≈коном≥чн≥ теми > якби ¤ став м≥н≥стром економ≥ки, ¤ б у першу чергуЕ

якби ¤ став м≥н≥стром економ≥ки, ¤ б у першу чергуЕ

ѕлан

ѕроблеми малого п≥дприЇмства.

ѕро стан перспективи розвитку туризму в ”крањн≥.

«а економ≥чним зростанн¤м Ц добробут!

ћедицина.

—тан природного середовища.

ћайбутнЇ економ≥ки ”крањни.

ѕроблема подоланн¤ б≥дност≥.

Ѕюджетна сфера.

≈нергозабезпеченн¤ та енергозбереженн¤.

ѕромислова пол≥тика.

ѕроблема захисту прав споживач≥в.

јграрна пол≥тика.

ћ≥цна грошова одиниц¤.

—ильна нац≥ональна влада зможе обТЇднати вс≥х, незалежно в≥д парт≥йноњ приналежност≥, в боротьб≥ з корупц≥Їю, злочинн≥стю, спекул¤ц≥Їю. Ќадзвичайна економ≥чна та соц≥ально-пол≥тична ситуац≥¤ вимагаЇ вжитт¤ р≥шучих заход≥в. ¬ держав≥ мусить бути пор¤док на основ≥ законност≥.

√арант нашоњ незалежност≥ Ц незалежна украњнська влада та економ≥чн≥ реформи. ƒл¤ усп≥шного проведенн¤ реформи, дл¤ тог, щоб запанувала справедлив≥сть, необх≥дно створити Їдину структуру виконавчоњ влади: в≥д ѕрезидента ”крањни до селищноњ та с≥льськоњ –ади.

ƒл¤ оздоровленн¤ економ≥ки та подоланн¤ ≥нфл¤ц≥њ необх≥дно: припинити виведенн¤ кап≥талу, заборонити кредитну ем≥с≥ю, збалансувати державний бюджет.

“реба, поки не п≥зно, перепроф≥льовувати збитков≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ б виробл¤ли сусп≥льно-необх≥дну продукц≥ю.

ѕотр≥бно негайно в≥дмовитись у внутр≥шньому об≥гу в≥д валют ≥нших крањн. ÷е дало б можлив≥сть компенсувати вклади в≥д знец≥ненн¤ в ощадбанках уже сьогодн≥.

—≥льське господарство в економ≥ц≥ ”крањни мусить стати пр≥оритетним. ѕотр≥бно не керувати ним, а допомагати. ƒл¤ розвитку найпродуктивн≥ших у св≥т≥ фермерських господарств необх≥дно створити спец≥ал≥зован≥ серв≥сн≥ п≥дприЇмства по торг≥вл≥ ≥ обслуговуванню фермер≥в техн≥кою ≥ енергонос≥¤ми. –еальна варт≥сть виробленоњ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ повинна визначатись виробниками, а не державою. ≤ це зупинить процес пограбуванн¤ села. –озбудова широкоњ мереж≥ приватних переробних п≥дприЇмств та кооператив≥в, приватних обслуговуючих та посередницько-збутових п≥дприЇмств допоможе с≥льськогосподарським виробникам стаб≥л≥зувати ситуац≥ю.

«начним поштовхом у п≥днесенн≥ с≥льського виробництва може стати ефективна система п≥льгового довгострокового кредитуванн¤ фермерських господарств ≥ молодих с≥мей.

«м≥нити пол≥тику ≥нвестуванн¤: з≥ —ходу на «ах≥д ”крањни. Ќеобх≥дно: розробити програму м≥кроеконом≥чних в≥льних зон, а не макро Е

«м≥нити пол≥тику соц≥ального забезпеченн¤: гарантований адресний соц≥альний захист пенс≥онер≥в, ≥нвал≥д≥в, д≥тей, студент≥в, людей, що втратили роботу з незалежних в≥д них обставин.

ќсоблива увага осв≥т≥, науц≥, культур≥, охорон≥ здоровТ¤. ѕрипинити перетоки нац≥онального ≥нтелекту в ≥нш≥ держави. якщо ми дбаЇмо про завтрашнЇ своЇњ нац≥њ, то не маЇмо права заощаджувати кошти на цих сферах.

¬ духовн≥й сфер≥ Ц нац≥ональн≥ приоритети понад усе.

¬иступати за поступове ¤дерне роззброЇнн¤, памТ¤таючи, що ¤дерна збро¤ Ц гарант нашоњ безпеки. ƒбати про зм≥цненн¤ «бройних —ил ”крањни ¤к Їдиного гаранта нац≥ональноњ безпеки. «м≥нити застар≥л≥ технолог≥њ на нов≥ у виробнич≥й сфер≥: стимулювати виробництво нац≥ональних товар≥в.

