≈коном≥чн≥ теми > ≤нвестиц≥њ ≥ ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть. ≈коном≥чна суть ≥нвестиц≥й
” ¤кост≥ довгострокових конкретизованих ц≥лей п≥дприЇмства на р≥зних етапах можуть бути: дос¤гненн¤ визначених норми ≥ маси прибутку, зростанн¤ масштаб≥в шл¤хом зб≥льшенн¤ торгового обороту ≥ частки контрольованого ринку, виробництво новоњ продукц≥њ, зм≥на зношеного ≥ застар≥лого обладнанн¤ дл¤ зниженн¤ витрат виробництва, захист навколишнього середовища й ≥н. ќбраною або в р¤д≥ випадк≥в змушеною стратег≥Їю може бути ≥ незд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й. јле така ситуац≥¤ буде скор≥ше нагадувати некерований човен, що пливе за теч≥Їю. ѕрийн¤тт¤ п≥дприЇмством р≥шень щодо ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ спираЇтьс¤ на проблему вибору альтернативних вар≥ант≥в розвитку в конкурентному середовищ≥, властивому т≥й або ≥нш≥й галуз≥ п≥д впливом р≥зноман≥тного роду економ≥чних, правових ≥ ≥нших чинник≥в. ќсновою ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики орган≥зац≥њ ≥ процедур вибору та реал≥зац≥њ пр≥оритет≥в повинна бути њх ор≥Їнтац≥¤ на к≥нцев≥ соц≥ально-економ≥чн≥ результати. ” зв'¤зку з цим њњ несучою конструкц≥Їю повинна бути система ц≥лей, критер≥њв њх дос¤гненн¤ ≥ правил прийн¤тт¤ р≥шень, ¤ка пронизуЇ вс≥ р≥вн≥ орган≥зац≥йноњ системи, етапи процедур ≥ механ≥зм≥в. ѕроект, ¤к об'Їкт оц≥нки, характеризуЇтьс¤ набором р≥знор≥дних показник≥в, що в≥дображають його економ≥чн≥, соц≥альн≥, техн≥чн≥, еколог≥чн≥ ≥ ≥нш≥ аспекти. ƒе¤к≥ з показник≥в не Ї вим≥рними, дан≥ часто нос¤ть характер прогнозу. р≥м того. система критер≥њв, ¤к правило, ¤вл¤Ї собою складну ≥Їрарх≥чну структуру. ¬казан≥ обставини зумовлюють необх≥дн≥сть використанн¤ експертних метод≥в дл¤ оц≥нки проект≥в. –озробка ефективноњ процедури експертного оц≥нюванн¤ передбачаЇ реал≥зац≥ю загальних принцип≥в орган≥зац≥њ експертиз, з урахуванн¤м специф≥ки об'Їкт≥в, що оц≥нюютьс¤ ≥ задач прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень, в ¤ких будуть використан≥ експертн≥ оц≥нки. –озгл¤немо вимоги до метод≥в вибору ≥нвестиц≥йних проект≥в ≥ реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних пр≥оритет≥в п≥дприЇмства. Ќасамперед - це вимоги, пов'¤зан≥ з переходом до прийн¤тих у всьому св≥т≥ принципу ≥ технолог≥њ управл≥нн¤ за результатами (з ч≥ткою постановкою ц≥лей, вид≥ленн¤м критер≥њв, що вим≥рюютьс¤ њх дос¤гненн¤, що контролюютьс¤, оц≥нкою впливу на результати насл≥дк≥в вс≥х р≥шень, що приймаютьс¤ ≥ т.