≈коном≥чн≥ теми > ≤нфл¤ц≥¤ в ”крањн≥ та шл¤хи њњ усуненн¤

Ќайб≥льшим в≥н залишаЇтьс¤ в легк≥й промисловост≥, промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в та машинобудуванн≥ та металообробц≥. —л≥д в≥дзначити, що анал≥з динам≥ки обс¤г≥в виробництва на п≥дприТЇмствах недержавного сектора показуЇ Ц зм≥на форми власност≥ у б≥льшост≥ випадк≥в сьогодн≥ не дозвол¤Ї подолати загальн≥ дл¤ вс≥Їњ економ≥ки труднощ≥. ” колективних п≥дприЇмствах обс¤ги продукц≥њ скоротились на 26,8%, - у акц≥онерних товариствах в≥дкритого типу - на 17.4%.

≤снуЇ елементарна законом≥рн≥сть: ¤кщо в економ≥ц≥ в≥дбуваЇтьс¤ спад виробництва, то товарне забезпеченн¤ грошей зменшуЇтьс¤. —творюЇтьс¤ ситуац≥¤, коли при незм≥нному абсолютному розм≥р≥ грошовоњ маси њњ в≥дносна величина (в≥дносно товарного забезпеченн¤) зб≥льшуЇтьс¤. ¬≥дбуваЇтьс¤ знец≥ненн¤ грошовоњ одиниц≥. јдже саме виробництво Ї джерелом поповенн¤ товарногот забезпеченн¤ грошей. ј тому результати д≥¤льност≥ у виробництв≥ можуть бути або ≥нфл¤ц≥йним, або анти≥нфл¤ц≥йним фактором.

ѕросте обмеженн¤ грощовоњ маси хоча й гальмуЇ динам≥ку ц≥н, але водночас гн≥тить виробництво, недозвол¤Ї роз≥рвати ланцюг трудових зобовТ¤зань. ¬ украњнськ≥й економ≥ц≥ склалас¤ парадоксальна ситуац≥¤, коли пор¤д з ≥нфл¤ц≥Їю виник реальний деф≥цит грошей, тобто дефл¤ц≥¤.

” 1994 роц≥ сума виробництва ≥ запас≥в товар≥в народного споживанн¤ у дв≥ч≥ перевищила грошов≥ витрати (за вин¤тком ≥мпортних товар≥в та ≥ноземноњ ≥алюти). ƒосв≥д св≥дчить, що спонтанн≥, ем≥с≥йн≥ вливанн¤, розпорошуючись у банк≥всько-кредитн≥й систем≥ ≥ мультипл≥куючись у т≥ньов≥й економ≥ц≥ супроводжуЇтьс¤ новими ≥нфл¤ц≥йними витками. « ≥ншого боку страшна не ем≥с≥¤ сама по соб≥. ¬ажливо, ¤ку вона маЇ спр¤мован≥сть, ¤ким чином використовуЇтьс¤. ѕотр≥бн≥ точно спр¤мован≥ грошов≥ ≥нТЇкц≥њ, ¤к≥ могли б прискорити загальмований цикл Увиробництво-реал≥зац≥¤-виплатиФ.

ƒоказом останнього Ї плат≥жна криза, ¤ка вже прот¤гом останнього часу затромбувала судини в≥тчизн¤ноњ економ≥ки. «ростаЇ взаЇмна заборгован≥сть в б≥льщост≥ в≥тчизн¤них п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й незалежно в≥д тип≥в власност≥ ≥ форм господарюванн¤.

—аме тому держава маЇ зд≥йснити перех≥д до пр¤моњ бюджетноњ п≥дтримки окремих виробництв, ¤к≥ в≥дпов≥дають пр≥лритетам њњ структурноњ пол≥тики ≥ ¤к≥ в змоз≥ за такоњ п≥дтримки вийти на ринок ефективного господарюванн¤.

ƒосв≥д розвитку украњнськоњ економ≥ки св≥дчить, що сл≥д виважено ≥ з наукових позиц≥й п≥д≥йти до обмежень темп≥в ≥нфл¤ц≥њ ≥ бюджетного деф≥циту. Ѕез комплексу активних ≥ супроводжувальних д≥й вони пригн≥чують платоспроможн≥сть ¤к п≥дприЇмств, так ≥ населенн¤. ѕри цьому потр≥бен особливий механ≥зм ф≥нансуванн¤ з тим, щоб грошов≥ ≥нТЇкц≥њ застосовувались безпосередньо дл¤ виробництва ≥ н≥ за¤ких умов не йшли на погашенн¤ борг≥в, нагромаджених п≥дприЇмствами значно ран≥ше.

≤снуЇ необх≥дн≥сть розд≥лити грошов≥ потоки м≥ж державними п≥дприЇмствами та комерц≥йно-посередницькими структурами, виключивши можлив≥сть прихованоњ, неконтрольованоњ м≥с≥њ за рахунок вторинного використанн¤ позичкових ≥ плат≥жних грошових ресурс≥в, випуску нел≥цензованих ц≥нних папер≥в, ¤к≥ поглинають державн≥ кошти, спр¤мовуючи њх у т≥ньовий оборот.

