучкий пор¤док зд≥йсненн¤ л≥зингових платеж≥в. ќсь чому останн≥м часом багато фах≥вц≥в орган≥в державного управл≥нн¤, господарськ≥ кер≥вники, п≥дприЇмц≥ та менеджери, науков≥ прац≥вники ви¤вл¤ють ≥нтерес до питань розвитку в ”крањн≥ л≥зингу майна.

Ћ≥зинг Ї складним ≥ багатогранним економ≥чним ¤вищем. ” ньому поЇднуютьс¤ операц≥њ куп≥вл≥-продажу й оренди, кредиту та ≥нвестуванн¤. ќрендодавець здаЇ в оренду своЇ майно, а л≥зингодавець в основному перед передачею майна в л≥зинг спец≥ально придбаЇ його у виробника або ≥ншого власника, при цьому часто за пр¤мою вказ≥вкою ≥ вибором майбутнього л≥зингоотримувача.

« цього приводу ц≥кавим Ї м≥жнародний досв≥д проведенн¤ операц≥й ф≥нансовоњ оренди. ¬ св≥тов≥й практиц≥ п≥д ф≥нансовою орендою розум≥ють оренду, ¤ка д≥Ї прот¤гом всього або майже всього терм≥ну використанн¤ засоб≥в. “акий вид оренди, ¤к правило, передбачаЇтьс¤ ¤к механ≥зм, за допомогою ¤кого орендодавець ф≥нансуЇ фактичне придбанн¤ цього активу орендатором.

‘≥нансова оренда - це угода, за ¤кою вс≥ ризики ≥ винагороди переход¤ть до орендатора.

¬ р¤д≥ заруб≥жних крањн склавс¤ неординарний п≥дх≥д до операц≥й з ф≥нансовою орендою. Ќаприклад: в —Ўј ф≥нансова оренда трактуЇтьс¤, ¤к операц≥¤, за ¤кою вс≥ ризики ≥ винагороди передаютьс¤ в≥д орендодавц¤ до орендатора. ƒосл≥дженн¤ ф≥нансовоњ оренди у ¬еликобритан≥њ показали аналог≥ю з под≥бними операц≥¤ми в —Ўј, але було ви¤влено, що б≥льш≥сть менеджер≥в прагне укласти догов≥р про ф≥нансову оренду так, щоб формально не попадати п≥д визначенн¤ операц≥њ ¤к "ф≥нансова оренда". “ака практика реально дозвол¤Ї орендаторам за¤вл¤ти под≥бн≥ угоди, ¤к операц≥йну (короткотерм≥нову) оренду, коли вони несуть витрати з п≥дтриманн¤ обладнанн¤ в робочому стан≥, але при бажанн≥ можуть повернути його орендодавц¤м. ¬ ≤спан≥њ ф≥нансовою орендою вважають т≥льки так≥ угоди, умови ¤ких передбачають можлив≥сть наступноњ куп≥вл≥ орендованого обладнанн¤. ¬ Ўвец≥њ ф≥нансовою орендою вважають т≥льки так≥ угоди, в ¤ких наступне придбанн¤ орендованого обладнанн¤ Ї обов'¤зковою умовою.

ќтже, св≥това практика ф≥нансовоњ оренди маЇ певну аналог≥ю операц≥¤м л≥зингу.

Ќа в≥дм≥ну в≥д в≥домоњ у нас практики прокату (зг≥дно з договорами прокату), договори л≥зингу укладаютьс¤ на б≥льш тривалий терм≥н. якщо при прокат≥ вид орендованого майна пропонуЇ майнодавець, то при л≥зингу його обираЇ л≥зингоотримувач. як правило, на момент укладенн¤ л≥зинговоњ угоди об'Їкт л≥зингу ще не Ї власн≥стю л≥зингодавача. «а договором прокату у тимчасове користуванн¤ громад¤нам надаЇтьс¤ майно культурно-побутового призначенн¤ дл¤ ≥ндив≥дуального або групового споживанн¤ без отриманн¤ орендодавцем прибутку в≥д нього, а при л≥зингу надаютьс¤ основн≥ засоби, призначен≥ дл¤ виробництва продукц≥њ або наданн¤ послуг з метою отриманн¤ прибутку.

” зв'¤зку з тим, що л≥зингоотримувач граЇ визначальну роль у вибор≥ об'Їкта л≥зингу ще на стад≥њ його куп≥вл≥-продажу, ≥ об'Їкт ф≥нансового л≥зингу повинен перейти у власн≥сть л≥зингоотримувача, то останн≥й компенсуЇ ризик випадкового знищенн¤ або пошкодженн¤ (псуванн¤) об'Їкта ≥ несе затрати з експлуатац≥њ, техн≥чного обслуговуванн¤, ремонту об'Їкта, ¤кщо ≥нше не передбачене договором.

—ьогодн≥ л≥зинг зд≥йснюЇтьс¤ за договором, ¤кий регулюЇ правов≥дносини м≥ж суб'Їктами л≥зингу ≥ залежно в≥д особливост≥ зд≥йсненн¤ л≥зингових операц≥й, може бути двох вид≥в - ф≥нансовий або оперативний. «а формою зд≥йсненн¤ л≥зинг може бути поворотний, пайовий, м≥жнародний.

