≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чна безпека ”крањни

«а роки в≥дновленого суверен≥тету, ”крањна отримала трохи б≥льше 2 млрд. долар≥в пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й, або близько 45 долар≥в на одну людину. ÷е дуже низький показник, тим б≥льше, що структура цих ≥нвестиц≥й неефективна, бо ц≥ грош≥ здеб≥льшого вкладен≥ в торг≥влю, а не в виробництво. ” пострад¤нських крањнах ÷ентральноњ ™вропи, цей показник у к≥лька раз≥в вищий, а в крањнах, ¤к≥ найб≥льш усп≥шно реформуютьс¤ (”горщина або ѕольща)прот¤гом одного року залучаЇтьс¤ ≥нвестиц≥й у 3Е4 рази б≥льше, н≥ж в ”крањн≥ за вс≥ роки незалежност≥.

≈коном≥чний та ≥нвестиц≥йний кл≥мат в ”крањн≥ Ц один з найнеспри¤тлив≥ших у св≥т≥ дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в. “ому не дивно, що у змаганн≥ за кап≥тал ”крањна не Ї конкурентом. ѕричини непривабливост≥ нашоњ крањни добре й давно вс≥м в≥дом≥: зарегульован≥сть економ≥ки, висок≥ та складн≥ податки, недотриманн¤ контрактних умов ≥ т. ≥н. ¬се це даЇ змогу ≥ноземному ≥нвестору зрозум≥ти, що в ”крањн≥ поки що немаЇ умов дл¤ накопиченн¤ кап≥талу та його прибуткового функц≥онуванн¤.

јле, мабуть, найсерйозн≥шим сигналом дл¤ ≥ноземного кап≥талу про неспри¤тливий економ≥чний кл≥мат в ”крањн≥ Ї те, що у нас зовс≥м не зд≥йснюЇтьс¤ ≥нвестуванн¤ за рахунок внутр≥шн≥х ресурс≥в. ј ¤кщо внутр≥шн≥й ≥нвестор не ризикуЇ вкладати грош≥ у буд≥вництво власного економ≥чного дому, то ≥ноземний ≥нвестор тим б≥льше не захоче ризикувати, вкладаючи грош≥ в ”крањну.

«а умов високого деф≥циту зовн≥шнього ≥нвестуванн¤, держава вдаЇтьс¤ до зовс≥м нелог≥чних метод≥в у вибор≥ найб≥льш привабливих потенц≥йних ≥нвестор≥в дл¤ великомасштабних проект≥в, спр¤мованих на в≥дновленн¤ життЇд≥¤льност≥ найперспективн≥ших галузей економ≥ки. яскравим прикладом цього Ї ситуац≥¤ з≥ сп≥льним п≥дприЇмством Ујвтозаз-DAEWOOФ. “ендер на реал≥зац≥ю цього проекту виграла корейська компан≥¤ DAEWOO, хоча в ньому брали участь пров≥дн≥ св≥тов≥ л≥дери автомоб≥лебудуванн¤. —пец≥альний «акон ”крањни Уѕро стимулюванн¤ виробництва автомоб≥л≥в в ”крањн≥Ф надав ≥ноземному ≥нвесторов≥ (DAEWOO) надм≥рн≥ п≥льги, що призвело до монопольних зм≥н на ринку на користь окремоњ компан≥њ, а це викликало негативний резонанс у д≥лових колах «аходу. Ќе треба забувати, що ”крањна намагаЇтьс¤ ¤комога швидше ув≥йти в ™вропейський —оюз, а так≥ необачлив≥ д≥њ н≥ у ¤кому раз≥ не наближають нас до дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети. ѕод≥бн≥ пол≥тичн≥ та економ≥чн≥ помилки жодною м≥рою не можуть компенсуватис¤ турами по Ївропейських столиц¤х, ¤к≥ час в≥д часу зд≥йснюють представники нашоњ виконавчоњ влади високого р≥вн¤, аг≥туючи своњ ≥ноземних колег за прийн¤тт¤ ”крањни до престижних Ївропейських структур. ќтже, коп≥тка та систематична прац¤ з наближенн¤ ”крањни до ™вропи п≥дм≥нюЇтьс¤ голосл≥вною аг≥тац≥Їю, ¤ка викликаЇ в «ах≥дн≥й ™вроп≥, ¤к св≥дчить преса, лише скептичн≥ посм≥шки.

