≈коном≥чн≥ теми > ќсобливост≥ сучасного економ≥чного розвитку зах≥дно-Ївропейських держав

ќсобливост≥ сучасного економ≥чного розвитку зах≥дно-Ївропейських держав

« огл¤ду на р≥вень економ≥чного розвитку у п≥сл¤воЇнний пер≥од зах≥дноЇвропейськ≥ крањни можна под≥лити на три групи.
ѕершу утворюють чотири так≥ високорозвинут≥ крањни, ¤к ‘–Ќ, ‘ранц≥¤, ¬еликобритан≥¤ та ≤тал≥¤. Ќа цю "велику четв≥рку" припадаЇ б≥льш третини територ≥њ ≥ дв≥ третини населенн¤ «ах≥дноњ ™вропи. ’оча частка цього рег≥ону у ¬Ќѕ ≥ промислов≥й продукц≥њ серед розвинутих кап≥тал≥стичних крањн св≥ту знизилась пор≥вн¤но з ш≥стдес¤тими роками, ц≥ держави концентрують у своњх руках величезну економ≥чну могутн≥сть. √оловною "винуватицею" тенденц≥й до зменшенн¤ питомоњ ваги "четв≥рки" у зах≥дноЇвропейськ≥й економ≥ц≥ Ї јнгл≥¤, частка ¤коњ в≥д 1960 р. зменшилась у ¬Ќѕ «ах≥дноњ ™вропи на 25%, зокрема у промислов≥й продукц≥њ - на 30%. ¬одночас частка ‘ранц≥њ та ≤тал≥њ у ¬Ќѕ за цей пер≥од трохи п≥двищилась. Ќайб≥льш економ≥чно розвинутою ≥ стаб≥льною залишаЇтьс¤ ‘–Ќ, частка ¤коњ у зах≥дноЇвропейському ¬Ќѕ складаЇ приблизно 20%. Ќа незм≥нн≥ економ≥чн≥ переваги ‘–Ќ серед крањн «ах≥дноњ ™вропи не вплинуло нав≥ть об'Їднанн¤ њњ з Ќƒ–, ¤ке зумовило використанн¤ нею величезних ресурс≥в на "п≥дт¤гуванн¤" економ≥ки останньоњ. “аке стаб≥льне ≥ пров≥дне м≥сце ‘–Ќ в рег≥он≥ забезпечуЇтьс¤ њњ високим промисловим потенц≥алом, науково-техн≥чним ≥ технолог≥чним розвитком, висококвал≥ф≥кованою робочою силою, а також вдалим щодо вимог Ќ“ѕ становищем ≥ м≥сцем у м≥жнародному под≥л≥ прац≥ й ≥ншими обставинами.

ƒругу групу крањн складають мал≥ високорозвинут≥ крањни ѕ≥вноч≥ та ÷ентру континенту, куди вход¤ть Ѕельг≥¤, √олланд≥¤, Ћюксембург, ƒан≥¤, Ўвец≥¤, Ќорвег≥¤, ≤сланд≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤, Ўвейцар≥¤ та јвстр≥¤. ÷¤ група стаб≥льно збер≥гаЇ своњ позиц≥њ в рег≥он≥, про що св≥дчить њњ частка у ¬Ќѕ, ¤ка була й залишаЇтьс¤ р≥вною 21-22%. ÷е означаЇ, що друга група крањн ¤к ц≥ле розвивалась за останн≥ 30 рок≥в темпами, ¤к≥ в≥дпов≥дали темпам зростанн¤ зах≥дноЇвропейськоњ економ≥ки. ≤ все-таки Ѕельг≥¤, √олланд≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤ та јвстр≥¤ свою питому вагу п≥двищили, а решта - трохи знизили.

