≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чна безпека ”крањни

≈коном≥чна безпека ”крањни

” широкому розум≥нн≥, система нац≥ональноњ безпеки повинна забезпечувати збереженн¤ народу ”крањни. ¬она необх≥дна ¤к дл¤ ≥снуванн¤ держави, так ≥ в≥льного розвитку сусп≥льства. ќдн≥Їю з головних складових такоњ системи Ї саме соц≥ально-економ≥чна безпека, ¤ка означаЇ збереженн¤ та розвиток добробуту окремоњ людини та сусп≥льства в ц≥лому. ќтже, економ≥чна безпека у нашому випадку перех≥дноњ економ≥ки передбачаЇ побудову новоњ соц≥ально-економ≥чноњ системи, ¤ка забезпечила б нормальний розвиток крањни в ц≥лому та зростанн¤ добробуту њњ громад¤н.

“емпи перех≥дного пер≥оду в ”крањн≥ пов≥льн≥ш≥, н≥ж в ≥нших крањнах, що утворилис¤ на територ≥њ колишнього –ад¤нського —оюзу. Ќасамперед це по¤снюЇтьс¤ тим, що у нас недостатньо робитьс¤ дл¤ формуванн¤ спри¤тливого п≥дприЇмницького та ≥нвестиц≥йного кл≥мату. У¬≥дпов≥дальн≥Ф за зд≥йсненн¤ ринкових перетворень проголошують (здеб≥льшого останн≥м часом) майбутн≥ ц≥л≥, особливо довгостроков≥, але стан економ≥ки потребуЇ швидких та р≥шучих д≥й сьогодн≥.

ѕоглибленн¤ економ≥чноњ кризи призводить до кризи сусп≥льного сприйн¤тт¤ ринкових перетворень взагал≥. √ромад¤ни ”крањни асоц≥юють ринкову економ≥ку з сьогоденним жебрацтвом ≥ корумпован≥стю влади. ѕ≥дприЇмець в ”крањн≥ здеб≥льшого сприймаЇтьс¤ ¤к нечесна людина, а в багатьох випадках ¤к шахрай або бандит. ќтож, сусп≥льна мораль спр¤мовуЇтьс¤ проти п≥дприЇмництва та ринкових реформ, розчищаючи дорогу ортодоксальним л≥вим настро¤м у крањн≥.

“риваЇ в≥дплив ≥нтелектуального потенц≥алу з ”крањни, що ¤к св≥дчить св≥това практика, зовс≥м не притаманне розвинутому ринку. Ќаприклад, у сус≥дн≥й ѕольщ≥, де найб≥льш вдало зд≥йснюЇтьс¤ перех≥д до ринковоњ економ≥ки, маЇ м≥сце поверненн¤ до крањни авторитетних ≥ноземц≥в польського походженн¤.  р≥м того, пол¤ки знаход¤ть орган≥зац≥йн≥ та ф≥нансов≥ можливост≥, щоб залучати кращих ≥ноземних фах≥вц≥в до прац≥ на польськ≥ реформи.

ќдним з найважчих завдань щодо створенн¤ ринковоњ системи в наш≥й крањн≥ Ї зм≥на ментальност≥ м≥льйон≥в наших сп≥вв≥тчизник≥в. Ћюди мають зрозум≥ти суть ринкових перетворень ≥ пов≥рити в них. ѕотр≥бна коп≥тка, майже щоденна робота з розТ¤сненн¤ люд¤м ц≥лей ринкових перетворень ≥ заход≥в щодо њх вт≥ленн¤. Ћюди повинн≥ зрозум≥ти й п≥дтримати ринков≥ реформи. ј поки що влада протистоњть громад¤нам, ¤к недружн¤ сила, захищаючи п≥дприЇмства в≥д ринку ≥ заган¤ючи себе цим у глухий кут.

” межах програми ринкових перетворень економ≥ки ”крањни конче потр≥бно мати окремий, добре обгрунтований блок розвитку в≥тчизн¤ного виробництва товар≥в широкого вжитку. ј ми поки що нав≥ть немаЇмо ч≥ткого ц≥л≥сного у¤вленн¤ про стан внутр≥шнього ринку, що й обумовлюЇ по¤ву необгрунтованих економ≥чних р≥шень. «окрема, у нас час в≥д часу проголошуютьс¤ пр≥оритетн≥сть розвитку т≥Їњ чи ≥ншоњ галуз≥ (то експортноњ, то автомоб≥лебудуванн¤, то легкоњ промисловост≥), ¤ка, на думку кер≥вництва, повинна вит¤гти з кризи всю економ≥ку ”крањни. ¬се це Ї вар≥ац≥¤ми невиправданоњ в крањнах, що розвиваютьс¤, теор≥њ УлокомотивуФ, хибн≥сть ¤коњ доведена на практиц≥ ще двадц¤ть рок≥в тому. ≈коном≥чн≥ проблеми можуть бути розвТ¤зан≥ лише комплексно.