д.), почавши з введенн¤ в≥дсутн≥х поки обов'¤зкових форм документ≥в, що дають можлив≥сть оц≥нити ≥ проконтролювати результати проект≥в (аж до внеску в розв'¤занн¤ соц≥ально-економ≥чних проблем); переходом до активноњ пол≥тики (не обмежуватис¤ принципом "дайте ваш≥ пропозиц≥њ", а активно "зверху" формулювати проблеми ≥ вимогу до результат≥в, а також впливати на формуванн¤ пропозиц≥й до проект≥в); затвердженн¤м "правил гри" (п≥дбором ор≥Їнтованих на к≥нцев≥ результати критер≥њв, правил прийн¤тт¤ р≥шень, механ≥зм≥в), що максим≥зують об'Їктивн≥сть оц≥нок: плануванн¤м розпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в м≥ж п≥дрозд≥лами, в≥дд≥лами, цехами ≥ доч≥рн≥ми п≥дприЇмствами на баз≥ анал≥зу ефективност≥ витрат; контролем результат≥в проект≥в ≥ витрат по них з коректуванн¤м побудованих механ≥зм≥в (при необх≥дност≥); поетапним створенн¤м ц≥л≥сноњ кр≥зноњ системи ≥ комплексу алгоритм≥в формуванн¤ ≥ реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики п≥дприЇмства. ƒл¤ реал≥зац≥њ цих ≥ р¤ду ≥нших вимог необх≥дно створити кр≥зну узгоджену по вс≥х р≥вн¤х ≥ тимчасових етапах методику формуванн¤ ≥нвестиц≥йних пр≥оритет≥в п≥дприЇмства, що ¤вл¤Ї собою конкретн≥ правила прийн¤тт¤ р≥шень, що конструктивно реал≥зовуютьс¤ на основ≥ певноњ анал≥тичноњ ≥ початковоњ ≥нформац≥њ. ќсновою цього узгодженн¤ повинна бути ор≥Їнтац≥¤ на к≥нцев≥ результати ≥ в≥дпов≥дн≥ процедури оц≥нки впливу на них тих або ≥нших вар≥ант≥в р≥шень. ¬≥дм≥тимо, що не плани Ї головним результатом плануванн¤, а саме визначенн¤ ц≥лей розвитку п≥дприЇмства, перспектив його розвитку, шл¤х≥в њх дос¤гненн¤ ≥ розпод≥лу ресурс≥в м≥ж структурними п≥дрозд≥лами. ѕланов≥ р≥шенн¤, пор¤док д≥й, необх≥дна л≥н≥¤ повед≥нки, етапи дос¤гненн¤ ц≥лей, методи, ¤к≥ потр≥бно використати, - все це ≥ Ї комплексний план. ѕри ≥нвестиц≥йн≥й безд≥¤льност≥ прибутков≥сть вкладених засоб≥в з часом знижуЇтьс¤ внасл≥док морального ≥ ф≥зичного стар≥нн¤ виробничого апарату, пог≥ршенн¤ орган≥зац≥њ виробництва ≥ т.п., що в остаточному п≥дсумку ставить п≥д сумн≥в майбутнЇ такого п≥дприЇмства. ѕасивне ≥нвестуванн¤, передбачаЇ п≥дтримку незм≥нного р≥вн¤ розвитку п≥дприЇмства, призводить до в≥дставанн¤ в≥д середнього по галуз≥ р≥вн¤ ≥ буде мати в майбутньому т≥ ж насл≥дки. јктивна ≥нвестиц≥йна стратег≥¤, що забезпечуЇ зростанн¤ прибутковост≥ до середнЇгалузевого р≥вн¤ вкладень, припускаЇ доб≥р ≥ реал≥зац≥ю р≥зного роду ≥нновац≥йних проект≥в, активну повед≥нку на ринку. ≈фективна, або випереджаюча, стратег≥¤ пов'¤зана вже з ≥нновац≥¤ми, що реал≥зують принципово нов≥ технолог≥чн≥ р≥шенн¤, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ ≥ значним ступенем ризику таких вкладень. ‘ормуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ в простор≥ перетинанн¤ взаЇмних ≥нтерес≥в, ¤к самого п≥дприЇмства, так ≥ його потенц≥йного стратег≥чного ≥нвестора. ј ≥нвестиц≥¤ ¤вл¤Ї собою особливий товар, що обертаЇтьс¤ на ринку. “ому можлив≥сть њњ одержанн¤ в тому або ≥ншому вигл¤д≥ часто залежить в≥д розум≥нн¤ й урахуванн¤ взаЇмних ≥нтерес≥в партнер≥в, в≥д ум≥нн¤ бачити об'Їкт ≥нвестуванн¤ з позиц≥й стратег≥чного ≥нвестора й оц≥нювати його ≥нвестиц≥йну приваблив≥сть. 1.7. ≤нвестиц≥йна приваблив≥сть (крањни, рег≥ону, п≥дприЇмства) ≤нвестиц≥йна приваблив≥сть може розгл¤датис¤ на р≥вн≥ крањни, галуз≥, рег≥ону, п≥дприЇмства. ѕ≥дприЇмство в ц≥й систем≥ Ї к≥нцевим пунктом вкладенн¤ засоб≥в, де реал≥зуютьс¤ конкретн≥ проекти. ƒл¤ стратег≥чного ≥нвестора не будуть достатньо переконливими аргументи ≥нвестуванн¤ засоб≥в, наприклад, у металург≥йний комб≥нат, ¤кщо розвиток ц≥Їњ галуз≥ в масштабах м≥жнародноњ економ≥ки знаходитьс¤ в кризовому стан≥. “акож, незважаючи на всю ф≥нансову виг≥дн≥сть проекту, ризик пол≥тичноњ й економ≥чноњ нестаб≥льност≥ в держав≥ зведе нан≥вець будь-¤к≥ зусилл¤ по залученню ≥нвестор≥в. –озгл¤немо умови формуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ крањни, що Ї найб≥льш загальними при вибор≥ ≥ реал≥зац≥њ м≥жнародних проект≥в. ≤нвестиц≥йна приваблив≥сть крањни. ” економ≥чн≥й л≥тератур≥ ≥снують р≥зн≥ п≥дходи до визначенн¤ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥, або ≥нвестиц≥йного кл≥мату, держави ¤к сукупност≥ пол≥тичних, правових, економ≥чних ≥ соц≥альних умов, що забезпечують ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть в≥тчизн¤них ≥ закордонних ≥нвестор≥в. ” найб≥льше загальному вигл¤д≥, не вдаючись до анал≥зу цих п≥дход≥в, можна у¤вити систему визначальних чинник≥в, згрупованих у такий спос≥б: а) пол≥тико-правове середовище, що характеризуЇтьс¤ пол≥тичною стаб≥льн≥стю сусп≥льства, на¤вн≥стю ≥ стаб≥льн≥стю нормативноњ бази п≥дприЇмницькоњ ≥ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, гарант≥Їю р≥вност≥ форм власност≥ й ≥нвестиц≥й у перех≥дний пер≥од та ≥н.; “ак, наприклад, пол≥тична нестаб≥льн≥сть в –ос≥њ приводить до нестаб≥льност≥ валют в ≈проп≥. б) економ≥чне середовище, або стаб≥льн≥сть нац≥ональноњ валюти, темпи росту ≥нфл¤ц≥њ, режим оподатковуванн¤ ≥ валютного регулюванн¤, стан фондового ринку ≥ ф≥нансово-кредитноњ системи, Їмн≥сть ≥ платоспроможн≥сть внутр≥шнього ринку; в) ресурси ≥ ≥нфраструктура, соц≥ально-культурне середовище, еколог≥¤. ƒо числа найб≥льш в≥домих зах≥дних систем оц≥нок ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ ≥ ризику належать рейтинги Institutional Investor, Euromoney, Business Environment Risk Index (BERI). –ейтинг Institutional Investor оц≥нюЇ насамперед кредитоспроможн≥сть крањн ≥ складаЇтьс¤ при участ≥ експерт≥в 100 пров≥дних м≥жнародних банк≥в. –ейтинг Euromoney базуЇтьс¤ на досл≥дженн≥ таких груп ≥ндикатор≥в: ринкових - 40 %; кредитних - 20 %; пол≥тико-економ≥чних, що включають у себе пол≥тичний ризик, економ≥чний стан ≥ прогноз економ≥чного розвитку - 40 %. ” рейтингу BERI оц≥нюЇтьс¤ пол≥тична стаб≥льн≥сть, ставленн¤ закордонних ≥нвестиц≥й, нац≥онал≥зац≥¤, девальвац≥¤, плат≥жний баланс, темпи економ≥чного зростанн¤, витрати по зароб≥тн≥й плат≥, продуктивн≥сть прац≥, ≥нфраструктура, умови коротко- ≥ довгострокового кредитуванн¤ й ≥н. –езультати експертних оц≥нок, проведених у 1990-х