ƒл¤ забезпеченн¤ зазначених засоб≥в необх≥дне створенн¤ ƒержавного бюджетного банку. јдже державн≥ кошти, розпод≥л ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ через мережу комерц≥йних банк≥в, не знаход¤ть свого конкретного призначенн¤ внасл≥док р¤ду обТЇктивних та субТЇктивних причин. Ќаведемо такий приклад: ” ≤ п≥вр≥чч≥ 1995 року в ход≥ санац≥ю були прийн¤т≥ р≥шенн¤ про допомогу 240 п≥дприЇмствам на суму 36 трлн.крб. ѕо-перше, наданн¤ ц≥Їњ допомоги було заблоковане комерц≥йними банками п≥д приводом несплати заборгованост≥. ѕо-друге, комерц≥йн≥ банки внасл≥док

обТЇктивних принцип≥в своЇњ д≥¤льност≥, максим≥зац≥њ прибутку неможуть надавати кредити п≥д в≥дсоток, прийн¤тний дл¤ п≥дприЇмств, ¤к≥ потребують санац≥њ. “ому кредити надаютьс¤ п≥д непосильн≥ в≥дсотки дл¤ п≥лприЇмств, ¤к≥ без того перебувають в важкому ф≥нансовому стан≥.

якщо проф≥нансувати пр≥оритетн≥ програми металург≥йного, х≥м≥чного, машинобуд≥вного комплекс≥в, медичноњ та м≥кроб≥олог≥чноњ та харчовоњ галузей, то ефективн≥сть ф≥нансових витрат по ≥мпортозам≥щенню й експорту прогнозуЇтьс¤ дуже високою. «а попередн≥ми розрахунками так≥ заходи щодо пол≥тики ≥мпортозам≥щенню й експорту зумовл¤ть, у к≥нцевому п≥дсумку зр≥ст ¬¬ѕ, зниженн¤ споживчих ц≥н 1999 роц≥ на 10-13%, у 2000 пор≥вн¤нно з 1995 у 2 рази. «абезпеченн¤ зростанн¤ виробництва у зазначених галузей через механ≥зм мультипл≥катора призведе ≥ до пожвавленн¤ виробництва виробництва в сум≥жних галузей, а через зростанн¤ зароб≥тноњ плати стимулюватиму випуск споживчих товар≥в. ¬одночас пол≥пшитьс¤ торговельний баланс. Ћише за рахунок цього сальдо торговельного балансу у 1999 роц≥ може бути позитивним. ¬ результат≥ так≥ ≥мпульси повинн≥ стимулювати виробництво ≥ гальмувати ≥нфл¤ц≥ю.

ƒл¤ забезпеченн¤ поповненн¤ виробничих запас≥в за новими ц≥нами (частини об≥гових кошт≥в) у пер≥од до зак≥нченн¤ виробничого циклу маЇ зд≥йснюватис¤ пол≥тика пом≥ркованого нешокового обмеженн¤ кредитноњ ем≥с≥њ з метою пристосуванн¤ п≥дприЇмств до умов зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ. ≤накше за умов пол≥т≥ки подальшого поступового обмеженн¤ ≥нфл¤ц≥њ ≥снуЇ загроза ф≥нансового банкрутства п≥дприЇмства.

—проба реал≥зац≥њ продукц≥њ ≥з заданим самим п≥дприЇмством необх≥дним р≥внем рентабельност≥ виготовленн¤ продукц≥њ в умовах поступового обмеженн¤ кредитноњ ем≥с≥њ також може зак≥нчитись банкрутством п≥дприЇмства. ƒл¤ виживанн¤ п≥дприЇмства й уникненн¤ загрози банкрутства може зд≥йснювати реал≥зац≥ю продукц≥њ за нульовоњ рентабельн≥стю. Ѕ≥льше того, вижитит≥ уникнути банкрутства можна нав≥ть за умов в≥дТЇмноњ рентабельност≥ (збитковост≥ виробництва). ѕ≥дприЇмство маЇ покрити зм≥ни витрат на виготовленн¤ продукц≥њ (сировину, матер≥али, комплектуюч≥ вироби, зароб≥тну плату, ≥нш≥ витрати). ѕрицьому в≥дбуваЇтьс¤ Упроњданн¤Ф амортизац≥њ. ¬ такому режим≥ можна працювати 2-3- роки. ÷е даЇ тимчасовий перепочинок дл¤ проведенн¤ необх≥дних заход≥в щодо скороченн¤ витрат, покритт¤ в майбутньому Упроњданн¤Ф амортизац≥њ ≥ забезпеченн¤ в подальшому хоча б простого в≥дтворенн¤ основних фонд≥в. Ѕез зд≥йсненн¤ таких заход≥в Успоживанн¤Ф амортизац≥њ в к≥нцевому п≥дсумку зак≥нчитьс¤ банкрутством.

