≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥ка —х≥дноњ ™вропи

–≥зке пог≥ршенн¤ соц≥ально-економ≥чного стану, кризов≥ ¤вища в нац≥о≠нальних економ≥ках зумовили прих≥д до влади в крањнах рег≥ону сусп≥ль≠них сил, ¤к≥ прагнуть зм≥нити еконо≠м≥чну модель розвитку, створити соц≥альн≥ ор≥Їнтовану ринкову економ≥≠ку. Ќа рубеж≥ 80Ч90-х рок≥в у крањнах —х≥дноњ ™вропи були прийн¤т≥ плани та програми ринковоњ трансформа≠ц≥њ, ¤к≥ визначили основн≥ напр¤ми, шл¤хи, методи й ета≠пи перетворень: Ђпрограма јнте ћарковичаї у —‘–ё (1989 р.); Ђплан Ѕальцеровичаї у ѕольш≥ (1989 р.); Ђплан  лаусаї у „ех-—ловаччин≥ (1990 р.); Ђплан  упиї в ”гор≠щин≥ (1990 р.); Ђ ороткий виклад стратег≥њ переходу до ринковоњ економ≥киї в –умун≥њ (1990 р.); Ђћеморандум про економ≥чну пол≥тику –ос≥йськоњ ‘едерац≥њї, п≥дготов≠лений п≥д кер≥вництвом в≥йце-прем'Їра ™. √айдара (1992 р.);

Ђѕрограми економ≥чних реформ та пол≥тики ”крањниї (1992 р.) й ≥н. Ќезважаючи на ≥стотн≥ розб≥жност≥ у визна≠ченн≥ та реал≥зац≥њ економ≥чноњ пол≥тики крањнами рег≥ону, дл¤ них характерн≥ чимало сп≥льних рис та особливостей, пов'¤заних з под≥бн≥стю завдань ≥ ц≥лей ринкових реформ.

√оловним напр¤мом програм та практики ринкових реформ у сх≥дноЇвропейських крањнах Ї процес роздержав≠ленн¤ й приватизац≥њ. Ќа роздержавленн≥ у формах оренд≠них в≥дносин, п≥двищенн¤ економ≥чноњ самост≥йност≥ п≥д≠приЇмств, рол≥ трудових колектив≥в в управл≥нн≥, ¤к≥ не вели до зм≥ни характеру державноњ власност≥, робивс¤ на≠голос у 80-т≥ роки, та у 90-т≥ роки у б≥льшост≥ крањн ре≠г≥ону перевага стала в≥ддаватис¤ приватизац≥њ ¤к так≥й, що веде до встановленн¤ новоњ системи в≥дносин власно≠ст≥, заснованоњ на њњ р≥зноман≥тност≥. “ака система починаЇ функц≥онувати пор¤д ≥з державною ≥ на основ≥ приватноњ та м≥шаноњ форм власност≥. ¬≥дпов≥дно до програм при≠ватизац≥њ в ”горщин≥, ѕольщ≥, „ех≥њ та —ловаччин≥ в 1995Ч 1996 рр. у недержавному сектор≥ буде виробл¤тис¤ 40Ч 50 % нац≥онального доходу. ќсновними формами прива≠тизац≥њ Ї викуп, акц≥онуванн¤, безоплатна передача влас≠ност≥ ≥з застосуванн¤м чек≥в, ваучер≥в, спец≥альних прива≠тизац≥йних рахунк≥в громад¤н та ≥н.

Ќезважаючи на досить висок≥ темпи приватизац≥њ, зо≠крема в ѕольщ≥, ”горщин≥, „ех≥њ, можна передбачити, що в недалекому майбутньому державний сектор все ще буде мати б≥льш вагом≥ позиц≥њ у нац≥ональних економ≥ках сх≥д≠ноЇвропейських крањн, н≥ж у державах розвиненоњ ринко≠воњ економ≥ки.

¬ажливим напр¤мком ринковоњ трансформац≥њ еконо≠м≥ки крањн рег≥ону Ї подоланн¤ монопол≥зму й розвиток конкуренц≥њ. Ќа початку 90-х рок≥в у „ехо-—ловаччин≥ 40 % обс¤гу промислового виробництва виробл¤лось м≥н≥мальною к≥льк≥стю виробник≥вЧ в≥д 1 до 4. ¬ ”горщин≥ майже 30 % продукц≥њ обробноњ промисловост≥ виробл¤ли монопол≥сти, у ѕольщ≥ ц¤ величина дос¤гала 70 % загального обс¤гу промисловоњ продукц≥њ. –≥вень монопол≥зац≥њ нац≥онального виробництва та ринку ≥стотно вир≥с у нових сх≥дноЇвропей≠ських крањнах ¤к насл≥док розпаду —–—–, —‘–ё та „——–.

