≈коном≥чна теор≥¤ > —п≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ ≥ ц≥ноутворенн¤

√раф≥к пропозиц≥њ в≥дбиваЇ пр¤му залежн≥сть зац≥кавленост≥ виробник≥в ≥ продавц≥в у розширенн≥ поставок товар≥в (послуг) на ринок в≥дпов≥дно до зростанн¤ ц≥н на товари чи послуги. «нижен≠н¤ ц≥н призводить до згортанн¤ пропозиц≥њ та переор≥Їнтац≥њ умов виробництва на задоволенн¤ потреб п≥двищеного попиту. јнало≠г≥чний результат д≥њ нец≥нових фактор≥в.

ѕобудуЇмо граф≥к пропозиц≥њ з в≥дпов≥дними значенн¤ми ц≥ни ≥ обс¤г≥в продукц≥њ, що доставл¤Їтьс¤ на ринок (рис. 2, табл. 2).

” систем≥ координат граф≥ка пропозиц≥њ значенн¤ ц≥ни в≥дклада≠ють на вертикальн≥й ос≥, а в≥дпов≥дн≥ значенн¤ обс¤гу (к≥лькост≥) пропозиц≥њ Ч на горизонтальн≥й. ѕобудова граф≥ка дасть криву ƒ1ј1 ≥з значенн¤ми √1 ,¬1, Ѕ1 на н≥й.

 ожна точка на ц≥й крив≥й ф≥ксуЇ в≥дпов≥дне к≥льк≥сне значенн¤ пропонованоњ на ринку продукц≥њ при певному значенн≥ ц≥ни. Ќа≠приклад, у точц≥ √1 при встановленн≥ ц≥ни 400 г. о/т продукту N њњ в≥дпов≥дна пропозиц≥¤ становитиме 7 тис. т.  ≥льк≥сть пропонова≠ного товару Ї вираженн¤м виробничих можливостей ≥ зац≥кавле≠ност≥ п≥дприЇмц≥в на цьому ринку товар≥в за умови встановленн¤ певноњ ф≥ксованоњ ц≥ни.

 рива граф≥ка пропозиц≥њ маЇ напр¤мок з п≥вденного заходу на п≥вн≥чний сх≥д ≥ характеризуЇтьс¤ п≥двищенн¤м. ÷е Ї граф≥чним вираженн¤м зазначеноњ законом≥рност≥: з п≥двищенн¤м ц≥ни зб≥ль≠шуЇтьс¤ к≥льк≥сне вираженн¤ обс¤гу пропозиц≥њ. ≈ластичн≥сть про≠позиц≥њ тим б≥льша, чим б≥льше крива наближаЇтьс¤ до у¤вноњ гори≠зонтальноњ ос≥. ¬ цьому випадку нав≥ть незначним зм≥нам ц≥ни буде в≥дпов≥дати пом≥тний "стрибок" обс¤гу пропозиц≥њ. «наченн¤ кри≠воњ, що маЇ крутовертикальну спр¤мован≥сть, характеризують низь≠ку еластичн≥сть пропозиц≥њ Ч незначн≥ зм≥ни њњ обс¤г≥в при в≥дпов≥дних зм≥нах ц≥ни. ѕроте обидва випадки в≥рог≥дн≥, коли ≥снуЇ ви≠значена залежн≥сть зм≥ни попиту п≥д впливом ц≥н, тобто викону≠ютьс¤ умови пост≥йноњ еластичност≥ попиту, Ќа практиц≥ част≥ше зустр≥чаЇтьс¤ випадок перем≥нноњ еластичност≥, коли крива попиту маЇ р≥зний нахил на р≥зних своњх частинах ≥ характеризуЇтьс¤ за≠лежно в≥д абсолютного значенн¤ ц≥н б≥льшою чи меншою чутлив≥с≠тю пропозиц≥њ.

