≈коном≥чн≥ теми > ≤нвестиц≥њ ≥ ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть. ≈коном≥чна суть ≥нвестиц≥й

√алузева структура ≥ноземних ≥нвестиц≥й формуЇтьс¤ в основному за рахунок внутр≥шньоњ торг≥вл≥, харчовоњ промисловост≥, машинобудуванн¤ ≥ металообробки, ф≥нансових послуг. —еред ≥нших галузей в≥дносно вагом≥ наука, охорона здоров'¤, побутове обслуговуванн¤, зовн≥шн¤ торг≥вл¤, буд≥вництво, х≥м≥чна промислов≥сть.

—труктура ≥ноземного ≥нвестуванн¤ по рег≥онах ”крањни характеризуЇтьс¤ традиц≥йним залученн¤м пр¤мих ≥нвестиц≥й в економ≥ку  иЇва, ќдеських, ƒн≥пропетровських, ƒонецьких, Ћьв≥вськоњ областей, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим.

” ц≥лому можна в≥дзначити формуванн¤ певних тенденц≥й, що у т≥й або ≥нш≥й м≥р≥ ¤к≥сно характеризують розвиток ≥ноземного ≥нвестуванн¤ в ”крањн≥:

Х переважаюча к≥льк≥сть партнер≥в ≥з крањн, що розвиваютьс¤, (по к≥лькост≥ ≥нвестиц≥й) ≥ партнер≥в ≥з промислово розвинутих крањн (по обс¤гу ≥нвестиц≥й);

Х поступове зб≥льшенн¤ частки ≥нвестиц≥й ≥з крањн —Ќƒ;

Х реал≥зац≥¤ сп≥льних ≥нвестиц≥йних проект≥в, ¤к правило, на двосторонн≥й основ≥;

Х ор≥Їнтац≥¤ п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми на виробництво товар≥в, ¤кими св≥тов≥ ринки практично насичен≥ (наприклад комп'ютерна техн≥ка певних клас≥в), ≥ на сферу послуг;

Х обережн≥сть зах≥дних партнер≥в щодо зб≥льшенн¤ ≥нвестиц≥й, що обумовлено в≥дсутн≥стю над≥йних гарант≥й по њхньому захисту, на¤вн≥стю пр¤мого ≥ непр¤мого контролю за такими ≥нвестиц≥¤ми, нев≥дпрацьован≥сть стратег≥њ ≥ тактики виходу на практично нев≥домий ≥ ран≥ше закритий ринок;

Х активн≥сть малих закордонних ф≥рм, що ор≥Їнтован≥ на швидке поверненн¤ невеликих ≥нвестиц≥й або вигоду в≥д разових операц≥й, по сут≥, посередницьких або в≥дверто спекул¤тивних;

Х нер≥вном≥рн≥сть розпод≥лу ≥нвестиц≥й по галуз¤х ≥ рег≥онам ”крањни, њхн¤ зосереджен≥сть у промислових центрах ”крањни, ¤к-от у  иЇв≥;

Х переважанн¤ частка майнових внеск≥в ≥ноземних ≥нвестор≥в у загальних обс¤гах ≥нвестиц≥й, слабке використанн¤ механ≥зм≥в ф≥нансового ринку дл¤ ≥нвестуванн¤.

’арактеризуючи стан ≥ноземного ≥нвестуванн¤ в економ≥ку ”крањни в ц≥лому, його можна визначити ¤к кризове в пор≥вн¤нн≥ з динам≥чними процесами, що в≥дбуваютьс¤ в м≥жнародн≥й економ≥ц≥.