ƒемонопол≥зац≥¤ у сфер≥ виробництва, в≥дносин влас≠ност≥ та управл≥нн¤ спри¤Ї розвитков≥ конкурентного се≠редовища в крањнах рег≥ону. ѕор¤д ≥з цим у них практично зн¤т≥ обмеженн¤ на приватне п≥дприЇмництво, галузевий перет≥к кап≥талу, л≥берал≥зован≥ умови економ≥чноњ д≥¤ль≠ност≥, створен≥ законодавч≥ основи боротьби з недобросо≠в≥сною конкуренц≥Їю, починаЇ формуватис¤ система конт≠ролю за д≥¤льн≥стю монопол≥ст≥в.

Ћ≥берал≥зац≥¤ ц≥новоњ пол≥тики у сх≥дноЇвропейських крањнах на рубеж≥ 70Ч90-х рок≥в прот≥кала у формах Ђшоковоњ терап≥њї (ѕольща, Ѕолгар≥¤, –ос≥¤, ”крањна та ≥н.) й поступового в≥дпуску ц≥н прот¤гом досить тривалого часу (”горщина, ёгослав≥¤), њњ головними рисами стали: в≥д≠мова в≥д адм≥н≥стративного регулюванн¤ ц≥н (за вин¤тком невеликоњ групи товар≥в та послуг); контроль за зловжи≠ванн¤м монопол≥ст≥в у галуз≥ ц≥ноутворенн¤; зближенн¤ св≥тових ≥ внутр≥шн≥х ц≥н. √либока деформац≥¤ ¤к пропо≠зиц≥њ (структурн≥ диспропорц≥њ; високий р≥вень монопол≥≠зац≥њ; деф≥цит багатьох вид≥в продукц≥њ та ≥н.), так ≥ по≠питу (значний деф≥цит держбюджету; все ще ≥снуюча система дотац≥й ≥ п≥льг окремим п≥дприЇмствам; адм≥н≥≠стративний розпод≥л продукц≥њ, виробленоњ на основ≥ держ≠замовленн¤; високе ≥нфл¤ц≥йне оч≥куванн¤ споживач≥в та ≥н.) стали причинами високих темп≥в росту оптових ≥ роздр≥бних ц≥н на початку 90-х рок≥в у вс≥х крањнах рег≥о≠ну. «а цих умов де¤к≥ сх≥дноЇвропейськ≥ крањни намагали≠с¤ посилити пр¤мий та посередн≥й вплив держави на фор≠муванн¤ ц≥н (—ерб≥¤, ”крањна у 1993 р.).

 ардинально зм≥нюютьс¤ грошова та ф≥нансово-кредит≠на пол≥тика. « другоњ половини 80-х рок≥в у крањнах рег≥о≠ну почала створюватис¤ дво¤русна банк≥вська система, ¤ка включала нац≥ональн≥ (центральн≥) й комерц≥йн≥ банки. ÷ентральн≥ банки при цьому дедал≥ б≥льше концентрува≠ли свою д≥¤льн≥сть на формуванн≥ загальнонац≥ональноњ ф≥нансово-кредитноњ та ем≥с≥йноњ пол≥тики, регулюванн≥ в≥дсотковоњ ставки, контролю за д≥¤льн≥стю комерц≥йних банк≥в. ќстанн≥ безпосередньо займались обслуговуванн¤м юридичних та ф≥зичних ос≥б. Ѕули створен≥ ринки: ф≥нансо≠в≥, кредитн≥, ц≥нних папер≥в, валютний.

Ќа початку 90-х рок≥в в ус≥х сх≥дноЇвропейських крањ≠нах державний бюджет формувавс¤ з≥ значним деф≥цитом, —проби збалансувати держбюджет у крањнах рег≥ону зд≥й≠снювались за рахунок, з одного боку, скороченн¤ дотац≥й та субсид≥й п≥дприЇмствам, р≥зкого зменшенн¤ державних кап≥таловкладень в економ≥ку, скороченн¤ воЇнних витрат, обмеженн¤ певних соц≥альних програм та допомоги ≥ншим крањнам, з ≥ншого боку,Ч за рахунок спроб зб≥льшити при≠бутки держави. Ќайб≥льшого усп≥ху у ц≥й сфер≥ дос¤гли „ех≥¤, ”горщина, ѕольща, де й р≥вень ≥нфл¤ц≥њ був значно нижчий, н≥ж у ≥нших крањнах рег≥ону.

ѕодатков≥ реформи у крањнах рег≥ону були спр¤мован≥ ¤к на стимулюванн¤ економ≥чноњ зац≥кавленост≥ п≥дприЇм≠ц≥в, незважаючи на форми власност≥, у розвитку виробни≠цтва, так ≥ на зростанн¤ доход≥в державного бюджету та вир≥шенн¤ на ц≥й основ≥ загальнонац≥ональних завдань. √оловними видами податк≥в стають податки на добавлену варт≥сть, податок на прибуток (доход), акцизний зб≥р. ѕри цьому де¤к≥ крањни —х≥дноњ ™вропи (передус≥м ”горщина, ѕольща, „ех≥¤, —ловаччина, ’орват≥¤) зд≥йснюють пол≥ти≠ку зближенн¤ нац≥ональних податкових систем ≥з системою, що д≥Ї з 01.01.1993 р. у ™—, маючи на уваз≥ ун≥ф≥кувати њх до моменту свого вступу у цю орган≥зац≥ю. Ѕ≥льш дифе≠ренц≥йованими стають ≥ податки з населенн¤ .

