≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чний розвиток крањн св≥ту в ’≤’ - на початку ’’ ст
≈коном≥чний розвиток крањн св≥ту в ’≤’ - на початку ’’ ст—тор≥нка: 1/3
ѕлан 1. —уть промислового перевороту. –оль його у становленн≥ кап≥тал≥стичного господарства в јнгл≥њ, ‘ранц≥њ, Ќ≥меччин≥, —Ўј. 2. ≤ндустр≥ал≥зац≥¤ в крањнах «ах≥дноњ ™вропи, —Ўј ≥ япон≥њ. 3. ќсобливост≥ господарського розвитку јнгл≥њ, ‘ранц≥њ, Ќ≥меччини, —Ўј, япон≥њ в к≥нц≥ ’≤’ на початку ’’ ст. 4. ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини. 5. ≈коном≥чн≥ причини першоњ св≥товоњ в≥йни. 1. як було вже в≥дзначено в попередн≥й лекц≥њ, промисловий переворот Ц це св≥товий процес, ¤кий передбачаЇ впровадженн¤ у виробництво ≥ транспорт робочих машин ≥ механ≥зм≥в, ¤к≥ зам≥нили ручну працю людей. ƒл¤ цього були характерн≥ ¤к загальн≥ законом≥рност≥ так ≥ особливост≥ у кожн≥й окремо вз¤т≥й крањн≥. Ѕатьк≥вщиною першого промислового перевороту була јнгл≥¤ (останн¤ третина ’V≤≤≤ Ц середина ’≤’ ст.). —оц≥ально-економ≥чн≥ передумови його: - Ѕуржуазно-демократична революц≥¤, ¤ка л≥кв≥дувала вс≥ перепони, розчистила шл¤х дл¤ встановленн¤ ≥ндустр≥ального сусп≥льства. - јграрний переворот XVI-XVII ст., внасл≥док ¤кого с≥льське господарство розвивалос¤ прискореними темпами, базоване на фермерськ≥й основ≥. - ¬их≥д на ¤к≥сно новий технолог≥чний р≥вень англ≥йськоњ бавовн¤ноњ промисловост≥. - ¬ажливим пол≥тичним чинником було завершенн¤ формуванн¤ нац≥њ до другоњ половини XVIII ст., становленн¤ Їдиного нац≥онального ринку. - —при¤тливе географ≥чне розташуванн¤ та природно - географ≥чн≥ умови крањни. - «овн≥шньоеконом≥чними передумовами були пограбуванн¤ колон≥й, пост≥йний попит в ™вроп≥ на англ≥йськ≥ вироби. - ѕол≥тика протекц≥он≥зму та меркантил≥зму, ¤ку провадив англ≥йський ур¤д. Ќов≥ винаходи машин ≥ механ≥зм≥в впроваджувалис¤ у текстильне виробництво. ћехан≥к ƒжон ей у 1773 р. удосконалив ткацький верстат Улетючим човникомФ. “кач ƒжеймс ’аргр≥вс у 1764 роц≥ винайшов механ≥чну пр¤дку Уƒженн≥Ф, на ¤к≥й можна було працювати 16-18 веретенами. ¬ останн≥й третин≥ ’VIII ст. —. ромптон створив Умюль-машинуФ, ¤ка виготовл¤ла м≥цну бавовн¤ну пражу. ” 1785 р. ≈. артрайт винайшов механ≥чний ткацький верстат. ¬≥н зам≥нив роботу 40 ткач≥в. Ўотландський механ≥к ƒжеймс ”айт винайшов у 1769 роц≥ першу парову машину. ” 1782 р. в≥н удосконалив њњ, ≥ з цього часу вона стала основним джерелом енерг≥њ британськоњ текстильноњ промисловост≥. ” 1820 роц≥ у ¬еликобритан≥њ працювало 320 парових машин ƒж. ”айта, потужн≥сть ¤ких пост≥йного зростала. ¬иникло машинобудуванн¤, основу ¤кого складали винах≥д токарного верстата та свердлильноњ машини. ” 1812 роц≥ пущено пароплав на р. лайд. ¬ 1830 роц≥ була збудована перша в јнгл≥њ та св≥т≥ зал≥зниц¤ ћанчестер - Ћ≥верпуль. Ќа середину ’≤’ ст.. јнгл≥¤ перетворилас¤ у Умайстерню св≥туФ, виробл¤ючи близько половини св≥товоњ промисловоњ продукц≥њ. оли до середини ’≤’ ст.. англ≥йська промислов≥сть зм≥цн≥ла Ц то вона перестала бо¤тис¤ ≥ноземноњ конкуренц≥њ. Ѕула проголошена пол≥тика УфритредерстваФ Ц в≥льноњ торг≥вл≥. ≤нш≥ крањни аналог≥чно спри¤ли ввозу в своњ крањни англ≥йських товар≥в. ѕромисловий пролетар≥ат склав 45,5% зайн¤того населенн¤. ¬ м≥стах проживало 75% населенн¤. ” ‘ранц≥њ промисловий переворот мав своњ особливост≥. –озпочавс¤ на 50 рок≥в п≥зн≥ше ¤к в јнгл≥њ ≥ був зат¤жним. ¬ своЇму розвитку в≥н пройшов дек≥лька етап≥в: ≤. 