≈коном≥чн≥ теми > ќсобливост≥ сучасного економ≥чного розвитку зах≥дно-Ївропейських держав

«м≥ни в напр¤мах нагромадженн¤ кап≥талу безпосередньо пов ¤зан≥ з проведенн¤м кардинальноњ структурноњ пол≥тики. Ќайб≥льш пом≥тн≥ структурн≥ зрушенн¤ про¤вилис¤, по-перше, в динам≥зм≥ структурних зм≥н п≥д впливом Ќ“– у б≥к випередженн¤ розвитку нових прогресивних галузей (електрон≥ки, машинобудуванн¤, нових матер≥ал≥в, б≥отех-нолог≥й ≥ т.п.). ѕо-друге, у наближенн≥ темп≥в зростанн¤ першого ≥ другого п≥дрозд≥л≥в сусп≥льного виробництва, груп "ј" ≥ "Ѕ" у промисловост≥. ѕо-третЇ, в посиленн≥ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ у невиробничих галуз¤х ≥ взаЇмод≥њ матер≥альноњ та невиробничоњ сфер у ц≥лому. ѕо-четверте, окремою структурною ланкою стали так≥ види д≥¤льност≥, продукт ¤ких не маЇ речового характеру, але пронизуЇ вс≥ стад≥њ процесу виробництва (збиранн¤ й обробка ≥нформац≥њ, програмне забезпеченн¤ тощо). ѕо-п'¤те, структурна перебудова позначилас¤ не ст≥льки на структур≥ товарного продукту, ск≥льки на умовах виробництва й споживанн¤, розвитку нових вид≥в послуг, зм≥н≥ системи пр≥оритет≥в в напр¤м≥ њх соц≥альноњ ор≥Їнтац≥њ. ќсобливо важливим про¤вом структурноњ пол≥тики стало утворенн¤ структур м≥жгалузевого характеру (Ќƒ≈ –, д≥лових послуг, ≥нформац≥йноњ ≥ндустр≥њ тощо).
 ≥нцевою метою реал≥зац≥њ структурноњ пол≥тики стало послабленн¤ централ≥зац≥њ ≥ наданн¤ б≥льшоњ гнучкост≥ орган≥зац≥йним формам кап≥тал≥стичного виробництва, п≥дсиленн¤ самост≥йност≥ виробничих ланок, пристосуванн¤ нац≥ональних структур економ≥ки крањн «ах≥дноњ ™вропи до вимог Ќ“–, а також одна до одноњ. —труктурн≥ зрушенн¤ спри¤ли б≥льш≥й моб≥льност≥ робочоњ сили у межах рег≥ону, а також перебудов≥ системи осв≥ти, п≥дготовки та переп≥дготовки кадр≥в, що в≥дстаЇ в≥д зм≥н у техн≥ц≥ й технолог≥¤х.

«ах≥дноЇвропейська економ≥ка маЇ виразний пост≥ндустр≥альний характер. ƒл¤ њњ структури притаманна досить висока питома вага ¤к традиц≥йних, так ≥ нових прогресивних галузей.  оротко розгл¤немо основн≥ параметри й тенденц≥њ розвитку найважлив≥ших галузей сусп≥льного виробництва крањн «ах≥дноњ ™вропи.
ѕромислов≥сть зах≥дноЇвропейського рег≥ону - головна галузь його господарства, њњ розвиток на початку XIX ст. базувавс¤ на видобутку й переробц≥ великих поклад≥в зал≥зноњ руди (Ўвец≥¤, ‘ранц≥¤) та кам'¤ного вуг≥лл¤ (Ќ≥меччина, ¬еликобритан≥¤). ѕрот¤гом дес¤тир≥ч важка промислов≥сть субрег≥ону розвивалас¤ на баз≥ власних ресурс≥в, ¤к≥ зараз майже вичерпан≥. ƒл¤ розвитку сучасного промислового комплексу використовуЇтьс¤ переважно ≥мпортна сировина.

