≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чний розвиток пров≥дних крањн св≥ту п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни

≈коном≥чний розвиток пров≥дних крањн св≥ту п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни

ѕлан

1. ≈коном≥ка пров≥дних крањн в роки другоњ св≥товоњ в≥йни та њњ насл≥дки дл¤ св≥тового господарства.

2. √осподарський розвиток крањн «ах≥дноњ ™вропи, —Ўј, япон≥њ у п≥сл¤воЇнний пер≥од.

3. —труктурн≥ зм≥ни в св≥товому господарств≥ в ≤≤ половин≥ ’’ стол≥тт¤.

4. ≤нтеграц≥йн≥ процеси в економ≥ц≥ Ївропейських крањн.

5. ≈коном≥чний розвиток крањн з перех≥дною економ≥кою та крањн, що розвиваютьс¤.

6. ’арактеристика економ≥чного розвитку нових ≥ндустр≥альних крањн.

1. 1 вересн¤ 1939 року фашистська Ќ≥меччина розпочала другу св≥тову в≥йну, ¤ка за руйнуванн¤ми ≥ людськими жертвами значно перевищила втрати першоњ св≥товоњ в≥йни. √осподарство воюючих крањн було переведено на воЇнн≥ рейки, пр≥оритетним стало виробництво зброњ, боЇприпас≥в, бойовоњ техн≥ки.

Ќ≥меччина. “ут щор≥чно в роки в≥йни виробл¤лос¤ 25 тис¤ч бойових л≥так≥в, 20 тис¤ч танк≥в, 50 тис¤ч гармат ≥ м≥номет≥в. ¬се це стимулювало розвиток важкоњ промисловост≥, а легка Ц набагато в≥дстала в≥д нењ.

¬ с≥льському господарств≥ н≥мецький ур¤д зробив ставку на великих землевласник≥в, господарства ¤ких забезпечували потреби економ≥ки ≥ населенн¤ в с/г сировин≥ ≥ продуктах харчуванн¤.

ѕ≥сл¤ поразки ‘ранц≥њ в червн≥ 1940 року Ќ≥меччина повернула соб≥ ≈льзас ≥ Ћотар≥нг≥ю. ¬ роки в≥йни в≥йськова промислов≥сть в загальн≥й вартост≥ валовоњ продукц≥њ становила 80%, тут трудилос¤ 5 млн. чол.. « к≥нц¤ 1943 року Ќ≥меччина в≥дчула серйозн≥ труднощ≥ в ус≥х галуз¤х господарства, були порушен≥ звТ¤зки м≥ж окремими економ≥чними комплексами, в≥дчувалась гостра нестача сировини, палива, ф≥нансових ≥ людських ресурс≥в. « другоњ половини 1944 року наступаЇ економ≥чний крах.

јнгл≥¤. «азнала ворожого вторгненн¤, масов≥ пов≥тр¤н≥ бомбардуванн¤ були спр¤мован≥ на Ћондон, Ѕ≥рм≥нгем,  овентр≥, морськ≥ комун≥кац≥њ були блокован≥ н≥мецькими корабл¤ми, колон≥њ јнгл≥њ Ц Ѕ≥рма, —≥нгапур, ћалайњ були окупован≥. јнгл≥¤ втратила велику частину торгового ≥ морського флоту. ” вуг≥льн≥й промисловост≥ виробництво знизилос¤ на 21%, у легк≥й Ц б≥льш, н≥ж вдвоЇ.

¬итрати на в≥йну склали 25 млрд. ф. ст., державний борг зр≥с утрич≥. ѕодатки в розрахунку на душу населенн¤ зросли б≥льше, ¤к утроЇ, варт≥сть житт¤ Ц на 72%. ¬≥йна стала джерелом збагаченн¤ монопол≥й, ¤к≥ отримали на воЇнних поставках велик≥ прибутки. ƒл¤ покритт¤ витрат јнгл≥¤ залучила третину своњх закордонних кап≥таловкладень з колон≥альних крањн Ц ≤нд≥њ,  анади, јвстрал≥њ, ѕ≥вденно - јфриканського —оюзу, з Ћатинськоњ јмерики ≥ —Ўј.

