≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чний розвиток пров≥дних крањн св≥ту п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни

4. Ўвидк≥ темпи економ≥чного зростанн¤ доповнюютьс¤ початком орган≥чноњ ≥нтеграц≥њ в Їдиний зах≥дноЇвропейський прост≥р. ¬ 1951 роц≥ в ѕариж≥ було створено Ївропейське обТЇднанн¤ вуг≥лл¤ ≥ стал≥ (™ќ¬—). ƒо нього вв≥йшли ‘–Ќ, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤, Ѕельг≥¤, Ќ≥дерланди, Ћюксембург. ÷¤ орган≥зац≥¤ обФЇднала камФ¤но - вуг≥льну, зал≥зорудну, металург≥йну галуз≥ ≥ контролювала 60% виплавленн¤ стал≥, 50% видобутку камФ¤ного вуг≥лл¤ в «ах≥дн≥й ™вроп≥.

¬1957 роц≥ було п≥дписано в –им≥ догов≥р про створенн¤ ™вропейського ≈коном≥чного —п≥втовариства (™≈—), його п≥дписали ‘–Ќ, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤, Ѕельг≥¤, Ќ≥дерланди, Ћюксембург. ћета Ц створити сп≥льний ринок, забезпечити р≥вном≥рний розвиток, стаб≥льн≥сть ≥ добробут населенн¤ «ах≥дноњ ™вропи. ƒл¤ чого передбачалос¤

- л≥кв≥дувати митн≥ барТЇри ≥ обмеженн¤ дл¤ ввозу ≥ вивозу товар≥в, кап≥тал≥в;

- спри¤ти пересуванню людей;

- проведенн¤ Їдиноњ торговельноњ пол≥тики стосовно трет≥х крањн, усуненн¤ перепон дл¤ руху кап≥тал≥в Ївропейського ≥нвестиц≥йного банку.

- ™вроатом, створений в 1957 роц≥ мав координувати розвиток атомноњ енергетики.

¬ 1958роц≥ були утворен≥ вищий виконавчий, законодавчий та консультативний органи ™≈—, в≥дпов≥дно:  ом≥с≥¤, –ада ћ≥н≥стр≥в, ™вро - парламент. Ѕюджет сп≥втовариства формувавс¤ з внеск≥в його член≥в. —творенн¤ ™≈— св≥дчило:

- про подоланн¤ антагон≥стичного протисто¤нн¤ у ™вроп≥

- з 1.07.1968 року було запровадженно Їдиний тариф на ввезенн¤ товар≥в з трет≥х крањн

- усп≥шно проводилас¤ с/г пол≥тика

- з 1.01.1993 року функц≥онуЇ Їдиний внутр≥шн≥й ринок сп≥втовариства, в≥дм≥нен≥ обмеженн¤ щодо руху товар≥в, послуг, кап≥тал≥в та людей

- у листопад≥ 1993 року вступив в силу ћаастрихтський догов≥р, зг≥дно з ¤ким до к≥нц¤ дес¤тир≥чч¤ ™вропейське —п≥втовариство мало перетворитись у валютний, економ≥чний ≥ пол≥тичний ™вропейський —оюз з Їдиними зовн≥шньою пол≥тикою, громад¤нством та валютою. 1 с≥чн¤ 1999 року на Їдину валюту Ц Ївро перейшли 11 держав ™—. ™вро буде засобом безгот≥вкового розрахунку пор¤д з нац≥ональними валютами. ÷≥ни в крањнах вже зараз подв≥йн≥. « 2002 року зТ¤вилис¤ ≥ гот≥вков≥ Ївро. Ќа сучасному етап≥ до ™— входить 15 крањн. ” 1973 роц≥ до нього вступили ¬еликобритан≥¤, ≤рланд≥¤, ƒан≥¤. ” 1981 роц≥ Ц √рец≥¤, у 1986 роц≥ Ц ≤спан≥¤, ѕортугал≥¤, ” 1995 роц≥ Ц јвстр≥¤, Ўвец≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤.  андидатами до вступу до ™— Ї крањни колишнього соц≥ал≥стичного табору Ц ѕольща, „ех≥¤, ”горщина та ≈стон≥¤. —хил¤ютьс¤ до поступового вступу до ™— частини колишнього —–—–, в тому числ≥ ≥ ”крањна.

ќтже, дл¤ господарського розвитку пров≥дних крањн св≥ту друга половина ’’ стол≥тт¤ стала пер≥одом:

- поступовоњ стаб≥л≥зац≥њ основних галузей промисловост≥

- зростанн¤ виробництва товар≥в споживанн¤

- п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤

- застосуванн¤ дос¤гнень науки, ≥нформац≥њ та компТютеризац≥њ надало економ≥чному розвитку технотронного характеру

- людська д≥¤льн≥сть набуваЇ духовного вим≥ру

- ф≥зична прац¤ поступаЇтьс¤ м≥сцем розумов≥й

≥ндустр≥альна епоха трансформуЇтьс¤ в пост≥ндустр≥альну.

