≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чний розвиток крањн св≥ту в ’≤’ - на початку ’’ ст

- була проведена аграрна реформа, ¤ка зм≥нила систему землеволод≥нн¤, створила умови дл¤ розвитку промисловост≥;

ƒержава створювала своњ власн≥ п≥дприЇмства Ц вз≥рцев≥ фабрики та корабельн≥, передавали њх згодом у приватн≥ руки за низькими ц≥нами.

Ћ≥кв≥дац≥¤ феодальних в≥дносин в япон≥њ створила ринок в≥льноњ робочоњ сили, приватна власн≥сть ≥ приватне п≥дприЇмництво були захищенн≥ в≥д свав≥лл¤ староњ аристократ≥њ, ур¤д вс≥л¤ко спри¤в розвитку системи осв≥ти.

¬ажливу роль в ≥ндустр≥ал≥зац≥њ в≥д≥грав ≥ноземний кап≥тал, але в ц≥лому ¤понц≥ покладалис¤ на власн≥ заощадженн¤.

јграрна реформа в 70 роки ’≤’ ст. л≥кв≥дувала феодальн≥ права самурањв на землю (вони в соц≥альн≥й структур≥ становили 7%, займаючи пан≥вне становище), закр≥пила земельн≥ над≥ли за сел¤нами.

¬ крањн≥ почавс¤ промисловий переворот ≥ ≥ндустр≥ал≥зац≥¤ одночасно, особлив≥сть ¤ких в тому, що вони проходили прискореними темпами.

Ќапередодн≥ ≤ св≥товоњ в≥йни япон≥¤ залишалас¤ агарно-≥ндустр≥альною, 60% населенн¤ проживало на сел≥.

4. ” перш≥й половин≥ ’≤’ ст. формою усталених звТ¤зк≥в м≥ж нац≥ональними ринками сформувавс¤ св≥товий ринок, ¤к п≥дсистема господарств, повТ¤зана обм≥ном товар≥в за межами нац≥ональноњ економ≥ки та валютно-ф≥нансовим забезпеченн¤м такого обм≥ну. «овн≥шн¤ торг≥вл¤ набула св≥тового характеру. ‘ормувалис¤ св≥товий кредитний ≥ ф≥нансовий ринки, масова м≥грац≥¤ трудових ресурс≥в св≥дчила про виникненн¤ м≥жнародного ринку прац≥. ћасовою була ем≥грац≥¤ украњнських сел¤н до јмерики:  анади ≥ —Ўј, в менших розм≥рах до Ѕразил≥њ та јргентини.  р≥м того м≥сцеве сел¤нство вињжджало на сезонн≥ зароб≥тки до Ќ≥меччини, „ех≥њ, –умун≥њ, ƒан≥њ. ћасштаби ем≥грац≥њ особливо зросли на початку ’’ ст. ¤кщо в 1890-1900 рр. з √аличини ем≥грувало 78 тис. чол., то за перше дес¤тир≥чч¤ ’’ ст. вињхало 224 тис. чол. ѕ≥драховано, що з 1890 по 1913 роки число ем≥грант≥в дор≥внювало майже третини всього приросту населенн¤ за цей пер≥од. « 1816 по 1859 р≥к з ™вропи до —Ўј ем≥грувало 5 млн. чол., в друг≥й половин≥ ’≤’ ст. 18 млн. чол. ќтже, склалас¤ система м≥жнародних економ≥чних в≥дносин ¤к результат взаЇмод≥њ вс≥Їњ сукупност≥ св≥тових господарських звТ¤зк≥в. ќсновними чинниками цього процесу були:

- розвиток великоњ машинноњ ≥ндустр≥њ;

- утворенн¤ колон≥альноњ системи;

- м≥жнародний под≥л прац≥, що розпод≥лив св≥т на промислово розвинен≥ й економ≥чно в≥дстал≥ крањни.

 оротко охарактеризуЇмо ц≥ чинники. ¬изначилис¤ в промисловому виробництв≥ галуз≥, ¤к≥ працювали на основ≥ ≥мпортних надходжень або на експорт. ƒл¤ збереженн¤ пануванн¤ на внутр≥шньому ринку нац≥ональн≥ корпорац≥њ повинн≥ були забезпечувати св≥товий р≥вень з ¤кост≥ та ц≥н.

ўодо колон≥альних волод≥нь, то у 1914 р. територ≥¤ колон≥й промислово розвинених держав становила 85 млн. кв. км з населенн¤м 560 млн. ос≥б. Ќайб≥льшими колон≥альними ≥мпер≥¤ми стали ¬еликобритан≥¤ та ‘ранц≥¤.

ѕрот¤гом ’’ ст. переважаючою формою м≥жнародного под≥лу прац≥ була м≥жгалузева предметна спец≥ал≥зац≥¤. ¬еликобритан≥¤ спец≥ал≥зувалас¤ на виробництв≥ та продажу машин, устаткуванн¤, взутт¤, шк≥ргалантерењ, вироб≥в харчовоњ промисловост≥.

Ќ≥меччина Ц на виробництв≥ с≥льськогосподарськоњ техн≥ки, зал≥зничного устаткуванн¤, парових котл≥в, картону, спирту, цукру, вироб≥в х≥м≥чноњ промисловост≥.

‘ранц≥¤ - текстильних машин, шовкових ≥ суконних тканин.

Ѕельг≥¤ Ц зброњ та ≥нструмент≥в.

 олон≥альн≥ крањни Ц бавовни, кави, пр¤нощ≥в, цукру, натурального каучуку.

« другоњ половини ’≤’ ст. набула розвитку внутр≥шньогалузева спец≥ал≥зац≥¤. ” металург≥йному виробництв≥ експортерами чорних метал≥в були јнгл≥¤, Ѕельг≥¤, Ћюксембург, кольорових Ц јвстро-”горщина, ‘ранц≥¤.

ƒо м≥жнародноњ торг≥вл≥ були залученн≥ вс≥ незалежн≥ та колон≥альн≥ крањни. ѓх характерн≥ ознаки:

- ≥мпорт сировини з колон≥й, так ¤к вс≥ крањни, кр≥м —Ўј њњ потребували;

- зростанн¤ протекц≥он≥зму ≥ встановленн¤ монопольних ц≥н;

- укладанн¤ крањнами торгових договор≥в, ≥нвестиц≥йних угод.

« розвитком м≥жнародноњ торг≥вл≥, починаючи з 70-х рок≥в все б≥льшого значенн¤ набував експорт кап≥талу в колон≥њ та залежн≥ крањни. Ќайб≥льшими експортерами були јнгл≥¤, ‘ранц≥¤, Ќ≥меччина, Ѕельг≥¤, Ўвейцар≥¤, √олланд≥¤.

5. Ќа початку ’’ ст. сп≥вв≥дношенн¤ сил м≥ж великими державами зайшло в гостру суперечн≥сть з тим под≥лом св≥ту, ¤кий склавс¤ в к≥нц≥ ’≤’ ст. ќдна з найб≥льш розвинених держав ™вропи Ц Ќ≥меччина ви¤вилас¤ обд≥леною колон≥¤ми. Ќа пор¤док дн¤ стало питанн¤ про перерозпод≥л зон впливу насамперед ринк≥в збуту, джерел сировини, сфер вкладенн¤ кап≥талу, початок ¤кому поклала перша св≥това в≥йна (1914-1918рр.)

1	2	3

Ќазва: ≈коном≥чний розвиток крањн св≥ту в ’≤’ - на початку ’’ ст
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3459 прочитано)