ѕаливно-енергетичний комплекс (ѕ≈ ), ¤к в≥домо, Ї базою дл¤ функц≥онуванн¤ практично вс≥х галузей важкоњ промисловост≥. ÷ей комплекс виробл¤Ї 23% електроенерг≥њ св≥ту. √алуз≥ паливноњ та енергетичноњ промисловост≥ розм≥щуютьс¤ нер≥вном≥рно - так, електроенергетика слабо розвинена в ≤рланд≥њ, ≤спан≥њ, √рец≥њ, ѕортугал≥њ. —труктура ѕ≈  пост≥йно зм≥нюЇтьс¤ - зростаЇ роль атомноњ енергетики, знижуЇтьс¤ - нафтопереробноњ промисловост≥ (табл. 1).

ќсоблив≥стю електроенергетики «ах≥дноњ ™вропи Ї висока питома вага г≥дроенергетики.  ≥льк≥сть √≈— тут вища, а к≥льк≥сть √≈—, що використовують природний газ,- нижча, н≥ж в ≥нших розвинутих рег≥онах св≥ту. Ќайвищими темпами зростаЇ к≥льк≥сть ј≈—; найб≥льше њх у ‘ранц≥њ (б≥льше 1/3 вс≥х зах≥дноЇвропейських ј≈—), приблизно ст≥льки ж у Ќ≥меччин≥ та ¬еликобритан≥њ (також б≥льше 1/3 - разом), решта - в р≥зних крањнах. √≈— побудован≥ на р≥чках: –ейн, –она з притоками, ƒуеро (≤спан≥¤), ЋулеЇльв (Ўвец≥¤). ј≈— розм≥щуютьс¤ навколо найб≥льших споживач≥в - великих м≥ст, у вуг≥льних басейнах та портових м≥стах (ор≥Їнтуючись на ≥мпортне паливо).

ћеталург≥йний комплекс переживаЇ кризу через нестачу власних металевих руд ≥ палива. „орна металург≥¤ - майже повн≥стю (2/3) використовуЇ руди з јфрики, јвстрал≥њ та јмерики. —корочено видобуток власних руд прот¤гом останн≥х 30 рок≥в у п'¤ть раз≥в. ƒл¤ подоланн¤ кризи в галуз≥ передус≥м зм≥нюють њњ територ≥альну структуру: буд≥вництво нових комб≥нат≥в у портових м≥стах дл¤ використанн¤ ≥мпортноњ сировини, закритт¤ б≥льшост≥ старих комб≥нат≥в, ¤к≥ будувались б≥л¤ в≥тчизн¤них родовищ руд ≥ палива (табл. 2).
Ќайб≥льш≥ експортери стал≥ - Ќ≥меччина, ‘ранц≥¤, Ѕельг≥¤, Ћюксембург. «а виплавкою стал≥ «ах≥дна ™вропа маЇ перше м≥сце в св≥т≥ (донедавна - друге м≥сце п≥сл¤ —–—–).

” кольоров≥й металург≥њ лише алюм≥н≥Їва промислов≥сть на 30% спираЇтьс¤ на власну сировину, використовуючи французьк≥ та грецьк≥ руди. –ешта галузей працюЇ на африканських ≥ п≥вденноамериканських рудах, що њх отримуЇ у вигл¤д≥ концентрат≥в.

ћеталург≥йний комплекс маЇ так≥ галуз≥, ¤к≥ переживають важку кризу - потужност≥ багатьох комб≥нат≥в використовуютьс¤ на 50%. …ого продукц≥¤ - сталь, прокат, чавун, кольоров≥ метали - забезпечуЇ розвиток машинобудуванн¤. ¬ ц≥лому роль видобувних галузей важкоњ промисловост≥ в рег≥он≥ значно менша, н≥ж у п≥вн≥чноамериканському центр≥; через нестачу власних сировинних ресурс≥в де¤к≥ галуз≥ припин¤ють ≥снуванн¤.

