≈коном≥чн≥ теми > ќсобливост≥ сучасного економ≥чного розвитку зах≥дно-Ївропейських держав

” тваринництв≥ переважаЇ м'¤со-молочне скотарство (в крањнах рег≥ону споживаЇтьс¤ вдв≥ч≥ б≥льше молока, н≥ж у —Ўј). ќстанн≥ми дес¤тир≥чч¤ми високими темпами зростаЇ свинарство й птах≥вництво. ¬елика роль належить рибальству: в рег≥он≥ виловлюЇтьс¤ щор≥чно в 2,5 раза б≥льше риби, н≥ж у п≥вн≥чноамериканському центр≥. –ибальство розвиваЇтьс¤ в ≤спан≥њ, ≤сланд≥њ, ƒан≥њ, але найб≥льше-в Ќорвег≥њ. ” ѕ≥вн≥чн≥й ™вроп≥, в умовах холодного кл≥мату, набуваЇ великого розмаху вирощуванн¤ хутр¤них зв≥р≥в - використовуютьс¤ в≥дходи рибопромислу дл¤ виробництва корм≥в.

–ослинництво в основному ор≥ЇнтуЇтьс¤ на обслуговуванн¤ потреб тваринництва - пров≥дноњ с≥льськогосподарськоњ галуз≥. «ернов≥ вирощують також ≥ дл¤ продовольчих ц≥лей. Ќайважлив≥ш≥ зернов≥ культури - ¤чм≥нь та пшениц¤ (5/6 загального збору зернових), на кукурудзу припадаЇ 1/6 врожањв. Ќайвища питома вага у вирощуванн≥ зернових належить ‘ранц≥њ - 30%. Ѕ≥л¤ половини св≥тових врожањв таких культур, ¤к оливки (≤тал≥¤, ≤спан≥¤), картопл¤ (¬еликобритан≥¤, Ќ≥меччина, ‘ранц≥¤), цукровий бур¤к (≤тал≥¤, ‘ранц≥¤, Ќ≥меччина), виноград (‘ранц≥¤, ≤тал≥¤) - збираЇтьс¤ у «ах≥дн≥й ™вроп≥.
“ранспортна система в≥д≥граЇ дуже важливу роль у розвитку господарства крањн рег≥ону, а також њхньоњ участ≥ в ћѕѕ. “ранспортн≥ комун≥кац≥њ пост≥йно ускладнюютьс¤, виникають нов≥ проекти (наприклад, буд≥вництво газопроводу з Ћ≥в≥њ до ≤тал≥њ по дну —ередземного мор¤). Ќайважлив≥ш≥ види транспорту дл¤ м≥жнародних перевезень - ав≥ац≥йний (з найб≥льшими центрами у ‘ранкфурт≥-на-ћайн≥, Ћондон≥, ѕариж≥); морський розвиваЇтьс¤ завд¤ки численним портам, 12 з ¤ких здатн≥ приймати судна вантажоп≥дйомн≥стю понад 20 тис. т.
ƒл¤ внутр≥шн≥х потреб рег≥ону використовуЇтьс¤ автомоб≥льний транспорт, ¤кому пом≥тно поступаютьс¤ зал≥зниц≥, - це по¤снюЇтьс¤ переважанн¤м перевезень на невелик≥ в≥дстан≥, спричиненим густотою населенн¤ та концентрац≥Їю виробництва. ѕитома вага зал≥зниць, розрахованих на велик≥ обс¤ги перевезень на значн≥ в≥дстан≥, пост≥йно знижуЇтьс¤.