10. ѕромислова пол≥тика

¬≥льноњ осмисленост≥ на ц≥леспр¤мованост≥ потр≥бно надати державн≥й промислов≥й пол≥тиц≥. ¬ажливо, щоб стр≥мкий розвиток окремих галузей промислового виробництва п≥сл¤ тривалоњ кризи супроводжувавс¤ в≥дчутними ¤к≥сними перетворенн¤. Ќасамперед у виправленн≥ глибоких структурних деформац≥й. ƒобре в≥домо, що економ≥ка ”крањни успадкувала вкрай деформовану структуру промислового виробництва, ¤ка склалас¤ за роки њњ перебуванн¤ у склад≥ колишнього —–—–. «а останнЇ дес¤тир≥чч¤ зазначен≥ деформац≥њ ще б≥льшою м≥рою поглибилис¤. ¬они дос¤гли критичноњ меж≥ ≥ потребують максимальноњ уваги дл¤ њх виправленн¤. ” 2000 роц≥, незважаючи на зростанн¤ випуску продукц≥њ к≥нцевого використанн¤, загальна тенденц≥¤ щодо пог≥ршенн¤ структури промислового виробництва також не зм≥нилас¤. «а п≥дсумками 2000 року, сукупна частка сировинних та енергоЇмних галузей у структур≥ промислового виробництва наблизилас¤ до 58 в≥дсотк≥в. “акоњ деформованоњ структури промисловост≥ немаЇ в жодн≥й крањн≥. « огл¤ду на зростанн¤ ц≥н на сировинн≥ та енергетичн≥ ресурси це вже стаЇ проблемою економ≥чноњ безпеки держави.

ѕотр≥бно визнати: ми фактично не маЇмо механ≥зм≥в, ¤к≥ б дозволили зм≥нити ц≥ негативн≥ процеси. Ќе дивл¤чись на те, що проблема ц¤ порушуЇтьс¤ не вперше. «авданн¤ з завдань промисловоњ пол≥тики ур¤ду Ц прискоренн¤ ≥нновац≥йного оновленн¤ виробничого потенц≥алу. ќтриман≥ в≥д економ≥чного зростанн¤ ресурси мають бути сконцентрован≥ насамперед на забезпеченн≥ науково-техн≥чного та технолог≥чного процесу. ≤накше промислов≥сть не матиме перспективи.

”р¤ду не сл≥д оч≥кувати, що ц≥ питанн¤ знайдуть своЇ вир≥шенн¤ в автономному режим≥, а належить всеб≥чно опрацювати та запровадити економ≥чн≥ механ≥зми њх розвТ¤занн¤. ќсоблива увага ур¤ду маЇ бути прид≥лена забезпеченню ефективноњ державноњ п≥дтримки в≥тчизн¤ного високотехн≥чного та наукоЇмкого сектора економ≥ки.

ћи зобовТ¤зан≥ з повною в≥дпов≥дальн≥стю поставитис¤ до зм≥цненн¤ економ≥чних позиц≥й на¤вного у нас потенц≥алу високих технолог≥й, тих його ланок, що витримали випробуванн¤ часом, довели свою конкурентоспроможн≥сть в умовах жорсткоњ ≥ тривалоњ економ≥чноњ кризи. …детьс¤ насамперед про косм≥чну та ав≥ац≥йну галуз≥, хоча зрозум≥ло, що власний потенц≥ал високотехнолог≥чного та наукоЇмкого розвитку економ≥ки ”крањни не обмежуЇтьс¤ лише цими сферами.

” питанн¤ розвитку високих технолог≥й дуже важливим в поглибленн¤ нашого сп≥вроб≥тництва з п≥дприЇмц¤ми –ос≥њ та ≥нших крањн —Ќƒ. ќстанн¤ зустр≥ч з ѕрезидентом –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ ¬олодимиром ѕут≥ним у ƒн≥пропетровську на дос¤гнут≥ на н≥й домовленост≥ в≥дкривають широк≥ можливост≥ дл¤ вир≥шенн¤ цих проблем.

ќтже, ефективна державна промислова пол≥тика Ї особливо важливою у пер≥од формуванн¤ у крањн≥ ринковоњ економ≥ки. ¬икликало це необх≥дн≥стю ч≥ткого визначенн¤ ц≥лей ≥ напр¤м≥в структурноњ перебудови промисловост≥, формуванн¤ такоњ нормативно-правовоњ бази господарюванн¤, ¤ка б забезпечувала п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ. ¬ажливим завданн¤м Ї також формуванн¤ внутр≥шнього ринку, ¤ке Ї запорукою в≥дродженн¤ украњнськоњ економ≥ки. јкс≥омою у св≥тов≥й практиц≥ торг≥вл≥ давно стала первинн≥сть внутр≥шнього ринку, з ¤кого надал≥ в≥дбуваЇтьс¤ експанс≥¤ товар≥в ≥ послуг на зовн≥шн≥й ринок. Ћише п≥сл¤ формуванн¤ повноц≥нного в≥тчизн¤ного ринку в≥н стаЇ суб'Їктом м≥жнародного ринку ≥ м≥жнародного в≥дд≥лу прац≥.