Ќезважаючи на скромну питому вагу кожноњ крањни в рег≥он≥, де¤к≥ з них мають сильн≥ позиц≥њ в окремих галуз¤х (Ўвец≥¤ - у виробництв≥ автомоб≥л≥в, √олланд≥¤ - в електриц≥ ≥ т. п.). ¬далий виб≥р спец≥ал≥зац≥њ багатьма з цих крањн, њхн¤ активна участь у м≥жнародному под≥л≥ прац≥, нагромаджений досв≥д промислового розвитку ≥ пост≥йне його збагаченн¤, а також випереджаючий запас науково-техн≥чних ≥ технолог≥чних дос¤гнень забезпечують њм досить сильн≥ позиц≥њ в економ≥ц≥ «ах≥дноњ ™вропи ≥ на св≥товому ринку. ѕров≥дну роль у цих крањнах в≥д≥грають могутн≥ нац≥ональн≥ ≥ м≥жнародн≥ монопол≥њ.

“рет¤ група крањн (≤спан≥¤, ѕортугал≥¤, √рец≥¤,  ≥пр, ћальта й ≤рланд≥¤) характеризуЇтьс¤ пом≥тно нижчим р≥внем продуктивних сил та економ≥ки в ц≥лому. ѕроте за останн≥ 30 рок≥в вони розвивалис¤ досить високими темпами (особливо ≤спан≥¤ та √рец≥¤) й тому дещо зб≥льшили свою питому вагу в економ≥ц≥ рег≥ону.

ќкр≥м названих трьох груп у зах≥дноЇвропейському рег≥он≥ ≥снують так зван≥ "карликов≥ держави" (јндорра, ¬атикан, ћонако, Ћ≥хтенштейн, —ан-ћар≥но). ѕри незначному њх внесков≥ у виробництво вони в≥д≥грають в≥дчутну роль у систем≥ економ≥чних в≥дносин рег≥ону, а саме в кредитно-ф≥нансов≥й сфер≥. «авд¤ки спри¤тливим умовам у цих крањнах активно д≥ють ≥ процв≥тають численн≥ ф≥нансов≥ групи (так, Ћюксембург - один ≥з великих ф≥нансових центр≥в св≥ту).
 ласиф≥кац≥¤ крањн «ах≥дноњ ™вропи за територ≥Їю, населенн¤м та економ≥чною могутн≥стю маЇ певний економ≥чний зм≥ст. ѕроте за останн≥ два дес¤тир≥чч¤ у зах≥дноЇвропейському рег≥он≥ склалас¤ б≥льш ≥стотна межа м≥ж групою крањн-член≥в ™вропейського —оюзу й ≥ншими крањнами. ™— - це не т≥льки угрупованн¤ крањн, а своЇр≥дний рег≥он в рег≥он≥ «ах≥дна ™вропа, катал≥затор визр≥ванн¤ загальноЇвропейського ≥нтеграц≥йного процесу, а в перспектив≥ - Їдиного економ≥чного простору в ™вроп≥.

 рањни ™— Ї тим ≥ндустр≥альним ¤дром й економ≥чною силою, ¤ка визначаЇ характер ≥ тенденц≥њ господарського та соц≥ально-пол≥тичного розвитку всього зах≥дноЇвропейського рег≥ону, а також його позиц≥й у св≥товому господарств≥. Ќа роль ™— у рег≥он≥ не впливаЇ той факт, що його частка у ¬Ќѕ ≥ промисловому виробництв≥ за останн≥ тридц¤ть рок≥в знизилась на 4- 5%. ƒе¤кою м≥рою це по¤снюЇтьс¤ приЇднанн¤м до угрупованн¤ јнгл≥њ, ¤ка пов≥льно розвиваЇтьс¤, а також тим, що високорозвинут≥ крањни —п≥втовариства мають нижч≥ темпи розвитку, н≥ж крањни, ¤к≥ залишились за межами ™—.