ѕокищо —ѕ Ујвтозаз - DAEWOOФприносить лише збитки, ÷е обумовлено стратег≥чними прорахунками, закладеними в проект ≥ повС¤заними ¤к з оц≥нкою потенц≥йного ринку збуту дл¤ нового автомоб≥л¤, так ≥ психолог≥чною неконкурентоспроможн≥стю торг≥вельноњ марки У“авр≥¤Ф.  р≥м того, обмеженн¤ ввозу на територ≥ю ”крањни автомоб≥л≥в, старших за 5 рок≥в, призвело до зменшенн¤ вдв≥ч≥ обс¤г≥в реал≥зац≥њ ввезених автомоб≥л≥в, що, в свою чергу, зменшило надходженн¤ до державного бюджету.

Ќайб≥льш прикрим Ї те, що ”крањна набуваЇ у св≥т≥ ≥м≥джу держави, ¤ка не вм≥Ї ¤к≥сно п≥дходити до розробленн¤ ≥нвестиц≥йних проект≥в та ефективно використовувати зовн≥шн≥ ≥нвестиц≥йн≥ ресурси дл¤ впровадженн¤ реальних ринкових перетворень в економ≥ц≥.

” 1999 роц≥ ”крањна повинна була заплатити близько 2 млрд. долар≥в за обслуговуванн¤ зовн≥шнього державного боргу, в тому числ≥, близько 1 млрд. за ≥ноземн≥ кредити, гарантован≥ ”р¤дом ”крањни. —труктура внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ заборгованост≥, а також пор¤док њњ утворенн¤ св≥дчать про те, що ф≥лософ≥¤ державних позичок не в≥дпов≥даЇ завданн¤м реформуванн¤ та розвитку економ≥ки ”крањни на ринкових засадах. ѕринципи позичанн¤ та використанн¤ позичених кошт≥в, ¤к показуЇ практика, призвод¤ть лише до зростанн¤ державного боргу (внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього) без будь-¤ких ринкових перетворень. ѕонад те, у багатьох випадках напр¤мки використанн¤ позичених кошт≥в призвод¤ть до консервац≥њ неринкових засад в економ≥ц≥ ”крањни та подальшого зростанн¤ боргу.

Ѕлизько 60% зовн≥шн≥х кредит≥в за роки ≥снуванн¤ суверенноњ ”крањни використан≥ дл¤ п≥дтриманн¤ агропромислового комплексу. ÷е означаЇ, що ц≥ кредити спри¤ли збер≥ганню державноњ форми власност≥ в с≥льському господарств≥, а отже, проњданню позичених кошт≥в. “ак≥ напр¤мки використанн¤ позичок ще за рад¤нських час≥в довели свою безперспективн≥сть.

Ќе меншоњ шкоди економ≥ц≥ завдаЇ наданн¤ державних гарант≥й п≥д забезпеченн¤ ≥ноземних кредит≥в. як св≥дчить практика ”крањни, повертати ц≥ кредити в б≥льшост≥ випадк≥в доводитьс¤ за рахунок державного бюджету, оск≥льки позичальники безв≥дпов≥дально ставл¤тьс¤ до державних гарант≥й, а держава не маЇ в≥дпрацьованого механ≥зму в≥дшкодуванн¤ боржниками бюджетних витрат. « ≥ншого боку, всупереч головному завданню реформуванн¤ економ≥ки ”крањни Ц зм≥н≥ економ≥чного середовища та розвитку приватноњ ≥н≥ц≥ативи Ц на це використовуютьс¤ незначн≥ суми позичених грошей (лише к≥лька в≥дсотк≥в). як бачимо, практика державних позичок жодною м≥рою не в≥дпов≥даЇ реформуванню економ≥ки ”крањни на ринкових засадах.