як кризову можна також охарактеризувати ≥ внутр≥шню ≥нвестиц≥йну сферу. Ќайкращим показником привабливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату дл¤ ≥ноземного ≥нвестора Ї активн≥ внутр≥шн≥ ≥нвестиц≥њ. ” ”крањн≥ в≥дбуваЇтьс¤ абсолютне ≥ в≥дносне зменшенн¤ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в, хоча, по оц≥нках спец≥ал≥ст≥в, дл¤ стаб≥льного економ≥чного росту ≥нвестиц≥њ повинн≥ складати 20-25 % валового внутр≥шнього продукту. “ак, розвит≥ крањни мають середньор≥чну питому вагу кап≥таловкладень (gross capital formation) 16-22 % ≥ темп приросту валового внутр≥шнього продукту 2-3 %. Ѕлизьк≥ аналог≥чн≥ показники були характерн≥ в 1980-1990 р. дл¤ —–—–, коли питома вага кап≥таловкладень у валовому нац≥ональному продукт≥ перевищувала 30 %, забезпечуючи його щор≥чний прир≥ст на 2,5 %. ¬ даний час ≥нвестиц≥њ зд≥йснюютьс¤ в здеб≥льшого в короткостроков≥ проекти, знижена ≥нвестиц≥йна активн≥сть у базових галуз¤х народного господарства, слабко завантажен≥ буд≥вельн≥ комплекси. ѕитома вага довгострокових ≥нвестиц≥йних кредит≥в у р¤д≥ значних комерц≥йних банк≥в складаЇ л≥чен≥ в≥дсотки, а те ≥ частки в≥дсотка. ѕри цьому не можна не згадати проблему збалансованост≥ внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х ≥нвестиц≥й. —в≥товий досв≥д показуЇ, що ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в крањнах, що розвиваютьс¤, у 1990-х роках формують лише 2,0- 4,5 % загальних вкладень у нац≥ональн≥ економ≥ки. ” ”крањн≥ цей же показник складаЇ 7-10 %, тобто широкомасштабне залученн¤ ≥нвестиц≥й ≥з боку закордонних крањн можливе лише при умов≥ ефективного розвитку механ≥зм≥в внутр≥шнього ≥нвестуванн¤.

≤нвестиц≥йна приваблив≥сть галуз≥. ” вибор≥ галузевих напр¤мк≥в ≥нвестуванн¤, зокрема , ¬сесв≥тн≥й банк керуЇтьс¤ перерахованими групами чинник≥в ¤к критер≥¤ми дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень:

Х ринков≥;

Х конкуренц≥њ;

Х бар'Їри входженн¤ в галузь;

Х бар'Їри виходу п≥дприЇмства з галуз≥;

Х взаЇмов≥дносини з постачальниками;

Х технолог≥чн≥ фактори;

Х соц≥альн≥ фактори.

ƒо першоњ групи в≥днос¤тьс¤ розм≥р ринку, темп зростанн¤ його потенц≥алу, цикл≥чн≥сть попиту, еластичн≥сть ц≥н, прибутков≥сть, диференц≥ац≥¤ продукту.

ƒруга група фактор≥в оц≥нюЇ стан конкуренц≥њ галузевого ринку, на¤вн≥сть р≥вних конкурент≥в, ≥нтенсивн≥сть конкуренц≥њ, ступ≥нь спец≥ал≥зац≥й конкурент≥в, на¤вн≥сть товар≥в-зам≥нник≥в, завантаженн¤ потужностей.

“рет¤ група досл≥джуЇ капиталоемк≥сть галуз≥, на¤вн≥сть канал≥в розпод≥лу ≥ доступ до них, доступ до сировинних ресурс≥в, захищен≥сть ≥з боку держави, соц≥альн≥ проблеми галуз≥, що можуть зробити негативний вплив на входженн¤.

„етверта група дозвол¤Ї проанал≥зувати ≥снуюч≥ обмеженн¤ державного ≥

соц≥ального пор¤дку, що перешкоджають виходу з галуз≥, спец≥ал≥зац≥ю актив≥в ≥ можлив≥сть њх перепроф≥люванн¤ ≥ використанн¤ за ≥ншим призначенн¤м. ¬гаЇмо в≥дносини з постачальниками характеризуютьс¤ на¤вн≥стю м≥сцевих постачальник≥в, матер≥ал≥в-зам≥нник≥в, ≥нтенсивн≥стю конкуренц≥њ серед постачальник≥в, можлив≥стю формуванн¤ стратег≥чних союз≥в ≥ ≥нших взаЇмов≥дносин з постачальниками сировини ≥ матер≥ал≥в, р≥внем вертикальноњ ≥нтеграц≥њ з постачальниками.

“ехнолог≥чн≥ чинники враховують р≥вень техн≥чних нововведень у галуз≥, складн≥сть продукц≥њ ≥ виробництва, патентно-л≥ценз≥йну ситуац≥ю в галуз≥, кап≥талоЇмк≥сть ≥ наукоЇмк≥сть продукц≥њ.

