≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чний розвиток крањн св≥ту в ’≤’ - на початку ’’ ст

- структурними зм≥нами в господарствах окремих крањн: створенн≥ великого машинного виробництва, переважно важкоњ промисловост≥ над легкою, наданн¤ переваги промисловост≥ над с≥льським господарством;

- виникають нов≥ галуз≥ промисловост≥, модерн≥зуютьс¤ стар≥;

- зб≥льшуЇтьс¤ дол¤ п≥дприЇмств у виробництв≥ валового нац≥онального продукту (¬Ќѕ) ≥ нац≥онального доходу;

- в≥дбуваЇтьс¤ концентрац≥¤ виробництва - виникають монопол≥стичн≥ об'Їднанн¤;

- завершуЇтьс¤ формуванн¤ св≥тового ринку в к≥нц≥ ’≤’ - на початку ’’ ст.;

- поглиблюЇтьс¤ нер≥вном≥рн≥сть у розвитку окремих крањн;

- загострюютьс¤ м≥ждержавн≥ суперечност≥.

≤ндустр≥ал≥зац≥¤ в розвинутих крањнах в≥дбуваЇтьс¤ на основ≥ Ќ“– (науково-техн≥чноњ революц≥њ). Ќайважлив≥шим винаходом останньоњ третини ’≤’ ст. було створенн¤ техн≥чноњ л≥н≥њ з виробництва, передач≥ ≥ споживанн¤ електричноњ енерг≥њ. ÷е стало можливим п≥сл¤ винаходу динамомашини ( ¬. —≥менс, Ќ≥меччина, 1867), генератора електричного струму (“. ≈д≥сон, —Ўј, 1883), трансформатора дл¤ передач≥ електричного струму на в≥дстань (1891), електродвигуна. ѕарова енерг≥¤ стала вит≥сн¤тис¤ електричною. Ѕули винайден≥ електрична плавильна п≥ч (1877), електрична лампа (1886).

” 80-90 роки ’≤’ ст. був винайдений двигун внутр≥шнього згоранн¤ - карбюраторного (Ќ. ќтто, Ќ≥меччина, 1887) та дизельного (–. ƒизель, Ќ≥меччина, 1893). ¬ металург≥њ - конверторний спос≥б виробництва стал≥, впровадженн¤ мартен≥вських печей значно п≥двищили продуктивн≥сть прац≥.

Ѕув винайдений автоматичний револьверний верстат (—Ўј), автоматичний ткацький верстат, автомат дл¤ виробництва пл¤шок.

ѕров≥дними галуз¤ми стали в к≥нц≥ ’≤’ - початку ’’ ст.: виробництво електроенерг≥њ, продукц≥њ орган≥чноњ ≥ неорган≥чноњ х≥м≥њ, добувноњ, металург≥йноњ, машинобуд≥вноњ, транспортноњ промисловост≥.

–озвивалис¤ нов≥ галуз≥: сталеварна, нафтовидобувна, нафтопереробна, електротехн≥чна, алюм≥н≥Їва, автомоб≥льна.

ѕров≥дне м≥сце в орган≥зац≥њ та управл≥нн≥ виробництвом належало товариствам акц≥онерноњ, колективноњ власност≥. «ростанн¤ банк≥вського ≥ промислового кап≥талу зумовило формуванн¤ ф≥нансовоњ ол≥гарх≥њ.  ап≥тал≥зм в≥льноњ конкуренц≥њ перер≥с у монопол≥стичний кап≥тал≥зм.

3. Ќа перше м≥сце в св≥т≥ у к≥нц≥ ’≤’ ст. вийшли —Ўј за обс¤гом промисловоњ продукц≥њ, об≥гнали јнгл≥ю, ¤ка втратила роль "фабрики св≥ту". Ќ“– спри¤ла впровадженню власних ≥ Ївропейських винаход≥в, найнов≥ших дос¤гнень ≥нженер≥њ, застар≥лого обладнанн¤ практично не було. ≈коном≥чному зростанню спри¤ла зовн≥шн¤ пол≥тика держави - висок≥ мита на вв≥з готовоњ продукц≥њ ≥ повна свобода дл¤ ввозу ≥ноземних кошт≥в.