јналог≥чно ситуац≥њ з еластичн≥стю попиту еластичн≥сть пропо≠зиц≥њ вим≥рюЇтьс¤ в≥дношенн¤м в≥дсоткового вираженн¤ зм≥ни об≠с¤гу пропозиц≥њ до в≥дсоткового вираженн¤ зм≥ни ц≥ни товару (по≠слуги) .

5.  он'юнктура ринку, випадки ¤к≥сноњ визначеност≥ њњ.

 он'юнктура ринку характеризуЇтьс¤ визначеними у час≥ та простор≥ певними сп≥вв≥дношенн¤ми попиту ≥ пропозиц≥њ, що фор≠муютьс¤ ¤к сукупн≥сть товарно-грошових пропозиц≥й п≥д впливом конкретноњ комб≥нац≥њ д≥ючих фактор≥в. ¬изначальними показни≠ками ринковоњ кон'юнктури Ї ц≥ни, за ¤кими продавц≥ реал≥зують, а покупц≥ купують товари чи послуги, њхн≥ конкретн≥ величини за≠знають коливань в≥дпов≥дно до пануючих тенденц≥й в рус≥ попиту ≥ пропозиц≥њ.

«а необмеженоњ д≥њ ринкових закон≥в кон'юнктура ринку може зм≥нюватис¤ досить динам≥чно ≥ характеризуватис¤ р≥зними стана≠ми. ѕроанал≥зуЇмо основн≥ з них, дл¤ чого використаЇмо поперед≠н≥й приклад ≥ спробуЇмо накласти обидва граф≥ки один на другий (рис. 3). ќтримаЇмо загальну картину взаЇмод≥њ обох складових ринковоњ кон'юнктури Ч попиту ≥ пропозиц≥њ.

–ис.2. √раф≥к р≥вноваги попиту ≥ пропозиц≥њ:

јƒ Ц крива попиту; ј1ƒ1 Ц крива пропозиц≥њ.

¬изначимо зм≥ни в ринков≥й кон'юнктур≥ в≥дпов≥дно до пев≠них сп≥вв≥дношень попиту ≥ пропозиц≥њ. ƒетерм≥нуючим загальним фактором зрушень Ї значенн¤ ц≥ни. –ухаючись вертикально за граф≥ком, встановимо р≥зн≥ випадки залежност≥ м≥ж ус≥ма (трьома) складовими ринковоњ кон'юнктури Ч ц≥ною, обс¤гом попиту ≥ об≠с¤гом пропозиц≥њ. “иповими будуть три основних ¤к≥сних стани ринковоњ кон'юнктури: деф≥цит, надлишок товару ≥ ринкова р≥вно≠вага.

” д≥апазон≥ значень ц≥ни в≥д 300 до 500 г. о./т, тобто в межах значень кривих попиту та пропозиц≥њ, визначених точками ƒ1 Ч √Ч¬1¬Ч√Чƒ, маЇмо деф≥цит продукц≥њ на ринку. ƒеф≥цит харак≠теризуЇ певний стан кон'юнктури ринку, коли платоспроможний попит перевищуЇ пропозиц≥ю при ф≥ксованому значенн≥ ц≥ни. ” нашому випадку будь-¤кому вираженню ц≥ни в зазначеному д≥апа≠зон≥ в≥дпов≥датиме значенн¤ обс¤гу попиту, б≥льше за значенн¤ обс¤гу пропозиц≥њ. –≥зниц¤ м≥ж в≥дпов≥дними значенн¤ми Ї к≥льк≥с≠ним вираженн¤м величини деф≥циту або незадоволеного попиту. Ќа граф≥ку це горизонтальна в≥дстань м≥ж в≥дпов≥дними точками на крив≥й пропозиц≥њ та крив≥й попиту. Ќаприклад, при ц≥н≥ продукту 400 г. о./т величина деф≥циту становитиме √Ч √1 = 16 Ч 7 = = 9 тис. т. —аме на таку к≥льк≥сть товару буде не задоволене пла≠тоспроможний попит при величин≥ ц≥ни на товар ≥ пропозиц≥њ, що склалис¤.

