≈коном≥чн≥ теми > ≤нфл¤ц≥¤ в ”крањн≥ та шл¤хи њњ усуненн¤

≤нфл¤ц≥¤ в ”крањн≥ та шл¤хи њњ усуненн¤

¬ступ.

Ќайефективн≥шим ≥ндикатором ЂздоровТ¤ї економ≥ки крањни Ї њњ ф≥нансовий стан. јдже ф≥нансова система не лише забезпечуЇ необх≥дн≥ взаЇмозвТ¤зки в економ≥ц≥, вона Ї одним з найвпливов≥ших важел≥в макроеконом≥чного регулюванн¤, ≥нструментом, за допомогою ¤кого ур¤ди мають змогу регулювати економ≥чний розвиток. —аме тому д≥¤льн≥сть виконавчоњ влади кожноњ крањни спр¤мована на забезпеченн¤ стаб≥льност≥ ф≥нансово-кредитноњ системи та ф≥нансового стану в ц≥лому. «апорукою цього, серед ≥ншого, маЇ бути стан Укерованост≥Ф ≥нфл¤ц≥йними процесами. Ќеобх≥дн≥сть у цьому викликана тим, що ≥нфл¤ц≥¤ не лише призводить до т¤жких соц≥ально-економ≥чних насл≥дк≥в Ц за умов ≥нфл¤ц≥њ втрачаЇтьс¤ ефективн≥сть д≥њ та в≥дбуваЇтьс¤ деформац≥¤ ≥нструмент≥в макроеконом≥чного регулюванн¤.

ќсобливо виразно деформац≥¤ економ≥чних механ≥зм≥в про¤вл¤Їтьс¤ в умовах г≥пер≥нфл¤ц≥њ. ¬ економ≥чн≥й науц≥ вважаЇтьс¤, що ≥нфл¤ц≥¤ переходить в г≥перстад≥ю за умов перевищенн¤ швидкост≥ росту ц≥н 50% на м≥с¤ць. ѕрикладом того Ї Ќ≥меччина 1920-1923рр., јвстр≥¤ 1921-1923рр., —–—– 1921-1924рр., √рeц≥¤ 1943-1944рр., Ћатиноамериканськ≥ крањни 1970-1980рр. ≤нфл¤ц≥¤ в ”горщин≥ п≥сл¤ ≤≤ —в≥товоњ в≥йни була найвищою з ус≥х, в≥домих в ≥стор≥њ св≥товоњ економ≥ки. 3 червн¤ 1946 року були випущен≥ банкноти на суму м≥ль¤рд б≥лл≥он≥в (1 млрд.млрд.). ” червн≥ 1946 року «олотий пенге 1931 випуску коштував 130 трильйон≥в паперових пенге. ќсь чому вивченн¤ ≥нфл¤ц≥њ Ї таким важливим ≥ актуальним. ” своњй робот≥ ¤ намагавс¤ визначити суть, причини ≥ насл≥дки та шл¤хи подоланн¤ ≥нфл¤ц≥йних криз.

≤. ѕон¤тт¤ ≥нфл¤ц≥њ.

як економ≥чне ¤вище ≥нфл¤ц≥¤ ≥снуЇ вже тривалий час. ¬важаЇтьс¤ що њњ по¤ва повТ¤зана з виникненн¤м паперових грошей, з функц≥онуванн¤м ¤ких вона нерозривно повТ¤зана.

“ерм≥н ≥нфл¤ц≥¤ (в≥д лат. Inflatio - надуванн¤) вперше почав вживатис¤ в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ в пер≥од громад¤нськоњ в≥йни

1861 - 1865 рр. ≤ означав процес зб≥льшенн¤ паперово - грошового об≥гу. ¬ ’≤’ стол≥тт≥ цей терм≥н вживаЇтьс¤ також в јнгл≥њ ≥ в ‘ранц≥њ. Ўирокого розповсюдженн¤ в економ≥чн≥й л≥тератур≥ пон¤тт¤ ≥нфл¤ц≥њ одержало в ’’ стол≥тт≥ в≥дразу п≥сл¤ п≥сл¤ першоњ св≥товоњ в≥йни.

