≈коном≥чн≥ теми > ≤нфл¤ц≥¤ в ”крањн≥ та шл¤хи њњ усуненн¤

ѕричиною ≥нфл¤ц≥њ спочатку вважали повсюдний перех≥д до паперових грошей. ќднак нав≥ть п≥сл¤ того, грошова ем≥с≥¤ була вз¤та п≥д строгий контроль, ≥нфл¤ц≥¤ не зникла. ¬и¤вилось, що в ≥нфл¤ц≥њ можуть бути р≥зн≥ причини ≥ сама вона буваЇ р≥зною.

≤нфл¤ц≥¤ може прот≥кати пом≥рно - бути Ђповзучоюї, при цьому вид≥ ≥нфл¤ц≥њ ц≥ни зростають не б≥льше чим на 10% в р≥к. “ака ≥нфл¤ц≥¤ дозвол¤Ї ефективно коректовати ц≥ни в≥дпов≥дно до зм≥нюючимс¤ умовам виробництва ≥ попиту.

Ђ√олопуючаї ≥нфл¤ц≥¤, при цьому вид≥ ≥нфл¤ц≥њ ц≥ни зростають в≥д 20 до 200% в р≥к, Ї вже серйозною проблемою дл¤ економ≥ки, хоча р≥ст ц≥н ще не важко передбачити ≥ включити в параметри контракт≥в ≥ угод.

Ќайб≥льш згубною дл¤ економ≥ки Ї г≥пер≥нфл¤ц≥¤, показуюча собою астроном≥чне зростанн¤ к≥лькост≥ грошей в об≥гу ≥ ¤к насл≥док катастроф≥чний р≥ст ц≥н на товари. –оль самих грошей в таких виподках сильно зменшуЇтьс¤ ≥ населенн¤, ≥ помислов≥ п≥дприЇмства переход¤ть на ≥нш≥, менш ефективн≥ форми розрахунку, наприклад - бартер. ¬ окремих випадках по¤вл¤ютьс¤ окрем≥ паралельн≥ валюти, сильно зроста¤ роль ≥ноземних валют. √≥пер≥нфл¤ц≥¤ наносить сильний удар нав≥ть по найб≥льш заможним прошаркам сусп≥льства.

ѕри ≥нфл¤ц≥њ попиту надлишок грошей виникаЇ внасл≥док зростанн¤ сукупних грошових витрат п≥дприЇмств, державних ≥ домашн≥х господарств. ѕопит в крањн≥ в ц≥лому ви¤вл¤Їтьс¤ б≥льшим сукупноњ пропозиц≥њ товар≥в ≥ послуг, а це неминуче веде до зростанн¤ р≥вн¤ ц≥н.

Ќе менш небезпечною Ї ≥нфл¤ц≥¤ витрат, коли ц≥ни зростають через зб≥льшенн¤ витрат виробництва. «росл≥ ц≥ни вимагають нового зб≥льшенн¤ витрат при куп≥вл≥ необх≥дних виробничих ресурс≥в, що знову УштовхаЇФ ц≥ни вгору там, де ц≥ ресурси застосовуютьс¤. ≤нфл¤ц≥йн≥ стрибки ц≥н в результат≥ посилюють один одного, њх зростанн¤ стаЇ, по сут≥, самоп≥дтримуючим, при чому ≥з зростаючими темпами.

ƒва найважлив≥ших джерела, що живл¤ть ≥нфл¤ц≥ю витрат, - це зростанн¤ ном≥нальноњ зароб≥тноњ плати ≥ ц≥н на сировину та енерг≥ю. Ќадм≥рне зростанн¤ зароб≥тноњ плати, ¤к правило, породжуЇ ≥нфл¤ц≥ю, тому профсп≥лки, що вимагають пост≥йного п≥двищенн¤ оплати прац≥, дл¤ пра≥вник≥в своЇњ галуз≥, повинн≥ рахуватись ≥з загальном економ≥чним станом крањни, середн≥м р≥внем зароб≥тноњ плати. «ростанн¤ витрат виробництва, що обертаЇтьс¤ накручуванн¤м ц≥н, веде до раптового, непередбачуваного зростанн¤ ц≥н на сировинн≥ ресурси, а особливо - на енергонос≥њ, що в повн≥й м≥р≥ в≥дчула на соб≥ економ≥ка молодоњ незалежноњ ”крањни.

Ќайстрашн≥ше в ≥нфл¤ц≥њ втрат те, що вона породжуЇ ≥нфл¤ц≥йну психолог≥ю. ÷е ¤вище виникаЇ тод≥, коли вмасов≥й св≥домост≥ людей ≥снуЇ впевнен≥сть, що ≥нфл¤ц≥¤ буде наростати ≥ на дал≥. ѕри цьому прац≥вники починають вимагати п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати Уп≥д майбутнЇ зростанн¤ ц≥н", а п≥дприЇмц≥ завчасно закладають у ц≥ну своњх товар≥в оч≥куване зростанн¤ витрат на сировину, енерг≥ю, робочу силу ≥ кредит.

¬с≥ ц≥ види ≥нфл¤ц≥њ ≥снують т≥льки при в≥дкритому њњ становищ≥ - тобто при в≥дносно в≥льному ринку. ѕри Ђприхован≥йї ≥нфл¤ц≥њ р≥ст ц≥н на товари ≥ послуги може не спостер≥гатись, а знец≥ненн¤ грошей може виражатись в деф≥цит≥ прпозиц≥њ.