ƒеф≥цитна кон'юнктура ринку може бути короткочасною (ви≠падковою), а може мати сталий характер.  ороткочасний деф≥цит на ринку може виникати ¤к у систем≥ переважно ринкового, так ≥ позаринкового регулюванн¤ економ≥ки. ¬≥н в≥дбиваЇ тимчасов≥ дис≠пропорц≥њ у в≥дтворенн≥ певного продукту ≥ част≥ше пов'¤заний ≥з структурними зрушенн¤ми в економ≥ц≥, порушенн¤ми цикл≥чност≥ виробництва, ц≥новими факторами.

“ривалого характеру деф≥цитов≥ надають певна система еконо≠м≥чних в≥дносин та принципов≥ засади в≥дпов≥дноњ модел≥ господа≠рюванн¤.

«а певних економ≥чних умов деф≥цит ¤к ст≥йка диспропорц≥¤ попиту ≥ пропозиц≥њ набуваЇ загального, тривалого характеру. «на≠ход¤чи вираженн¤ на м≥кроеконом≥чному р≥вн≥, на р≥вн≥ конкрет≠ного споживача ≥ виробника товару, цей р≥д деф≥циту Ї макроеконом≥чною, тобто загальною дл¤ народного господарства, харак≠теристикою. ѕозаринкова ≥ позац≥нова природа такого роду деф≥≠циту криЇтьс¤ в принципових засадах господарського механ≥зму певноњ економ≥чноњ системи. ¬≥домий угорський економ≥ст янош  орн≥њ вважаЇ можливим нав≥ть класиф≥кувати за ц≥Їю ознакою основн≥ сучасн≥ типи господарюванн¤ ¤к ресурсообмежену (≥нши≠ми словами, пост≥йнодеф≥цитну) економ≥ку та економ≥ку обмеже≠ного попиту.

 ласичним прикладом ресурсообмеженоњ економ≥ки тривалий час була економ≥ка —–—– та крањн —х≥дноњ ™вропи. ¬насл≥док функ≠ц≥онуванн¤ адм≥н≥стративно-командноњ модел≥ управл≥нн¤ економ≥≠кою цих крањн виробилас¤ специф≥чна господарська система. ’а≠рактерними њњ ознаками Ї: в≥докремленн¤ власника в≥д виробника, а функц≥њ безпосереднього господарюванн¤ в≥д функц≥њ управл≥нн¤ ≥ плануванн¤; в≥дсутн≥сть ринкового контролю сп≥вв≥дношенн¤ ви≠робництва ≥ реальноњ потреби в товарах, плануванн¤ "в≥д дос¤гну≠того"; безмежн≥сть державноњ бюджетноњ п≥дтримки нерентабель≠ного виробництва; символ≥чн≥сть економ≥чних стимул≥в прац≥ та впливу ц≥н на повед≥нку виробника, ст≥йка ≥нвестиц≥йна напруже≠н≥сть тощо.