–≥чковий транспорт використовуЇтьс¤ здеб≥льшого дл¤ внутр≥шн≥х перевезень масових вантаж≥в, ¤к≥ не потребують швидк≥сного транспортуванн¤. √оловна маг≥страль - –ейн, поЇднаний з ≥ншими великими р≥чками «ах≥дноњ ™вропи з допомогою канал≥в. ќкрем≥ крањни, ¤к≥ мають розвинуту р≥чкову систему, вир≥шують проблему внутр≥шн≥х вантажних перевезень на 50-60% саме за рахунок р≥чкового транспорту (наприклад, Ќ≥дерланди).
“рубопроводи мають транс'Ївропейське розташуванн¤, ўо по¤снюЇтьс¤ зб≥льшенн¤м потреб у нафт≥ та газ≥ вс≥ма крањнами «ах≥дноњ ™вропи. јле континентальн≥ нафто- й газопроводи перевоз¤ть здеб≥льшого нап≥вфабрикати, а от сировина (нафта, газ) надходить до рег≥ону через трубопроводи, що проход¤ть у —ередземному мор≥. Ќовобудова - мережа трубопровод≥в у ѕ≥вн≥чному мор≥.
¬ ц≥лому сп≥вв≥дношенн¤ окремих вид≥в транспорту у «ах≥дн≥й ™вроп≥ приблизно таке (сума - 100%):
морський - 10;
р≥чковий (внутр≥шн≥й) - 12;
трубопров≥дний -15;
зал≥зничний - 23;
автомоб≥льний - 40.
«авд¤ки пост≥йн≥й уваз≥ до транспортноњ системи з боку ур¤д≥в зах≥дноЇвропейський рег≥он Ї одним ≥з найрозвинут≥ших у св≥т≥.
“уризм. «ах≥дноЇвропейський рег≥он - найб≥льший у св≥т≥ центр м≥жнародного туризму. ѕрибутки в≥д туризму найвищ≥ (на одного жител¤) в јвстр≥њ та Ўвейцар≥њ, а за к≥льк≥стю турист≥в попереду ≤тал≥¤ та ≤спан≥¤ (по 40-42 млн щор≥чно). ƒл¤ обслуговуванн¤ турист≥в у «ах≥дн≥й ™вроп≥ працюЇ б≥л¤ 6 млн чолов≥к. Ќайулюблен≥ш≥ м≥сц¤ в≥дв≥дувань - јльпи та —ередземномор'¤. “ут обладнано численн≥ бази, панс≥онати, готел≥ тощо. ” багатьох крањнах сезонна зайн¤т≥сть у систем≥ обслуговуванн¤ турист≥в частково допомагаЇ вир≥шувати проблему безроб≥тт¤, в≥дроджуЇ традиц≥йн≥ промисли.

«овн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки зах≥дно-Ївропейського рег≥ону складають розгалужену й розшаровану систему, мають планетарний характер. ¬они виражаютьс¤ у вигл¤д≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, валютно-ф≥нансових та кредитних операц≥й, виробничого кооперуванн¤ та науково-техн≥чного сп≥вроб≥тництва, м≥жнародних послуг й ≥нших форм м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. «овн≥шн¤ торг≥вл¤ маЇ центральне м≥сце ≥ в≥д≥граЇ пров≥дну роль у вс≥й систем≥ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в. «ах≥дноЇвропейський рег≥он зв'¤заний торговельними в≥дносинами з ≥ншими крањнами й рег≥онами св≥ту б≥льше, н≥ж —Ўј чи япон≥¤. Ќа «ах≥дну ™вропу припадаЇ 40% товарообороту св≥ту, хоча за меж≥ «ах≥дноњ ™вропи вивозитьс¤ лише третина товар≥в, що експортуютьс¤, а решта реал≥зуЇтьс¤ на внутр≥шньому ринку. ¬ тепер≥шн≥й час перем≥щенн¤ товар≥в з одн≥Їњ держави на територ≥ю ≥ншоњ поки що мало в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д зовн≥шньоњ торг≥вл≥ у межах ™—, що формально утворюЇ сп≥льний ринок. « прийн¤тт¤м ћаастрихтських угод останн≥й став фактично сп≥льним у зах≥дноЇвропейському рег≥он≥. «овн≥шньоторговельний комплекс пом≥тно зр≥с п≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. Ќевелик≥ розм≥ри територ≥њ б≥льшост≥ крањн, обмежен≥сть њхньоњ сировинноњ бази, з одного боку, поглибленн¤ спец≥ал≥зац≥њ та ≥нтеграц≥њ - з ≥ншого, зумовили пост≥йно зростаючу роль зовн≥шньоњ торг≥вл≥ у розвитку нац≥ональних господарств ≥ господарства рег≥ону в ц≥лому. «а обс¤гом торг≥вл≥ «ах≥дна ™вропа перевершуЇ так≥ крањни, ¤к —Ўј та япон≥¤.
≤мпорт значно перевищуЇ експорт. √оловн≥ статт≥ ≥мпортних надходжень - корисн≥ копалини (металев≥ та паливн≥), фураж. ≈кспортуютьс¤ х≥м≥кати, машини, промислове обладнанн¤, продовольч≥ товари. „астка зовн≥шньоњ торг≥вл≥ у ¬Ќѕ перевищуЇ 20- 25%.

