≈коном≥чна теор≥¤ > —п≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ ≥ ц≥ноутворенн¤

—п≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ ≥ ц≥ноутворенн¤

1. ≈коном≥чна природа попиту та пропозиц≥њ

ѕопит ≥ пропозиц≥¤ Ї нев≥д'Їмними категор≥¤ми ринковоњ орга≠н≥зац≥њ господарюванн¤, що виражають об'Їктивн≥ економ≥чн≥ в≥д≠носини товарного виробництва, 3 розвитком сусп≥льноњ орган≥зац≥њ товарного виробництва ≥ зм≥нами в систем≥ господарюванн¤ зм≥≠нюютьс¤ конкретн≥ способи м≥кро- ≥ макроеконом≥чного регулю≠ванн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ. Ќезм≥нним залишаЇтьс¤ загальноеконо≠м≥чний зм≥ст цих категор≥й ринковоњ економ≥ки.

ѕопит визначаЇ сукупну сусп≥льну чи ринкову потребу в това≠рах (послугах), ¤ка зумовлена платоспроможн≥стю ≥ виражена в грошов≥й форм≥. ѕопит завжди конкретно визначений, маЇ власти≠в≥сть динам≥чно зм≥нюватись п≥д впливом р¤ду фактор≥в. –озгл¤не≠мо принципов≥ моменти, що уточнюють пон¤тт¤ економ≥чного зм≥сту попиту. ѕо-перше, останн≥й т≥сно пов'¤заний з реальними сусп≥ль≠ними потребами, але не зб≥гаЇтьс¤ з њхньою к≥льк≥сною визначен≥стю. ѕо-друге, попит залежить в≥д платоспроможност≥ покупц≥в, тобто в≥д забезпеченост≥ потенц≥йноњ потреби в товарах ≥ послугах гро≠шовим покритт¤м. ќтже, ун≥версальною формою вираженн¤ попи≠ту Ї грош≥ (обс¤г сумарноњ вартост≥ товар≥в чи послуг, що можуть бути куплен≥). ѕо-третЇ, суб'Їкт попиту репрезентуЇ сферу спожи≠ванн¤ (виробничого чи особистого) ≥ представлений на ринку по≠купцем. ќб'Їктами попиту можуть бути будь-¤к≥ об'Їкти ринкових в≥дносин, що мають варт≥сну оц≥нку ≥ певну корисн≥сть дл¤ споживанн¤.

ѕропозиц≥¤ представлена результатами господарськоњ д≥¤льност≥ (виробництва), що набувають товарного вигл¤ду ≥ можуть бути доставлен≥ на ринок у певному обс¤з≥ ≥ в певний час. як функц≥¤ ≥ результат товарного виробництва пропозиц≥¤ представлена в≥дпов≥дними суб'Їктами Ч продавц¤ми. ≈волюц≥¤ товарного виробницт≠ва ≥ розвиток сусп≥льного под≥лу прац≥ зумовили перем≥щенн¤ функц≥њ реал≥зац≥њ товар≥в та послуг на ринку в≥д безпосереднього виробника до торг≥вл≥. ¬плив ц≥Їњ функц≥њ на стан пропозиц≥њ може бути вагомим, але вир≥шальною передумовою ринковоњ пропозиц≥њ залишаЇтьс¤ обс¤г виробництва. –озб≥жн≥сть у к≥льк≥сн≥й визначе≠ност≥ виробництва певних продукт≥в чи послуг та пропозиц≥њ њх може зумовлюватис¤ в≥дставанн¤м у розвитку виробничоњ ≥нфраструкту≠ри, що в≥дпов≥даЇ за своЇчасну по¤ву результат≥в виробництва на ринку (транспорт, зв'¤зок, загот≥вл¤). ≤ншою причиною можуть бути технолог≥чн≥ та орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ порушенн¤, що призвод¤ть до нев≥дпов≥дност≥ споживчих ¤костей вироблюваноњ продукц≥њ чи послуг ≥снуючому попиту.

2. ƒ≥алектична залежн≥сть попиту ≥ пропозиц≥њ,

сп≥вв≥дношенн¤ њх.

≈коном≥чн≥ засади орган≥чноњ поЇднаност≥ попиту ≥ пропозиц≥њ випливають з нерозривност≥ процесу в≥дтворенн¤ економ≥чного житт¤ (Їдност≥ фази виробництва, розпод≥лу, обм≥ну та споживан≠н¤ продукту) ≥ пов'¤зан≥ з ун≥версальною товарно-грошовою фор≠мою такого в≥дтворенн¤. —п≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ в≥д≠биваЇ конкретн≥ пропозиц≥њ виробництва ≥ споживанн¤ з урахуван≠н¤м варт≥сно-ц≥новоњ визначеност≥ товар≥в (послуг). ƒ≥алектика вза≠Їмозалежност≥ попиту ≥ пропозиц≥њ з точки зору њхньоњ первинност≥-вторинност≥ не вичерпуЇтьс¤ в≥домим положенн¤м про пр≥оритет виробництва. ѕопит маЇ значно складн≥ше ≥ вагом≥ше значенн¤ ¤к стимул розвитку виробництва ≥ пропозиц≥њ.

