≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥ка —х≥дноњ ™вропи

в≥дмова чи ≥стотне зменшенн¤ к≥льк≥сних обмежень у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ та перех≥д до переважно економ≥чних метод≥в регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥;

зближенн¤ структур ≥ р≥вн≥в внутр≥шн≥х та св≥тових ц≥н на основ≥ в≥льного ц≥ноутворенн¤ практично на вс≥ види продукц≥њ та послуг;

посл≥довне зниженн¤ ставок експортного тарифу й за≠провадженн¤ ун≥ф≥кованого ≥мпортного тарифу;

перех≥д до конвертованост≥ нац≥ональних валют дл¤ ре≠зидент≥в ≥ нерезидент≥в спочатку по поточних, а згодом ≥ по кап≥тальних операц≥¤х, встановленн¤ Їдиного курсу на≠ц≥ональноњ валюти;

п≥дтримка експорту та розширенн¤ ринк≥в збуту в≥тчиз≠н¤ноњ продукц≥њ;

заохоченн¤ ≥мпорту кап≥талу, створенн¤ сп≥льних п≥д≠приЇмств, участ≥ ≥ноземного кап≥талу в процес≥ приватиза≠ц≥њ.

Ћ≥берал≥зац≥¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ Ї важ≠ливим напр¤мом економ≥чноњ пол≥тики сх≥дноЇвропейських крањн в ц≥лому, бо забезпечуЇ пол≥пшенн¤ њхнього плат≥ж≠ного балансу, становища в систем≥ м≥жнародного под≥лу прац≥, спри¤Ї в≥дкритост≥ нац≥ональних економ≥к, присто≠совуЇ њх до умов конкуренц≥њ, ¤к≥ д≥ють на св≥товому рин≠ков≥. ÷е безпосередньо стимулюЇ розвиток ≥ впровадженн¤ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу в народне господар≠ство. Ћ≥берал≥зац≥¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ нероз≠ривно пов'¤зана з в≥дмовою в≥д державноњ монопол≥њ у ц≥й сфер≥.

Ќаступна характерна особлив≥сть сучасних зовн≥шньо≠економ≥чних в≥дносин сх≥дноЇвропейських крањн пол¤гаЇ у зм≥н≥ пр≥оритет≥в розвитку зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в, р≥зкому зменшенн≥ рол≥ й значенн¤ взаЇмноњ торг≥вл≥ та ≥стотному зб≥льшенн≥ зовн≥шньоторговельного обм≥ну передус≥м з розвиненими крањнами «аходу. Ќа. початку 90-х;

рок≥в питома вага взаЇмноњ торг≥вл≥ у зовн≥шньоторговель≠ному об≥гу сх≥дноЇвропейських крањн скоротилась майже з 60 до менш ¤к 20 % . «м≥на географ≥чноњ структури зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в сх≥дноЇвропейських крањн зу≠мовлена лог≥кою перетворень, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ там. ¬ умо≠вах становленн¤ конкурентного ринкового середовища в крањнах рег≥ону виробники та споживач≥ починають безпо≠середньо визначати товарну та географ≥чну структуру, ди≠нам≥ку зовн≥шньоеконом≥чного обм≥ну, розвиток нових форм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, виход¤чи ≥з сп≥вв≥дношен≠н¤ своњх доход≥в ≥ затрат.

“енденц≥¤ диверсиф≥кац≥њ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в. п≥дтримуЇтьс¤ пол≥тикою сх≥дноЇвропейських крањн. ƒе¤к≥. з них, передус≥м ѕольща, ”горщина, „ех≥¤ та —ловаччина, ставл¤ть перед собою мету вступити до к≥нц¤ 90-х рок≥в в ™—. ÷≥й же мет≥ спри¤Ї субрег≥ональне економ≥чне сп≥вро≠б≥тництво на основ≥ дво- та багатосторонн≥х угод. –озширен≠ню участ≥ сх≥дноЇвропейських крањн у м≥жнародному под≥л≥ прац≥, посиленню в≥дкритост≥ нац≥ональних економ≥к спри¤Ї

њхн≥й вступ та активна участь у д≥¤льност≥ м≥жнародних економ≥чних орган≥зац≥й: ћ≥жнародному валютному фонд≥, ћ≥жнародному банку реконструкц≥њ та розвитку, √енераль≠н≥й угод≥ по торг≥вл≥ та тарифах, ™вропейському банку ре≠конструкц≥й та розвитку й ≥н.

–инков≥ реформи у крањнах рег≥ону, л≥берал≥зац≥¤ зов≠н≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, перех≥д до взаЇмних розра≠хунк≥в у в≥льноконвертован≥й валют≥ спри¤ли зм≥н≥ товар≠ноњ структури њхньоњ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. Ќизька кон≠курентоспроможн≥сть продукц≥њ крањн рег≥ону в умовах в≥дкритост≥ нац≥ональних економ≥к була головною причи≠ною р≥зкого скороченн¤ частки промислових товар≥в у вза≠Їмн≥й торг≥вл≥. ѕри цьому в умовах скороченн¤ обс¤г≥в взаЇмноњ торг≥вл≥ зросла питома вага с≥льськогосподарсь≠коњ та х≥м≥чноњ продукц≥њ, сировини. “ак, частка машин ≥ устаткуванн¤ у польському експорт≥ в ”горщину знизила≠с¤ з 53Ч55 % у 1988Ч1989 рр. до менш ¤к 10 % ” перш≥й половин≥ 1992 р.; за цей час в≥дпов≥дна частка в угорсько≠му експорт≥ у ѕольщу впала з 56Ч58 % до 27 %.

¬ експорт≥ сх≥дноЇвропейських крањн у розвинен≥ дер≠жави сировина та паливо продовжували пос≥дати значне м≥сце: в 1991 р. в експорт≥ без врахуванн¤ колишн≥х —–—– ≥ —‘–ёЧ34,2∞/о, в експорт≥ колишнього —–—–Ч 75,6 %. ѕор¤д ≥з цим дедал≥ б≥льшого значенн¤ починаЇ набувати готова продукц≥¤: 1991 р. в експорт≥ без враху≠ванн¤ колишн≥х —–—– ≥ —‘–ёЧ65 %, в експорт≥ колиш≠нього —–—–Ч17%. ¬ ≥мпорт≥ переважала машинобуд≥в≠на продукц≥¤: в 1991 р. майже 44 %.

Ќових рис набувають зовн≥шньоеконом≥чн≥ в≥дносини крањн рег≥ону в умовах виникненн¤ нових сх≥дноЇвропейсь≠ких крањн: Ѕ≥лорус≥, –ос≥њ, ”крањни, ’орват≥њ та ≥н. ѕри≠пиненн¤ ≥снуванн¤ на початку 90-х рок≥в ¤к Їдиних держав —–—–, —‘–ё, „ехословаччини, з одного боку, посилюЇ м≥жнародну державну конкуренц≥ю виробник≥в р≥зних кра≠њн, з ≥ншого Ч ставить нов≥ сх≥дноЇвропейськ≥ крањни перед необх≥дн≥стю погоджувати й координувати зовн≥шньоеко≠ном≥чну пол≥тику. «а цих умов формуванн¤ нац≥ональноњ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики суверенних держав т≥сно перепл≥таЇтьс¤ з ≥нтенсиф≥кац≥Їю ≥нтеграц≥њ сх≥дноЇвропей≠ських крањн у м≥жнародний под≥л прац≥.

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥ка —х≥дноњ ™вропи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3334 прочитано)