¬ умовах дос¤гненн¤ позитивноњ в≥дсотковоњ ставки особливо небезпечне створенн¤ зайвих запас≥в товарно-матер≥альних ц≥нностей. Ќеобх≥дний пошук тих комерц≥йних банк≥в, ¤к≥ сплачують вищий в≥дсоток за депозити. «а позитивноњ в≥дсотковоњ ставки виг≥дн≥ше нагромаджувати (збер≥гати) грош≥, а не товарн≥ запаси.

¬ умовах ≥нфл¤ц≥њ дуже небезпечне в≥двантаженн¤ продукц≥њ без попередньоњ оплати або гарант≥й такоњ оплати. «атримка з оплатою продукц≥њ покупцем ≥нфл¤ц≥йно УпроњдаЇФ виручку в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, а за кредит вз¤тий п≥д сировину дл¤ виготовленн¤ продукц≥њ, доводитьс¤ платити в≥дсоток комерц≥йному банку.

«апровадженн¤ системи обовТ¤зковоњ застави п≥д виданий кредит змушуЇ не створювати зайв≥ запаси сировини, готовоњ продукц≥њ, а реал≥зувати њх нав≥ть з збитками, оск≥льки несвоЇчасне поверненн¤ кредиту теж загрожуЇ банкрутством ≥ продажом майна.

¬ умовах обмеженн¤ ≥нфл¤ц≥њ ≥нтереси виживанн¤ (поповненн¤ потреби в об≥гових коштах) мають бути вище ≥нтерес≥в поточного особистого споживанн¤. —ьогодн≥ можна направити б≥льше прибутку на особисте споживанн¤, а завтра його не буде зовс≥м,бо виробництво припинетьс¤ у звТ¤зку з нестачою об≥гових кошт≥в, а банк не видасть кредит≥в з причини малоњ ймов≥рност≥ його поверненн¤.

“аким чином, не л≥кв≥дувавши пад≥нн¤ обс¤г≥в виробництва, ми не скасуЇмо чи не найголовн≥шого ≥нфл¤ц≥йного чинника Ц зменшенн¤ товарного забезпеченн¤ грошей. —ьогодн≥ маЇмо зробити виб≥р м≥ж контрольованою ≥нфл¤ц≥Їю та подальшим занепадом виробництва та соц≥альноњ сфери.

Ѕудь-¤ка ≥нфл¤ц≥¤ веде до зростанн¤ р≥вн¤ ц≥н. ѕри цьому темпи зростанн¤ зароб≥тноњ плати, ¤к правило, в≥дстають в≥д темп≥в зростанн¤ ц≥н, тому насл≥дком ≥нфл¤ц≥њ Ї зниженн¤ добробуту населенн¤. јле особливо небезпечною Ї г≥пер≥нфл¤ц≥¤.

√≥пер≥нфл¤ц≥¤ ви¤вл¤Ї руйн≥вну д≥ю на економ≥ку крањни ≥ веде до швидкого зубож≥нн¤ народу ≥ зростанн¤ безроб≥тт¤. —тр≥мко зменшуютьс¤ реальн≥ доходи людей, практично знищуютьс¤ заощадженн¤. «акриваютьс¤ п≥дприЇмства, ¤к≥ не можуть витримати т¤гар швидкозростаючих витрат. –уйнуЇтьс¤ механ≥зм заощадженн¤ грошей дл¤ виробничих ≥нвестиц≥й, адже в таких умовах виг≥дно бути боржником (Уварт≥стьФ боргу стр≥мко зменшуЇтьс¤) ≥ невиг≥дно давати в борг ≥ нагромаджуват грош≥. Ѕанки ненадають кредити, а ¤кщо надають, то не на тривалий час (к≥лька м≥с¤ц≥в) ≥ п≥д граб≥жницьк≥ проценти. як насл≥док, руйнуЇтьс¤ виробництво ≥ торг≥вл¤.  рањна УпроњдаЇФ своЇ майбутнЇ, знищуючи основу нормального зростанн¤ економ≥ки. √≥первисок≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ в 1993 роц≥, ¤ка супроводжувалас¤ пад≥нн¤м обс¤г≥в виробництва, товарообороту, кап≥таловкладень, пог≥ршенн¤м стану державних ф≥нанс≥в тощо, призвели до кризи грошово-кредитноњ сиситеми ”крањни. ћакроеконом≥чн≥ показники дос¤гли значень, ¤к≥ ц≥лком можливо пор≥внювати з певними показниками св≥товоњ економ≥чноњ кризи 30=х рок≥в нашого стол≥тт¤.

“аблиц¤ 4. ѕор≥вн¤льна таблиц¤ макроеконом≥чних показник≥в

1	2	3	4	5

Ќазва: ≤нфл¤ц≥¤ в ”крањн≥ та шл¤хи њњ усуненн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2957 прочитано)