ƒо соц≥альних чинник≥в, що формують галузеву приваблив≥сть, належать дисципл≥на роб≥тник≥в, демограф≥чн≥ процеси, ступ≥нь охопленн¤ роб≥тник≥в профсп≥лками ≥ вплив громадських орган≥зац≥й, виробнич≥ в≥дношенн¤ роб≥тник≥в ≥з кер≥вництвом.

јнал≥зуючи галузеву приваблив≥сть ”крањни по наведених групах фактор≥в, можна зробити висновок, що в даний час найб≥льш ≥нтенсивн≥ ≥нвестиц≥йн≥ процеси повинн≥ спостер≥гатись у високорентабельних сферах, що не потребують значних вкладень кап≥талу при забезпеченн≥ його швидкоњ в≥ддач≥. ÷е, насамперед, сфера внутр≥шньоњ торг≥вл≥, переробка с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, легка промисловост≥.

≤нвестиц≥йна приваблив≥сть рег≥ону. –ег≥ональна приваблив≥сть оц≥нюЇтьс¤ такими чинниками, ¤к:

Х р≥вень економ≥чного розвитку рег≥ону;

Х р≥вень розвитку ≥нвестиц≥йноњ ≥нфраструктури рег≥ону;

Х демограф≥чна характеристика;

Х р≥вень розвитку ринкових в≥дносин ≥ комерц≥йноњ ≥нфраструктури рег≥ону;

Х р≥вень крим≥ногенних, еколог≥чних ≥ ≥нших ризик≥в.

–≥вень економ≥чного розвитку рег≥ону характеризуЇтьс¤ такими показниками, ¤к питома вага рег≥ону у валовому внутр≥шньому продукт≥ ≥ нац≥ональному доход≥, обс¤г виробництва на душу населенн¤, р≥вень самозабезпеченн¤ рег≥ону основними продуктами харчуванн¤, середн≥й р≥вень зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в, обс¤г ≥ динам≥ка кап≥тальних вкладень у рег≥он≥ на душу населенн¤, число п≥дприЇмств, питома вага збиткових п≥дприЇмств.

–озвиток ≥нвестиц≥йноњ ≥нфраструктури оц≥нюЇтьс¤ числом п≥др¤дних буд≥вельних компан≥й, обс¤гом м≥сцевого виробництва основних буд≥вельних матер≥ал≥в, виробництвом енергетичних ресурс≥в на душу населенн¤, щ≥льн≥стю зал≥зничних кол≥й , щ≥льн≥стю автомоб≥льних шл¤х≥в.

ƒемограф≥чну характеристику визначають питома вага населенн¤ рег≥ону в загальн≥й чисельност≥ жител≥в ”крањни, сп≥вв≥дношенн¤ м≥ського ≥ с≥льського населенн¤, питома вага населенн¤, зайн¤того в сусп≥льному виробництв≥, р≥вень квал≥ф≥кац≥њ роб≥тник≥в.

–озвиток ринкових в≥дносин характеризуЇтьс¤ питомою вагою приватизованих п≥дприЇмств ≥ п≥дприЇмств з недержавною формою власност≥ у загальн≥й њх к≥лькост≥, чисельн≥стю п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми, банк≥вських установ, страхових компан≥й, товарних б≥рж.

≤нвестиц≥йна приваблив≥сть п≥дприЇмства ≤нвестиц≥йна приваблив≥сть п≥дприЇмства - це ≥нтегральна характеристика окремих п≥дприЇмств ¤к об'Їкт≥в майбутнього ≥нвестуванн¤ з позиц≥й перспективност≥ розвитку, обс¤г≥в ≥ перспектив збуту продукц≥њ, ефективност≥ використанн¤ актив≥в, њх л≥кв≥дност≥, стану платоспроможност≥ ≥ ф≥нансовоњ стану. ƒл¤ оц≥нки ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ можуть бути використан≥ р≥зн≥ ф≥нансов≥ коеф≥ц≥Їнти. ѓх склад визначаЇтьс¤ виход¤чи з ц≥лей ≥ глибини анал≥зу ф≥нансового стану. “акими синтетичних показниками Ї оборотн≥сть актив≥в, прибутков≥сть кап≥талу, ф≥нансова стаб≥льн≥сть, л≥кв≥дн≥сть актив≥в ≥ ≥н.

1	2	3	4	5

Ќазва: ≤нвестиц≥њ ≥ ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть. ≈коном≥чна суть ≥нвестиц≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (17383 прочитано)