1805-1810. ¬ цей пер≥од в≥дбулос¤ промислове п≥днесенн¤, знайшли поширенн¤ англ≥йськ≥ винаходи. ” 1804-1808 був винайдений верстат ∆еккара, ¤кий виготовл¤в тканини з в≥зерунком, у 1810 роц≥ Ц машини ∆ирара що зд≥йснювали х≥м≥чно-механ≥чну обробку льону, але ц≥ винаходи знайшли поширенн¤ у французький промисловост≥ лише у 40-х роках. Ќаполеон у 1806 роц≥ оголосив јнгл≥њ континентальну блокаду. ‘ранц≥¤ на довг≥ роки була позбавлена англ≥йських машин, металовироб≥в та вуг≥лл¤. ≤≤. 1815-1848. ’≥д економ≥чного розвитку прискорюЇтьс¤, механ≥зуЇтьс¤ виробництво. ” 20-х роках зароджуЇтьс¤ французьке машинобудуванн¤. «а обс¤гом виробництва промисловоњ продукц≥њ ‘ранц≥¤ в середин≥ ’≤’ займала друге м≥сце в св≥т≥ п≥сл¤ јнгл≥њ, однак њњ техн≥чний р≥вень ≥ конкурентоспроможн≥сть були низькими. ‘ранцузька ф≥нансова буржуаз≥¤ мало оп≥кувалас¤ розвитком промисловост≥, вона збагачувалас¤ за рахунок лихварства. ≤≤≤ етап тривав з 1848-1849 до к≥нц¤ 60-х рок≥в. Ѕ≥льш≥сть галузей охопило фабрично-заводське виробництво. «а 1851-1865 обс¤г продукц≥њ зр≥с майже вдв≥ч≥. ≥льк≥сть парових двигун≥в зросла з 7,7 до 27,8 тис. ѕрот¤жн≥сть зал≥зниць дос¤гла 17,4 тис. км. Ѕуло проголошено свободу торг≥вл≥, л≥кв≥дован≥ обт¤жлив≥ мита. ÷ьому спри¤ла зважена пол≥тика Ќаполеона ≤≤≤. ќсоблив≥стю ‘ранц≥њ було те, що тут значну роль в ≥ндустр≥альному розвитку в≥д≥гравало лихварство. ¬ Ќ≥меччин≥ промисловий переворот розпочавс¤ лише в 30-х роках ’≤’ ст. ≥ тривав до 70-х рок≥в, його гальмували: феодальн≥ середньов≥чн≥ пор¤дки у с≥льському господарств≥, збереженн¤ цех≥в у промисловост≥ та пол≥тична роздроблен≥сть крањни, ≥зольован≥сть крањни в≥д св≥тових торг≥вельних шл¤х≥в, в≥дсутн≥сть власного флоту. ожна з н≥мецьких держав мала власн≥ грош≥, метричну систему, митн≥ кордони ≥ норми господарського законодавства, що гальмувало створенн¤ Їдиного нац≥онального ринку. ѕрусько-—≥льзький, —аксонський ≥ –ейнсько-¬естфальський райони крањни були економ≥чно слабко звТ¤зан≥ м≥ж собою. –ем≥сниче виробництво було малоефективним, промислова продукц≥¤ не була конкурентоспроможною на зовн≥шньому ринку. ¬ перш≥й половин≥ ’≤’ ст. Ќ≥меччина була аграрним придатком јнгл≥њ ≥ ‘ранц≥њ. ѕерш≥ паров≥ машини стали застосовуватис¤ в н≥мецький промисловост≥ лише в 30- роках ’≤’ ст. промисловий переворот прискорюЇтьс¤ у 50-60 Цх роках , коли н≥мецька промислов≥сть переходить в≥д мануфактурноњ до фабрично-заводськоњ стад≥њ. ќсоблив≥стю промислового перевороту в Ќ≥меччин≥ було те, що в≥н базуЇтьс¤ на основ≥ в≥тчизн¤ного машинобудуванн¤, на власних ≥нженерно-техн≥чних дос¤гненн¤х. —труктура н≥мецькоњ фабрично-заводськоњ промисловост≥ виг≥дно в≥др≥зн¤лас¤ в≥д англ≥йськоњ ≥ французькоњ. ѕоступова л≥кв≥дац≥¤ феодально-кр≥посницьких в≥дносини на сел≥ зат¤гнулас¤ до 80-х рок≥в ’≤’ ст. —тримували цей процес: - обезземеленн¤ ≥ малоземелл¤ сел¤н; - низька куп≥вельна спроможн≥сть сел¤н; - висока земельна рента; - заборгован≥сть. ¬ажлив≥ стимули промислового зростанн¤ у 50-60 роки: - боротьба за обТЇднанн¤; - п≥дготовка до в≥йни з ‘ранц≥Їю; - зал≥зничне буд≥вництво л≥кв≥дувало економ≥чну розр≥знен≥сть