ѕротилежним станом ринковоњ кон'юнктури Ї надлишок товару на ринку. “оварний надлишок характеризуЇ стан ринковоњ кон'юнк≠тури, коли за певноњ ц≥ни пропозиц≥¤ товару на ринку перекриваЇ платоспроможну потребу в ньому, тобто перевищуЇ попит. «верне≠мос¤ до граф≥ка, наведеного на рис.3. ¬с≥ значенн¤ попиту ≥ про≠позиц≥њ, що в≥дпов≥дають надлишковому стану ринковоњ кон'юнк≠тури, м≥ст¤тьс¤ на кривих попиту ≥ пропозиц≥њ у межах точок јЧЅЧ¬¬1ЧЅ1Чј1 «наченн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ у визначених межах в≥дпов≥дають значенн¤м ц≥ни товару в≥д 500 до 700 г. о./т. Ѕудь-¤кому значенню ц≥ни в цьому випадку в≥дпов≥датиме зна≠ченн¤ пропозиц≥њ, що перевищуЇ значенн¤ попиту. √оризонталь≠на дистанц≥¤ м≥ж точками кривих попиту ≥ пропозиц≥њ к≥льк≥сно характеризуЇ розм≥ри надлишковоњ пропозиц≥њ товару. ÷ей над≠лишковий товар не буде куплений споживачем за ц≥ною, що вста≠новлена на нього в межах к≥льк≥сно визначеного попиту. ¬ на≠шому приклад≥ при ц≥н≥ 600 г. о./т обс¤г надлишкового товару становитиме: Ѕ1 Ч Ѕ Ч 17 Ч 9 = 8 тис. т. —аме цей обс¤г про≠понованого товару не зможе знайти свого покупц¤ при ц≥н≥ 600 г. о./т.

як ≥ у випадку з деф≥цитною ринковою кон'юнктурою, надли≠шок товару на ринку може бути тимчасовим чи стаб≥льним. ≤люс≠трац≥Їю екстремального ви¤ву пер≥одичноњ надлишковоњ кон'юнк≠тури ринку можуть бути кризи перевиробництва товар≥в.

—оц≥ально-економ≥чн≥ передумови ст≥йкого перевищенн¤ пропо≠зиц≥њ над товарним попитом виникають при безпосередньому зв'¤зку товаровиробника з ринком, з покупцем ¤к представником завжди конкретного платоспроможного попиту. ѕоЇднанн¤ економ≥чноњ са≠мост≥йност≥ товаровиробника з економ≥чною в≥дпов≥дальн≥стю за результати господарюванн¤ робить пошук покупц¤ продукц≥њ зако≠ном економ≥чного виживанн¤ ≥ розвитку. ¬иникаЇ конкуренц≥¤ виробник≥в за право реал≥зувати свою продукц≥ю покупцев≥, що веде до насиченн¤ ринку товарами.

—учасна модель зм≥шаноњ економ≥ки, що спираЇтьс¤ на зазна≠чен≥ принципи, пост≥йно в≥дтворюЇ де¤кий надлишок матер≥аль≠них, трудових, ≥нвестиц≥йних ресурс≥в. ¬елику роль у цьому про≠цес≥ в≥д≥граЇ стимулюючий вплив ц≥н при паралельному ц≥леспр¤≠мованому державному регулюванн≥ попиту засобами ф≥нансово-монетарного ≥ ф≥скального (податкового) впливу,

≤ нарешт≥, вид≥лимо ще один ≥стотний стан ринковоњ кон'юнкту≠ри, що характеризуЇтьс¤ точкою зб≥гу значень попиту ≥ пропозиц≥њ, Ч стан ринковоњ р≥вноваги, тобто повну в≥дпов≥дн≥сть обс¤гу пропо≠зиц≥њ та обс¤гу попиту за умови встановленн¤ певного р≥вн¤ ц≥ни, що задовольн¤Ї продавц≥в ≥ покупц≥в товару. “ака кон'юнктура ринку Ї, ¤к правило, короткочасною, ¤кщо мати на уваз≥ пост≥йне балан≠суванн¤ значень попиту ≥ пропозиц≥њ навколо точки р≥вноваги. –ин≠кову р≥вновагу ¤к бажаний стан кон'юнктури неможливо заф≥ксу≠вати на тривалий терм≥н. ÷е суперечило б д≥њ ран≥ше зазначених рухливих фактор≥в. —уперечн≥сть м≥ж потребою у збалансованост≥ попиту ≥ пропозиц≥њ та об'Їктивно обмеженими можливост¤ми њх п≥дтриманн¤ Ї основною в систем≥ причин неефективност≥ центра≠л≥зованого директивного плануванн¤ виробництва.

1	2	3	4

Ќазва: —п≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ ≥ ц≥ноутворенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2991 прочитано)