Ѕанк≥вська справа > ќгл¤д монограф≥чноњ ≥ пер≥одичноњ л≥тератури щодо орган≥зац≥њ процесу кредитуванн¤ в комерц≥йних банках

- припиненн¤ зобов'¤занн¤ в зв'¤зку з його виконанн¤м;

- припиненн¤ зобов'¤занн¤ зарахуванн¤м ( зал≥к заборгованост≥);

- припиненн¤ зобов'¤занн¤ зб≥гом боржника ≥ кредитора в одн≥й особ≥;

- припиненн¤ зобов'¤зань угодою стор≥н;

- визнанн¤ боржника банкрутом (ст. 15 «акону ”крањни "ѕро банкрутство");

- зак≥нченн¤ строку позовноњ давност≥ (ст. 71 ÷  ”крањни).

–≥шенн¤ про припиненн¤ нарахуванн¤ процент≥в, ком≥с≥йних винагород приймаЇтьс¤  редитним ком≥тетом (кредитною ком≥с≥Їю) на

п≥дстав≥ висновк≥в фах≥вц≥в кредитного п≥дрозд≥лу, служби безпеки банку та юридичного управл≥нн¤ (юрисконсульта установи банку).

 редити, що надаютьс¤ банком, забезпечуютьс¤ заставою майна, ¤ке належить позичальнику або майновому поручителю на правах власност≥, ≥ на ¤ке, зг≥дно з чинним законодавством, може бути звернуто ст¤гненн¤ та договором поруки. ƒостатн≥сть ≥ л≥кв≥дн≥сть забезпеченн¤ визначаЇ установа банку. ƒогов≥р застави укладаЇтьс¤ м≥ж банком - заставодержателем ≥ заставодавцем у письмов≥й форм≥. ” випадках, передбачених «аконом ”крањни "ѕро заставу" (нерухоме майно, транспортн≥ засоби тощо), догов≥р застави повинен бути обов'¤зково посв≥дчений нотар≥ально. ”годою стор≥н може бути передбачене нотар≥альне посв≥дченн¤ договору застави ≥ в тих випадках, коли це Ї необов'¤зковим в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни, але на цьому напол¤гаЇ одна ≥з стор≥н. «аставодавц¤ми можуть бути ¤к юридичн≥, так ≥ ф≥зичн≥ особи. «аставодавцем може бути не т≥льки позичальник, а й трет¤ особа (майновий поручитель), ¤кому предмет застави належить на правах власност≥ або повного господарського волод≥нн¤. ѕри визначенн≥ вартост≥ майна, що передаЇтьс¤ в заставу, сл≥д виходити з його реальноњ вартост≥. ¬арт≥сть заставленого майна повинна бути достатньою дл¤ погашенн¤ кредиту процент≥в за користуванн¤ ним та платеж≥в, передбачених кредитним договором, витрат по збер≥ганню заставленого майна, а також з урахуванн¤м необх≥дност≥ сплати податку на додану варт≥сть. ¬арт≥сть заставленого майна повинна складати не менше 200 % в≥д суми вимог, що задовольн¤ютьс¤ за њх рахунок. «а окремими р≥шенн¤ми  редитного ком≥тету варт≥сть заставленого майна може бути визначена:

1) при короткостроковому кредитуванн≥ ф≥нансове стаб≥льних п≥дприЇмств (клас ј, Ѕ) - у розм≥р≥ не менше 200 % в≥д суми кредиту;

2) при кредитуванн≥ понад 1 р≥к - на р≥вн≥ не менше 180 % в≥д суми кредиту з урахуванн¤м в≥дсотк≥в за один р≥к. «м≥на предмету застави допускаЇтьс¤ т≥льки за згодою банку. ” раз≥, ¤кщо майно, що передаЇтьс¤ в заставу, зг≥дно з умовами договору застави, залишаЇтьс¤ у «аставодавц¤, а останн≥й маЇ право волод≥ти ≥ користуватис¤ предметом застави зг≥дно з його призначенн¤м, банк маЇ право вимагати у позичальника страхуванн¤ предмет≥в застави. ÷≥нн≥ папери (акц≥њ, обл≥гац≥њ, сертиф≥кати) можуть бути прийн¤т≥ в заставу за умови передач≥ њх «аставодавцем на збер≥ганн¤ банку, а також обов'¤зковоњ реЇстрац≥њ операц≥њ в орган≥зац≥њ, що надала ц≥нн≥ папери. ѕри цьому, необх≥дно оц≥нити реальну варт≥сть ц≥нних папер≥в ≥ можлив≥сть њх реал≥зац≥њ з метою погашенн¤ кредиту. «верненн¤ ст¤гненн¤ на заставлене майно проводитьс¤ зг≥дно з чинним законодавством ”крањни, ¤кщо ≥нше не передбачено договором. ќдним з вид≥в забезпеченн¤ кредиту може бути порука юридичноњ особи, ¤ка маЇ стаб≥льний ф≥нансовий стан, а також ф≥зичноњ особи, ¤ка маЇ достатньо л≥кв≥дного майна дл¤ забезпеченн¤ кредиту.