¬ ”крањн≥ були спроби наблизитись до под≥бного комплексного п≥дходу, але в нас н≥коли не вдавалис¤ до прогнозуванн¤ насл≥дк≥в вживанн¤ певних заход≥в, нав≥ть у короткотривалому аспект≥. ј це призводило до провал≥в в економ≥ц≥, ≥, що найприкр≥ше, до компрометац≥њ ринкових реформ в очах сусп≥льства. ” нас н≥коли не робилис¤ спроби д≥стати п≥дтримку курсу економ≥чних реформ в широких верствах населенн¤.

ќптимально кер≥вник держави та його команда повинн≥ приходити до влади вже маючи добре розроблену ≥ в≥дому громад¤нам програму економ≥чних д≥й на терм≥н перебуванн¤ при влад≥. “ака програма може з часом корегуватись ≥ допрацьовуватись залежно в≥д обставин, але вона повинна передбачати основн≥ д≥њ виконавчоњ влади щодо реформуванн¤ та розвитку економ≥ки.

ўе в жовтн≥ 1994 року така програма реформуванн¤ економ≥ки ”крањни була представлена ѕрезидентом ¬ерховн≥й –ад≥. ÷е був досить профес≥йно складений документ, ¤кий передбачав майже вс≥ необх≥дн≥ кроки до реформуванн¤ економ≥ки ”крањни на ринкових засадах. ѕрограму п≥дтримав парламент, але њњ реал≥зац≥ю було дов≥рено некомпетентному апарату, що й обумовило њњ невиконанн¤. «ам≥сть п≥дбору профес≥йноњ команди виконавц≥в почалис¤ чисельн≥ спроби складанн¤ ≥нших програм, реал≥зац≥¤ ¤ких була б п≥д силу на¤вному р≥вню виконавц≥в. јле це й обумовило поглибленн¤ кризових ¤вищ в економ≥ц≥ ”крањни та доведенн¤ держави до меж≥ банкрутства.

ѕринципово важливим у перех≥дний пер≥од до ринку Ї перетворенн¤ у сфер≥ державного управл≥нн¤. ќдною з причин глибокоњ кризи в економ≥ц≥ ”крањн≥ можна назвати надзвичайно ускладнений апарат чиновник≥в, д≥¤льн≥сть ¤кого спр¤мована перед ус≥м на реал≥зац≥ю власних ≥нтерес≥в.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в з його величезним штатом, розбухла структура радник≥в, експерт≥в, анал≥тик≥в, пом≥чник≥в, значноњ к≥лькост≥ департамент≥в, суперм≥н≥стерство економ≥ки, що дублюЇ роботу дес¤тк≥в ≥нших м≥н≥стерств та в≥домств, - ус≥ ц≥ бюрократичн≥ установи неспроможн≥ скоординувати сп≥льну роботу ≥ парал≥зують ефективне державне управл≥нн¤ економ≥кою.

≤снуЇ таке пон¤тт¤, ¤к ступень керованост≥ економ≥кою. ћи маЇмо потр≥йну систему керуванн¤ економ≥кою: ѕрезидент з чималою адм≥н≥страц≥Їю,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в та держава у держав≥ Ц ћ≥н≥стерство економ≥ки. ” цей р¤док можна поставити й ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в. «а значного бюджетного деф≥циту ”крањна УпоЇднуЇФ американську та англ≥йську системи керуванн¤ одночасно. ” цих же двох розвинутих крањнах ≥снуЇ б≥льш спрощена система керуванн¤. «окрема, в найб≥льш розвинут≥й крањн≥ св≥ту Ц —получених Ўтатах јмерики Ц президент, приход¤чи до влади, формуЇ адм≥н≥страц≥ю, ¤ка й керуЇ крањною та њњ економ≥кою ≥ несе за це в≥дпов≥дальн≥сть перед народом. ” ¬елик≥й Ѕритан≥њ, теж не б≥дн≥й крањн≥, дещо ≥нш≥ традиц≥њ. “ам л≥дер парт≥њ, ¤ка перемогла на виборах, стаЇ премТЇр-м≥н≥стром ≥ формуЇ каб≥нет, ¤кий керуЇ державою ≥, знову ж таки, несе безпосередню в≥дпов≥дальн≥сть перед виборц¤ми. ”крањн≥ треба визначитись, ¤ка ж система керуванн¤ державою нам б≥льш п≥дходить за сучасних умов.

