≈коном≥чна теор≥¤ > ќсобливост≥ державноњ п≥дтримкиаграрного сектора в ”крањн≥

!!!!!!

јграрн≥ реформи у сфер≥ економ≥чноњ власност≥ передбачають реформу ц≥ноутворенн¤, оподаткуванн¤, рентних платеж≥в, зароб≥тноњ плати тощо, тобто ус≥Їњ сукупност≥ в≥дносин власност≥ у вс≥х сферах сусп≥льного в≥дтворенн¤.

јграрн≥ реформи у сфер≥ юридичноњ власност≥ означають зм≥ни в землеволод≥нн≥, землекористуванн≥ ≥ землерозпор¤дженн≥. ѕри проведенн≥ земельноњ реформи в ”крањн≥ у ц≥й сфер≥ передбачаЇтьс¤: визнанн¤ права власност≥ на землю ≥ майно кожного члена колективного с≥льськогосподарського п≥дприЇмства; можлив≥сть формуванн¤ з розпайованих п≥дприЇмств приватноњ власност≥ на майно; утвердженн¤ права розпор¤джатис¤ земл¤ми, переданими в колективну власн≥сть, та наданн¤ земельних д≥л¤нок членам колективу, що побажали вийти з колективного с≥льськогосподарського п≥дприЇмства; спрощенн¤ процедури передач≥ земельних д≥л¤нок у колективну власн≥сть та пост≥йне користуванн¤.

” крањнах ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи аграрн≥ реформи зд≥йснюютьс¤ шл¤хом заснуванн¤ акц≥онерних товариств, ваучерних акц≥онерних товариств, державних акц≥онерних товариств, створенн¤ ≥ндив≥дуальних фермерських господарств (заснованих на прац≥ господар¤ ≥ член≥в його с≥м'њ, а також на найман≥й прац≥), кооператив≥в та ≥н.

ѕереважаЇ у процес≥ таких перетворень колективна форма власност≥. “ак, в ≈стон≥њ у 1991 р. на основ≥ колгосп≥в та радгосп≥в було створено 406 акц≥онерних компан≥й (з середньою земельною площею 3030 га, що становило понад 90% загальноњ площ≥), 2000 с≥мейних ферм (з середньою земельною площею «ќ га); понад 129 тис. присадибних господарств (0,5 га). ” Ћатв≥њ в 1992 р. ≥снувало 675 акц≥онерних компан≥й ≥з середньою земельною площею 1140 га (близько 70% загальноњ площ≥), 5022 с≥мейн≥ ферми з повною зайн¤т≥стю (10 га), близько 100 тис. с≥мейних ферм з частковою зайн¤т≥стю (3,1 га) ≥ 100 тис. присадибних д≥л¤нок (0,3 га). ” „ех≥њ 1197 кооператив≥в перетворилис¤ на 1233 кооперативи нового типу, 39 акц≥онерних компан≥й та 59 компан≥й ≥нших тип≥в.

 ооперативи, заснован≥ на приватн≥й власност≥ њх член≥в на
землю (а також на ≥нш≥ засоби виробництва), не сл≥д в≥дносити до приватноњ форми власност≥. ¬они Ї початковими формами колективноњ власност≥, в ¤к≥й маЇ м≥сце поЇднанн¤ приватних та колективних елемент≥в при переважанн≥ колективних.

ѕочатковий етап реформуванн¤ аграрних в≥дносин в≥дбувс¤ ≥ в ”крањн≥. “ак, ¤кщо на 1 с≥чн¤ 1990 р. не було жодного фермерського господарства, то на початок 1996 р. њх нал≥чувалось 34 тис.  р≥м того, 10,8 млн. с≥мей користувалис¤ присадибними д≥л¤нками, загальна площа, ¤ких становила 3,7 млн. га (3,2 млн. га р≥лл≥). –азом з фермерськими господарствами в особистому користуванн≥ населенн¤ перебувало 5,9 млн. га.

ѕроте фермерськ≥ господарства поки що працюють г≥рше, н≥ж колгоспи ≥ радгоспи. “ак, у 1993 р. врожайн≥сть зернових у цих господарствах становила 23,5 ц/га, цукрового бур¤ках Ч 244, картопл≥ Ч 108 ц/га, що на ≤«Ч18% нижче, н≥ж у колгоспах ≥ радгоспах. Ќа одного прац≥вника при перерахунку за оф≥ц≥йним курсом у колгоспах ≥ радгоспах одержано прибутку по 233 дол., а у фермерських господарствах Ч лише по 150 дол. ÷е означаЇ, що рентабельн≥сть в останн≥х на 15-20% нижча, н≥ж у колгоспах.