≤стотно зм≥нюЇтьс¤ й соц≥альна пол≥тика у сх≥дноЇвро≠пейських крањнах. —творюЇтьс¤ нова система соц≥ального захисту, заснована на свобод≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥, со≠ц≥альному партнерств≥ м≥ж громад¤нином ≥ державою, спо≠живачем та виробником, роб≥тником ≥ роботодавцем. ƒер≠жава гарантуЇ лише м≥н≥мальний р≥вень соц≥ального за≠хисту й дедал≥ част≥ше на адресн≥й основ≥ (с≥м'њ з д≥тьми, ≥нвал≥ди, молодь, пенс≥онери, малозабезпечен≥). п≥двищенн¤ р≥вн¤ реального соц≥ального забезпеченн¤ вище м≥н≥≠мального зд≥йснюЇтьс¤ вже переважно за рахунок самих громад¤н. Ќар≥вн≥ ≥з збереженн¤м системи безкоштовноњ осв≥ти та медичного обслуговуванн¤, наданн¤ житла, умов дл¤ в≥дпочинку значна частина цих послуг надаЇтьс¤ за рахунок особистих доход≥в громад¤н. “ак≥ зм≥ни у соц≥аль≠н≥й пол≥тиц≥ утворюють додатков≥ стимули дл¤ високопро≠дуктивноњ ≥ ¤к≥сноњ прац≥.

ƒо II св≥товоњ в≥йни важливою особлив≥стю зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин крањн ÷ентральноњ та ѕ≥вденно-сх≥дноњ ™вропи була ор≥Їнтац≥¤ на пров≥дн≥ кап≥тал≥стичн≥ держави, на котр≥ припадало 80 % њхньоњ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ” загальному обс¤з≥ торг≥вл≥ Ѕолгар≥њ, ”горщини, ѕольщ≥, –умун≥њ та „ехословаччини тод≥шн≥й –ад¤нський —оюз займав б≥л¤ 1 %, а њхн¤ взаЇмна торг≥вл¤ становила не б≥льше 15 %. ѕров≥дн≥ позиц≥њ у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥ цих крањн, окр≥м –ад¤н≠ського —оюзу, мав приватний сектор, держава практику≠вала в основному економ≥чн≥ заходи управл≥нн¤ зовн≥шньо≠економ≥чною д≥¤льн≥стю.

—учасний розвиток зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин сх≥дноЇвропейських крањн бере початок наприк≥нц≥ 80 Ч почат≠ку 90-х рок≥в, коли ц≥ крањни приступили до кор≥нних ринкових реформ нац≥ональних економ≥к. «м≥на модел≥ со≠ц≥ально-економ≥чного розвитку, ≥стотне перетворенн¤ в≥д≠носин власност≥, р≥шучий поворот до формуванн¤ ринкових основ народних господарств зумовили кардинальну транс≠формац≥ю зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики крањн рег≥ону. ѕершою та головною особлив≥стю сучасного етапу розвит≠ку зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин сх≥дноЇвропейських держав Ї в≥дмова в≥д державноњ монопол≥њ на зовн≥шньо≠економ≥чн≥ зв'¤зки, демонтаж планово-адм≥н≥стративноњ, жорстко централ≥зованоњ системи управл≥нн¤ зовн≥шньоеко≠ном≥чною д≥¤льн≥стю. ÷е знайшло та знаходить ви¤влен≠н¤ в:

демонопол≥зац≥њ та приватизац≥њ зовн≥шньоеконом≥чних п≥дприЇмств та орган≥зац≥й;

наданн≥ права зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ юридич≠ним та ф≥зичним особам;

стимулюванн≥ утворенн¤ комерц≥йних посередницьких зовн≥шньоеконом≥чних ф≥рм;

в≥дмов≥ в≥д в≥дпов≥дальност≥ держави за операц≥њ та њх≠н≥ насл≥дки будь-¤ких учасник≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥≠¤льност≥;

переход≥ до розм≥щенн¤ державних експортних замов≠лень на конкурентн≥й та добров≥льн≥й основ≥.

ƒемонопол≥зац≥¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ство≠рюЇ принципово нов≥ можливост≥ дл¤ виробник≥в у вибор≥ партнер≥в, форм, заход≥в ≥ сфер зовн≥шньоеконом≥чного сп≥вроб≥тництва, головним критер≥Їм ¤кого стаЇ економ≥ч≠на ефективн≥сть, сп≥вв≥дношенн¤ доход≥в та затрат вироб≠ник≥в ≥ споживач≥в матер≥альних благ та послуг.

ƒругою характерною рисою зовн≥шньоеконом≥чних в≥д≠носин крањн рег≥ону на сучасному етап≥ Ї перех≥д в≥д пла≠ново-адм≥н≥стративних форм протекц≥он≥зму до л≥берал≥за≠ц≥њ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ќсновними напр¤мами даноњ д≥¤льност≥ крањн —х≥дноњ ™в≠ропи Ї:

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥ка —х≥дноњ ™вропи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3334 прочитано)