≈коном≥чна теор≥¤ > ѕ≥дприЇмництво ≥ п≥дприЇмство

ёридичн≥ передумови п≥дприЇмництва грунтуютьс¤ на законо≠давств≥, нормативних актах, розроблених у крањн≥. ќстанн≥ мають створити дл¤ ус≥х учасник≥в ринкових в≥дносин однаков≥ Ђправила гриї, тобто надати однаков≥ права ≤ повну свободу, не допускати втру≠чанн¤ орган≥в державного управл≥нн¤ у господарську д≥¤льн≥сть будь-¤кого суб'Їкта, за вин¤тком законодавче обумовлених випадк≥в. ќтже, мова йде про те, що п≥дприЇмц≥ можуть д≥¤ти Ђсамост≥йної, Ђв≥льної в межах закону. «≥ зм≥ною умов економ≥чного, соц≥ального житт¤ зм≥нюютьс¤ закони (Ђправила гриї), а отже, ≥ пон¤тт¤ Ђсамост≥йної та Ђв≥льної наповнюютьс¤ новим зм≥стом.

—л≥д мати на уваз≥, що у сфер≥ б≥знесу кр≥м суворо формал≥зова≠них зв'¤зк≥в, заснованих на законодавчих актах, ≥снують неформальн≥ в≥дносини м≥ж господарськими суб'Їктами: дов≥ра, джентльменство, слово чест≥ тощо.

ќднак перел≥чених передумов замало. ¬ажливе значенн¤ маЇ пси≠холог≥чний чинник. —утн≥сть його пол¤гаЇ в позитивн≥й сусп≥льн≥й думц≥ щодо п≥дприЇмництва. якщо цього не буде, розвиток п≥дприЇм≠ництва стримуватиметьс¤. “ут у наш≥й крањн≥ Ї багато проблем, оск≥ль≠ки житт¤ к≥лькох покол≥нь в≥дбувалос¤ в умовах, ¤к≥ утверджували негативне ставленн¤ до п≥дприЇмництва. ћисленн¤ консервативне ≥ зм≥нити його в одну мить не вдастьс¤.

¬ ”крањн≥ прийн¤т≥ ≥ д≥ють р¤д нормативних акт≥в, ¤к≥ заклали фун≠дамент дл¤ формуванн¤ п≥дприЇмництва. ¬ажливе м≥сце серед них на≠лежить «акону ”крањни Ђѕро п≥дприЇмництвої. «г≥дно з цим «аконом п≥дприЇмництво в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ за такими принципами:

Х в≥льний виб≥р д≥¤льност≥ на добров≥льних засадах до зд≥йснен≠н¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ майна та кошт≥в юридичних ос≥б ≥ громад¤н;

Х самост≥йне формуванн¤ програми д≥¤льност≥ та виб≥р поста≠чальник≥в ≥ споживач≥в вироблюваноњ продукц≥њ, встановленн¤ ц≥н в≥дпов≥дно до законодавства;

Х в≥льне найманн¤ прац≥вник≥в;

Х залученн¤ ≥ використанн¤ матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансових, трудових, природних та ≥нших вид≥в ресурс≥в, використанн¤ ¤ких не заборонено або не обмежено законодавством;

Х в≥льне розпор¤дженн¤ прибутком, що залишаЇтьс¤ п≥сл¤ вне≠сенн¤ платеж≥в, встановлених законодавством;

Х самост≥йне зд≥йсненн¤ п≥дприЇмцем Ч юридичною особою зов? н≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, використанн¤ будь-¤ким п≥дприЇмцем належноњ йому частки валютноњ виручки на св≥й розсуд.

2. ќ–√јЌ≤«ј÷≤я ѕ≤ƒѕ–»™ћЌ»÷№ ќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

—”Ѕ'™ “», ќЅ'™ “» ≤ ¬»ƒ» ѕ≤ƒѕ–»™ћЌ»÷“¬ј

ѕ≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇтьс¤ в≥д ≥мен≥ та п≥д майнову в≥дпов≥дальн≥сть певними суб'Їктами.

—уб'Їктами п≥дприЇмництва (п≥дприЇмц¤ми) можуть бути: громад¤ни ”крањни, ≥нших держав, не обмежен≥ законом у пра≠воздатност≥, юридичн≥ особи вс≥х форм власност≥.

√ромад¤ни або ф≥зичн≥ особи (окрем≥ ≥ндив≥думи) виступають у ц≥й ¤кост≥ ¤к: а) орган≥затори ≥ндив≥дуального виробництва, на ¤кому застосовуютьс¤ засоби виробництва, що належать йому, ≥ використо≠вуЇтьс¤ власна прац¤; б) орган≥затори виробництва, де застосовуютьс¤ кап≥тал ≥ наймана прац¤.