—Ўј розширили своњ колон≥альн≥ волод≥нн¤: √авайськ≥ острови,  уба, √уам, ѕуерто-–≥ко, ‘≥л≥пп≥ни, частина остров≥в —амоа, посилюЇтьс¤ економ≥чно-торг≥вельна експанс≥¤ в крањни Ћатинськоњ јмерики.

” 1867 р. —Ўј купили у –ос≥њ јл¤ску за 6,7 млн. долар≥в. Ќайвищими темпами зростало промислове виробництво, буд≥вництво (75% - њх дол¤ в сукупному сусп≥льному продукт≥). ƒовжина зал≥зниць з 1870 по 1913 зб≥льшилас¤ у 8 раз≥в, зб≥льшилас¤ частина важкоњ промисловост≥ ≥ вперше в ≥стор≥њ —Ўј була дос¤гнута њњ перевага над легкою ≥ харчовою. ” 1882 р. на р≥чц≥ Ќ≥агара була збудована перша в св≥т≥ г≥дроелектростанц≥¤. Ќапередодн≥ першоњ св≥товоњ в≥йни потужн≥сть американських станц≥й була понад 5 млн. к¬т (на 2 млн. б≥льше, н≥ж англ≥йських, н≥мецьких ≥ французьких разом уз¤тих).

Ќац≥ональний дох≥д з 1870 по 1913 роки вир≥с у 5 раз≥в, а нац≥ональне багатство - у 7.

 онцентрац≥¤ виробництва привела до утворенн¤ монопол≥й у 60-70 роки ’≤’ ст. одна з найб≥льших "—тандарт - ойл  омпан≥" була створена ƒж. –окфелером у 1872 роц≥. «годом приЇднала 14 компан≥й з видобутку та переробки нафти, а в 1882 роц≥ була реорган≥зована у трест ≥ монопол≥зувала 90% виробництва очищеноњ нафти у крањн≥. Ќа початку ’’ ст. у —Ўј було 800 трест≥в, ¤к≥ об'Їднали 5 тис. п≥дприЇмств з кап≥талом 7 млрд. долар≥в.

¬ Ќ≥меччин≥ внасл≥док зап≥зненн¤ промислового перевороту та ≥ндустр≥ал≥зац≥њ запроваджувалис¤ найнов≥ш≥ науково-техн≥чн≥ дос¤гненн¤, ¤к≥ поступалис¤ лише американським.

Ќайголовн≥ш≥ фактори, ¤к≥ вивели Ќ≥меччину на перше м≥сце в ™вроп≥ ≥ друге м≥сце в св≥т≥:

- перемога у франко-прусськ≥й в≥йн≥ 1870-1871 рр., анекс≥¤ ≈льзасу ≥ Ћотаринг≥њ, контрибуц≥¤ в розм≥р≥ 5 млрд. франк≥в;

- об'Їднанн¤ Ќ≥меччини навколо ѕрус≥њ, консол≥дац≥¤ н≥мецькоњ нац≥њ, л≥кв≥дац≥¤ пол≥тичноњ роздробленост≥, митних бар'Їр≥в, формуванн¤ Їдиноњ грошово-ф≥нансовоњ системи, прийн¤тт¤ загальнодержавноњ системи м≥р ≥ ваги, що спри¤ло розвитку внутр≥шнього ринку крањни;

- р≥зке зб≥льшенн¤ ≥нвестиц≥й у промислов≥сть спри¤ли масовому виникненню нових завод≥в ≥ фабрик.

