≈коном≥чна теор≥¤ > ќсобливост≥ державноњ п≥дтримкиаграрного сектора в ”крањн≥

!!!!!!

” наступн≥ дес¤тил≥тт¤ б≥льш≥сть колгосп≥в ≥ радгосп≥в були збитковими. ” них впроваджувавс¤ позаеконом≥чний примус до прац≥, в≥дновлювалис¤ феодальн≥ методи експлуатац≥њ, в≥дбувалос¤ волюнтариське вит≥сненн¤ р≥зних форм власност≥, насамперед приватноњ, штучно фабрикувалис¤ дв≥ форми власност≥ Ч колективна ≥ державна.

Ќасправд≥ колективна форма власност≥ в с≥льському господарств≥ була кваз≥колективною, одержавленою, управл≥нн¤ нею зд≥йснювалос¤ адм≥н≥стративно-командними методами, впродовж к≥лькох дес¤тил≥ть через механ≥зм Уножиць ц≥нФ (завищених на продукц≥ю промисловост≥ ≥ занижених на с≥льськогосподарську) весь додатковий ≥ значна частка необх≥дного продукту вилучалис¤ з села. ¬насл≥док такого пограбуванн¤ сел¤н зростало в≥дчуженн¤ с≥льськогосподарських прац≥вник≥в в≥д земл≥ та ≥нших засоб≥в виробництва, втрачалис¤ стимули до прац≥ тощо.  р≥м того, проводилас¤ пол≥тика прискореного зменшенн¤ колгосп≥в ≥ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ радгосп≥в.

ѕ≥сл¤ розпаду —–—– перед незалежними державами постало питанн¤ про шл¤хи радикальноњ перебудови аграрних в≥дносин.

2. јнал≥з радикальних перетвореннь у в≥дносинах власност≥ та јѕ 

2.1. јграрн≥ реформи в с≥льському господарств≥.

Ќа початку 1991 р. в ”крањн≥ нал≥чувалос¤ 8,5 тис. колгосп≥в ≥ 2,7 тис. радгосп≥в. ” них було зосереджено 95% р≥лл≥, виробл¤лос¤ 75% валовоњ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. Ќа одне господарство припадало близько 4 тис. га с≥льськогосподарських уг≥дь.

«а час економ≥чноњ кризи с≥льське господарство ”крањни, ¤к й ≥нших крањн колишнього —–—– та —х≥дноњ ™вропи, зазнало значних збитк≥в. “ак, в ≈стон≥њ валовий продукт с≥льського господарства в 1993 р. скоротивс¤ на 50% пор≥вн¤но з 1989 р., у —ловаччин≥ Ч на 74%. ¬ ”крањн≥ за 1991Ч1995 рр. обс¤ги виробництва продукц≥њ тваринництва скоротилис¤ на 45%, молока Ч на 30%, ¤Їць Ч на 42%, бавовни Ч б≥льш ¤к у 2 рази. «а обс¤гом виробництва багатьох вид≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ наша держава ви¤вилас¤ в≥дкинутою майже на 40 рок≥в назад.

√оловна причина аграрноњ кризи в ”крањн≥ Ч насамперед порушенн¤ закону вартост≥ в с≥льському господарств≥. ÷е означаЇ в≥дсутн≥сть паритету ц≥н на с≥льськогосподарську продукц≥ю ≥ на промислов≥ товари дл¤ аграрного виробництва. ” багатьох розвинутих крањнах св≥ту ≥снуЇ така форма державного регулюванн¤ ц≥н на с≥льськогосподарську продукц≥ю, ¤к паритетн≥ ц≥ни. Ќаприклад, у —Ўј в законодавчому пор¤дку держава встановила таке сп≥вв≥дношенн¤ ц≥н на с≥льськогосподарську продукц≥ю ≥ ц≥н на товари ≥ послуги, ¤к≥ купують фермери, ¤ке ≥снувало у 1910-1914 рр. јле в ”крањн≥ в 1991-1996 рр. ц≥ни на промислов≥ товари, що њх купуЇ село, зросли у 288 тис¤ч раз≥в, а на с≥льськогосподарську продукц≥ю Ч лише в 60 тис¤ч раз≥в. ¬насл≥док цього с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства втратили к≥лька квдрлн. крб. « 1990 по 1995 рр. витрати на м≥неральн≥ добрива зросли у 84 тис., пально-мастильн≥ матер≥али Ч у 55 тис., електроенерг≥¤ Ч у «ќ тис., запасн≥ частини ≥ ремонтн≥ матер≥али Ч у 25 тис¤ч раз≥в. ўоб купити, скаж≥мо, зернозбиральний комбайн, колгосп повинен продати нин≥ майже 400 т зерна, а в 1960Ч1970 рр. Ч лише 50 т.  р≥м того, ≥з кожноњ заробленоњ гривн≥ держава у форм≥ податк≥в вилучаЇ 87 коп≥йок.

