≈коном≥чн≥ теми > ≈коном≥чний розвиток пров≥дних крањн св≥ту п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни

япон≥¤. ≈коном≥чне диво в ц≥й крањн≥ розпочалос¤ в 1948 роц≥, а до початку 1953 року вона дос¤гла довоЇнного економ≥чного р≥вн¤. ѕрот¤гом 1952 Ц 1963 рр. њњ ¬Ќѕ майже потроњвс¤ ≥ характеризувавс¤ щор≥чним приростом у 9%, обс¤г виробництва товар≥в зр≥с у 5 раз≥в, а споживанн¤ подвоњлос¤. ƒо 70 рок≥в япон≥¤ утвердилас¤, ¤к могутн¤ промислова держава.

ўо ж цьому спри¤ло?

- американською окупац≥йною владою було розпущено збройн≥ сили, встановлено демократичн≥ свободи, запроваджено загальне виборче право, сформовано парламент, ур¤д, прийн¤то конституц≥ю;

- було введено антимонопольне законодавство, зг≥дно з ¤ким розпущено найб≥льш≥ монопольн≥ концерни;

- проведено американськими ф≥нансовими радниками реформу податковоњ системи, були зменшен≥ податки на п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть;

- встановлювавс¤ твердий обм≥нний курс ≥Їни;

- в 1946 Ц 1949 рр. була проведена земельна реформа, ¤ка л≥кв≥дувала пом≥щицьке землеволод≥нн¤, держава викупила у пом≥щик≥в ≥ продала сел¤нам 80% вс≥х с/г уг≥дь;

- американська допомога, стаб≥л≥зац≥йна л≥н≥¤ ƒж. ƒоджа, ¤кому президент —Ўј √.“румен доручив очолити перетворенн¤ в япон≥њ, спри¤ла нормал≥зац≥њ ф≥нанс≥в, оновленню обладнанн¤, створенню нових виробництв;

- в березн≥ 1952 року набрав чинност≥ закон про спри¤нн¤ рац≥онал≥зац≥њ виробництва, зг≥дно з ¤ким п≥дприЇмства отримували державну допомогу, податков≥ та ≥нш≥ ф≥нансов≥ п≥льги за умови модерн≥зац≥њ виробництва, оновленн¤ устаткуванн¤;

- ¤понц≥ використовували заруб≥жн≥ дос¤гненн¤, закуповуючи патенти ≥ л≥ценз≥њ на науков≥ в≥дкритт¤, передов≥ технолог≥њ ≥ вм≥ло пристосовуючи њх до своњх умов, отримували величезн≥ прибутки. ” друг≥й половин≥ 50-х рок≥в масовим стало виробництво нейлону, транзисторних приймач≥в, у 60-70-х роках Ц ауд≥о стереосистем, в≥деокамер, в≥деомагн≥тофон≥в, у 80-х роках Ц компТютеризованих роб≥т, м≥кросхем на кремн≥Ївих кристалах (ч≥пи);

- головним чинником зростанн¤ Ї наполеглива прац¤ б≥льше, н≥ж 120 м≥льйонного ¤понського народу, його працелюбн≥сть, самов≥ддача, високий патр≥отизм;

- ефективною ви¤вилась в япон≥њ система пожиттЇвого найму на роботу (патернал≥зм), за ¤кою плата щор≥чно зростаЇ ≥ залежить в≥д в≥ку ≥ стажу.

япон≥¤ ≥мпортуЇ сировину з держав, що розвиваютьс¤, за низькими ц≥нами, а готову продукц≥ю вивозить до —Ўј,  анади, јвстрал≥њ, крањн ™вропи.

3. ѕ≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни св≥тове господарство складалос¤ з:

- економ≥чно розвинених крањн;

- держав соц≥ал≥стичного табору;

- крањн, що розвиваютьс¤, утворених п≥сл¤ розпаду колон≥альноњ системи.

