≈коном≥чна теор≥¤ > ќсобливост≥ державноњ п≥дтримкиаграрного сектора в ”крањн≥

!!!!!!

јграрн≥ в≥дносини в багатьох крањнах ™вропи у XIX Ч XX ст. характеризувалис¤ пануванн¤м великого землеволод≥нн¤. “ак, у јнгл≥њ у 70-х рр. ’≤’ ст. 250 землевласникам належало б≥льше половини вс≥Їњ земл≥. ” ‘ранц≥њ в 1815 роц≥ 0.6% власник≥в волод≥ли 42.3% земл≥, а в 1918 роц≥ 16% землевласник≥в було 71.2% земл≥. ” Ќ≥меччин≥ наприк≥нц≥ ’≤’ ст. на 13% пом≥щицьких ≥ фермерських господарств припадало 71.4% с≥льськогосподарських уг≥дь.

«начного поширенн¤ в цей пер≥од набуло фермерське господарство. Ќаприклад, в јнгл≥њ у друг≥й половин≥ ’≤’ ст. фермери орендуючи землю у лендлорд≥в, наймали близько 1млн. чол., а напередодн≥ першоњ св≥товоњ в≥йни тут нал≥чувалос¤ понад 500 тис. ферм, причому найкрупн≥шим в них належала третина вс≥х оброблюваних земель. ” Ќ≥меччин≥ наприк≥нц≥ ’≤’ ст. була поширена дольщина, за ¤коњ земл¤ бралас¤ п≥д заставу, сел¤ни сплачували лихвар¤м величезн≥ проценти, а значна частина њх перетворилас¤ лише на ном≥нальних власник≥в земл≥.

” —Ўј пан≥вною формою аграрних в≥дносин було фермерське господарство. Ќа початку ’’ ст. нал≥чувалос¤ 5.8 млн. ферм, що утворилис¤ переважно в результат≥ куп≥вл≥ земл≥ у держав≥ ≥ великих землевласник≥в та оренди. « них 35% земель були орендован≥, 23% в≥ддан≥ в заставу страховим компан≥¤м, а 42% Ч приватн≥. ≤з загальноњ к≥лькост≥ фермерських господарств 1 млн. розвивалис¤ ¤к кап≥тал≥стичн≥ господарства, у них працювало близько 60% с≥льськогосподарських роб≥тник≥в, ¤к≥ виробл¤ли понад 50% ус≥Їњ продукц≥њ. —ередн¤ площа великоњ ферми у 1910 р. становила 2 тис. га земл≥, малоњ Ч 1.5 га.

¬ ”крањн≥ прот¤гом першоњ половини XIX ст. у с≥льському господарств≥ панувала панщинна система. ѕереважна б≥льш≥сть державних сел¤н у —х≥дн≥й ”крањн≥ мали над≥ли в≥д 0,5 дес¤тини на одну рев≥зьку душу в ѕолтавськ≥й губерн≥њ, до 8,2 дес¤тини Ч у ’ерсонськ≥й губерн≥њ. ¬ «ах≥дн≥й ”крањн≥ м≥н≥мальний над≥л становив 3,9 дес¤тини, а дл¤ забезпеченн¤ потреб с≥м'њ та сплати податк≥в треба було мати не менш 5 дес¤тин земл≥ на одну рев≥зьку душу. “ому б≥льш≥сть сел¤н ”крањни не могли забезпечити св≥й прожитковий м≥н≥мум ≥ змушен≥ були шукати додаткових зароб≥тк≥в.

ѕ≥сл¤ скасуванн¤ кр≥пацтва у √аличин≥ в 1848 р. у сел¤н залишилос¤ менше земл≥, н≥ж було њњ до реформи. ” —х≥дн≥й ”крањн≥ внасл≥док реформи 1861 р. (скасуванн¤ кр≥пацтва) у 9 губерн≥¤х ”крањни сел¤ни отримали 45,7% земл≥, за пом≥щиками залишилос¤ 46,6%, церкв≥ та держав≥ належало Ч 7,7% земл≥. ¬ ц≥лому 348,1 млн. га земельного фонду над≥льне землекористуванн¤ сел¤н в ”крањн≥ зменшилос¤ на 27,6%, а 9,2% рев≥зьких душ залишилос¤ без над≥л≥в.

«а рахунок куп≥вл≥ й оренди земл≥ приватне сел¤нське землеволод≥нн¤ з 1861 по 1902 рр. зб≥льшилос¤ в 6,6 рази. ƒо революц≥њ 1917 р. к≥льк≥сть викупленоњ сел¤нами земл≥ становила 915 млн. дес¤тин. «емл¤ перетворилас¤ на товар, ц≥на ¤кого пост≥йно зростала. “ак, у —х≥дн≥й ”крањн≥ у 60-т≥ рр. дес¤тина земл≥ коштувала близько 20 крб., а на початку XX ст. майже 190 крб. ¬насл≥док столип≥нськоњ реформи прот¤гом 1905Ч1915 рр. 48% сел¤н на ѕравобережж≥ закр≥пили землю в ≥ндив≥дуальну власн≥сть, на Ћ≥вобережж≥ Ч 16,5%, на ѕ≥вдн≥ Ч 42%, було утворено 440 тис. хутор≥в. ѕрот¤гом 1906Ч1912 рр. в —иб≥р, на ƒалекий —х≥д вињхало близько 1 млн. ос≥б з ”крањни, але значна частина з них повернулас¤. ” цих районах царськоњ –ос≥њ проживало близько 2 млн. украњнц≥в.

