≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥ка —х≥дноњ ™вропи

≈коном≥ка —х≥дноњ ™вропи

” п≥сл¤воЇнному соц≥ально-економ≥чному розвитков≥ —х≥дноњ ™вропи можна вид≥лити два етапи. ѕерший (дру≠га половина 40Чк≥нець 80-х рок≥в)Чце етап соц≥ал≥с≠тичного розвитку, важливими особливост¤ми ¤кого стали пануванн¤ сусп≥льних форм власност≥ на головн≥ засоби виробництва та планово-адм≥н≥стративне регулюванн¤ еко≠ном≥ки. ќсновою економ≥ки був загальнодержавний план соц≥ального та економ≥чного розвитку, важлив≥ положенн¤ ¤кого централ≥зовано доводились до безпосередн≥х вироб≠ник≥в та споживач≥в. ¬арт≥сн≥ форми й методи регулюван≠н¤ економ≥чних в≥дносин стали другор¤дними, допом≥ж≠ними, безпосередн≥ виробники мали обмежену самост≥йн≥сть у вир≥шенн≥ економ≥чних питань.

ѕрактика економ≥чного розвитку сх≥дноЇвропейських крањн показала, що концентрац≥¤ в руках держави ресур≠с≥в та централ≥зоване прийн¤тт¤ економ≥чних р≥шень може бути достатньо ефективним в умовах на¤вност≥ екстенсив≠них фактор≥в росту та необх≥дност≥ створенн¤ основних га≠лузей промисловост≥ у стисл≥ строки. ѕроте така система неспроможна забезпечити ≥нтенсивний р≥ст на основ≥ на≠уково-техн≥чного прогресу й запровадженн¤ науково-тех≠н≥чних дос¤гнень безпосередньо у виробництво, що стало особливо про¤вл¤тис¤ у 70Ч80-т≥ роки у форм≥ економ≥ч≠ного та науково-техн≥чного в≥дставанн¤ в≥д крањн розви≠неноњ ринковоњ економ≥ки.

ƒругий етап соц≥ально-економ≥чного розвитку сх≥дно≠Ївропейських крањн бере св≥й початок наприк≥нц≥ 80 Ч по≠чатку 90-х рок≥в, коли вс≥ крањни рег≥ону стали на шл¤х докор≥нних соц≥ально-економ≥чних реформ, створенн¤ основ ринковоњ економ≥ки. ¬ окремих крањнах рег≥ону ≥ ран≥ше робилис¤ спроби впровадити ринков≥ регул¤тори у нац≥о≠нальн≥ економ≥ки (в ёгослав≥њ з 50-х рок≥в, ”горщин≥ Ч з 1968 р., Ѕолгар≥њЧ 1979 р., ѕольщ≥Ч 1981 р. ≥ т. д.). јле вс≥ вони не вели до

“абл. 1. Ќайважлив≥ш≥ економ≥чн≥ показники крањн рег≥ону в 1991 р.

(тис. дол.) *

«а фактичним сп≥вв≥дношенн¤м ц≥н.

** «а добавленою варт≥стю.

р≥шучих зм≥н в≥дносин власност≥. —у≠часний же етап характеризуЇтьс¤ зм≥нами в≥дносин влас≠ност≥ на основ≥ роздержавленн¤ та приватизац≥њ, розвит≠ком приватного п≥дприЇмництва, демонопол≥зац≥Їю вироб≠ництва, створенн¤м основ конкуренц≥њ, р≥зким обмеженн¤м державного регулюванн¤ ц≥н тощо.

” сучасному св≥товому господарств≥ сх≥дноЇвропейськ≥ крањни належать до держав ≥з середн≥м р≥внем економ≥чно≠го розвитку. Ќаприк≥нц≥ 80-х рок≥в нац≥ональний доход на душу населенн¤ у цих крањнах приблизно в 2,6 раза пере≠вищував середньо-св≥товий показник та в 9 раз≥в Ч показ≠ник крањн, що розвиваютьс¤, ≥ приблизно в 2,5 раза був менший в≥д показника крањн розвиненоњ ринковоњ еконо≠м≥ки. —еред сх≥дноЇвропейських крањн за р≥внем економ≥ч≠ного розвитку та продуктивност≥ прац≥ пров≥дн≥ позиц≥њ ма≠ють: —ловен≥¤, ≈стон≥¤, Ћатв≥¤, „ех≥¤, —ловаччина, Ћитва та ’орват≥¤, до менш розвинених крањн рег≥ону належать:

ћолдова, –умун≥¤, Ѕосн≥¤ та √ерцеговина, јлбан≥¤ (табл. 1).

«агальна структура народного господарства даЇ змогу зарахувати крањни —х≥дноњ ™вропи до ≥ндустр≥альних („е≠х≥¤) та ≥ндустр≥ально-аграрних крањн, у ¤ких пров≥дн≥ по≠зиц≥њ маЇ промислов≥сть пор¤д ≥з ≥стотною роллю с≥льсь≠кого господарства у формуванн≥ нац≥онального доходу.

Ќа сучасному етап≥ на частку промисловост≥ в загаль≠н≥й структур≥ нац≥онального доходу крањн рег≥ону припадаЇ в середньому в≥д 45 до 60 %, в той час ¤к до II св≥товоњ в≥йни фактично нац≥ональн≥ економ≥ки цих крањн мали

аграрний характер.