Ќа початок 90-х рок≥в ’’ стор≥чч¤ не було жодноњ постсоц≥ал≥стичноњ крањни, ¤ка б не в≥дчула руйн≥вного впливу ≥нфл¤ц≥њ. ” класичн≥й економ≥чн≥й теор≥њ ≥нфл¤ц≥¤ трактуЇтьс¤ ¤к частина теор≥њ грошей. ¬она Ї процесом п≥двищенн¤ загального р≥вн¤ ц≥н та зниженн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ грошей. ƒж.ћ. ейнс вперше проанал≥зував ≥нфл¤ц≥ю ¤к елемент макроеконом≥чноњ теор≥њ.

ћ≥л≥таризм, зм≥нивши кейнс≥анськ≥й теор≥њ у 80-х роках вже не просто включаЇ проблеми ≥нфл¤ц≥њ в макроеконом≥чну теор≥ю. ѕроблеми ≥нфл¤ц≥њ стають найважлив≥шою складовою частиною останньоњ. Уѕ≥д ≥нфл¤ц≥Їю, - пише ћ.‘р≥дмен, - ¤ розум≥ю ст≥йке та безперервне зростанн¤ ц≥н, що завжди ≥ всюди виступаЇ ¤к грошовий феномен, викликаний надм≥рною масою грошей по в≥дношенню до випуску продукц≥њФ. ÷е положенн¤ переконуЇ в тому, що причини ≥нфл¤ц≥њ - у сфер≥ об≥гу. ј тому допускаЇтьс¤ обмеженн¤ впливу держави в процеси сусп≥льного в≥дтворенн¤.

Ќа противагу цьому в кейнс≥анських теор≥¤х п≥д ≥нфл¤ц≥Їю розум≥Їтьс¤ надм≥рний попит, причини ¤кого Ц ¤к на сторон≥ пропозиц≥њ, так ≥ попиту:Ф¬ раз≥ ¤кщо пропозиц≥¤ грошей у пор≥вн¤нн≥ з пропозиц≥Їю товар≥в дл¤ куп≥вл≥ зб≥льшилас¤, маЇ м≥сце ≥нфл¤ц≥¤Ф.

« середини 60-х рок≥в у св≥тов≥й економ≥чн≥й науц≥ формуЇтьс¤ новий напр¤м у досл≥дженн≥ ≥нфл¤ц≥й. …ого представники виход¤ть з необх≥дност≥ комплексного анал≥зу ¤вищ грошовоњ сфери, що враховують загальн≥ зм≥ни в економ≥ц≥ 2-њ половини ’’ стол≥тт¤. «г≥дно з цим п≥дходом, найважлив≥шою рисою сучасних ≥нфл¤ц≥йних процес≥в Ї т≥сне переплет≥нн¤ грошових та загально-економ≥чних фактор≥в росту ц≥н. «в≥дси випливаЇ, що незалежно в≥д того, ¤к≥ причини Ї початковими ≥мпульсами, будь-¤ке п≥двищенн¤ ц≥н викликаЇ необх≥дн≥сть п≥двищенн¤ обс¤г≥в грошовоњ маси, ≥ навпаки.

≤ншими словами, зростанн¤ останньго часто виступаЇ вже не ¤к причина росту ц≥н, а ¤к його пох≥дна. √рошов≥ та загально-економ≥чн≥ фактори в цьому процес≥ зм≥нюють м≥сц¤ми причини та насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ. “ому вс≥л¤ке зростанн¤ р≥вн¤ ц≥н викликаЇ п≥дсиленн¤ ≥нфл¤ц≥њ ≥ стаЇ тим самим ≥нфл¤ц≥йним. «г≥дно з ц≥Їю теор≥Їю, ≥нфл¤ц≥¤, особливо в умовах перех≥дноњ економ≥ки, зумовлюЇтьс¤ багатьма процесами, що в≥дбуваютьс¤ у сфер≥ грошового об≥гу та безпосередньо в сусп≥льному виробництв≥. ƒе б не розпочалас¤ д≥¤ ≥нфл¤ц≥йних фактор≥в Ц чи у виробництв≥, чи у сфер≥ державних ф≥нанс≥в, чи у, власне, грошово кредитн≥й сфер≥ Ц ≥нфл¤ц≥йне зростанн¤ ц≥н супровожуЇтьс¤ зб≥льшенн¤м грошовоњ маси. —початку воно в≥дбуваЇтьс¤ в активному об≥гу за рахунок зменшенн¤ нагромаджень, а пот≥м зростаЇ загальна маса грошей. ѕереповненн¤ канал≥в об≥гу грошовою масою знец≥нюЇ грошову одиницю, що Ї найхарактерн≥шою ознакою ≥нфл¤ц≥њ в њњ класичному вигл¤д≥.