ќсновними чинниками розвитку св≥тового господарства були:

- розвиток науково-техн≥чного прогресу;

- поглибленн¤ всесв≥тнього под≥лу прац≥;

- ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ виробництва;

- сформувалась св≥това ≥нфраструктура Ц комплекс галузей, ¤к≥ обслуговували св≥тов≥ економ≥чн≥ в≥дносини (транспортна система, мережа ≥нформац≥йних комун≥кац≥й);

- розширилис¤ ≥ набули нового зм≥сту вс≥ форми м≥жнародних економ≥чних в≥дносин.

≈коном≥чно розвинен≥ крањни. ƒо них належали —Ўј, япон≥¤, крањни «ах≥дноњ ™вропи, ¤к≥ склали три ф≥нансово-промислов≥ пан≥вн≥ центри. ¬ ≤≤ половин≥ ’’ ст. в них був зд≥йснений поворот в ≥нвестиц≥йн≥й сфер≥ на користь масового споживанн¤ ≥ соц≥альноњ ≥нфраструктури.

’арактерн≥ особливост≥ економ≥чного розвитку:

- зростанн¤ у виробництв≥ рол≥ Ќ“ѕ;

- запровадженн¤ механ≥зац≥њ ≥ автоматизац≥њ виробництва, нових технолог≥й;

- зв≥льненн¤ значних людських ресурс≥в з матер≥альноњ сфери виробництва ≥ використанн¤ њх у сфер≥ послуг;

- п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤;

- в промисловост≥ вичерпуванн¤ нац≥ональних родовищ руд ≥ вуг≥лл¤, конкуренц≥¤ ≥мпортноњ нафти, п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ палива зумовили скороченн¤ у ¬¬ѕ частки добувних галузей. ¬ипереджаючими темпами розвивалос¤ виробництво електроенерг≥њ, газопостачанн¤, х≥м≥чна промислов≥сть. ƒруге м≥сце в розвитку пос≥дала електротехн≥чна галузь, пров≥дна роль належала машинобудуванню. ¬иникли нов≥ галуз≥: аерокосм≥чна, рад≥оелектронна.

¬ с≥льському господарств≥ в≥дбувавс¤ перех≥д до машинного виробництва, стандартизованоњ продукц≥њ, землеробства, широке впровадженн¤ дос¤гнень Ќ“ѕ. —/г перетворилос¤ на ≥ндустр≥альну галузь, к≥льк≥сть працюючих тут зменшилас¤.

¬ середин≥ 50-х рок≥в актив≥зувавс¤ науково-техн≥чний прогрес:

- в≥дбулис¤ ≥стотн≥ зм≥ни в техн≥ц≥, ¤ка охопила технолог≥чну, транспортну, енергетичну, контрольно-управл≥нську види людськоњ д≥¤льност≥. « 50-х рок≥в до середини 70-х рок≥в зТ¤вилис¤ обчислювальн≥ системи четвертого покол≥нн¤, ¤к≥ стали технолог≥чною та ≥нформац≥йною основою перетворенн¤ ≥ндустр≥альноњ економ≥ки в пост≥ндустр≥альну. « середини 70-х рок≥в швидко росло виробництво персональних компТютер≥в. ” 1968 роц≥ зТ¤вивс¤ перший гнучкий робот, а у 1974 Ц перший комерц≥йний робот, ¤ким керував компТютер. –озпочавс¤ бурхливий розвиток енергозбер≥гаючих виробництв, використовувались альтернативн≥ джерела енерг≥њ, будувалис¤ атомн≥ електростанц≥њ. Ѕурхливо розвивалас¤ б≥отехнолог≥¤ Ц важлива галузь пост≥ндустр≥ального господарства. Ќаука перетворюЇтьс¤ в виробничу силу, скорочуЇтьс¤ терм≥н в≥д народженн¤ науковоњ ≥дењ до њњ реал≥зац≥њ;

- в≥дбуваЇтьс¤ ≥нтенсиф≥кац≥¤ виробництва;

- зменшуЇтьс¤ енерго- та матер≥алом≥стк≥сть, розм≥р кап≥таловкладень ≥ трудом≥стк≥сть продукц≥њ;

- знижуютьс¤ затрати на сировину, обладнанн¤;