—труктурн≥ зм≥ни в нац≥ональних економ≥ках крањн ре≠г≥ону хоч ≥ поступалис¤ за своњми показниками крањнам розвиненоњ ринковоњ економ≥ки, проте в ц≥лому в п≥сл¤воЇн≠ний час були позитивними. ѕор¤д ≥з ростом частки про≠мисловост≥ у нац≥ональному доход≥ зближувалис¤ темпи росту виробництва засоб≥в виробництва (група ј) та пред≠мет≥в споживанн¤ (група Ѕ). ƒо к≥нц¤ 80-х рок≥в частка групи ј в крањнах рег≥ону коливалас¤ в≥д 64 (”горщина) до 72 % (–умун≥¤). ѕост≥йно зростала питома вага оброб≠них галузей пор≥вн¤но з добувними. Ѕув забезпечений роз≠виток машинобудуванн¤ ¤к пров≥дноњ галуз≥ промисловос≠т≥ сх≥дноЇвропейських крањн; на цю галузь припадало 26Ч 33 % всього промислового виробництва. –азом ≥з х≥м≥чною промислов≥стю ц≥ галуз≥ почали виробл¤ти до 40 % всього промислового виробництва.

јле в умовах економ≥чноњ кризи, високого р≥вн¤ енерго та матер≥алом≥сткост≥ нац≥онального доходу, здеформова≠ноњ ц≥новоњ пол≥тики в окремих крањнах на початок 90-х рок≥в почали спостер≥гатис¤ й неспри¤тлив≥ структурн≥ зрушенн¤, в тому числ≥ зростанн¤ частки паливно-енер≠гетичних галузей, чорноњ та кольоровоњ металург≥њ в за≠гальному обс¤з≥ виробництва при р≥зкому спад≥ виробни≠цтва в машинобуд≥вн≥й, легк≥й та харчов≥й промисловост≥, “ак, в –ос≥њ питома вага паливноњ промисловост≥ зросла в 1992 р. до 13,4 % пор≥вн¤но з 6,9 % в 1991 р., чорно? металург≥њ в≥дпов≥дно з 4,7 % до 9,1 % в≥д загального об≠с¤гу промислового виробництва.

 рањни —х≥дноњ ™вропи мають пом≥тн≥ позиц≥њ у св≥то≠вому господарств≥. Ўл¤хом моб≥л≥зац≥њ екстенсивних фак≠тор≥в росту (спорудженн¤ нових п≥дприЇмств, зб≥льшенн¤ числа зайн¤тих у народному господарств≥, вт¤гненн¤ до≠даткових обс¤г≥в сировини та матер≥ал≥в) сх≥дноЇвропей≠ськ≥ крањни зум≥ли, особливо в 50Ч70-т≥ роки, ≥стотно п≥д≠вищити свою частку у св≥тових економ≥чних показниках. “ак, наприк≥нц≥ 80-х рок≥в на сх≥дноЇвропейськ≥ крањни припадало понад 20 % св≥тового нац≥онального доходу, 21 % св≥товоњ промисловоњ продукц≥њ, б≥льш ¤к 13 % св≥товоњ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ та 5 % св≥тового товарообороту. ќднак в останн≥ роки в результат≥ р≥зкого спаду темп≥в економ≥чного росту та нав≥ть зменшенн¤ об≠с¤г≥в сусп≥льного виробництва в ц≥лому ц≥ позиц≥њ значно пог≥ршились.

ѕрот¤гом тривалого часу (особливо в 50Ч60-т≥ роки) сх≥дноЇвропейськ≥ крањни впевнено пос≥дали пров≥дн≥ по≠зиц≥њ за темпами економ≥чного росту у св≥товому госпо≠дарств≥. ” 1951Ч1983 рр. нац≥ональний доход у цих кра≠њнах зростав на 6,7 % за р≥к, промислове виробництво Ч на 8,3 %. ќднак в≥д к≥нц¤ 70-х рок≥в темпи економ≥чного росту почали р≥зко знижуватис¤, а в де¤ких крањнах (ѕо≠льща, ”горщина, „ехо-—ловаччина) почали спостер≥гати≠с¤ кризов≥ ¤вища в нац≥ональних економ≥ках. “емпи що≠р≥чного росту сусп≥льного виробництва крањн рег≥ону р≥з≠ко впали ≥з 2,9 % у 1981Ч1985 рр. до 1,8 % у 1989 р. Ќа≠прик≥нц≥ 80 Ч початку 90-х рок≥в ус≥ сх≥дноЇвропейськ≥ крањни опинилис¤ в умовах глибокоњ соц≥ально-економ≥ч≠ноњ кризи. ” зв≥т≥ ≈коном≥чноњ ком≥с≥њ 00Ќ дл¤ крањн ™в≠ропи спад економ≥ки у крањнах —х≥дноњ ™вропи названо зат¤жною депрес≥Їю, ¤ка щодо тривалост≥ та глибини гостр≥ша, н≥ж Ђ¬елика кризаї 1929Ч1933 рр. (табл. 2).

√оловними причинами р≥зкого зниженн¤ темп≥в еко≠ном≥чного росту, а пот≥м ≥ глибокоњ економ≥чноњ кризи у крањнах рег≥ону стали неефективн≥сть адм≥н≥стративно-планового розвитку та використанн¤ дос¤гнень Ќ“ѕ, не≠рац≥ональна структура сусп≥льного виробництва, висока енерго- та матер≥алом≥стк≥сть нац≥онального виробництва, низька продуктивн≥сть прац≥, вичерпанн¤ екстенсивних фа≠ктор≥в росту, пог≥ршенн¤ зовн≥шньоеконом≥чних умов (в тому числ≥ умов торг≥вл≥, зростанн¤ зовн≥шньоњ заборгова≠ност≥, скороченн¤ та розрив взаЇмних економ≥чних в≥дносин), а також зм≥на сусп≥льного ладу, перех≥д в≥д плановоњ до ринковоњ модел≥ розвитку.

“абл. 2. ƒинам≥ка обс¤гу валового нац≥онального продукту в окремих крањнах рег≥ону (%)

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥ка —х≥дноњ ™вропи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3334 прочитано)