≈коном≥чна теор≥¤ > —п≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ ≥ ц≥ноутворенн¤
¬ир≥шальними ≥ дл¤ попиту, ≥ дл¤ пропозиц≥њ с економ≥чн≥ та соц≥альн≥ фактори. ÷е по¤снюЇтьс¤ сталими особливост¤ми фор≠муванн¤ виробничих ≥ соц≥альних в≥дносин у сфер≥ виробництва й об≥гу. якщо дл¤ ринкового попиту визначальними економ≥чними фак≠торами Ї базовий р≥вень розвитку потреб ≥ задоволенн¤ њх, р≥вень доход≥в, принципи њх розпод≥лу та структура ц≥н, то пропозиц≥¤ найчутлив≥ше реагуЇ на зниженн¤ витрат виробництва. ÷е перед≠ус≥м р≥вень автоматизац≥њ, механ≥зац≥њ та комп'ютеризац≥њ проце≠с≥в, здешевленн¤ ≥ зам≥на компонент≥в виробництва, розвине≠н≥сть ≥нфраструктури, характер державного регулюванн¤ п≥дприЇм≠ництва. —оц≥альн≥ фактори, впливу ¤ких зазнають на соб≥ попит ≥ пропо≠зиц≥¤, Ї, врешт≥-решт, пох≥дними в≥д класово-профес≥йноњ структу≠ри сусп≥льства, стану культури та осв≥ти, њхн≥й вплив маЇ довго≠строковий характер ≥ в≥дзначаЇтьс¤ ≥нерц≥йн≥стю. „астка кошт≥в на культуру, науку ≥ осв≥ту, ¤ку вид≥л¤ють держава ≥ п≥дприЇмства, на роки вперед може визначити процв≥танн¤ чи в≥дставанн¤ на≠ц≥ональних сфер (галузей) виробництва ≥ споживанн¤. ‘ормуван≠н¤ в≥дпов≥дних ринкових пропорц≥й у цьому випадку буде в≥д≠дзеркаленн¤м д≥њ цих фактор≥в сусп≥льне значущих за своЇю при≠родою. “≥сно пов'¤зан≥ з соц≥альними демограф≥чн≥ фактори. ÷е чисель≠н≥сть ≥ склад населенн¤, народжуван≥сть ≥ в≥дтворенн¤ працездат≠ного населенн¤, формуванн¤ ≥ розм≥ри с≥м'њ. ¬они Ї первинними дл¤ пропорц≥й сусп≥льного виробництва ≥ ринкових сп≥вв≥дношень. ћехан≥зм впливу найд≥Їв≥ших фактор≥в попиту ≥ пропозиц≥њ по≠кладений в основу маркетингу. ¬изначенн¤ життЇвого циклу ок≠ремих товар≥в та плануванн¤ њх збуту грунтуЇтьс¤ на так зван≥й сегментац≥њ ринк≥в. ¬≥дпов≥дно до частки фактор≥в формуЇтьс¤ мо≠дель з системою ринк≥в-сегмент≥в: географ≥чним (площа м≥сцевост≥, кл≥мат, щ≥льн≥сть населенн¤ ≥ компактн≥сть проживанн¤), психоло≠г≥чним (сп≥вв≥дношенн¤ сусп≥льних груп, спос≥б житт¤, характерн≥ типи особистост≥), демограф≥чним (статевов≥кова структура, розм≥≠ри с≥м'њ) тощо. —егментац≥¤ ринку спри¤Ї ефективн≥й орган≥зац≥њ його, зменшенню сусп≥льних та ≥ндив≥дуальних витрат виробни≠цтва тощо. 4. ≈ластичн≥сть попиту ≥ пропозиц≥њ, њхнЇ граф≥чне вираженн¤ ¬≥дносна самост≥йн≥сть попиту та пропозиц≥њ даЇ можлив≥сть побудувати окрем≥ граф≥ки њхнього руху. √раф≥к попиту ≥люструЇ в≥дому