—учасна кап≥тал≥стична економ≥ка у «ах≥дн≥й ™вроп≥ набуваЇ нових ¤костей. “ак, у розвитку продуктивних сил - це сп≥льний устр≥й виробництва, ¤кий дедал≥ б≥льше базуЇтьс¤ на ≥нформац≥йно-технолог≥чн≥й систем≥ виробництва. Ќа його основ≥ формуЇтьс¤ ≥ в≥дтворюЇтьс¤ ≥нтенсивний тип економ≥чного зростанн¤, що характеризуЇтьс¤ не звичайними приростами "ф≥зичного обс¤гу" вироблюваноњ продукц≥њ, а передус≥м продукц≥њ, ¤ка ран≥ше не виробл¤лас¤, чи вищоњ ¤кост≥.
” виробничих в≥дносинах економ≥ка «ах≥дноњ ™вропи характеризуЇтьс¤ всеб≥чним розвитком ринкових сил, п≥дприЇмництва й конкуренц≥њ. ≈коном≥чний розвиток рег≥ону вже ≥з 70-х рок≥в в≥дзначаЇтьс¤ посиленн¤м концентрац≥њ виробництва ≥ кап≥талу, ≥нтеграц≥йних процес≥в, що пом≥тно виход¤ть за меж≥ ™вропейськоњ сп≥льноти. «ростають роль ≥ значенн¤ транснац≥ональних корпорац≥й (монопол≥й), ¤к≥ докладають чимало зусиль дл¤ скороченн¤ њх в≥дставанн¤ за р≥внем концентрац≥њ виробництва й кап≥талу щодо “Ќ  —Ўј з метою п≥двищенн¤ њх конкурентоспроможност≥. ѕроте њхн¤ галузева спец≥ал≥зац≥¤ менш рухома, н≥ж у американських та ¤понських “Ќ , а також спостер≥гаЇтьс¤ в≥дставанн¤ в≥д останн≥х за р≥внем прибутку.

” цей пер≥од в економ≥ц≥ зах≥дноЇвропейського рег≥ону функц≥онуЇ досить значний державний сектор (зокрема у ¬еликобритан≥њ, ‘ранц≥њ, ≤тал≥њ, јвстр≥њ та ≥нших крањнах). ƒержавн≥ п≥дприЇмства виробл¤ють 20- 30% ус≥Їњ промисловоњ продукц≥њ. ƒосить в≥дчутн≥ позиц≥њ державного сектора в енергетиц≥, на траспорт≥, у зв'¤зку, металург≥њ, окремих галуз¤х машинобудуванн¤. Ќа баз≥ державного сектора розробл¤ютьс¤ довгостроков≥ програми економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку, ≥стотною м≥рою забезпечуЇтьс¤ соц≥альне регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки. ўодо крањн ™— зауважимо, що вони под≥лен≥ на економ≥чн≥ райони, розвиток ¤ких плануЇтьс¤. ÷е передус≥м пов'¤зано з розвитком проблемних район≥в, дл¤ ¤ких вид≥л¤ютьс¤ спец≥альн≥ фонди. Ќасамперед йдетьс¤ про так≥ аграрне в≥дстал≥ райони, ¤к п≥вдень ≤тал≥њ, частина ≤рланд≥њ, ѕортугал≥њ та ≥н., про модерн≥зац≥ю старих промислове депресивних район≥в (—а-ар, "„орна Ѕельг≥¤", п≥вн≥чний сх≥д јнгл≥њ), а також про розвиток великих м≥ських агломерац≥й ≥ масштабних еколог≥чних проект≥в.

” зазначений пер≥од позиц≥њ «ах≥дноњ ™вропи у св≥товому господарств≥ ≥стотно зм≥цнилис¤. “ак, за обс¤гом промислового виробництва вона перевершила —Ўј, значно зменшилась ф≥нансова заборгован≥сть щодо останньоњ, пом≥тно скоротивс¤ "технолог≥чний розрив" м≥ж ™вропою ≥ —Ўј. ≤ ¤к насл≥док - в≥дчутне наближенн¤ р≥вн≥в зароб≥тноњ плати ≥ продуктивност≥ прац≥, п≥двищенн¤ добробуту. .