5. —творенн¤ соц≥ал≥стичноњ системи означало перех≥д крањн до нових механ≥зм≥в економ≥чного розвитку. ¬их≥дн≥ умови дл¤ Ївропейських соц≥ал≥стичних крањн були р≥зними. Ћише —–—–, „ехословаччина, Ќƒ– мали сформований промисловий комплекс. «а р≥внем нац≥онального доходу на душу населенн¤, промислового розвитку, зовн≥шньоторговельних звТ¤зк≥в у 1950 роц≥ ≥снувало три групи крањн:

1. найб≥льш розвинут≥ Ц „ехословаччина, Ќƒ–.

2. з р≥внем в двоЇ меншим за цими показниками Ц ”горщина, ѕольща.

3. —–—–, Ѕолгар≥¤, –умун≥¤, показники ¤ких в 2,5 раза ≥ б≥льше в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д крањн першоњ групи.

¬ цих крањнах до 1950 року були в основному подолан≥ труднощ≥ повоЇнноњ в≥дбудови:

- 50-60 роки стали пер≥одом форсованоњ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ на основ≥ екстенсивного розвитку.

- використовувалис¤ додатков≥ ≥нструменти впливу на господарське житт¤.

- перетворюванн¤ зд≥йснювалос¤ у трьох напр¤мках: нац≥онал≥зац≥¤ промисловост≥, впровадженн¤ плановоњ економ≥ки, аграрн≥ реформи.

- було проголошено курс на вир≥внюванн¤ ≥ зближенн¤ р≥вн≥в економ≥чного розвитку крањн

- ставилос¤ завданн¤ подолати аграрний характер господарства та перетворенн¤ њх на ≥ндустр≥ально розвинен≥

- прот¤гом 50-60 рок≥в утвердилас¤ сусп≥льна форма власност≥

- середньор≥чн≥ темпи приросту господарства були вищ≥, н≥ж в економ≥чно розвинених крањнах, особливо в 50-х роках

- головна увага прид≥л¤лас¤ галуз¤м, що не були нос≥¤ми техн≥чного прогресу: металург≥њ, важкому машинобудуванню, виробництву буд≥вельних матер≥ал≥в

- у наступних дес¤тир≥чч¤х (70-80 роки) в крањнах Дсоц≥ал≥стичного таборуФ розпочинаЇтьс¤ упов≥льненн¤ темп≥в розвитку, а в ѕольщ≥, ”горщин≥, „ехословаччин≥ почали спостер≥гатис¤ кризов≥ ¤вища в нац≥ональних економ≥ках. “емпи щор≥чного росту сусп≥льного виробництва впали з 2,5% у 1981-1985 роках до 1,8% у 1989 роц≥. Ќаприк≥нц≥ 80-х на початку 90-х рок≥в ус≥ сх≥дноЇвропейськ≥ крањни опинилис¤ в глибок≥й соц≥ально Ц економ≥чн≥й криз≥.

ѕричини:

- Ќеефективн≥сть адм≥н≥стративно Ц планового розвитку та використанн¤ Ќ“ѕ

- Ќерац≥ональна структура сусп≥льного виробництва

- ¬исока енерго та матер≥алом≥стк≥сть нац≥онального виробництва

- Ќизька продуктивн≥сть прац≥.

« розпадом Дсоц≥альноњ системиФ б≥льш≥сть крањн розпочали:

- перех≥д в≥д пол≥тизованого господарства до ринковоњ економ≥ки, де в≥льн≥ конкурентн≥ ц≥ни й приватна власн≥сть визначають повед≥нку виробник≥в ≥ споживач≥в.

- головними напр¤мками програм та практики ринкових реформ Ї процес роздержавленн¤ та приватизац≥њ

- значна увага прид≥л¤Їтьс¤ подоланню монопол≥зму й розвитку конкуренц≥њ, л≥берал≥зац≥њ ц≥новоњ пол≥тики та зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥

- кардинально зм≥нюЇтьс¤ грошова, ф≥нансово - кредитна та соц≥альна пол≥тика.

 рањни з перех≥дною економ≥кою можна под≥лити на дв≥ групи:

ќдну Ц формують „ех≥¤, —ловаччини, ѕольща, ”горщина, –умун≥¤, Ѕолгар≥¤, Ќƒ–, ¤ка ≥нтегруЇтьс¤ з ‘–Ќ, јлбан≥¤, —ловен≥¤, ’орват≥¤, нова ёгослав≥¤ та ≥нш≥ держави, ¤к≥ виникли на територ≥њ староњ ёгослав≥њ.

ƒруга група Ц 15 держав, що виникли внасл≥док розпаду —–—–. ¬они формують державн≥сть в чому ≥ пол¤гаЇ специф≥чний характер перех≥дноњ економ≥ки в цих крањнах.