‘ранц≥¤. ¬ роки в≥йни зазнала величезних збитк≥в. „отири роки французькою економ≥кою повн≥стю розпор¤джалис¤ н≥мц≥. ¬ 1944 р. р≥вень промисловост≥ пор≥вн¤но з довоЇнним становив 38%. ¬иробництво с/г продукц≥њ зменшилос¤ в 2 рази. 600 тис¤ч француз≥в фашисти вивезли на роботи до Ќ≥меччини. Ѕ≥льш≥сть шахт, електростанц≥й, суднобуд≥вних завод≥в було зруйновано, втрачений весь торговий ≥ в≥йськовий морський флот. ‘ранк зазнав девальвац≥њ.  ап≥таловкладенн¤ за кордоном зменшилис¤ в 10 раз≥в. «агальн≥ втрати в в≥йн≥ склали 1440 млрд. довоЇнних франк≥в.

япон≥¤. Ќа початковому етап≥ в≥йни мала певний усп≥х. «ахопила ‘≥л≥пп≥ни, Ѕ≥рму, ≤ндонез≥ю, ¬ТЇтнам, але витримати тривале суперництво з американською економ≥кою не змогла. јле в≥йна спричинила до концентрац≥њ виробництва, а розм≥ри контролюючого кап≥талу в компан≥¤х Ућ≥цуб≥с≥Ф й У—ум≥томоФ зросли у 10 раз≥в, у Ућ≥цуњФ Ц б≥льше, н≥ж у 6 раз≥в.

ѕ≥сл¤ американських бомбардувань Ќагасак≥ ≥ ’≥рос≥ми у серпн≥ 1945 року япон≥¤ кап≥тулювала.

—получен≥ Ўтати јмерики. Ќапад япон≥њ на американську базу ѕ≥рл Ц ’арбор (7 грудн¤ 1941 р.) змусив —Ўј розпочати в≥йну ≥ переор≥Їнтувати своЇ господарство на в≥йськовий лад. —Ўј надали крањнам антиг≥тлер≥вськоњ коал≥ц≥њ в позику чи оренду зброю, боЇприпаси, стратег≥чну сировину, продовольство (лендл≥з). ÷е спри¤ло росту з 1939 р. по 1944 р. промислового виробництва б≥льше, н≥ж вдв≥ч≥. ¬ 6 раз≥в зросло виробництво алюм≥н≥ю, у 16 Ц випуск л≥так≥в. 60% св≥тового промислового виробництва давали —Ўј. Ѕуло введено в д≥ю промислов≥ п≥дприЇмства в≥йськового призначенн¤ варт≥стю 25 млрд. дол.

” —Ўј сконцентрувалос¤ 2/3 св≥тових запас≥в золота, що привнесло корективи у механ≥зм м≥жнародних валютних в≥дносин. ™диною ≥ндустр≥альною крањною, ¤ка переживала справжнЇ економ≥чне п≥днесенн¤ були —Ўј.

2. ѕ≥сл¤ ≤≤ св≥товоњ в≥йни розпочалос¤ в≥дродженн¤ ринкових господарств розвинутих Ївропейських крањн шл¤хом њхньоњ американ≥зац≥њ:

- св≥товоњ валютноњ системи;

- вив≥з американських товар≥в;

- широкомасштабне кредитуванн¤, ¤к державне, так ≥ приватне;

- ≥нвестуванн¤ в≥дбудовчих процес≥в;

- перебудова ≥ндустр≥альних структур в Ќ≥меччин≥ ≥ япон≥њ п≥д контролем —Ўј;

- розвиток св≥товоњ торг≥вл≥, де важливу роль в≥д≥гравала јнгл≥¤.