крањни, спри¤ло консол≥дац≥њ внутр≥шнього ринку; - митний союз н≥мецьких держав у 1867 р., ¤кий очолювали союзна митна рада ≥ митний парламент, ¤к≥ прискорили пол≥тичне обТЇднанн¤ Ќ≥меччини. ѕромисловий переворот у п≥вн≥чних штатах јмериканського континенту розпочавс¤ в останньому дес¤тир≥чч≥ ’V≤≤ ст., цьому спри¤ли: - в≥дсутн≥сть докап≥тал≥стичних пережитк≥в, ¤к≥ мали м≥сце в крањнах «ах≥дноњ ™вропи; - виг≥дне територ≥ально-географ≥чне розташуванн¤; - в≥дмежуванн¤ в≥д боротьби јнгл≥њ та ‘ранц≥њ за гегемон≥ю в ™вроп≥; - посередництво в торг≥вл≥ зброЇю, боЇприпасами дл¤ наполеон≥вських в≥йн приносило велик≥ прибутки; - доктрина ƒжеймса ћонро 2 грудн¤ 1823 р. спри¤ла консол≥дац≥њ американськоњ нац≥њ, њњ збагаченню; - демограф≥чний фактор (до середини ’≤’ ст. к≥льк≥сть жител≥в —Ўј зб≥льшилас¤ в 4,5 рази за рахунок переселенц≥в з ™вропи, людей п≥дприЇмливих, енерг≥йних). ѕерш≥ пр¤дильн≥ машини були завезен≥ з јнгл≥њ в к≥нц≥ 80-х рок≥в, перш≥ паров≥ машини зТ¤вилис¤ в останньому дес¤тир≥чч≥ ’V≤≤≤ ст., але на початковому етап≥ вони використовувалис¤ слабо. Ѕ≥льш≥сть текстильних фабрик працювали на енерг≥њ води. ѕромисловий переворот в≥дбувавс¤ у —Ўј за рахунок Ївропейськоњ робочоњ сили, ≥нтелекту ≥ кап≥тал≥в. јле тут застосовувалис¤ власн≥ ориг≥нальн≥ винаходи Ц цил≥ндр дл¤ механ≥чноњ набивки тканин. ” 1807 роц≥ на р. √удзон зТ¤вивс¤ кол≥сний пароплав, збудований –. ‘ултоном. “екстильна фабрична промислов≥сть в середини ’≤’ ст. за обс¤гом виробництва поступалас¤ лише англ≥йськ≥й. « 1830-1850 рр. ƒовжина зал≥зниць зросла в 300 раз≥в, що спри¤ло прискореному росту металург≥њ, добувноњ та машинобуд≥вноњ галузей промисловост≥. ¬иробництво чавуну в 1830-1850 рр. «росло в 3 рази. ¬ середин≥ ’≤’ ст. у —Ўј ≥снували своњ власн≥ машинобуд≥вн≥ заводи (особливо с/г машинобудуванн¤). —еред найважлив≥ших винаход≥в цього часу Ц швейна машина «≥нгера, ротац≥йна типографська машина, телеграф ћорзе, револьверний, шл≥фувальний, фрезерний верстати, косарка ћак- орм≥ка, комб≥нована молотилка-в≥¤лка ’ейрема. ƒо середини ’≤’ ст. промисловий переворот завершивс¤ т≥льки на п≥вноч≥ , а на п≥вдн≥ панувало рабовласницьке плантац≥йне господарство. —уперечност≥ м≥ж цими двома формами господарюванн¤ стали причиною √ромад¤нськоњ в≥йни (1861-1865), ¤ка одночасно була буржуазною революц≥Їю, ¤ка завершилас¤ перемогою ѕ≥вноч≥ ≥ завершенн¤м промислового перевороту. Ћ≥кв≥дац≥¤ рабства, акт про гомстеди (поселенн¤), прийн¤тий у 1862 роц≥ актив≥зували зростанн¤ аграрного сектора економ≥ки. √омстед Цакт давав право кожному громад¤нинов≥ —Ўј п≥сл¤ сплати 10 долар≥в —Ўј реЇстрац≥йного збору отримали 160 акр≥в земл≥, що ставали власн≥стю п≥сл¤ пТ¤ти рок≥в проживанн¤ на н≥й, оброб≥тку та забудови. « 1862 по 1902 експорт пшениц≥ зб≥льшивс¤ майже в 5 раз≥в, кукурудзи в 16. ÷е стало причиною ™вропейськоњ кризи 1875-1896, коли ц≥ни на пшеницю впали майже вдв≥ч≥. 2. «авершенн¤ в друг≥й половин≥ ’≤’ ст. промислового перевороту в пров≥дних крањнах св≥ту створило спри¤тлив≥ умови дл¤ ≥ндустр≥ального розвитку. ѕер≥од ≥ндустр≥ал≥зац≥њ характеризуЇтьс¤:
Ќазва: ≈коном≥чний розвиток крањн св≥ту в ’≤’ - на початку ’’ ст
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3459 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