≤нфл¤ц≥¤ Ц це процес зростанн¤ загального р≥вн¤ ц≥н в крањн≥ в насл≥док порушенн¤ закону грошового об≥гу. ≤нфл¤ц≥¤ виникаЇ тод≥, коли в об≥гу знаходитьс¤ надлишкова к≥льк≥сть грошей (гот≥вкових ≥ безгот≥вкових). “аке становище веде до њх знец≥ненн¤, грош≥ Удешев≥ютьФ, а ц≥ни набувають тенденц≥њ до зростанн¤. ≤нфл¤ц≥¤ Ї тонке соц≥ально - економ≥чне ¤вище , породжене дизпропорц≥¤ми виробництва в р≥зних сферах ринкового господарства. ќдночасно ≥нфл¤ц≥¤ Ц одна ≥з найб≥льш гострих проблем сучасного розвитку економ≥ки практично вс≥х крањн св≥ту.

≤≤.ѕричини ≥нфл¤ц≥њ.

Ќезалежно в≥д стану грошовоњ сфери товарн≥ ц≥ни можуть п≥дн≥матис¤ в насл≥док зм≥н в динам≥ц≥ виробничоњ прац≥, цикл≥чних ≥ сезонних коливань, структурних зрушень в динам≥ц≥ виробництва, монопол≥зац≥њ ринка, державного регулюванн¤ економ≥ки, введенн¤ нових податк≥в, зм≥на конюктури ринку, д≥¤ зовн≥шньо економ≥чних звТ¤зк≥в, стих≥йних лих ≥ т.д. ќдже р≥ст ц≥н викликиЇтьс¤ р≥зними причинами. јле не вс¤кий р≥ст ц≥н - ≥нфл¤ц≥¤.—еред вище згаданих причин росту ц≥н важливо вид≥лити справд≥ ≥нфл¤ц≥йн≥.

“ак р≥ст ц≥н, повТ¤заний з цикл≥чними коливанн¤ми конюктури, неможна назвати ≥нфл¤ц≥йним. ѕо м≥р≥ проходженн¤ р≥зних фаз циклу (особливо в його Ђкласичн≥йї форм≥ характерн≥й дл¤ ’≤’ - початку ’’ стол≥тт¤) буде м≥н¤тис¤ ≥ динам≥ка ц≥н. ѓх п≥двищенн¤ в пер≥од буму ≥ зм≥нюЇтьс¤ њх пад≥нн¤м в фазах кризи й депрес≥њ ≥ знову ростом в фаз≥ пожвавленн¤. ѕ≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, при ≥нших незм≥нних умовах, повинно привести до зниженн¤ ц≥н. ≤нша справа - ¤кщо п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ супроводжуЇтьс¤ випереджуючим це п≥двищенн¤ ростом зароб≥тноњ плати. “аке ¤вище називаЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥Їю витрат. —тих≥йн≥ лиха не можуть бути причиною ≥нфл¤ц≥йного росту ц≥н. “ак, ¤кщо в результат≥ повен≥ в ¤к≥й-небуть м≥сцевост≥ зруйнован≥ дома, то, очевидно зростуть ц≥ни на буд≥вельн≥ матер≥али. ÷е буде стимулювати виробник≥в буд≥вельних матер≥ал≥в розширити пропозиц≥ю своЇњ продукц≥њ ≥ по м≥р≥ насиченн¤ ринка ц≥ни почнуть падати.

ўо ж можна в≥днести до д≥йсно ≥нфл¤ц≥йних причин росту ц≥н? Ќазвем найважлив≥ш≥ ≥з них.