–уш≥йна сила попиту стала особливо пом≥тною з≥ становленн¤м сучасного пост≥ндустр≥ального ≥нформац≥йного сусп≥льства. Ўвид≠кий розвиток фундаментальноњ науки ≥ принципово нов≥ техноло≠г≥чн≥ р≥шенн¤ викликають до житт¤ нов≥ потреби ¤к у самому ви≠робництв≥, так ≥ в сфер≥ споживанн¤. –азом з пом≥тним зростанн¤м реальних доход≥в населенн¤ ц≥ фактори створюють передумови дл¤ поглибленн¤ сусп≥льного под≥лу прац≥, п≥двищенн¤ њњ продуктивност≥ ≥ розширенн¤ пропозиц≥њ нових товар≥в та послуг на ринку.

—п≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ залежно в≥д р≥вн¤ анал≥зу характеризуЇ макро- чи м≥кроеконом≥чн≥ процеси. Ќа макроеконом≥чному р≥вн≥ розгл¤даЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤ сукупних попиту та пропозиц≥њ, ¤к≥ Ї характеристиками сусп≥льного процесу в≥дтворен≠н¤ в ц≥лому. ћ≥кроеконом≥чною характеристикою Ї сп≥вв≥дношен≠н¤ ринкового попиту та ринковоњ пропозиц≥њ.

—п≥вв≥дношенн¤ сукупних попиту ≥ пропозиц≥њ показуЇ можли≠вост≥ сусп≥льного виробництва щодо задоволенн¤ народногосподарських ≥ особистих потреб. ¬оно характеризуЇтьс¤ певними га≠лузевими пропорц≥¤ми виробництва валового сусп≥льного продук≠ту (сукупного чи к≥нцевого) пор≥вн¤но з пропорц≥¤ми споживанн¤ продукт≥в в≥дпов≥дних галузей (або з потребою в них). «≥ставленн¤ в≥дпов≥дних показник≥в виробництва ≥ споживанн¤, а саме њх вар≠т≥сно-грошових обс¤г≥в, що реально сформувалис¤ в народному господарств≥, визначаЇ сп≥вв≥дношенн¤ сукупних попиту та пропо≠зиц≥њ, њх в≥дпов≥дн≥сть чи незбалансован≥сть.

¬исоким р≥внем в≥дпов≥дност≥ сукупноњ пропозиц≥њ сукупному попиту характеризуЇтьс¤ зм≥шана економ≥ка крањн «ах≥дноњ ™вро≠пи, япон≥њ тощо. ’арактерним дл¤ њхн≥х економ≥к Ї сп≥вв≥дношенн¤

ѕќс = ѕ–с ,

де ѕќс Ч сукупний попит; ѕ–с Ч сукупна пропозиц≥¤.

—укупна пропозиц≥¤ не обов'¤зково формуЇтьс¤ лише за раху≠нок внутр≥шнього виробництва. ƒодатковим джерелом задоволен≠н¤ сукупного попиту Ї ≥мпорт продукц≥њ. ” збалансован≥й зм≥шан≥й економ≥ц≥ частина сукупного попиту може покриватис¤ за рахунок ≥мпорту товар≥в на кошти в≥д експортних операц≥й з ≥ншими това≠рами. ќтже, попередн¤ р≥вн≥сть буде такою:

ѕќс = ѕ–с ± (≈/≤),

де ≈ Ч експорт; ≤ Ч ≥мпорт.

Ќер≥вн≥сть пропозиц≥њ може бути двох вид≥в. «а умов хрон≥чноњ стагнац≥њ при деф≥цитност≥ виробництва характерним Ї перевищенн¤ попиту над пропозиц≥Їю, тобто ѕќс > ѕ–с ± (≈/≤), ≤ навпаки, криз≥ перевиробництва в≥дпов≥даЇ нер≥вн≥сть ѕќс < ѕ–с ± (≈/≤),

Ќайвагом≥шими факторами, що визначають сп≥вв≥дношенн¤, Ї так≥ загальноеконом≥чн≥ пропорц≥њ: м≥ж сукупним сусп≥льним ≥ чис≠тим продуктом, м≥ж необх≥дним та додатковим продуктом, м≥ж про≠дуктивн≥стю прац≥ та њњ оплатою в сфер≥ матер≥ального виробницт≠ва, м≥ж сусп≥льним нагромад-женн¤м ≥ споживанн¤м тощо.

–инков≥ попит ≥ пропозиц≥¤ формуютьс¤ п≥д впливом об'Їктив≠них ≥ суб'Їктивних фактор≥в безпосередньо на ринку товар≥в, по≠слуг, ц≥нних папер≥в, робочоњ сили тощо. ¬они визначають в≥дпо≠в≥дн≥сть платоспроможноњ потреби в окремих видах товар≥в њхн≥й на¤вност≥ в об≥гу на ринку.