ћ≥ж крањнами рег≥ону встановлено м≥цн≥ торговельн≥ в≥дносини - питома вага взаЇмноњ торг≥вл≥ складаЇ 66% зовн≥шнього товарооб≥гу; 20% припадаЇ на крањни, що розвиваютьс¤; 12% - на ≥нш≥ розвинут≥ крањни св≥ту (враховуючи япон≥ю та —Ўј), майже 2% - на постсоц≥ал≥сти-чн≥ крањни —х≥дноњ ™вропи.
ƒеф≥цит зовн≥шньоњ торг≥вл≥ у плат≥жному баланс≥ багатьох крањн компенсуЇтьс¤ торг≥влею патентами та л≥ценз≥¤ми, експортом кап≥талу, фрахтом, туризмом. ѕор≥вн¤но з ≥ншими зах≥дноЇвропейськими крањнами в план≥ балансу зовн≥шньоњ торг≥вл≥ у найб≥льш спри¤тливих умовах перебуваЇ ‘–Ќ. “≥льки вона дос¤гла активного сальдо торговельного балансу ≥ завд¤ки цьому отримала можлив≥сть "покривати" зростаючий та дедал≥ дорожчий ≥мпорт сировини, палива й продовольства. јнал≥з за тривалий час св≥дчить про досить ст≥йке становище ‘–Ќ у св≥тов≥й торг≥вл≥. ўодо ‘ранц≥њ й, особливо, ¬еликобритан≥њ та ≤тал≥њ, то дл¤ них характерн≥ велик≥ деф≥цити торговельних баланс≥в, що утворились ще в 70-т≥ роки (внасл≥док багатьох р≥зноман≥тних криз) й ≥стотно пог≥ршили зовн≥шньоторговельне та валютне становище цих крањн.
«ах≥дна ™вропа маЇ ч≥льне м≥сце у систем≥ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в з крањнами, ¤к≥ розвиваютьс¤. 70-т≥ роки започаткували формуванн¤ нового механ≥зму цих зв'¤зк≥в. ÷е зумовлено фундаментальною перебудовою структури м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, ¤к≥ склалис¤ в колон≥альну епоху ≥ закр≥пили економ≥чну в≥дстал≥сть крањн, що розвиваютьс¤. √оловною суттю перебудови стало створенн¤ гарантованих умов розвитку њхн≥х нац≥ональних економ≥к ≥ остаточне подоланн¤ вкрай неекв≥валентного (а за характером - граб≥жницького) обм≥ну.

ќсобливу увагу звернемо на проведенн¤ тонкоњ пол≥тики зах≥дноЇвропейськими стратегами, нац≥леноњ на збереженн¤ "Ївропейськоњ присутност≥" у колишн≥х колон≥¤х, на розширенн¤ з ними зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в. ¬они намагаютьс¤ надати контактам з молодими нац≥ональними державами того особливого характеру, значно кращих умов ≥ б≥льш сучасноњ модел≥ в≥дносин, н≥ж т≥, ¤к≥ пропонують ≥нш≥ розвинут≥ держави. ” цьому вбачаЇтьс¤ один ≥з д≥йових засоб≥в у боротьб≥ з конкуренц≥Їю монопол≥й —Ўј та япон≥њ. ѕосиленн¤ позиц≥й «ах≥дноњ ™вропи у св≥товому господарств≥, зокрема у розстановц≥ сил ™—, викликане передус≥м нам≥рами закр≥пити сферу впливу в географ≥чне близьких районах —ередземномор'¤, Ѕлизького —ходу й јфрики.
¬ажливо застерегти, що така зах≥дноЇвропейська пол≥тика ще в недалекому минулому враховувала нам≥ри ≥ вплив на молод≥ нац≥ональн≥ крањни соц≥ал≥зму, особливо —–—–.