ѕо - перше, це диспропорц≥йн≥сть , або незбалансован≥сть державних витрат ≥ доход≥в, що ро¤вл¤Їтьс¤ в диф≥цит≥ держбюджета. якщо цей диф≥цит ф≥нансуЇтьс¤ за ррахунок активного використанн¤ Ђдрукарського верстатаї це призводить до зб≥льшенн¤ маси грошей в об≥гу, а в≥дпов≥дно ≥ до ≥нфл¤ц≥њ.

ѕо - друге, ≥нфл¤ц≥йне зростанн¤ ц≥н може в≥дбуватись, ¤кщо ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й проводитьс¤ аналог≥чними методами. ќсобливо ≥нфл¤ц≥йно небезпечними Ї ≥нвестиц≥њ, повТ¤зан≥ з м≥л≥таризац≥Їю економ≥ки. “ак, непродуктивне використанн¤ нац≥онального доходу на воЇн≥ ц≥л≥ означаЇ не т≥льки втрату нац≥онального багацтва. ќдночасно в≥йськов≥ витрати створюють додатковий платоспром≥жний попит, що веде до зб≥льшенн¤ грошовоњ маси без в≥дпов≥дного товарного покритт¤, зб≥лшенн¤ в≥йськових витрат Ї одн≥Їю з головних причин хрон≥чних деф≥цит≥в державного бюджету ≥ зб≥льшенн¤ державного боргу в багатьох крањнах, дл¤ покритт¤ ¤кого держава зб≥льшуЇ грошову масу.

ѕо - третЇ, з зростанн¤м Ђв≥дкритост≥ї економ≥ки тоњ чи ≥ншоњ крањни, все б≥льшим вт¤гуванн¤м њњ в мирогосподарськ≥ звТ¤зки зб≥льшеють небезпечн≥сть Ђ ≥мпортованоњї ≥нфл¤ц≥њ.

ѕо - четверте, ≥нфл¤ц≥¤ набуваЇ самоп≥дтримуючий характер в результат≥ ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань. Ѕагато вчених крањн «аходу ≥ нашоњ крањни особливо вид≥л¤ють цей фактор, що подоланн¤ ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань населенн¤ ≥ виробник≥в - найважлив≥ше (¤кщо не головне ) завданн¤ анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики

Ѕезл≥¤ причин ≥нфл¤ц≥њ в≥дм≥чаЇтьс¤ в практично у вс≥х крањнах. јле комб≥нац≥йна залежн≥сть в≥д конкретних економ≥чних фактор≥в. “ак , зразу п≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни в «ах≥дн≥й ™вроп≥ ≥нфл¤ц≥¤ була звТ¤зана з гострим деф≥цитом багатьох товар≥в. ¬ наступн≥ роки головну роль в розкачеванн≥ ≥нфл¤ц≥йного прцесу почали грати державн≥ витрати, сп≥в≥дношенн¤ Ђц≥на - зароб≥тна платаї, перех≥д ≥нфл¤ц≥њ з ≥нших держав ≥ де¤к≥ ≥нш≥ фактори.

≤≤≤.¬иди ≥нфл¤ц≥њ.

≤нфл¤ц≥¤ ¤к ¤вище виникла водночас з паперовими грошима, адже при золотомонетному об≥гу надлишку грошей не може бути. –озр≥зн¤ють УкласичнуФ ≥ сучасну ≥нфл¤ц≥ю.

ƒл¤ УкласичноњФ ≥нфл¤ц≥њ (XVIII Ц XIX ст.) характерним Ї њњ тимчасов≥сть. ¬она виникла за надзвичайних обставин (тривал≥ в≥йни, ¤к≥ зб≥льшували видатки держави тощо). —учасна ≥нфл¤ц≥¤ маЇ хрон≥чний (сталий) характер. ¬она перетворилась в пост≥йний елемент процесу в≥дтворенн¤. ƒемонитизац≥¤ золота, розрив звТ¤зк≥в м≥ж паперовими, чековими ≥ кредитними грошима ≥ золотом, надали рухов≥ грошовоњ маси автономного характеру, в≥дносно незалежного в≥д об≥гу товар≥в, њх пропозиц≥њ.

1	2	3	4	5

Ќазва: ≤нфл¤ц≥¤ в ”крањн≥ та шл¤хи њњ усуненн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2957 прочитано)