–инкове сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ Ї об'Їктивною точ≠кою дл¤ регулюючоњ роботи ринку, д≥њ закону вартост≥, св≥домоњ управл≥нськоњ д≥¤льност≥ господарюючих суб'Їкт≥в. ѕро¤ви регулю≠ючого впливу ринкового сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ близьк≥ за де¤кими ознаками до функц≥й закону вартост≥, хоча й мають суттЇв≥ в≥дм≥нност≥. як ≥ндикатор задоволенн¤ сусп≥льних потреб незадоволений попит чи надлишкова пропозиц≥¤ св≥дчать про певне ставленн¤ споживача продукц≥њ чи послуг до њх спожив≠чоњ вартост≥, тому Ї факторами пост≥йного вдосконаленн¤ вироб≠ництва товар≥в чи послуг.

—тимулюючий вплив сп≥вв≥дношенн¤ ринкового попиту та про≠позиц≥њ ви¤вл¤Їтьс¤ в бездеф≥цитн≥й економ≥ц≥ ≥ в напр¤м≥ контро≠лю над розм≥ром витрат виробництва ≥ ц≥нами на ринку. ¬иробни≠ки п≥д тиском обмежень платоспроможност≥ споживач≥в ≥ з метою п≥дтриманн¤ конкурентоспро-можност≥ вимушен≥ дбати про знижен≠н¤ витрат виробництва ≥, зрештою, ц≥н.

¬≥дносна незбалансован≥сть попиту та пропозиц≥њ на ринку веде до перерозпод≥лу самих фактор≥в виробництва (засоб≥в виробни≠цтва, робочоњ сили, природних ресурс≥в) м≥ж галуз¤ми виробни≠цтва. ѕров≥дною тенденц≥Їю такого перерозпод≥лу Ї рух потенц≥й≠них умов виробництва у ринков≥й сфер≥, де не забезпечено плато≠спроможний попит споживача. ¬иробник реал≥зуЇ св≥й економ≥ч≠ний ≥нтерес Ч створюЇ варт≥сть, що п≥сл¤ реал≥зац≥њ продукц≥њ на ринку дасть змогу отримати прибуток, забезпечити розширене в≥д≠творенн¤ виробничого процесу ≥ повн≥ше задовольнити потреби самих виробник≥в.

Ќаведен≥ взаЇмозв'¤зки розкривають механ≥зм д≥њ закону попи≠ту ≥ пропозиц≥њ, причинно-насл≥дкову залежн≥сть варт≥сно-ц≥новоњ визначеност≥ товар≥в в≥д сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ.

3. ‘актори, що визначають попит ≥ пропозиц≥ю.

 оливанн¤ ринкового попиту ≥ пропозиц≥њ зумовлюютьс¤ багатьма факторами.  ласиф≥кац≥¤ њх даЇ змогу не т≥льки проанал≥зувати причини зм≥н ринковоњ кон'юнктури, що в≥дбулис¤, а й передбачи≠ти можлив≥ зм≥ни залежно в≥д пануючих тенденц≥й. —истематиза≠ц≥¤ фактор≥в створюЇ теоретичн≥ передумови дл¤ св≥домого управ≠л≥нн¤ динам≥кою попиту ≥ пропозиц≥њ та широко використовуЇтьс¤ в сучасн≥й практиц≥ маркетингу на м≥кроеконом≥чному р≥вн≥. ¬и≠значальн≥ фактори формуванн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на ринку наве≠дено в табл. 4, де принципово вид≥л¤ютьс¤ дв≥ велик≥ групи факто≠р≥в: об'Їктивн≥ та суб'Їктивн≥. ¬≥дм≥нн≥сть м≥ж цими факторами, класиф≥кованими за певними ознаками, пол¤гаЇ у сфер≥ д≥њ, ≥нтен≠сивност≥ впливу, ступен≥ керованост≥ з боку господарюючих суб'Їк≠т≥в. –озпод≥л фактор≥в попиту ≥ пропозиц≥њ маЇ дещо умовний ха≠рактер. ÷е по¤снюЇтьс¤ в≥дносною самост≥йн≥стю попиту ≥ пропо≠зиц≥њ ¤к ринкових характеристик, орган≥чною взаЇмозалежн≥стю њх. —укупн≥сть фактор≥в, що Ї пров≥дною дл¤ ринкового попиту, визначаЇ також к≥льк≥сн≥ та ¤к≥сн≥ характеристики ринковоњ про≠позиц≥њ товар≥в та послуг, хоча механ≥зм впливу однойменних фак≠тор≥в на попит ≥ пропозиц≥ю може дещо в≥др≥зн¤тис¤.

” наведен≥й класиф≥кац≥њ однойменн≥ фактори, що впливають на ринков≥ попит ≥ пропозиц≥ю, подан≥ переважно суб'Їктивними (психолого-традиц≥йними, естетичними) ≥ природно-кл≥матичними фак≠торами, ¤к≥ Ї загальними нееконом≥чними факторами. Ќа попит ≥ пропозиц≥ю суттЇво впливають уподобанн¤ та смаки людей, мода, м≥сцев≥ традиц≥њ та рел≥г≥¤, а також особливост≥ погоди, природн≥ ресурси, рельЇф тощо.

1	2	3	4

Ќазва: —п≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ ≥ ц≥ноутворенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2991 прочитано)