Ќасл≥дком в≥йни стали м≥жнародн≥ валютн≥ угоди, п≥дписан≥ в червн≥ 1944 року представниками 44 крањн на валютно-ф≥нансов≥й конференц≥њ у Ѕреттон-¬удс≥. Ѕуло вир≥шено створити ћ≥жнародний ¬алютний фонд (ћ¬‘), вироблено основн≥ правила м≥жнародних валютних в≥дносин:

- долар —Ўј пор¤д з золотом повинен був в≥д≥гравати функц≥ю резервноњ валюти;

- ц≥на золота Ц незм≥нна;

- курс валюти Ц твердий ≥ контрольований.

 р≥м ћ¬‘ був створений ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ ≥ розвитку (ћЅ––), ¤к≥ повинн≥ були виконувати роль м≥жнародних кредитних центр≥в.

¬ повоЇнний час економ≥чне становище крањн «ах≥дноњ ™вропи було катастроф≥чним ≥ негативно впливало на св≥тову економ≥ку. ѕеребудова економ≥ки —Ўј в≥дпов≥дно до потреб мирного часу зумовила њхнЇ прагненн¤ до перебудови м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. ÷≥й мет≥ служив план ћаршалла, названий в честь державного секретар¤ —Ўј ƒжорджа  етлетта ћаршалла (1880 Ц 1959). ¬ червн≥ 1947 р. в ѕариж≥ на нарад≥ ћ≥н≥стр≥в ≥ноземних справ —Ўј, ¬еликобритан≥њ, ‘ранц≥њ та —–—– вир≥шили створити орган≥зац≥ю, ¤ка б займалась вивченн¤м ресурс≥в ≥ потреб Ївропейських крањн, визначала розвиток основних галузей промисловост≥. ƒо нењ вв≥йшли 16 крањн (јнгл≥¤, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤, Ѕельг≥¤, Ћюксембург, Ўвец≥¤, Ќорвег≥¤, ƒан≥¤, ≤рланд≥¤, ≤сланд≥¤, ѕортугал≥¤, јвстр≥¤, Ўвейцар≥¤, √рец≥¤, “уреччина). ” липн≥ 1942 року ц≥ крањни уклали конвенц≥ю про створенн¤ орган≥зац≥њ Ївропейського економ≥чного сп≥вроб≥тництва (ќ™≈—), ¤ка розробила сп≥льну програму в≥дбудови ™вропи.

ѕлан ћаршалла зд≥йснювавс¤ з кв≥тн¤ 1948 року по грудень 1951 року. «агальний контроль за його виконанн¤м зд≥йснювала јдм≥н≥страц≥¤ економ≥чного сп≥вроб≥тництва, ¤ку очолювали в≥дом≥ американськ≥ ф≥нансисти ≥ пол≥тичн≥ д≥¤ч≥. ƒопомога надавалас¤ з федерального бюджету —Ўј у вигл¤д≥ безоплатних субсид≥й ≥ позик. —Ўј за цим планом видали 17 млрд. долар≥в, основну частку з ¤ких (60%) отримали јнгл≥¤, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤, ‘–Ќ. 30 грудн¤ 1951 року план був оф≥ц≥йно зам≥нений законом Упро взаЇмну безпекуФ, прийн¤тим конгресом —Ўј 10 жовтн¤ 1951 року, ¤кий передбачав одночасне наданн¤ крањнам «ах≥дноњ ™вропи економ≥чноњ ≥ в≥йськовоњ допомоги. ¬же на початку 50-х рок≥в в крањнах «ах≥дноњ ™вропи було дос¤гнуто довоЇнного р≥вн¤ виробництва.