–озвиток аграрних в≥дносин у кап≥тал≥стичних крањнах у XX ст. в≥дбувавс¤ через створенн¤ крупних кап≥тал≥стичних ферм, колективних господарств, скороченн¤ чисельност≥ фермерських господарств, розширенн¤ орендних в≥дносин.

“ак, у —Ўј к≥льк≥сть фермерських господарств з початку XX ст. до середини 90-х рр. скоротилас¤ з 5,8 млн. до близько 2 млн. Ќа одне господарство припадаЇ в середньому 180 га земл≥. Ѕлизько 60% з них ведуть господарство власними силами, без найманоњ робочоњ сили. « них 1,3 млн. др≥бних фермерських господарств виробл¤ють менше 9% с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. ¬одночас 300 тис. крупних кап≥тал≥стичних господарств (13,8%) виробл¤ли в середин≥ 90-х рр. понад 70% с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, наймали близько 80% робочоњ сили.  ожна з цих кап≥тал≥стичних ферм волод≥ла в середньому 1400 га земл≥.

” —Ўј нал≥чуЇтьс¤ близько 5 тис. кооператив≥в, ¤к≥ переробл¤ють майже 30% фермерськоњ продукц≥њ. ” Ўвец≥њ понад 100 тис. фермерських господарств, переважна б≥льш≥сть з ¤ких Ї членами с≥льськогосподарських кооператив≥в.

” крањнах «ах≥дноњ ™вропи розм≥р фермерських господарств значно менший. “ак, у ƒан≥њ середн¤ ферма маЇ 32 га земл≥, в Ќ≥меччин≥ Ч 18, у Ѕельг≥њ Ч 15, у ‘ранц≥њ Ч 14, в ≤тал≥њ Ч 6, у √рец≥њ Ч 4 га. јле характерним дл¤ цих крањн Ї виробленн¤ основноњ маси с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ крупними кап≥тал≥стичними фермами.  р≥м того, ≥снуванн¤ б≥льшост≥ цих ферм можливе лише тому, що частка р≥зних державних субсид≥й, ¤к≥ одержуЇ безпосередн≥й фермер, становить у крањнах ™≈— 50% на с≥льськогосподарську продукц≥ю, у —Ўј Ч 35%, в япон≥њ Ч 75%. Ѕез такоњ допомоги фермерськ≥ господарства не змогли б вижити. “ак, за п≥драхунками н≥мецьких економ≥ст≥в, оптимальний розм≥р ферми повинен становити 100 га, а дл¤ створенн¤ таких фермерських господарств необх≥дно мати кап≥тал в≥д 750 тис. до 1 млн. марок.

«начного поширенн¤ в розвинутих крањнах св≥ту набула оренда Ч тимчасове наданн¤ земл≥ за плату кап≥тал≥сту Ч орендарю або сел¤нину прац≥вников≥, ¤кий не наймаЇ робочоњ сили. Ќаприклад, у ‘ранц≥њ орендуЇтьс¤ б≥льше половини земель, в јнгл≥њ Ч близько 40%. ” —Ўј понад третина с≥льськогосподарських уг≥дь Ї власн≥стю держави, передаЇтьс¤ в оренду терм≥ном на 1Ч2 роки ≥ за виконанн¤ договору продовжуЇтьс¤.

–≥зновид оренди Ч с≥мейна орендаФ за ¤коњ глава с≥м'њ передаЇ свою д≥л¤нку земл≥ в оренду за певну плату одному з член≥в. ” Ќ≥меччин≥ та јнгл≥њ на цей вид оренди припадаЇ 15Ч20% вс≥Їњ орендноњ земл≥.

ќсоблив≥стю аграрних в≥дносин у де¤ких розвинутих крањнах св≥ту Ї об'Їднанн¤ с≥мейних ферм у с≥льськогосподарськ≥ корпорац≥њ. Ќаприклад, у —Ўј у так≥ корпорац≥њ об'Їдналис¤ близько 90% с≥мейних ферм, а 95% корпорац≥й включають до 10 ферм.

≈волюц≥йний (поступовий) шл¤х розвитку аграрних в≥дносин колишнього —–—– перервала насильницька колектив≥зац≥¤, результатом ¤коњ стало масове створенн¤ колгосп≥в ≥ радгосп≥в. —ел¤нськ≥ господарства були л≥кв≥дован≥, а найпрацездатн≥ша ≥ найзд≥бн≥ша (а тому й найзаможн≥ша) частина сел¤н потрапила в розр¤д куркул≥в (тобто експлуататор≥в) ≥ була репресована.

ѕри створенн≥ колгосп≥в ≥ радгосп≥в в≥дбувалос¤ насильницьке усусп≥льненн¤ засоб≥в прац≥, худоби тощо. Ќе бажаючи вступами у колгоспи, сел¤ни масово р≥зали худобу. “ому к≥льк≥сть коней з 1929 по 1935 рр. скоротилас¤ з 32,6 млн. до 14,9 млн., приблизно у 2 рази зменшилос¤ погол≥в'¤ великоњ рогатоњ худоби, припинилос¤ зростанн¤ валовоњ продукц≥њ с≥льського господарства.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ќсобливост≥ державноњ п≥дтримкиаграрного сектора в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2744 прочитано)