ƒл¤ ≥нших крањн ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи (частково й дл¤ ”крањни) причиною аграрноњ кризи Ї також зниженн¤ попиту на с≥льськогосподарську продукц≥ю внасл≥док л≥берал≥зац≥њ ц≥н (тобто права самим п≥дприЇмствам встановлювать ц≥ни), що призвело до њх надм≥рного зростанн¤. јграрна криза зумовлена й енергетичною кризою, нерац≥ональною пол≥тикою держави в аграрному сектор≥, техн≥чною й економ≥чною в≥дстал≥стю переробноњ промисловост≥ та ≥н.

¬ ”крањн≥, кр≥м того, через авар≥ю на „орнобильськ≥й ј≈— понад 3,5 млн. га уг≥дь забруднено рад≥онукл≥дами. ” стан≥ глибокоњ еколог≥чноњ кризи, близькоњ до катастрофи, перебуваЇ близько 15% с≥льськогосподарських уг≥дь. «окрема, ≥з 33,3 млн. га пашн≥ понад 10 млн. еродован≥, близько 17 млн. га дефл¤ц≥йно небезпечн≥, понад 10 млн. мають п≥двищену кислотн≥сть. «емл≥ в останн≥ роки все б≥льше виснажуютьс¤ через зменшенн¤ к≥лькост≥ м≥неральних та орган≥чних добрив. «а 1991Ч1995 рр. к≥льк≥сть внесених м≥неральних добрив на гектар р≥лл≥ скоротилас¤ майже в 5 раз≥в, а пор≥вн¤но з розвинутими крањнами св≥ту њх вноситьс¤ у 13 раз≥в менше. ¬се це зумовлюЇ необх≥дн≥сть радикальних аграрних реформ.

јграрн≥ реформи Ч це процес трансформац≥њ економ≥чних в≥дносин ≥ насамперед в≥дносин власност≥ в с≥льському господарств≥. ќск≥льки складовими частинами економ≥чних в≥дносин Ї техн≥ко-економ≥чн≥ в≥дносини та в≥дносини економ≥чноњ власност≥, то матер≥альна основа аграрноњ реформи Ч це насамперед зм≥ни в технолог≥чному способ≥ виробництва: впровадженн≥ новоњ техн≥ки, культури землеробства, нових форм орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥ та ≥н.

¬ умовах розгортанн¤ Ќ“– радикальн≥ перетворенн¤ в технолог≥чному способ≥ виробництва у с≥льському господарств≥ можлив≥ на шл¤ху ≥нтенсивного розвитку б≥отехнолог≥њ, зокрема генноњ та кл≥тинноњ ≥нженер≥њ, ¤ка створюЇ умови дл¤ розгортанн¤ Уб≥олог≥чноњФ, Уб≥отехнолог≥чноњФ революц≥њ. “ак, за допомогою генноњ ≥нженер≥њ створюютьс¤ нов≥ орган≥зми з наперед заданими властивост¤ми, зм≥нюютьс¤ спадков≥ ¤кост≥ с≥льськогосподарських рослин ≥ тварин. Ќаприклад, американська фармацевтична ф≥рма У—оломон голд енд бразерсФ за допомогою ун≥версального стимул¤тора росту тварин ≥ рослин одержуЇ качани кукурудзи вагою 4 кг. ћолочне порос¤, ¤кому дають такий стимул¤тор, через три м≥с¤ц≥ важить в≥д 80 до 90 кг.

ўоб не в≥дставати в≥д розвинутих крањн св≥ту в ц≥й сфер≥, ”крањна повинна значно пожвавити роботу в галуз≥ селекц≥њ та нас≥нництва. Ќа жаль, обс¤ги цих роб≥т у наш≥й держав≥, наприклад, з цукровими бур¤ками приблизно у 5 раз≥в менш≥, н≥ж у будь-¤к≥й велик≥й селекц≥йн≥й ф≥рм≥ «аходу.

јграрн≥ реформи включають також перетворенн¤ економ≥чноњ та юридичноњ власност≥ на сел≥, насл≥дком чого Ї зм≥ни соц≥альноњ структури. “рансформац≥¤ економ≥чноњ власност≥ вимагаЇ насамперед зм≥ни суб'Їкт≥в власност≥. ÷е передбачаЇ роздержавленн¤ ≥ приватизац≥ю земельноњ власност≥, створенн¤ реального плюрал≥зму форм власност≥, в т.ч. в≥дродженн¤ приватноњ власност≥. —тосовно колгоспно-радгоспноњ системи аграрна реформа включаЇ паюванн¤ земл≥ та основних засоб≥в виробництва, створенн¤ агроф≥рм, добров≥льних сел¤нських сп≥лок, кооперац≥ю та ≥нш≥ заходи.

¬ ”крањн≥ аграрна реформа маЇ на мет≥ усуненн¤ державноњ монопол≥њ на землю, формуванн¤ дбайливого господар¤ земл≥, використанн¤ державноњ, колективноњ та приватноњ форм власност≥. ¬одночас помилковою Ї ор≥Їнтац≥¤ на переважанн¤ приватноњ власност≥ на землю ¤к основу аграрних перетворень.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ќсобливост≥ державноњ п≥дтримкиаграрного сектора в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2744 прочитано)