¬ п≥сл¤воЇнний пер≥од господарський розвиток крањн «ах≥дноњ ™вропи суттЇво в≥др≥зн¤вс¤. јнгл≥¤ ≥ ‘ранц≥¤ постраждали менше н≥ж Ќ≥меччина ≥ япон≥¤, ¤к≥ ви¤вилис¤ повн≥стю залежними в≥д крањн Ц переможниць. ¬они втратили своњ колон≥њ, виплачували величезн≥ репарац≥њ.

Ќ≥меччина. Ўвидк≥й в≥дбудов≥ в значн≥й м≥р≥ зобовТ¤зана грошово-ц≥нов≥й реформ≥ н≥мецького ур¤ду, ¤ка зупинила ≥нфл¤ц≥ю, спри¤ла л≥кв≥дац≥њ Учорного ринкуФ. 30 вересн¤ 1949 р. було завершено процес утворенн¤ ‘–Ќ. ¬же в 1951 р. загальний обс¤г виробництва був на третину вищим, н≥ж у 1936 роц≥, а в 1956 роц≥ подвоњвс¤. —ередньом≥с¤чний прир≥ст промисловоњ продукц≥њ склав за 1950 Ц 1960 роки 9,6% проти 4% у —Ўј ≥ 3% в јнгл≥њ. ÷ьому спри¤ло:

- вдалос¤ зберегти промисловий потенц≥ал зах≥дноњ частини крањни;

- репарац≥йн≥ платеж≥ на користь —Ўј, јнгл≥њ, ‘ранц≥њ були меншими;

- було вдосталь дешевоњ робочоњ сили, особливо п≥сл¤ репатр≥ац≥њ 9 млн. н≥мц≥в ≥з —х≥дноњ ѕрус≥њ;

- особливост≥ ментал≥тету н≥мецького народу (висока працездатн≥сть, схильн≥сть до дисципл≥ни, пор¤дку);

- був зб≥льшений робочий тиждень, а зароб≥тна плата на 35% менша в≥д довоЇнноњ;

- наданн¤ 3,9 млрд. долар≥в —Ўј Устартовоњ допомогиФ зг≥дно з планом ћаршалла, надходженн¤ 32% кошт≥в з федерального бюджету;

- зам≥на застар≥лого обладнанн¤, оновленн¤ виробництва, створенн¤ нових галузей економ≥ки (нафтох≥м≥њ, електрон≥ки);

- великий попит на вс≥ види промисловоњ продукц≥њ, ¤к виробничого призначенн¤, так ≥ на товари широкого вжитку;

- можлив≥сть у 50-х роках робити грошов≥ заощадженн¤, не маючи в≥йськових витрат.

«олотий запас ‘–Ќ на початку 60-х рок≥в перевищував запаси јнгл≥њ, ‘ранц≥њ та —кандинавських крањн разом вз¤тих.

¬изнаним арх≥тектором н≥мецького Уеконом≥чного диваФ був Ћ.≈рхард, м≥н≥стр економ≥ки в ур¤д≥  .јденауера. ¬≥н разом з групою економ≥ст≥в Ц неол≥берал≥в створив теор≥ю Усоц≥ального ринкового господарстваФ, в ¤к≥й вдало поЇдналась особиста ≥н≥ц≥атива п≥дприЇмц≥в, в≥льна конкуренц≥¤ з елементами державного регулюванн¤:

- держава повинна п≥дтримувати нормальне функц≥онуванн¤ системи ц≥н;

- забезпечити захист ринковоњ економ≥ки в≥д монопол≥зму товаровиробник≥в;

- дл¤ попередженн¤ цикл≥чних криз њй необх≥дно використовувати важел≥ кредитноњ, валютноњ, податковоњ пол≥тики;

- втручанн¤ в господарську д≥¤льн≥сть окремих п≥дприЇмц≥в з боку держави недопустима.

÷а теор≥¤ стала основою економ≥чноњ пол≥тики зах≥днон≥мецького ур¤ду в наступн≥ дес¤тил≥тт¤.

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чний розвиток пров≥дних крањн св≥ту п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (4586 прочитано)