«а цей час «ах≥дна ™вропа перетворилас¤ на великий ≤ важливий ф≥нансовий центр св≥тового господарства. “ут зосереджено понад 60 ≥з 200 найб≥льших банк≥в св≥ту за активами (Ћондон, ÷юрих, Ћюксембург, ѕариж). ¬≥дбулос¤ зростанн¤ експорту кап≥талу рег≥ону в —Ўј й розвинут≥ крањни, нам≥тивс¤ "прорив" крањн нафтодоларовоњ зони у «ах≥дну ™вропу.

ѕроте попри так≥ ¤к≥сн≥ й масштабн≥ зм≥ни в економ≥чному розвитков≥ «ах≥дноњ ™вропи вона поки що в≥дстаЇ в≥д —Ўј. …детьс¤ про так≥ важлив≥ показники, ¤к ступ≥нь концентрац≥њ ≥ спец≥ал≥зац≥њ виробництва, енерго- й машиноозброЇн≥сть, передов≥ технолог≥њ (особливо з розробок ≥ впровадженн¤ новац≥й); розвиток ≥нфраструктури економ≥ки, витрати на науково-досл≥дн≥ й експериментально-конструкторськ≥ роботи (Ќƒ≈ –) та р≥вень нац≥онального доходу ≥ ¬Ќѕ на душу населенн¤.

« к≥нц¤ 70-х рок≥в у «ах≥дн≥й ™вроп≥ нам≥тились зм≥ни у довгострокових тенденц≥¤х нагромадженн¤ кап≥талу, що зумовлено попередн≥ми кризовими процесами, ≥стотним знец≥ненн¤м кап≥талу, р≥зкими зрушенн¤ми у сп≥вв≥дношенн≥ ц≥н на основн≥ види виробничих ресурс≥в, розгортанн¤м сучасного етапу в розвитку Ќ“–, необх≥дн≥стю охорони навколишнього середовища. ¬се це вимагало в стратег≥чному план≥ значного коригуванн¤ напр¤м≥в ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, п≥дсилило значенн¤ такоњ функц≥њ ≥нвестиц≥й, ¤к умови подальшого розвитку Ќ“ѕ, формуванн¤ ¤к≥сно новоњ структури й ≥нфраструктури сусп≥льного господарства.

«агостренн¤ конкурентноњ боротьби на св≥тових ринках вимагало також оновленн¤ основного кап≥талу, насл≥дком чого стали зм≥ни у сп≥вв≥дношенн≥ м≥ж кап≥таловкладенн¤ми дл¤ розширенн¤ потужностей та ≥нвестиц≥¤ми на зам≥ну основного кап≥талу (машин, обладнанн¤, засоб≥в зв'¤зку, транспорту ≥ т.п.). Ѕез цих зм≥н не можна було перейти до нового техн≥чного р≥вн¤ виробництва, розвивати у нових умовах енерго- ≥ ресурсом≥стк≥ комплекси, в ¤ких Ї потреба ” зах≥дноЇвропейському рег≥он≥. “ому ≥нвестиц≥њ в ц≥ галуз≥ у 80-т≥ роки стали р≥зко зростати, особливо у створенн¤ засоб≥в автоматизац≥њ на баз≥ електрон≥ки (до 50% в≥д њх загальноњ суми), а також у засоби обробки ≥нформац≥йних поток≥в (до 35% кошт≥в у виробниче обладнанн¤). ÷ьому спри¤ло в≥дносне здешевленн¤ нових покол≥нь електронноњ техн≥ки ≥ систем зв'¤зку. ѕро¤вом цих тенденц≥й на практиц≥ стала пор≥вн¤но висока норма вибутт¤ основного кап≥талу (в зазначений пер≥од вона дос¤гла 7- 8% дл¤ активноњ частки кап≥талу). ” багатьох крањнах у цей пер≥од пом≥тно зростало безроб≥тт¤, ¤ке продовжилось у рег≥он≥ й у 90-х роках (особливо у ¬еликобритан≥њ, ≤спан≥њ, √рец≥њ, ѕортугал≥њ).

1	2	3	4

Ќазва: ќсобливост≥ сучасного економ≥чного розвитку зах≥дно-Ївропейських держав
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3289 прочитано)