ќсоблив≥стю ≥ндустр≥ал≥зац≥њ було спр¤муванн¤ розвитку важкоњ промисловост≥ у русло м≥л≥таризац≥њ, що в значн≥й м≥р≥ зумовило њњ р≥ст.

ўор≥чно вводилос¤ 1500-2000 км зал≥зниць, що стимулювало розвиток металург≥њ, добувноњ промисловост≥. ”сп≥шно розвивалис¤ нов≥ галуз≥: х≥м≥чна, електрична, автомоб≥лебуд≥вна.

” процес≥ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ зм≥нилас¤ структура господарства Ќ≥меччини: промислов≥сть дом≥нувала в економ≥чн≥й систем≥ крањни.  рањна стала ≥ндустр≥ально-аграрною, частина населенн¤ в промисловост≥ склала 50%. “емпи економ≥чного зростанн¤ були найвищими в ™вроп≥. —пов≥льненими темпами розвивалас¤ легка промислов≥сть (в≥дсутн≥сть сировинноњ бази, висок≥ ц≥ни, низька куп≥вельна спроможн≥сть населенн¤).

Ќа в≥дм≥ну в≥д —Ўј монопол≥зац≥¤ розвивалас¤ на основ≥ картел≥в та синдикат≥в (найб≥льше њх виникло у вуг≥льн≥й, х≥м≥чн≥й, електротехн≥чн≥й, суднобуд≥вн≥й, в≥йськов≥й галуз¤х). Ќапередодн≥ ≤ св≥товоњ в≥йни тут було 600 монопол≥стичних об'Їднань.

÷¤ крањна мала незначну к≥льк≥сть колон≥й, а це примушувало н≥мецьких п≥дприЇмц≥в п≥двищувати продуктивн≥сть прац≥, знижувати соб≥варт≥сть продукц≥њ, добиватис¤ високоњ њњ ¤кост≥, щоб перемагати на св≥товому ринку товар≥в.

јнгл≥¤ в останн≥й третин≥ ’≤’ ст. почала знижувати темпи промислового виробництва. ѕричинами було:

- ≥нтенсивний процес ≥ндустр≥ал≥зац≥њ в —Ўј, Ќ≥меччин≥, –ос≥њ, япон≥њ привело до виникненн¤ нових центр≥в промислового виробництва;

- англ≥йська промислов≥сть почала втрачати ≥ноземн≥ ринки збуту, а н≥мецьк≥ ≥ американськ≥ товари дешевш≥ ≥ кращ≥ почали потрапл¤ти на внутр≥шн≥й ринок јнгл≥њ;

- поступове ф≥зичне ≥ матер≥альне стар≥нн¤ виробничоњ бази британськоњ промисловост≥, що вимагало техн≥чноњ модерн≥зац≥њ ≥ великих кошт≥в;

- англ≥йськ≥ п≥дприЇмц≥ ≥ банк≥ри в≥ддавали перевагу експорту кап≥талу за кордон в колон≥њ та залежн≥ крањни, в ¤ких на¤вн≥сть дешевоњ робочоњ сили забезпечувала њм висок≥ прибутки.

јле разом з тим в англ≥йськ≥й промисловост≥ поступово в≥дбувалис¤ структурн≥ зм≥ни:

- високими темпами розвивалис¤ галуз≥ важкоњ промисловост≥ (сталеплавильна, електротехн≥чна, х≥м≥чна);

- процес монопол≥зац≥њ в крањн≥ проходив пов≥льн≥ше н≥ж в —Ўј та Ќ≥меччин≥, тут довгий час збер≥галис¤ др≥бн≥ та середн≥ п≥дприЇмства;

- банк≥вський кап≥тал випереджав промисловий за темпами концентрац≥њ ≥ централ≥зац≥њ. Ќапередодн≥ ≤ св≥товоњ в≥йни 27 великих банк≥в јнгл≥њ волод≥ли 86% ус≥х вклад≥в;

- надлишковий кап≥тал јнгл≥¤ ≥нвестувала у розвиток економ≥к своњх колон≥й, ¤к≥ на початку ’’ ст. в 100 раз≥в перевищували розм≥ри метропол≥њ. ѕол≥тика јнгл≥њ, незважаючи на окрем≥ випадки (спроба задушити розвиток ≥нд≥йськоњ текстильноњ промисловост≥) щодо залежних крањн спри¤ла њхньому економ≥чному становленню.