“акож ≥нфл¤ц≥¤ може бути збалансованою ≥ незбалансованою. ѕри збалансован≥й ≥нфл¤ц≥њ ц≥ни п≥дн≥маютьс¤ в≥дносно пом≥рно ≥ одночасно на б≥льш≥сть товар≥в ≥ послуг. ¬ цьому випадку по результатах середньор≥чного росту ц≥н п≥дн≥маЇтьс¤ прцентна ставка державного банку ≥ таким чином ситуац≥¤ стаЇ р≥вносильна стаб≥льним ц≥нам.” випадку незбалансованоњ ≥нфл¤ц≥њ ц≥ни на р≥зн≥ товари ≥ послуги п≥дн≥маютьс¤ неодночасно ≥ по-р≥зному на кожний тип товару.

≤снуЇ також оч≥кувана ≥ неоч≥кувана ≥нфл¤ц≥¤. ќч≥кувану ≥нфл¤ц≥ю можна спрогнозувати на ¤кий небуть перр≥од часу ≥ вона ¤к правило Ї пр¤мим результатом д≥¤нь влади. ¬ ¤кост≥ прикладу можна навести л≥берал≥зац≥ю ц≥н в –ос≥њ в 1992 роц≥ ≥ в≥дпов≥дний пргноз росту ц≥н напередодн≥ - в грудн≥ 1991р. Ќеоч≥кувана ≥нфл¤ц≥¤ характеризуЇтьс¤ неоч≥куваним скачком ц≥н, що негативно в≥дбиваЇтьс¤ на податков≥й систем≥ ≥ грошовому об≥гу. ”випадку присутност≥ у населенн¤ ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувани така ситуац≥¤ викличе р≥зке зб≥льшенн¤ попиту, що само по соб≥ створюЇ труднощ≥ в економ≥ц≥ ≥ зм≥нюЇ реальну картину сусп≥льного попиту, що веде до збою в пргностичних тенденц≥¤х в економ≥ц≥ ≥ при де¤к≥й нер≥шучост≥ ур¤ду ще сильн≥ше зб≥льшують ≥нфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤, ¤к≥ будуть зб≥льшувати р≥ст ц≥н. јле у випадку коли раптовий скачок ц≥н в≥дбуваЇтьс¤ в економ≥ц≥ на заражен≥й ≥нфл¤ц≥йними оч≥куванн¤ми , то виникаЇ так званий Ђефект ѕ≥гуї- р≥зке пад≥нн¤ попиту у насуленн¤ в над≥њ на швидке зниженн¤ ц≥н. ¬ насл≥док зниженн¤ попиту виробник змушений знизити ц≥ну, все повертаЇтьс¤ в становище р≥вноваги.

≤V.ћаючи усп≥хи у боротьб≥ з ≥нфл¤ц≥Їю, повинн≥ памТ¤тати, що це не самоц≥ль. ≤нфл¤ц≥¤ Ц це насл≥док негативних процес≥в в економ≥ц≥, особливо надм≥рноњ к≥лькост≥ грошей до њх товарного забезпеченн¤:

√рошова маса (ћ х V) = товарна маса (P x Q)

ќдже к≥льк≥сть грошей може бути великою або малою лише в≥дносно к≥лькост≥ товар≥в. ÷¤ в≥дносн≥сть ≥ про¤вл¤Їтьс¤ у зростанн≥ ц≥н. “ому л≥кв≥дувати ≥нфл¤ц≥йн≥ фактори ≥ украњнськ≥й економ≥ц≥ лише методами обмеженн¤ попиту споживчого ринку ≥ кредитних ресурс≥в неможливо. јдже за умов подальшого зниженн¤ пропозиц≥њ У≥нфл¤ц≥йний розрив залишитьс¤Ф. ¬раховуючи, що причина ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥, Ї порушенн¤ фундаментальних економ≥чних пропорц≥й м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю, першочергового значенн¤ набувають активно-структурна пол≥тика у сфер≥ власност≥, ≥нвестиц≥й, доход≥в ≥ ц≥н. ћетою ц≥Їњ пол≥тики маЇ бути створенн¤ п≥дстав дл¤ реального товарного забезпечен¤ грошей, створенн¤ умов дл¤ ефективного функц≥онуванн¤ саме нац≥ональних товаропродукуючих структур.

∆орстка монетарна пол≥тика спри¤ла л≥кв≥дац≥њ про¤в≥в ≥нфл¤ц≥њ. јле, на жаль, вона не лише не л≥кв≥дувала, а й спри¤ла актив≥зац≥њ такого ≥нфл¤ц≥йного чинника, ¤к спад виробництва ≥ посиленн¤ стагфл¤ц≥њ Ц ≥нфл¤ц≥йного процесу, ¤кий супроводжуЇтьс¤ пад≥нн¤м обс¤г≥в виробництва. (“абл.1)

«а пов≥домленн¤м ћ≥н≥стерства статистики ”крањни, обс¤г помисловоњ продукц≥њ зменшивс¤ проти в≥дпов≥дного пер≥оду 1995 року на 14,1% (за 10 м≥с¤ц≥в 1994 року на Ц 29,7%). ѕад≥нн¤ обс¤гу виробництва збер≥гаЇтьс¤ на п≥дприЇмствах ус≥х пров≥дних галузей.

“аблиц¤ 1. “емпи приросту, зниженн¤ обс¤г≥в промисловоњ продукц≥њ в ”крањн≥ у 1993-1995 роках (у в≥дсотках до в≥дпов≥дного пер≥оду 1995 року).

1	2	3	4	5

Ќазва: ≤нфл¤ц≥¤ в ”крањн≥ та шл¤хи њњ усуненн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2957 прочитано)