¬ ѕольщ≥, —ловаччин≥, починаючи з 1993 року щор≥чне зб≥льшенн¤ ¬¬ѕ становить 5-7%, трохи менший, але р≥ст був дос¤гнутий у „ех≥њ, ”горщин≥, ’орват≥њ, —ловен≥њ, –умун≥њ, Ѕолгар≥њ також стали на шл¤х оздоровленн¤ економ≥ки. ¬ усп≥шному розвитку ѕольщ≥, „ех≥њ, —ловен≥њ,

”горщин≥ значна роль належить:

- створенн¤ в них спри¤тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату

- загальн≥й л≥берал≥зац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥

- забезпеченню в≥дносноњ стаб≥льност≥ законодавства та передбачуваност≥ зм≥н у ньому

- встановленн¤ нац≥онального р≥вн¤ оподаткуванн¤ з п≥льгами дл¤ ≥нвестиц≥й та ре≥нвестиц≥й

- правильн≥й амортизац≥йний пол≥тиц≥

- виважен≥й пол≥тиц≥ доход≥в, ¤ка актив≥зуЇ споживчий попит.

¬ ц≥лому за останн≥ роки валовий обс¤г внутр≥шн≥х кап≥таловкладень (% ¬¬ѕ) зр≥с ≥ становив у 1996 роц≥ у ѕольщ≥ 19,1%, в ”горщин≥ Ц 22,7%, у „ех≥њ Ц 27,7%, у —ловаччин≥ Ц 34,9%, а в 1995 роц≥ в —ловен≥њ Ц 22%.

ѕольща, ”горщина, „ех≥¤ активно залучали кап≥тал найб≥льших “Ќ , з включенн¤м в≥дпов≥дних нац≥ональних виробництв до њхньоњ системи розпод≥лу ≥ постачанн¤. ¬ ”горщин≥ в автомоб≥льну промислов≥сть значн≥ кошти ≥нвестували так≥ “Ќ  ¤к јуд≥ (Ќ≥меччина), √енерал ћоторс (—Ўј) ≥ SUZUKI - япон≥¤. ¬ „ех≥њ Ц в виробництво скла, легкових автомоб≥л≥в, дл¤ харчовоњ ≥ х≥м≥чноњ промисловост≥. ” ѕольщ≥ Ц в тракторне виробництво (ѕ≥вденна  оре¤).

ƒо найб≥льш ефективних перех≥дних сусп≥льств в≥днос¤ть ≥  итай, хоч там при влад≥  омун≥стична парт≥¤. «а величиною ¬¬ѕ на душу населенн¤ цей показник до 1996 року п≥двищивс¤ з 12% до 49% в≥д середньосв≥тового р≥вн¤. ѕрот¤гом другоњ половини ’’ стол≥тт¤ загальний обс¤г ¬¬ѕ зб≥льшивс¤ в 22,4 раза, а його частка в св≥тов≥й економ≥ц≥ зросла з 2,7% до 10,2%.

ѕерех≥дн≥ економ≥ки лише наближаютьс¤ до ринку Ї сталими форми господарюванн¤, приватний, недержавний сектор перебуваЇ на етап≥ становленн¤.

ѕ≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни почавс¤ розпад колон≥альноњ системи.

÷ей процес умовно под≥л¤Їтьс¤ на три етапи:

1. « 1945 до середини 50Цх рок≥в коли в основному в≥дбувалос¤ визволенн¤ јз≥њ.

2. « половини 50-х з середини 60-х рок≥в призв≥в до по¤ви незалежних держав у ѕ≥вн≥чн≥й та троп≥чн≥й јфриц≥.

3. « 1965 по 1990 завершив зв≥льненн¤ крањн п≥вдн¤ јфрики.

ƒержави јз≥њ, јфрики, Ћатинськоњ јмерики займають 60% територ≥њ земл≥, де проживаЇ 77% св≥тового населенн¤. “ут зосереджено 89,3% розв≥даних св≥тових запас≥в нафти ≥ 50,5% - газу. Ѕ≥льше 50% св≥тових запас≥в ≥ видобутку марганцевоњ руди, хром≥т≥в, ванад≥ю, золота, платини, алмаз≥в припадаЇ т≥льки на крањни јфрики.

—п≥льн≥ риси њх розвитку:

- в≥дставанн¤ продуктивних сил в≥д р≥вн¤ пост≥ндустр≥альних держав.

- ћалорозвинена економ≥ка.

- ¬≥дстал≥сть соц≥ально-економ≥чноњ структури з њњ багатоукладн≥стю в економ≥ц≥, великою питомою вагою кастово-феодальних уклад≥в.

- Ќизький р≥вень житт¤ населенн¤, слаборозвинен≥сть соц≥альноњ ≥нфраструктури.

- ≤стотний вплив рел≥г≥њ, традиц≥й на соц≥ально-економ≥чний розвиток.

- „астка крањн, що розвиваЇтьс¤ у св≥товому виробництв≥ п≥двищилас¤ за 1980 Ц 1990 рок≥в з 13,1% до 16%, але виробництво ¬Ќѕ на душу населенн¤ зростаЇ пов≥льно через висок≥ темпи зростанн¤ самого населенн¤.

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чний розвиток пров≥дних крањн св≥ту п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (4586 прочитано)