ёридичн≥ особи (товариства, акц≥онери, кооперативи, сп≥льн≥ п≥дприЇмства, р≥зн≥ асоц≥ац≥њ, об'Їднанн¤ тощо) ¤к суб'Їкти п≥дприЇм≠ницькоњ д≥¤льност≥ пор≥вн¤но з ≥ндив≥дуальним п≥дприЇмництвом займаютьс¤ д≥¤льн≥стю б≥льших масштаб≥в з обов'¤зковим залучен≠н¤м найманоњ робочоњ сили.

ќсобливо сл≥д сказати про державу та њњ в≥дпов≥дн≥ органи (адм≥н≥стративно-господарськ≥ одиниц≥, органи ур¤ду, в тому числ≥ м≥н≥стерства, ком≥тети) щодо п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. «а загаль≠ними правилами ринковоњ економ≥ки держава не може бути суб'Їк≠том ринкових в≥дносин, а отже, ≥ п≥дприЇмцем. ÷≥ функц≥њ вона ¤к власник делегуЇ корпорац≥¤м, асоц≥ац≥¤м, кооперативам, сп≥льним, ≥ндив≥дуальним та ≥ншим п≥дприЇмствам. «умовлено це тим, що дер-≤жава Ї орган≥затором загальних правил п≥дприЇмництва ≥ маЇ контролювати виконанн¤ њх.

¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро п≥дприЇмництвої в наш≥й крањн≥ не дозвол¤Їтьс¤ займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю таким категор≥¤м громад¤н: в≥йськовослужбовц¤м, службовим осо≠бам орган≥в прокуратури, суду, державноњ безпеки, внутр≥шн≥х справ, державного арб≥тражу, державного нотар≥ату, а також органам дер≠жавноњ влади ≥ управл≥нн¤, ¤к≥ покликан≥ зд≥йснювати контроль за д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств. «аборон¤Їтьс¤ займатис¤ п≥дприЇмництвом також певним категор≥¤м громад¤н, зокрема тим, хто маЇ непогаше≠ну судим≥сть за крад≥жки, хабарництво, ≥нш≥ корислив≥ злочини тощо.

“ак≥ обмеженн¤ дл¤ зан¤тт¤ п≥дприЇмництвом ≥снують в усьому св≥т≥ ≥ зумовлен≥ необх≥дн≥стю:

по-перше, забезпечити однаков≥ можливост≥ дл¤ вс≥х ф≥зичних та юридичних ос≥б у свобод≥ п≥дприЇмництва (можлив≥сть придбати економ≥чн≥ ресурси, орган≥зувати процес виробництва за власним вибором, реал≥зувати товар на ринку) ≥ свободу вибору (можлив≥сть використовувати кап≥тал у будь-¤к≥й сфер≥, бути суверенним у спо≠живанн≥);

по-друге, позбавити винагороди ос≥б, що працюють у владних структурах ≥ причетн≥ до розробки законодавства, нормативних акт≥в, державних замовлень, м≥ждержавних угод ≥ можуть створювати п≥льгов≥ умови дл¤ ¤когось з суб'Їкт≥в, одержуючи за це певн≥ вигоди, а отже, захистити сусп≥льство в≥д зловживань, корупц≥њ;

по-третЇ, позбавити нечесних, недобросов≥сних та крим≥нальних ос≥б права займатис¤ господарською д≥¤льн≥стю.

„инником п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї ≥ кап≥тал, ¤кий створюЇ необх≥дн≥ передумови дл¤ того, щоб стати реальним суб'Їктом п≥дприЇмництва. ј оск≥льки кап≥талом волод≥ють далеко не вс≥, то ≥ п≥дприЇмц¤ми у сусп≥льств≥ вс≥ бути не можуть.

ќб'Їктом п≥дприЇмництва Ї певний вид д≥¤льност≥ (вироб≠ництво, торг≥вл¤, ≥нновац≥йна справа, посередництво, операц≥њ з ц≥нними паперами), ¤кий матер≥ал≥зуЇтьс¤ у вироблюван≥й продукц≥њ (послугах, ≥нформац≥њ). ¬изначальним критер≥Їм тут Ї не сфера, а зм≥ст д≥¤льност≥

ѕроте сл≥д мати на уваз≥, що п≥дприЇмництво може застосовува≠тис¤ у вс≥х сферах економ≥ки, кр≥м тих, втрата державного контролю над ¤кими завдаЇ шкоди безпец≥ сусп≥льства та здоров'ю людей. ÷е виготовленн¤ ≥ реал≥зац≥¤ зброњ, наркотичних засоб≥в, грошових знак≥в. ѕод≥бними видами д≥¤льност≥ можуть займатис¤ лише дер≠жавн≥ п≥дприЇмства.