- зм≥нюЇтьс¤ характер ≥ зм≥ст прац≥, зростаЇ роль ≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥, виникають ≥ розвиваютьс¤ засоби масовоњ ≥нформац≥њ;

- пост≥йно зростали витрати на науково-досл≥дн≥ та досл≥дно-конструкторськ≥ розробки;

- зТ¤вилис¤ науково-виробнич≥ комплекси Ц територ≥альн≥ обТЇднанн¤ корпорац≥й з науковими лаборатор≥¤ми, створен≥ та ф≥нансован≥ державним ≥ приватним кап≥талом дл¤ випуску новоњ продукц≥њ;

- переважаючими були ≥нтенсивн≥ чинники розвитку економ≥ки Ц модерн≥зац≥¤, автоматизац≥¤ виробничих процес≥в;

- зросли кап≥тальн≥ вкладенн¤ у невиробничу сферу: осв≥ту ≥ фахову п≥дготовку, науку, медицину.

¬ повоЇнн≥ роки зросла економ≥чна могутн≥сть монопол≥стичних обТЇднань. ћасовим стало виникненн¤ транснац≥ональних корпорац≥й Ц монопол≥й, що створювали за кордоном власн≥ або сп≥льн≥ виробнич≥ ф≥л≥њ. ƒо 70-х рок≥в у св≥т≥ њх д≥¤ло 100 тис¤ч.

” таких умовах зросла економ≥чна роль держави, ¤ка в багатьох крањнах була великим власником. ѓй належало 15-25% нац≥онального багатства. ƒержавн≥ кап≥таловкладенн¤ спр¤мовувалис¤ в галуз≥, що забезпечували загальнонац≥ональн≥ потреби Ц ≥нфраструктуру, атомну промислов≥сть, виробництво ≥ розпод≥л електроенерг≥њ, водо ≥ газопостачанн¤, транспорт, невиробничу сферу. «начн≥ кошти витрачалис¤ на воЇнн≥ замовленн¤ . у 1970 роц≥ в —Ўј частка витрат у федеральному бюджет≥ становила 40%, япон≥њ Ц 7,1%, ‘–Ќ- 23,7%, јнгл≥њ Ц 13,7%, ‘ранц≥њ -16,7%. ѕошуки ефективних форм ≥ метод≥в державного регулюванн¤ економ≥ки зумовили поступовий перех≥д наприк≥нц≥ 60 Цх рок≥в до Дструктурноњ стратег≥њФ. ¬она ірунтувалас¤ на заохоченн≥ певних галузей до вдосконаленн¤ ≥ регулюванн¤ структури з врахуванн¤м прогресивних зм≥н у розвитку всесв≥тнього господарства. ÷е був початок в≥дходу в≥д традиц≥йних, за кейнс≥анською теор≥Їю, макроеконом≥чних метод≥в.

¬ повоЇнн≥ дес¤тил≥тт¤ склалас¤ спри¤тлива ситуац≥¤ дл¤ п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤

- реальна зарплата зросла вдв≥ч≥

- зросли споживч≥ витрати, зм≥нилас¤ сама структура споживанн¤ (все менше грошей витрачалос¤ на харчуванн¤, а б≥льше на будинки, автомоб≥л≥, телев≥зори, магн≥тофони, пральн≥ машини).

- до середини 70 Цх рок≥в у вс≥х крањнах «аходу були створен≥ системи соц≥ального забезпеченн¤, ¤к≥ гарантували державну п≥дтримку прот¤гом всього житт¤. —оц≥альн≥ витрати склали 50-60% нац≥онального бюджету. —трахуванн¤: в раз≥ безроб≥тт¤, нещасного випадку, хвороби, пенс≥йне забезпеченн¤.

јле в 1974-1975 роках в пров≥дних ≥ндустр≥альних крањнах в≥дчули гостру економ≥чну кризу, ¤ка супроводжувалас¤ пад≥нн¤м виробництва: у —Ўј Ц на 3%, ‘–Ќ Ц на 7,5%, япон≥њ Ц на 14%.

ѕричини:

- р≥зке п≥двищенн¤ ц≥н на нафту ≥ нафтопродукти (у дек≥лька раз≥в) крањнами Ц експортерами нафти у 1973роц≥.