емп≥ричну залежн≥сть: ¤кщо ц≥на товару на ринку маЇ тенденц≥ю до зниженн¤, то попит на цей то≠вар зростатиме, ≥ навпаки. ¬она виконуЇтьс¤ за умови абстрагуван≠н¤ в≥д д≥њ ≥нших фактор≥в та в≥льного, не обмеженого адм≥н≥стра≠тивними рамками, ц≥ноформуванн¤. –озгл¤немо приклад зм≥ни в≥дпов≥дних значень ринковоњ ц≥ни ≥ попиту, скаж≥мо, на продукт N (рис. 1, табл. 1). –ис.1 √раф≥к обс¤гу попиту –ис.2 √раф≥к обс¤гу пропозиц≥њ ѕобудувавши граф≥к, де на вертикальн≥й ос≥ в≥дкладено значен≠н¤ ринковоњ ц≥ни, а на горизонтальн≥й Ч к≥льк≥сне вираженн¤ по≠питу (обс¤г), отримаЇмо криву попиту з в≥дпов≥дними точками ј, Ѕ, ¬, √, ƒ. ¬они показують максимальний попит на продукт N при в≥дпов≥дному ф≥ксованому р≥вн≥ ц≥ни на нього. “ак, в точц≥ Ѕ при ц≥н≥ 600 г. о./т максимальна платоспроможна потреба на ринку становитиме 9 тис. т продукту N. рива попиту ƒƒ розташовуЇтьс¤ зл≥ва направо ¤к знижувальна крива, тобто маЇ нахил з п≥вн≥чного заходу на п≥вденний сх≥д. ож≠на точка, що лежить на крив≥й попиту, ф≥ксуЇ к≥льк≥сну визначе≠н≥сть попиту залежно в≥д зм≥ни ц≥ни. Ќахил кривоњ та конф≥гурац≥¤ њњ ≥люструють еластичн≥сть попиту. Ќаближенн¤ кривоњ до верти≠кальноњ пр¤моњ означаЇ досить мл¤ву реакц≥ю споживача на в≥дхи≠ленн¤ ц≥н. ѕолога крива, навпаки, вказуЇ на досить активну зм≥ну попиту при нав≥ть незначному п≥двищенн≥ або зниженн≥ ц≥ни. ÷≥нову еластичн≥сть попиту можна визначити ¤к ступ≥нь чутливост≥ споживача на зм≥ну ринковоњ ц≥ни товару чи послуги. ≥льк≥с≠ним вим≥ром еластичност≥ може бути сп≥вв≥дношенн¤ в≥дсоткового вираженн¤ к≥льк≥сноњ зм≥ни попиту до в≥дсоткового вираженн¤ зм≥ни ц≥ни. р≥м випадк≥в еластичного попиту (полога крива) ≥ нееластичного попиту (крива, що стр≥мко йде вгору), в теор≥њ вид≥л¤Їтьс¤ випадок одиничного еластичного попиту, що ф≥ксуЇ пропорц≥йну залежн≥сть зм≥ни обс¤гу попиту в≥дпов≥дно до зм≥ни ц≥ни. “аблиц¤ 1. ¬≥дпов≥дн≥сть попиту ц≥н≥ на ринку (продукт N) | ѕропо≠зиц≥¤ | ÷≥на, г.о. /т | ќбс¤г попиту, тис. т. | ј | 700 | 7 | Ѕ | 600 | 9 | ¬ | 500 | 12 | √ | 400 | 16 | ƒ | 300 | 22 | “аблиц¤ 6. «наченн¤ пропозиц≥њ в≥дпов≥дно до ц≥ни на ринку (продукт N) | ѕропо≠зиц≥¤ | ÷≥на, г. о /т | ќбс¤г про≠позиц≥њ, тис т | ј1 | 700 | 24 | Ѕ1 | 600 | 17 | ¬1 | 500 | 12 | √1 | 400 | 7 | ƒ1 | 300 | 3 |
Ќазва: —п≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ ≥ ц≥ноутворенн¤ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (2991 прочитано) |