«начною м≥рою це по¤снюЇтьс¤ слабким забезпеченн¤м малогабаритною техн≥кою, ≥снуючими типами трактор≥в, комбайн≥в тощо. ѓх неефективним використанн¤м через невелик≥ площ≥ земл≥ в кожному господарств≥ тощо. “ак, витрати на оброб≥ток 1 га земл≥ у фермерському господарств≥ зростають у 3-7 раз≥в при вирощуванн≥ зернових ≥ в 5-10 раз≥в Ч просапних культур.  р≥м того, ремонт ≥ п≥дтримка техн≥ки в робочому стан≥ вимагають в≥д фермер≥в на 30-40% б≥льше витрат, н≥ж у колгоспах ≥ радгоспах. “ому Ї п≥дстави стверджувати про хибн≥сть пол≥тики посп≥шноњ Уфермеризац≥њФ (вона проводилас¤ в зах≥дних област¤х ”крањни), ¤ку можна розгл¤дати ¤к колектив≥зац≥ю навпаки.

« викладеного та досв≥ду розвинутих крањн св≥ту випливаЇ висновок про пр≥оритетн≥сть колективноњ форми власност≥ в с≥льському господарств≥. якщо, зд≥йснюючи радикальну аграрну реформу в ”крањн≥ ор≥Їнтуватис¤ на пр≥оритетн≥сть приватноњ власност≥, заснованоњ на власн≥й прац≥, то на м≥сц≥ кожного колгоспу або радгоспу треба створити; не менше 40 ферм (кожна з ¤ких повинна мати господарськ≥ буд≥вл≥, бути електриф≥кованою, забезпеченою водою ≥ комун≥кац≥¤ми тощо). ќск≥льки «емельним кодексом ”крањни передбачено створенн¤ ферми площею до 100 га земл≥, в т.ч. 50 га р≥лл≥ к≥льк≥сть фермерських господарств була б нерац≥ональним витрачанн¤м значних матер≥альних, ф≥нансових ≥ людських ресурс≥в.

—творенн¤ крупних кап≥тал≥стичних ферм суперечить проголошен≥й ѕрезидентом ”крањни та р≥шенн¤ми ¬ерховноњ –ади ”крањни стратег≥чн≥й соц≥ально-економ≥чн≥й мет≥ Ч сформувати реального власника ≥ господар¤ земл≥, першочергово задовольнити його ≥нтереси, зробити сел¤нина повним власником виробленоњ ним продукц≥њ, в≥ддати землю тим, хто њњ обробл¤Ї. “акими за своњм статусом можуть бути лише др≥бн≥ ферми. ¬ласники крупних кап≥тал≥стичних ферм не обробл¤ють землю. јле будувати стратег≥ю, ор≥Їнтуючись на дом≥нуючу роль др≥бних фермерських господарств, Ч значить йти врозр≥з ≥з законом≥рност¤ми розвитку с≥льського господарства в розвинутих крањнах «аходу.

ѕр≥оритетн≥сть колективноњ власност≥ передбачаЇ глибок≥ перетворенн¤ власност≥ у колгоспах ≥ радгоспах, ¤к≥, ¤к уже зазначалос¤, були одержавленими ≥ н≥коли не були справжн≥ми колективними господарствами. ѕочатковий етап таких перетворень в ”крањн≥ уже в≥дбувс¤. “ак, на початок 1997 р. реформовано 9176 колгосп≥в (98%), в б≥льшост≥ з них зд≥йснено паюванн¤ земл≥. ѕереважна б≥льш≥сть колгосп≥в функц≥онували з правом власност≥ кожного члена на свою частку майна (пай).  р≥м того, утворилас¤ понад 1 тис¤ча сел¤нських сп≥лок та кооператив≥в, 148 акц≥онерних товариств. ¬ основ≥ процесу роздержавленн¤ ≥ приватизац≥њ лежить такий принцип: кожен член колгоспу (в т.ч. пенс≥онер) маЇ право на отриманн¤ своЇњ частки (паю) земл≥ ≥ майна в≥дпов≥дно до трудового стажу ≥ розм≥р≥в земл≥ в розрахунку на члена господарства. —ел¤нин може також передати св≥й пай у колгосп, кооператив або використати його дл¤ створенн¤ ферми. ” радгоспах розм≥р майна визначаЇтьс¤ ¤к добуток вартост≥ майна, що припадаЇ в середньому на одного члена колективного господарства в област≥, й чисельност≥ прац≥вник≥в радгоспу. –ешта державного майна приватизуЇтьс¤ прац≥вниками радгоспу за власн≥ кошти та приватизац≥йн≥ сертиф≥кати. ÷ей процес означаЇ поЇднанн¤ колективного з приватним при переважанн≥ колективних засад, тобто колективна власн≥сть виступаЇ основою приватноњ, а не навпаки. ¬ажливим напр¤мом радикальноњ аграрноњ реформи Ї створенн¤ ефективного аграрно-промислового комплексу (јѕ ).

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ќсобливост≥ державноњ п≥дтримкиаграрного сектора в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2744 прочитано)