 рах соц≥ал≥зму позначивс¤ на систем≥ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в з крањнами, що розвиваютьс¤, ≥ про¤вивс¤ у тимчасових "н≥шах", ¤к≥ досить динам≥чно заповнюють крањни зах≥дноЇвропейського рег≥ону.
«в'¤зки м≥ж «ах≥дною ™вропою ≥ крањнами, що розвиваютьс¤, грунтуютьс¤ передус≥м на двосторонн≥х економ≥чних в≥дносинах, њхню базу утворюють: под≥л прац≥, що склавс¤ ≥сторично, експорт кап≥талу, зовн≥шн¤ торг≥вл¤ й т. ≥н. “енденц≥њ до зм≥ни старого под≥лу прац≥ ¤к насл≥дку колон≥ального пануванн¤ в≥дображаютьс¤ в ≥ндустр≥ал≥зац≥њ молодих держав, њхньому прагненн≥ до р≥вноправного становища у св≥товому господарств≥. ƒо того ж р≥зко зм≥нюютьс¤ умови в≥дтворенн¤ ≥ в самих розвинутих крањнах зах≥дноЇвропейського рег≥ону (особливо п≥д тиском Ќ“–), спостер≥гаЇтьс¤ ≥нтенсиф≥кац≥¤ господарських зв'¤зк≥в м≥ж державами «ах≥дноњ ™вропи, насамперед у межах ™—. ÷е пом≥тно в≥добразилось на њхньому експорт≥ та ≥мпорт≥ з крањнами, ¤к≥ розвиваютьс¤. “ак, ≥з 1955 р. по 1972 р. питома вага останн≥х в ≥мпорт≥ з крањнами «ах≥дноњ ™вропи знизилас¤ з 24% до 15%, а в експорт≥ - з 25% до 13%. јле в≥д 1972 р. питома вага крањн, що розвиваютьс¤, в ≥мпорт≥ й експорт≥ «ах≥дноњ ™вропи стала пом≥тно зростати пор≥вн¤но з попередн≥ми роками. «наченн¤ зах≥дноЇвропейського рег≥ону у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ з молодими нац≥ональними державами набагато б≥льше, н≥ж —Ўј ≥ япон≥њ. ќсобливо це стосуЇтьс¤ торг≥вл≥ крањн «ах≥дноњ ™вропи з державами ќѕ≈ . —уттЇвим Ї ≥ той факт, що вс≥ зах≥дноЇвропейськ≥ крањни Ї членами √ј““.

Ќайважлив≥ш≥ ринки збуту сировини крањнами, що розвиваютьс¤ (јфрики та Ѕлизького —ходу), зосереджен≥ в «ах≥дн≥й ™вроп≥. јле в даний час ≥нтереси останн≥х посилюютьс¤ ≥ в≥дносно ≥нших крањн јз≥њ й Ћатинськоњ јмерики. ÷е б≥льше стосуЇтьс¤ експорту промислових товар≥в та ≥мпорту сировини й продовольства. —пец≥ал≥зац≥¤ зах≥дноЇвропейського експорту на промислових товарах виражена ч≥тк≥ше, н≥ж у —Ўј. “ому в њхньому експорт≥ в крањни, що розвиваютьс¤, значну роль в≥д≥грають продовольч≥ товари, машини ≥ обладнанн¤.  р≥м того, треба мати на уваз≥, що американськ≥ (а також ¤понськ≥) концерни б≥льше, н≥ж зах≥дноЇвропейськ≥, виготовл¤ють промислову продукц≥ю безпосередньо в крањнах, ¤к≥ розвиваютьс¤.

1	2	3	4

Ќазва: ќсобливост≥ сучасного економ≥чного розвитку зах≥дно-Ївропейських держав
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3289 прочитано)