ќбробн≥ галуз≥ зростають, у њхн≥й структур≥ пров≥дну роль в≥д≥граЇ виробництво засоб≥в виробництва. Ќайвищ≥ темпи зростанн¤ мають науком≥стк≥ галуз≥ машинобудуванн¤ та х≥м≥њ. Ќа св≥товому ринков≥ рег≥он маЇ пров≥дн≥ позиц≥њ у: виробництв≥ оптичних прилад≥в (Ќ≥меччина); виготовленн≥ медикамент≥в та пластмас (Ўвейцар≥¤, ¬еликобритан≥¤, ≤тал≥¤); багато вид≥в верстато- та суднобудуванн¤.

ћашинобудуванн¤ - пров≥дна галузь рег≥ону. ѕонад 30% зайн¤тих працюЇ в машинобудуванн≥. ÷¤ галузь виробл¤Ї 1/3 вартост≥ промисловоњ продукц≥њ. «ах≥дноЇвропейський рег≥он маЇ майже вс≥ види машинобуд≥вельних галузей (њх у св≥т≥ нараховуЇтьс¤ б≥л¤ 120); тут виробл¤Їтьс¤ майже 40% св≥тового виробництва ковальсько-пресового обладнанн¤ ≥ верстат≥в (≤тал≥¤, Ўвейцар≥¤, ¬еликобритан≥¤, ‘ранц≥¤). ¬ ц≥лому рег≥он - найб≥льший у св≥т≥ виробник та експортер машин ≥ промислового обладнанн¤.

≈лектротехн≥ка - складний багатогалузевий комплекс, що випускаЇ електронну, рад≥о- й телефонну апаратуру, енергетичне обладнанн¤; дещо менша, н≥ж у —Ўј, питома вага галузей по виробництву побутовоњ техн≥ки. Ѕ≥л¤ 1/6 св≥товоњ електротехн≥ки припадаЇ на Ќ≥меччину. Ќ≥дерланди - виробник рад≥оприймач≥в, телев≥зор≥в; ≤тал≥¤ - один з найб≥льших у св≥т≥ виробник≥в пральних машин, холодильник≥в.

“ранспортне машинобудуванн¤ - одна з пров≥дних галузей, у ¤к≥й висока питома вага автомоб≥лебудуванн¤. ’арактерною ознакою його Ї висока концентрац≥¤ на заводах пров≥дних ф≥рм ¬еликобритан≥њ ("Ѕритиш Ћейленд"), ≤тал≥њ ("‘≤ј“"), ‘ранц≥њ ("–ено") та Ќ≥меччини ("‘ольксваген"). ћайже 25% виробництва автомоб≥л≥в припадаЇ на ф≥л≥њ американських ф≥рм у ™вроп≥.
—уднобудуванн¤ було пров≥дною галуззю у 50-х роках XX ст., зараз рег≥он випереджаЇ —Ўј, але поступаЇтьс¤ япон≥њ. ѕров≥дн≥ крањни - Ќ≥дерланди, ‘ранц≥¤, ≤спан≥¤, Ўвец≥¤, ¬еликобритан≥¤, Ќ≥меччина. Ќайвищого розвитку суднобудуванн¤ дос¤гло у ¬еликобритан≥њ, Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ, ≤тал≥њ (високий р≥вень розвитку, багатогалузева структура), при цьому Ќ≥меччина вид≥л¤Їтьс¤ найвищою експортною ор≥Їнтац≥Їю. ≈кспортною спр¤мован≥стю окремих галузей, що дос¤гли в≥дпов≥дного р≥вн¤ розвитку, характеризуютьс¤ Ѕельг≥¤, Ќорвег≥¤, ƒан≥¤, Ўвец≥¤, Ќ≥дерланди, Ўвейцар≥¤. Ќедостатньо розвинене суднобудуванн¤ в ≤спан≥њ, јвстр≥њ, ‘≥нл¤нд≥њ, ≤сланд≥њ, ≤рланд≥њ, √рец≥њ, ѕортугал≥њ.
’≥м≥чна промислов≥сть також виробл¤Ї 1/3 св≥тового випуску х≥м≥кат≥в. ѕри цьому Ќ≥меччина та ‘ранц≥¤ вход¤ть до числа трьох найб≥льших у св≥т≥ експортер≥в (≥ ≥мпортер≥в) х≥м≥чних продукт≥в.