‘ранц≥¤ впродовж ’≤’ ст. займала друге м≥сце в св≥т≥ за р≥внем промислового виробництва п≥сл¤ јнгл≥њ, а в к≥нц≥ ’≤’ ст. опинилас¤ на четвертому м≥сц≥. ѕричини:

- поразка у франко-прусськ≥й в≥йн≥, вона в≥ддала ≈льзас ≥ Ћотаринг≥ю, сплатила 5 млрд. франк≥в контрибуц≥њ;

- сировинна база ‘ранц≥њ була недостатньою, вона ≥мпортувала половину необх≥дного њњ вуг≥лл¤, росла соб≥варт≥сть французьких металовироб≥в, падала њх конкурентоспроможн≥сть;

- фабрично-заводське обладнанн¤ було застар≥лим;

- французьк≥ кап≥тали експортувалис¤ ≥ становили 30% св≥тових ≥нвестиц≥й. ” 1908 р. у французьку промислов≥сть було вкладено 9,5 млрд. франк≥в, в обл≥гац≥њ та закордонн≥ ц≥нн≥ папери - 104,4 млрд. франк≥в;

- в≥дсталою була структура французькоњ економ≥ки. —корочувалас¤ металург≥йна, вуг≥льна промислов≥сть, усп≥шно розвивалас¤ легка;

- гостр≥ проблеми мали м≥сце в с≥льському господарств≥, що стримувало розвиток економ≥ки: роздр≥бнен≥сть с≥льських господарств ≥ низький њх техн≥чний р≥вень. Ќепосильною дл¤ французького с/г ви¤вилас¤ конкуренц≥¤ американського зерна.

ѕеред ≤ св≥товою в≥йною ‘ранц≥¤ залишалас¤ аграрно-≥ндустр≥альною крањною.

¬ япон≥њ перех≥д до ≥ндустр≥ального сусп≥льства в≥дбувс¤ п≥зн≥ше, н≥ж в —Ўј ≥ крањнах «ах≥дноњ ™вропи. япон≥¤ була типовою аграрною крањною з феодальним укладом господарюванн¤. ѕол≥тично крањна була роздроблена, сел¤ни становили 80% в≥д загальноњ к≥лькост≥ населенн¤.  рањна перебувала у само≥зол¤ц≥њ в≥д зовн≥шнього св≥ту. «м≥ни розпочалис¤ з 1853 року, коли американська ескадра п≥д командуванн¤м комодора ѕерр≥ вв≥йшла в “ок≥йську бухту ≥ змусила япон≥ю в≥дкритис¤ дл¤ торг≥вл≥ з —Ўј. “орг≥вл¤ ц¤ була економ≥чно не виг≥дна дл¤ япон≥њ, виникали невдоволенн¤, що вилилис¤ у "революц≥ю ћейдз≥" - державний переворот 1868 р., внасл≥док ¤кого було л≥кв≥довано феодальний режим “окугава ≥ започатковано процес перебудови:

- л≥кв≥дац≥¤ феодальних волод≥нь та прив≥лењв;

- аристократ≥¤ отримала в≥дшкодуванн¤ гот≥вкою ≥ обл≥гац≥¤ми, ¤к≥ були ≥нвестован≥ у виробництво, в ≥ндустр≥ал≥зац≥ю;

1	2	3

Ќазва: ≈коном≥чний розвиток крањн св≥ту в ’≤’ - на початку ’’ ст
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3459 прочитано)