роках, св≥дчать про достатньо низьку приваблив≥сть ”крањни. ” р≥зноман≥тних рейтингах њй прид≥л¤Їтьс¤ м≥сце в≥д 120-го до 150-го серед держав св≥ту. Ќевисоке положенн¤ займаЇ ”крањна ≥ серед крањн ≥з перех≥дною економ≥кою. ћ≥жнародна практика вибору держави-рецип≥ента кр≥м оц≥нки загального ≥нвестиц≥йного кл≥мату базуЇтьс¤ також на урахуванн≥ специф≥чних особливостей самого проекту, ступен≥ розвитку даноњ держави. “ак, при реал≥зац≥њ м≥жнародних проект≥в, пов'¤заних ≥з виконанн¤м масштабних буд≥вельних роб≥т, зд≥йснюваних при спри¤нн≥ ¬сесв≥тнього банку, чинники, що впливають на прийн¤тт¤ р≥шень, систематизуютьс¤ по категор≥¤х крањн: що розвиваютьс¤, середнього р≥вн¤ розвитку, розвинут≥. јнал≥з поданих оц≥нних чинник≥в дозвол¤Ї в≥днести ”крањну в ц≥лому до категор≥њ крањн ≥з середн≥м р≥внем розвитку. ѕроте при вс≥х ≥нших спри¤тливих обставинах невир≥шен≥сть проблеми власност≥ на землю р≥зко знижуЇ њњ приваблив≥сть ¤к об'Їкта довгострокових вкладень. р≥м того, до чинник≥в, що дестаб≥л≥зують економ≥ку ”крањни, можна в≥днести т¤гар податкового законодавства, обмеженн¤, пов'¤зан≥ з рухом кап≥талу, нерозвинен≥сть фондового ринку, складне ф≥нансове положенн¤ б≥льшост≥ п≥дприЇмств. ѕроте ”крањна маЇ потужний, промислово-розвинений виробничий потенц≥ал, розвинену ≥нфраструктуру, виг≥дне географ≥чне положенн¤. ѕозитивний вплив мали проведена грошова реформа, стаб≥л≥зац≥¤ нац≥ональноњ валюти ≥ керован≥сть ≥нфл¤ц≥йними процесами. «а р≥внем економ≥чного потенц≥алу, ¤к св≥дчать експертн≥ оц≥нки, ”крањна входить у число перших п'¤тьох крањн ™вропи, а по ефективност≥ його використанн¤ знаходитьс¤ в друг≥й сотн≥ крањн св≥ту. —в≥товий досв≥д св≥дчить, що крањни з перех≥дною економ≥кою не в змоз≥ самост≥йно вийти з економ≥чноњ кризи без прит¤гненн¤ й ефективного використанн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й, јкумулюю чи кап≥тал, забезпечуючи доступ до сучасних технолог≥й ≥ менеджменту, ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ не т≥льки спри¤ють формуванню нац≥ональних ≥нвестиц≥йних ринк≥в, але ≥ робл¤ть динам≥чними ≥нш≥ чинники в розвитку ринк≥в товар≥в ≥ послуг. р≥м того, ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ спри¤ють м≥рам макроеконом≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ, дозвол¤ють вир≥шувати багато соц≥альних проблем цього пер≥оду. ¬ ц≥лому розвитку украњнсько-закордонноњ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ властив≥: визначена динам≥ка; розширенн¤ масштаб≥в, вид≥в ≥ сфер д≥¤льност≥; географ≥чна диверсиф≥каци¤. ќсновними формами залученн¤м ≥нвестиц≥й у 1990-х роках Ї внески у форм≥ рухомого ≥ нерухомого майна (б≥л¤ 65 %) ≥ грошов≥ внески (б≥л¤ 25 %).
Ќазва: ≤нвестиц≥њ ≥ ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть. ≈коном≥чна суть ≥нвестиц≥й ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (17383 прочитано) |