“ак≥ види д≥¤льност≥ в ”крањн≥, ¤к розв≥дка та експлуатац≥¤ ко≠рисних копалин, ремонт спортивноњ, мисливськоњ та ≥нших вид≥в зброњ, виготовленн¤ та реал≥зац≥¤ медикамент≥в та х≥м≥чних речовин, виробництво пива, вина, л≥керо-гор≥лчаних вироб≥в, сигарет, медич≠на, ветеринарна та юридична практика потребують спец≥ального дозволу Ч л≥ценз≥њ. ” такий спос≥б державн≥ органи, ¤к≥ видають њх, можуть регулювати ≥ контролювати зазначен≥ види д≥¤льност≥.

«а формами власност≥ та орган≥зац≥Їю (рис. 4) можна вид≥лити так≥ основн≥ види п≥дприЇмництва:

–ис. 4. ¬иди п≥дприЇмництва за формами власност≥ та орган≥зац≥њ

Х ≥ндив≥дуальне Ч засноване на приватн≥й власност≥ ф≥зичноњ особи та њњ прац≥ (фермери, рем≥сники, що не застосовують пост≥йно найману працю);

Х с≥мейне Ч грунтуЇтьс¤ на приватн≥й власност≥ громад¤н-член≥в одн≥Їњ с≥м'њ з можлив≥стю використанн¤ найманоњ робочоњ сили;

Х приватне, або партнерське, Ч з≥ створенн¤м юридичноњ осо≠би ≥ обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю (мал≥ п≥дприЇмства, товариства, кооперативи, ¤к правило, користуютьс¤ найманою працею);

Х акц≥онерне Ч засноване на власност≥ акц≥онер≥в (власники ц≥нних папер≥в Ч ≥ндив≥думи, юридичн≥ особи);

Х орендне Ч беретьс¤ за в≥дпов≥дну плату на певний час у кори≠стуванн¤, що даЇ йому право бути власником результат≥в прац≥, до≠б≥ ход≥в та розпор¤джатис¤ майном;

Х колективне (народне) Ч засноване на власност≥ трудового колективу на майно, продукц≥ю ≥ доходи;

Х ≥нновац≥йне Ч грунтуЇтьс¤ на ≥нтелектуальн≥й власност≥;

Х сп≥льне Ч створюЇтьс¤ об'Їднанн¤м майна р≥зних власник≥в.

ѕерел≥чен≥ та ≥нш≥ види п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, наприклад, за контрактом, ¤к≥ створюютьс¤ на основ≥ угоди менеджера або адм≥≠н≥страц≥њ в ц≥лому з власником, або р≥зн≥ форми кооперуванн¤ можна об'Їднати у три групи: одноос≥бне волод≥нн¤, товариство, корпо≠рац≥¤.

ѕ–ј¬ј, ќЅќ¬'я« » ≤ ¬≤ƒѕќ¬≤ƒјЋ№Ќ≤—“№ ѕ≤ƒѕ–»™ћ÷я

¬ умовах формуванн¤ п≥дприЇмницьких структур, особли≠во в наш≥й крањн≥, де багато рок≥в панував безрозд≥льний монопол≥зм державного сектора економ≥ки, великого значенн¤ набуваЇ ч≥тке ви≠значенн¤ прав, обов'¤зк≥в та в≥дпов≥дальност≥ п≥дприЇмц≥в. ÷е потре≠буЇ розробки законодавчих акт≥в, у ¤ких вони визначаютьс¤, а також зд≥йсненн¤ правового, матер≥ального, ф≥нансового, соц≥ально-еконо≠м≥чного та орган≥зац≥йного регулюванн¤ розвитку п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ з боку держави.

¬ ”крањн≥ з метою забезпеченн¤ свободи розвитку п≥дприЇмниц≠тва, встановленн¤ правових гарант≥й його функц≥онуванн¤ вироблен≥ права, обов'¤зки ≥ в≥дпов≥дальн≥сть суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤ль≠ност≥.

ѕрава п≥дприЇмц¤:

Х створювати дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ будь-¤к≥ види п≥дприЇмництва;

Х купувати повн≥стю або частково майно та набувати майнових прав;

Х самост≥йно формувати господарську д≥¤льн≥сть, обирати поста чальник≥в, встановлювати ц≥ни ≥ тарифи, в≥льно розпор¤джатис¤ при≠бутком;

Х укладати з громад¤нами трудов≥ договори на використовуванн¤ њхньоњ прац≥ (контракти, угоди);

Х самост≥йно встановлювати форми, систему ≥ розм≥ри оплати прац≥ та ≥нш≥ види доход≥в ос≥б, що працюють на основ≥ найму;

Х отримувати будь-¤кий не обмежений за розм≥рами особистий доход;

Х брати участь у зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносинах, зд≥йснювати валютн≥ операц≥њ, користуватис¤ державною системою соц≥ального забезпеченн¤ та соц≥ального страхуванн¤.

1	2	3

Ќазва: ѕ≥дприЇмництво ≥ п≥дприЇмство
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (3232 прочитано)