ѕрийн¤тт¤ договору поруки (не майновоњ ) в забезпеченн¤ зобов'¤зань по кредитному договору в≥д юридичних та ф≥зичних ос≥б, в тому числ≥ банк≥в, можливе лише з дозволу √оловного банку. ƒогов≥р поруки складаЇтьс¤ обов'¤зково в письмов≥й форм≥ на суму вс≥х зобов'¤зань по кредитному договору (сума основного боргу, процент≥в, ком≥с≥йних винагород, санкц≥й (штрафи, пен≥, неустойки) тощо. ѕоручитель несе сол≥дарну з позичальником в≥дпов≥дальн≥сть перед банком за невиконанн¤ ѕозичальником зобов'¤зань по поверненню кредиту. ƒо укладенн¤ договору поруки ретельно анал≥зуЇтьс¤ платоспроможн≥сть поручител¤ зг≥дно з ћетодикою оц≥нки кредитних ризик≥в. ѕродовженн≥ терм≥н≥в д≥њ кредитного договору може бути зд≥йснене т≥льки п≥сл¤ погодженн¤ з поручителем. ѕри цьому, до настанн¤ строку погашенн¤ кредиту оформлюЇтьс¤ додаткова угода до договору поруки ст¤гненн¤ з поручител¤ несплаченоњ позичальником суми боргу. ѕитанн¤ про ст¤гненн¤ з поручител¤ кошт≥в вир≥шуЇтьс¤ зг≥дно з чинним законодавством ”крањни (ст. 194 ÷ив≥льного кодексу ”крањни).

ѕрот¤гом д≥њ кредитного договору фах≥вц≥ установи банку п≥дтримують д≥лов≥ стосунки з позичальником, зд≥йснюють заходи по мон≥торингу кредиту зг≥дно з ѕор¤дком супроводженн¤ кредитних проект≥в та супроводженню заставленого майна. ѕ≥д час д≥њ кредитних договор≥в зд≥йснюЇтьс¤ систематичний анал≥з господарськоњ д≥¤льност≥ позичальник≥в, њх ф≥нансового стану, провод¤тьс¤ перев≥рки на м≥сц¤х з питань достов≥рност≥ наданн¤ ф≥нансових документ≥в, бухгалтерських зв≥т≥в ≥ статистичних матер≥ал≥в, стану розрахунк≥в з покупц¤ми та постачальниками, а також стану заставленого майна та умов його збер≥ганн¤. якщо результати анал≥зу виконанн¤ позичальником умов кредитуванн¤ св≥дчать про пог≥ршенн¤ ф≥нансового стану позичальника та в≥рог≥дн≥сть затримки погашенн¤ кредиту, то питанн¤ щодо виконанн¤ умов кредитного договору виноситьс¤ на розгл¤д  редитного ком≥тету (ком≥с≥њ) банку. ¬ таких випадках сп≥льно з позичальниками розробл¤Їтьс¤ план заход≥в по поверненню кредиту, включаючи скороченн¤ видатк≥в, прискоренн¤ реал≥зац≥њ продукц≥њ, надлишк≥в матер≥альних ц≥нностей, ≥нкасац≥¤ деб≥торськоњ заборгованост≥, наданн¤ кредитноњ допомоги ф≥нансово-стаб≥льним деб≥торам дл¤ розрахунк≥в з позичальниками, погашенн¤ кредиту за рахунок кошт≥в на нев≥дкладн≥ потреби, перегл¤д застави та њњ оц≥нки. якщо заходи, зазначен≥ вище не призвели до суттЇвого пол≥пшенн¤ ф≥нансового стану позичальника, кредит використовуЇтьс¤ не за ц≥льовим призначенн¤м, позичальник надаЇ недостов≥рну зв≥тн≥сть, а також у випадку, ¤кщо наданий кредит ви¤вл¤Їтьс¤ фактично незабезпеченим, банк може припинити наданн¤ нових транш≥в кредиту (при кредитуванн≥ шл¤хом в≥дкритт¤ кредитноњ л≥н≥њ) або достроково роз≥рвати кредитний догов≥р та ст¤гнути заборгован≥сть по кредиту та несплачених процентах зг≥дно з чинним законодавством ”крањни. ” раз≥ несвоЇчасного погашенн¤ боргу за кредитом та сплати процент≥в, при в≥дсутност≥ домовленост≥ про в≥дстроченн¤ погашенн¤ кредиту, банк застосовуЇ санкц≥њ ¬≥дпов≥дальн≥сть за своЇчасн≥сть вжитт¤ заход≥в щодо ст¤гненн¤ борг≥в банку (поданн¤ претенз≥й, позов≥в, оскарженн¤ д≥й суд≥в, одержанн¤ виконавчих лист≥в, направленн¤ виконавчих лист≥в судовим виконавц¤м або в банк та ≥нш≥ ) несуть кер≥вники установ банку та структурних п≥дрозд≥л≥в √оловного банку.