Ќа ≥нших п≥дставах, н≥ж орендою, визначаютьс¤ л≥зингов≥ платеж≥, тобто з урахуванн¤м норм амортизац≥њ. ” той же час умови њх сплати Ї б≥льш гнучкими, н≥ж при оренд≥ майна. ѕри ф≥нансовому л≥зингу терм≥н договору наближаЇтьс¤ до терм≥ну повноњ амортизац≥њ майна. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ договору майно передаЇтьс¤ л≥зингоотримувачев≥ або викупл¤Їтьс¤ ним за залишковою варт≥стю; таким чином л≥зингодавець "кредитуЇ" л≥зингоотримувача у своЇр≥дн≥й форм≥.

якщо оренда передбачаЇ поверненн¤ орендованого майна й орендн≥ платеж≥ визначаютьс¤, ¤к правило, з урахуванн¤м прибутковост≥ орендованого майна, то при ф≥нансовому л≥зингу терм≥н договору наближаЇтьс¤ до терм≥ну амортизац≥њ майна, п≥сл¤ чого майно викупл¤Їтьс¤ л≥зингоотримувачем за залишковою варт≥стю. ѕри цьому за рахунок л≥зингових платеж≥в компенсуютьс¤ затрати л≥зингодавц¤ п≥сл¤ придбанн¤ об'Їкта л≥зингу, отриманн¤ кредиту. ÷им ф≥нансовий л≥зинг ц≥лком схожий на продаж майна на виплат.

јктуальним питанн¤м сьогодн≥ Ї рац≥ональне визначенн¤ розм≥р≥в л≥зингових платеж≥в. ƒосл≥джуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ вар≥анти ≥ основними з них Ї:

1. ѕлатеж≥ з р≥вном≥рним в≥дшкодуванн¤м вартост≥ л≥зингового майна (з р≥вними амортизац≥йними в≥драхуванн¤ми).

2. ѕлатеж≥ з нер≥вном≥рним розпод≥лом р≥чних амортизац≥йних в≥драхувань прот¤гом року.

3. ѕлатеж≥ при повн≥й ≥ неповн≥й амортизац≥њ об'Їкт≥в л≥зингу.

4. ѕлатеж≥ з авансовим платежем.

5. ѕлатеж≥ з в≥дстрочкою першого платежу.

6. ѕлатеж≥ прискореною амортизац≥Їю л≥зингового майна в перш≥ роки.

7. ѕлатеж≥ з в≥дшкодуванн¤м залишковоњ вартост≥ об'Їкта л≥зингу прот¤гом д≥њ договору л≥зингу.

8. ѕлатеж≥ з≥ зростаючою ставкою л≥зингового в≥дсотка.

9. ѕлатеж≥ при пост≥йн≥й переоц≥нц≥ вартост≥ л≥зингового майна.

ƒл¤ того, щоб зТ¤сувати особливост≥ механ≥зму л≥зингових платеж≥в, наведемо умовночислов≥ приклади.

ѕрипустимо, що укладаЇтьс¤ догов≥р ф≥нансового л≥зингу терм≥ном на 4 роки з≥ сплатою л≥зингових платеж≥в 2 рази на р≥к, з р≥вном≥рним в≥дшкодуванн¤м вартост≥ л≥зингового майна при норм≥ амортизац≥њ 10%, з нарахуванн¤м л≥зингового в≥дсотка (ком≥с≥йна винагорода плюс в≥дсоток за кредит) за ставкою 10% в≥д залишковоњ вартост≥ об'Їкта л≥зингу. ѕерв≥сна балансова варт≥сть л≥зингового майна визначена в 3600 одиниць. ¬икуп об'Їкта л≥зингу зд≥йснюЇтьс¤ за його залишковою варт≥стю на момент зак≥нченн¤ договору л≥зингу.

«авданн¤ пол¤гаЇ у визначенн≥ розм≥ру кожного платежу, загальноњ суми л≥зингових платеж≥в ≥ вартост≥ викупу л≥зингового майна.

¬≥дпов≥д≥ на вс≥ ц≥ запитанн¤ даЇ граф≥к л≥зингових платеж≥в (див. рис. 1).

–ис. 1. √раф≥к л≥зингових платеж≥в

«а граф≥ком л≥зингових платеж≥в можна зробити висновок, що варт≥сть майна пост≥йно зменшуЇтьс¤ за умови, що сума в≥дшкодуванн¤ вартост≥ майна прот¤гом кожного платежу Ї величина незм≥нна. –азом з тим в≥д залишковоњ вартост≥ майна пр¤мо пропорц≥йно залежить л≥зинговий в≥дсоток. «г≥дно з даними таблиц≥ 1 загальна сума л≥зингових платеж≥в склала 4752 одиниц≥, що включаЇ в себе 2880 одиниць в≥дшкодованоњ вартост≥ майна ≥ 1872 одиниц≥ л≥зингового в≥дсотка. ¬≥дпов≥дно до заданоњ умови залишкова варт≥сть цього майна, за ¤кою повинен бути зд≥йснений його викуп становить 720 одиниць.

“аблиц¤ 1

1	2	3	4

Ќазва: Ќеобх≥дн≥сть л≥зингових в≥дносин дл¤ розвитку нац≥ональноњ економ≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (1491 прочитано)