«а сучасних умов розвиток приватного сектору м≥г би стати тим важелем, за допомогою ¤кого законодавча та виконавча влада змушен≥ були б запровадити реальн≥ ринков≥ трансформац≥њ в економ≥ц≥ ”крањни. як св≥дчить практика, за ≥снуючих обставин важко оч≥кувати в≥д ”р¤ду, щоб в≥н в≥дмовивс¤ в≥д багатьох функц≥й щодо регулюванн¤ економ≥ки на користь приватного виробника.

ѕодатковий т¤гар ≥ непривабливий ≥нвестиц≥йний кл≥мат спри¤ють виникненню надто важких умов дл¤ виживанн¤ малого та середнього б≥знесу (ћ—Ѕ), не кажучи вже про можлив≥сть њх подальшого розвитку. ј саме розвитку ц≥Їњ сфери економ≥ки повинен перебувати в центр≥ особливоњ уваги. ƒосв≥д показуЇ, що вс≥ розвинут≥ держави св≥ту прид≥л¤ли й прид≥л¤ють значну увагу розвитков≥ ћ—Ѕ, бо ¤краз цей сектор економ≥ки виступаЇ основним виробником товар≥в широкого вжитку ≥ на його долю припадаЇ 60Е80% ¬¬ѕ. ѕ≥дприЇмства цього сектору Ї головними платниками податк≥в ≥ за њх рахунок поповнюютьс¤ ресутси державного бюджету.

ѕрактика п≥дтримки ћ—Ѕ сформувалась у розвинутих крањнах ще п≥встол≥тт¤ тому.  ожна розвинута крањна маЇ ц≥леспр¤мован≥ державн≥ програми п≥дтримки та розвитку п≥дприЇмництва. ÷≥ програми спри¤ють розвитков≥ ћ—Ѕ у р≥зних формах: консультуванн¤ з питань веденн¤ б≥знесу, захист ≥нтерес≥в малих ≥ середн≥х п≥дприЇмц≥в, забезпеченн¤ державних замовлень, орган≥зац≥¤ навчанн¤ тощо. «авд¤ки таким програмам ћ—Ѕ маЇ можлив≥сть вз¤ти ц≥льов≥ кредити на придбанн¤ основних фонд≥в та на поповненн¤ об≥гових кошт≥в. ” розвинутих крањнах створюЇтьс¤ режим найб≥льшого спри¤нн¤ тим ≥нвестиц≥йним фондам, ¤к≥ спр¤мовують свою д≥¤льн≥сть у сферу малого та середнього б≥знесу.

«а умов ринковоњ економ≥ки держава надаЇ гарант≥њ дл¤ отриманн¤ кредит≥в малому й середньому б≥знесу, а не державним нерентабельним п≥дприЇмствам. ƒержава також забезпечуЇ участь ћ—Ѕ у реал≥зац≥њ держзамовлень, виданих великим корпорац≥¤м ≥ компан≥¤м.

” розвинутих крањнах «аходу створюютьс¤ спец≥альн≥ служби правового захисту п≥дприЇмств. ÷≥ служби в≥дстежують та оц≥нюють вс≥ законодавч≥ акти, що стосуютьс¤ малого б≥знесу, забезпечують його ≥нтереси ≥ в раз≥ виникненн¤ певних суперечностей в≥дстоюють њх права.

¬елику увагу прид≥л¤ють на «аход≥ забезпеченню спри¤тливого середовища дл¤ функц≥онуванн¤ ћ—Ѕ. якщо ринков≥ механ≥зми починають д≥¤ти не на його користь, то держава втручаЇтьс¤ ≥ зд≥йснюЇ необх≥дн≥ коригуванн¤ (наприклад, податковоњ системи, стосунк≥в з великими компан≥¤ми ≥ т.≥н.). «начною п≥дтримкою на «аход≥ користуютьс¤ т≥ приватн≥ ф≥рми, ¤к≥ займаютьс¤ трен≥нговою ≥ консалтинговою д≥¤льн≥стю дл¤ ћ—Ѕ. “ак≥ ф≥рми отримують державн≥ гранти та ≥нш≥ п≥льги, оск≥льки працюють на всю систему п≥дприЇмництва у крањн≥.