ќстаннЇ дес¤тир≥чч¤ характеризуЇтьс¤ значним зниженн¤м темп≥в розвитку х≥м≥њ, по¤вою кризових ¤вищ. ≈кспор-тоор≥Їнтован≥ товари тонкого орган≥чного синтезу. Ѕ≥льш≥сть крањн маЇ вузьку спец≥ал≥зац≥ю: ‘ранц≥¤ виробл¤Ї синтетичний каучук, Ўвейцар≥¤ - фармацевтичну продукц≥ю, Ўвец≥¤ - продукц≥ю л≥сох≥м≥њ, ‘–Ќ, ¬еликобритан≥¤ та ‘ранц≥¤ виробл¤ють 2/3 (25%, 20%, 18% в≥дпов≥дно) х≥м≥чноњ продукц≥њ за соб≥варт≥стю.

√алуз≥ групи "Ѕ" найвищого р≥вн¤ дос¤гли на початку XX ст., а тепер легка промислов≥сть належить до кризових галузей. ћайже вс≥ крањни «ах≥дноњ ™вропи за сучасних ”ћќ¬ на 50% споживають ≥мпортний од¤г (з крањн, що розвиваютьс¤). √оловна причина: втрата ринк≥в збуту внасл≥док швидкого зростанн¤ легкоњ промисловост≥ у крањнах јз≥њ, Ћатинськоњ јмерики та ѕ≥вн≥чноњ јфрики. ѕитома вага легкоњ промисловост≥ пост≥йно зменшуЇтьс¤ - за останн≥ 30 рок≥в удв≥ч≥-трич≥.

—≥льське господарство належить до високорозвинутих галузей, темпи його зростанн¤ були вищими, н≥ж темпи зростанн¤ к≥лькост≥ населенн¤. «абезпечен≥сть власними с≥льгосппродуктами с¤гаЇ 95% (5% ≥мпорту складають продукти троп≥чного с≥льського господарства). –ег≥он маЇ високу питому вагу в св≥т≥: 30% молока, 20% м'¤са, 15% зерна припадаЇ на «ах≥дну ™вропу. ¬ажливу роль в≥д≥граЇ в розвитку с≥льського господарства аграрна пол≥тика ™—, вона передбачаЇ Їдиний контроль над ц≥нами та ринком у с≥льському господарств≥, сп≥льноЇвропейську зовн≥шню торговельну пол≥тику, Їдиний еколог≥чний контроль.
¬≥дпов≥дно до загальносв≥тових тенденц≥й орган≥зац≥њ с≥льгоспвиробництва у «ах≥дн≥й ™вроп≥ укрупнюютьс¤ господарства, посилюЇтьс¤ механ≥зац≥¤ њх та оснащенн¤ нов≥тн≥ми технолог≥¤ми й техн≥кою. ќсобливо високих показник≥в дос¤гай на п≥вноч≥ та в центр≥ «ах≥дноњ ™вропи - тут працюють велик≥ сучасн≥ спец≥ал≥зован≥ агропромислов≥ об'Їднанн¤. ќднак крањни ѕ≥вденноњ ™вропи мають значно нижч≥ показники спец≥ал≥зац≥њ аграрних виробництв, нижчу товарн≥сть.  рањнам ѕ≥вдн¤ притаманн≥ залишки доринко-вих в≥дносин у с≥льському господарств≥: тут можна побачити ≥ наймит≥в з над≥лами, ≥ пом≥щицьк≥ маЇтки, й др≥бн≥ нап≥внатуральн≥ господарства.

1	2	3	4

Ќазва: ќсобливост≥ сучасного економ≥чного розвитку зах≥дно-Ївропейських держав
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (3289 прочитано)