1.2. ќгл¤д пер≥одичноњ л≥тератури

ќпрацювавши значну к≥льк≥сть пер≥одичноњ л≥тератури щодо орган≥зац≥њ процесу кредитуванн¤ в комерц≥йних банках ”крањни ≥ крањн з ринковою економ≥кою можна подати так≥ узагальнен≥ дан≥.

як св≥дчить досв≥д останн≥х рок≥в, багато проблем впровадженн¤ ринкових в≥дносин в ”крањн≥ повТ¤зан≥ з браком кошт≥в у субТЇкт≥в господарюванн¤. Ћише на структурну перебудову в≥тчизн¤ноњ економ≥ки потр≥бно ор≥Їнтовно 40 млрд долар≥в —Ўј. “ож 1,4 млрд долар≥в , ¤к≥ у 1999р., ”крањна одержала ≥з зовн≥шн≥х джерел, замало дл¤ в≥дчутних зрушень у напр¤м≥ економ≥чного зростанн¤. Ќин≥ у сусп≥льств≥ законом≥рно утверджуЇтьс¤ розум≥нн¤ того, що головну роль у ф≥нансуванн≥ р≥зноман≥тних проект≥в мають в≥д≥гравати внутр≥шн≥ джерела кошт≥в, до ¤ких належать заощадженн¤ населенн¤

—ьогодн≥ в ”крањн≥ на руках в населенн¤, за р≥зними оц≥нками , перебуваЇ 10-15 млрд долар≥в —Ўј. ≤ це - за умов в≥дчутного ф≥нансових ресурс≥в. јкумулювати ≥ перем≥стити ц≥ заощадженн¤ в≥д населенн¤ до споживач≥в кошт≥в - одне з найголовн≥ших завдань банк≥вськоњ системи.

ƒл¤ комерц≥йних банк≥в вклади - головний вид пасив≥в ≥ потужний руш≥й активних кредитних операц≥й. «а рахунок цих кошт≥в, наприклад, формуЇтьс¤ майже 93% в≥дсотки загальноњ суми актив≥в комерц≥йних банк≥в —Ўј. ¬елика питома вага вклад≥в ≥ в активах комерц≥йних банк≥в ”крањни - майже 45%. ќднак , в украњнських банках (за п≥дсумками минулого року) лише 16,5% в≥д залучених кошт≥в становили вклади ф≥зичних ос≥б. ќстанн≥м часом в ”крањн≥ цей показник зростаЇ. Ќайб≥льше залучених кошт≥в ф≥зичних ос≥б перебуваЇ у державному ќщадбанку - понад 60% в≥д загального обс¤гу кошт≥в населенн¤, розм≥щених у вс≥х украњнських банках.

јнал≥з структури ≥ динам≥ки зростанн¤ прот¤гом 1996-1999 рок≥в

залучених кошт≥в комерц≥йних банк≥в даЇ п≥дстави вид≥лити так≥ головн≥ тенденц≥њ розвитку цього сектора ринку:

1. значн≥ темпи зростанн¤ обс¤г≥в залучених кошт≥в у нац≥ональн≥й

валют≥ прот¤гом майже всього розгл¤нутого пер≥оду;

2. зниженн¤ питомоњ ваги залучених кошт≥в у ≥ноземн≥й валют≥ пор≥вн¤но з нац≥ональною у 1996-1998 роках ≥ в≥дновленн¤ зростанн¤ у 1999 роц≥;

3. незначна ампл≥туда коливань строкових депозит≥в ≥ вклад≥в до запитанн¤ в ≥ноземн≥й валют≥ прот¤гом 1996-1998 рок≥в ≥ р≥зкий скачок у 1999 роц≥ ( з 1672 до 3165 грн.).

«агальна сума залучених комерц≥йними банками кошт≥в п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ ф≥зичних ос≥б у нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валютах стаб≥льно зростала прот¤гом усього розл¤нутого пер≥оду, дос¤гнувши наприк≥нц≥ 1999 року значенн¤ 7977 млн.грн.

” серпн≥ 1999 року м≥жнародна валютно-ф≥нансова криза поширилас¤ на територ≥ю ”крањни, що призвело до зниженн¤ валютного курсу нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥. —аме цим по¤снюЇтьс¤ в≥дпов≥дне зростанн¤ у даний час (до 41%) питомоњ ваги валютних депозит≥в. јдже сума валютних вклад≥в у комерц≥йних банках ”крањни обл≥ковуЇтьс¤ за поточним валютним курсом ЌЅ”.

1	2	3	4	5

Ќазва: ќгл¤д монограф≥чноњ ≥ пер≥одичноњ л≥тератури щодо орган≥зац≥њ процесу кредитуванн¤ в комерц≥йних банках
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3180 прочитано)