«важаючи на нерозвинут≥сть пол≥тичних парт≥й, особливо демократичного крила, ”крањн≥ б≥льше п≥д≥йшла б система президентського правл≥нн¤. «а  онституц≥Їю ”крањни саме ѕрезидент Ї т≥Їю особою, ¤ка маЇ п≥дтримку загальнонац≥ональну, а не ¤когось окремого виборчого округу. “аким чином, президентська адм≥н≥страц≥¤ повинна кер≥вувати економ≥кою ”крањн≥ й нести за це повну в≥дпов≥дальн≥сть.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ¤к ≥нститут можна було б скасувати ≥, значно скоротивши чисельн≥сть його прац≥вник≥в, передати њх до адм≥н≥страц≥њ ѕрезидента. ƒл¤ безпосереднього керуванн¤ економ≥чним блоком адм≥н≥страц≥њ, було б доц≥льно або ввести пост ¬≥цеЦпрезидента, абодоручити виконанн¤ цих обовС¤зк≥в м≥н≥стров≥ економ≥ки. ” раз≥ такого вар≥анта ѕрезидент ≥ його адм≥н≥страц≥¤ безпосередньо несли б в≥дпов≥дальн≥сть за все, що робитьс¤ в держав≥. Ќа жаль, на практиц≥ наш≥ владн≥ структури та г≥лки влади не сп≥впрацюють у напр¤мку реформуванн¤ економ≥ки, а лише звинувачують одне одного у допущених помилках. ќргани державного керуванн¤ мають надзвичайно висок≥ повноваженн¤, ¤к≥ вони використовують не на швидку дерегул¤ц≥ю дл¤ стимулюванн¤ приватного виробника, а продовжують тиснути на нього, щоб зберегти умови свого ≥снуванн¤.

Ќе менш радикальн≥ зм≥ни потр≥бн≥ ≥ в пол≥тичному устроњ ”крањни. —истема представницького народовладд¤, ¤ка колись вм≥ло використовувалась в ≥нтересах Їдиноњ керуючоњ парт≥њ, нин≥ повн≥стю вичерпала себе. Ѕлизька й зрозум≥ла масам ≥ тому ефективна, вона може ≥снувати лише на самому низькому р≥вн≥, (наприклад, в конкретному сел≥, м≥ському м≥крорайон≥), там, де про¤вл¤ютьс¤ традиц≥њ общинного устрою ≥ може зд≥йснюватис¤ безпосередн≥й контроль з боку населенн¤. Ќа сьогодн≥ в ”крањн≥ залишилис¤ –ади вс≥х р≥вн≥в, ≥ арм≥њ Ународних обранц≥вФ потр≥бн≥ висока зарплатн¤, матер≥альне забезпеченн¤.

≤ все-таки залишаЇтьс¤ незрозум≥лим, хто розробл¤Ї економ≥чн≥ поради дл¤ √олови нашоњ держави. як нещодавно сказав в своЇму ≥нтервТю радник ѕрезидента з економ≥чних питань, в≥н не Ї Їдиним радником √олови держави ≥ не може претендувати на те, що буде прийн¤та саме його точка зору. “акий стан речей Ї досить дивним, оск≥льки нав≥ть головний економ≥чний радник не знаЇ, ¤к≥ ≥ чињ саме поради будуть вт≥лен≥ в держаних документах. ≤ коли щоразу приймаютьс¤ поради р≥зних радник≥в, то неважко у¤вити, ¤ка сум≥ш неузгоджених м≥ж собою погл¤д≥в та концепц≥й керуЇ нашим економ≥чним житт¤м. ÷е й п≥дтверджуЇ економ≥чна реальн≥сть.

«ам≥сть структурноњ перебудови збиткових державних п≥дприЇмств продовжуЇтьс¤ наданн¤ њм бюджетноњ п≥дтримки чи податкових п≥льг. ѕод≥бна хибна практика не лише в≥дт¤гуЇ проведенн¤ реальних ринкових реформ, а й п≥дсилюЇ загрозу вибуху ще б≥льш руйн≥вноњ ≥ глибокоњ економ≥чноњ кризи.

ѕрот¤гом останн≥х трьох рок≥в частка збиткових державних п≥дприЇмств в економ≥ц≥ ”крањни, ¤к≥ отримують бюджетну п≥дтримку чи мають ≥нш≥ п≥льги, зросла з 22 до майже 60%. Ќайб≥льше зростанн¤ частки збиткових п≥дприЇмств спостер≥гаЇтьс¤ в с≥льському господарств≥, де нин≥ вона перевищуЇ 80%. «вичайно, жоден бюджет не може витримати такого навантаженн¤, оск≥льки все в б≥льших масштабах нищитьс¤ варт≥сть, створена ефективними п≥дприЇмствами. ѕ≥дтримка збиткових п≥дприЇмств мотивуЇтьс¤ з боку держави тим, щоб не допустити р≥зкого зростанн¤ безроб≥тт¤ ≥ соц≥альноњ кризи. јле на практиц≥ безроб≥тт¤ зростаЇ; воно стаЇ прихованим, що п≥дкладаЇ вибух≥вку п≥д соц≥альн≥ проблеми. «ам≥сть розвС¤занн¤ ц≥ проблеми заган¤ютьс¤ в глухий кут, з ¤кого вони можуть вийти лише вибухнувши, ¤кщо под≥бна пол≥тика триватиме й надал≥. –еформуванн¤ економ≥ки практично в≥дкладаЇтьс¤ на пот≥м заради дос¤гненн¤ формальних показник≥в.

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чна безпека ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (5641 прочитано)