 оли в крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою реструктуризуютьс¤ де¤књ нерентабельн≥ галуз≥ економ≥ки чи велик≥ п≥дприЇмств≥, то, ¤к насл≥док цього, багато працездатних людей втрачають своњ робоч≥ м≥сц¤. ўоб запоб≥гти зростанню безроб≥тт¤ та соц≥альних виплат, держава допомагаЇ цим люд¤м створювати власн≥ б≥знеси, забезпечуючи переп≥дготовку й отриманн¤ стартового кап≥талу на п≥льгових умовах.

ѕ≥сл¤ розпаду –ад¤нського —оюзу зах≥дн≥ демократ≥њ вважали, що процес ринкових перетворень нових крањн може в≥дбутис¤ за незначноњ зах≥дноњ техн≥чноњ допомоги та ф≥нансовоњ п≥дтримки. ѕроте зараз уже досить ч≥тко простежуЇтьс¤ те, що «ах≥д повинен в≥д≥гравати значн≥шу роль у проведенн≥ ринкових реформ у нових крањнах.

—в≥т, що швидко зм≥нюЇтьс¤, мабуть потребуЇ й швидкоњ реакц≥њ м≥жнародних ф≥нансово-кредитних установ. ўе в жовтн≥ 1995 року ѕрезидент —в≥тового Ѕанку ƒжеймс ¬олфенсон вид≥лив дек≥лька пр≥оритет≥в у сп≥впрац≥ з новими державами. ќсобливий наголос в≥н зробив на тому, що вс≥ компоненти сп≥впрац≥ —в≥тового Ѕанку з новими незалежними державами повинн≥ застосовуватись системно, щоб забезпечити впровадженн¤ усп≥шноњ програми розвитку крањн - рецип≥Їнт≥в. јле не все залежить т≥льки в≥д —в≥тового Ѕанку, д≥¤льн≥сть ¤кого та роль у цьому важко переоц≥нити.

¬ ”крањн≥ поки що немаЇ ч≥ткоњ й добре продуманоњ стратег≥њ розвитку економ≥ки, в рамках ¤коњ могли б ефективно зд≥йснюватись кредити —в≥тового Ѕанку, що в≥д≥грають позитивну роль у реформуванн≥ окремих сектор≥в економ≥ки. јле за в≥дсутност≥ згаданоњ стратег≥њ реформуванн¤ в ”крањн≥, ц≥ кредити мають лише локальний ефект, незважаючи на те, що —в≥товий Ѕанк вже проф≥нансував в ”крањн≥ к≥лька системних проект≥в дл¤ прискоренн¤ ринкових перетворень. ѕочинаючи з 1995 р., —в≥товий Ѕанк проф≥нансував ≥ продовжуЇ ф≥нансувати з дес¤ток проект≥в системного та реаб≥л≥тац≥йного характеру на загальну суму близько 2 млрд. долар≥в. ћета под≥бних кредит≥в - дати поштовх ринковим зм≥нам в ключових галуз¤х, забезпечуючи зм≥ну законодавства та створенн¤ загального спри¤тливого економ≥чного середовища. ќднак ефект в≥д цих кредит≥в, ¤к≥ повертаютьс¤ з загальнодержавного бюджету, залишаЇ бажати кращого. ≤ ситуац≥ю на краще в даному раз≥ маЇ зм≥нювати украњнська сторона, оск≥льки вона в≥дпов≥даЇ за створенн¤ спри¤тливого кл≥мату принаймн≥ дл¤ ефективного використанн¤ кредит≥в ћ‘ќ. «б≥льшенн¤ обс¤г≥в кредитуванн¤ дуже бажане, але нетреба забувати, що м≥жнародн≥ кредити н≥ за обс¤гами, н≥ за ц≥л¤ми не можуть мати вир≥шальний характер. ¬они лише можуть доповнювати наш≥ власн≥ зусилл¤.

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чна безпека ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (5641 прочитано)