- ¬насл≥док цього зросли витрати, варт≥сть товар≥в ≥ в≥дпов≥дно зменшивс¤ попит з боку споживач≥в.

-  рањни Ц ≥мпортери зменшили своњ замовленн¤, що стало причиною скороченн¤ виробництва ≥ зменшенн¤ товарообороту.

јле вже в 1976-1977 роках було подолано Днафтовий шокФ. ÷е був останн≥й спалах традиц≥йноњ ≥ндустр≥њ.

¬ 1990 роц≥ на крањни: —Ўј, япон≥ю, «ах≥дну ™вропу припадало 59,3% св≥тового експорту, та 60,7% св≥тового ≥мпорту.

≈коном≥ка —Ўј забезпечила найвищ≥ показники ¬Ќѕ на душу населенн¤, але ¤к св≥дчать розрахунки —Ўј поступово втрачаЇ своњ позиц≥њ Ц - у р≥вн≥ зростанн¤ продуктивност≥ прац≥.

- динам≥ц≥ середньор≥чних прирост≥в ¬¬ѕ

- знижуЇтьс¤ частка у св≥тов≥й продукц≥њ обробноњ промисловост≥

- прогнозуЇтьс¤, що —Ўј поступл¤тьс¤ першим м≥сцем в машинобудуванн≥ крањнам ™—, а в електрон≥ц≥ Ц япон≥њ.

япон≥¤ Ц економ≥чно могутн¤ держава, з промислов≥стю оснащеною найнов≥шими технолог≥¤ми, маЇ велик≥ валютно Ц ф≥нансов≥ ресурси, займаЇ м≥цн≥ позиц≥њ в м≥жнародному под≥л≥ прац≥. ѕродуктивн≥сть прац≥ ≥ зароб≥тна плата Ц найвища в св≥т≥. 98% њњ експорту припадаЇ на готов≥ промислов≥ вироби (2/5 л≥чильноњ техн≥ки, морських суден, мотоцикл≥в, робот≥в, 1/5 Цпродати автомоб≥л≥в, стал≥, текстильних вироб≥в).

—еред зах≥дноЇвропейських крањн вид≥л¤ютьс¤ ‘–Ќ, ‘ранц≥¤, јнгл≥¤, ≤тал≥¤. Ќа них припадаЇ б≥льше третини територ≥њ, дв≥ третини населенн¤. ѕитома вага в Дчетв≥рц≥Ф зменшуЇтьс¤ у јнгл≥њ, частка ¤коњ у зах≥дноЇвропейськ≥й економ≥ц≥ зменшилась у ¬Ќѕ «ах≥дноњ ™вропи на 25%, частка ‘ранц≥њ та ≤тал≥њ у ¬Ќѕ п≥двищилась. Ќайстаб≥льн≥шою Ї ‘–Ќ, на ¤ку не вплинуло нав≥ть обТЇднанн¤ з Ќƒ– на ¤ку ‘–Ќ використала величезн≥ ресурси аби п≥дт¤гнути до свого р≥вн¤, частка ‘–Ќ у зах≥дноЇвропейському ¬Ќѕ складаЇ 30 %. ¬ друг≥й половин≥ ’’ стол≥тт¤ була створена концепц≥¤ пост≥ндустр≥ального сусп≥льства (автор ƒ. Ѕелл Ц в≥домий американський теоретик). ¬≥н вже на початку 70-х рок≥в вказав на визначальн≥ риси нового сусп≥льного устрою: - знанн¤ ≥ ≥нтелект стають основним виробничим ресурсом в пост≥ндустр≥альному сусп≥льств≥. ћетою Ї не т≥льки виробленн¤ благ, а ¤к≥сть, а в широкому розум≥нн≥ Ц ¤к≥сть житт¤. ѕров≥дною соц≥альною групою стають представники ≥нтелектуальних профес≥й, практики нових науком≥стких технолог≥й та ≥нформац≥йних послуг.

1	2	3	4

Ќазва: ≈коном≥чний розвиток пров≥дних крањн св≥ту п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (4586 прочитано)