ƒл¤ радикального ж п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ украњнськоњ продукц≥њ на св≥товому ринку недостатньо лише екстенсивних метод≥в. Ќеобх≥дно розробити далекогл¤дну стратег≥ю розвитку експортних галузей, ¤ка б забезпечила њх конкурентоспроможн≥сть на св≥товому ринку вниз у середньостроков≥й перспектив≥, передус≥м за рахунок пр≥оритетного розвитку високотехнолог≥чних та наукоЇмких експортних виробництв. ÷ьому вже нин≥ маЇ спри¤ти реал≥зац≥¤ пол≥тики п≥дтримки ц≥новоњ конкурентоспроможност≥ де¤ких галузей нац≥онального виробництва.

11. ѕроблема захисту прав споживач≥в.

ѕроблема захисту прав споживач≥в часом особливо гостро постала перед нашою державою. Ќедосконала законодавча база Успри¤лаФ створенню Узеленоњ вулиц≥Ф дл¤ розкв≥ту надзвичайно прибуткового, але водночас незаконного п≥ратського б≥знесу. ћ≥льйонн≥ прибутки, ¤к≥ нелегальним шл¤хом отримують т≥ньовики, вивели ”крањну на ч≥льне м≥сце за к≥льк≥стю продажу низько¤к≥сноњ нел≥ценз≥йноњ продукц≥њ.

—в≥това практика показуЇ, що розвиток ≥нформац≥йних технолог≥й та програмного забезпеченн¤ Ї, безумовно, економ≥чно виправданим. ≤ноземн≥ ≥нвестори нер≥дко вкладають кошти в п≥дприЇмства саме ц≥Їњ галуз≥. Ќа жаль, останн≥м часом приплив ≥ноземних кап≥тал≥в у в≥тчизн¤не виробництво суттЇво зменшивс¤. ÷е по¤снюЇтьс¤ трохи п≥дключеною репутац≥Їю нашоњ крањни в питанн¤х захисту ≥нтелектуальноњ власност≥.

–озвТ¤зати цю проблему можна, ¤кщо вдаЇтьс¤ обТЇднати зусилл¤ держави та сусп≥льства. јле парадокс пол¤гаЇ в тому, що значноњ частки програмного забезпеченн¤, ¤ке використовуЇтьс¤ в де¤ких державних установах, Ї також п≥ратськими, тобто нел≥ценз≥йними. ≤ це тод≥, коли закон про легал≥зац≥ю програмного забезпеченн¤ в державних органах був прийн¤тий ще 2 роки тому. ўо вже казати, про б≥льш≥сть р¤дових споживач≥в, котр≥, приваблен≥ невисокою ц≥ною, також часто в≥ддають перевагу нел≥ценз≥йн≥й продукц≥њ.

—в≥дченн¤м того, що в≥тчизн¤ний товаровиробник починаЇ розум≥ти необх≥дн≥сть сп≥впрац≥ дл¤ задоволенн¤ ≥нтерес≥в держави, споживач≥в та своњх власних, в приЇднанн¤ до член≥в јсоц≥ац≥њ з захисту прав ≥нтелектуальноњ власност≥  омпан≥њ FMB Ц виробника програмного забезпеченн¤ та ≥нформац≥йних технолог≥й. ‘актично вироблен≥ будь-¤кого виду продукц≥њ сьогодн≥ не Ї достатньо захищеними: наприклад, минулого року ”крањна недотримала податк≥в на суму понад 600 млн. гривень лише за нелегальний об≥г тютюнових вироб≥в.

ѕро ¤к≥сть нел≥ценз≥йних товар≥в навр¤д чи варто говорити. «вичайно, п≥ратськ≥ компан≥њ мають можлив≥сть демп≥нгувати Ц њхн¤ продукц≥¤ справд≥ дешева. јле ц≥лком очевидно, що це не може в≥дбиватис¤ на ¤кост≥ такоњ продукц≥њ. ѕрисутн≥сть на внутр≥шньому ринку низько¤к≥сних товар≥в шкодить ≥нтересам споживач≥в: насамперед, вони розплачуютьс¤ за це своњм здоровТ¤м, коштами, безпекою тощо.

ќск≥льки ”крањна маЇ на мет≥ ув≥йшли до складу —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥, њй так чи ≥накше доведетьс¤ зм≥нити чи вдосконалити ≥снуюче законодавство ≥ привести його у в≥дпов≥дн≥сть до св≥тових стандарт≥в. “ому лише шл¤хом обТЇднанн¤ зусиль виробник≥в, споживач≥в, держави ≥ громадських установ можна дос¤гти усп≥ху в боротьб≥ з п≥ратством та об≥гом нелегальноњ продукц≥њ. Ќастав час захистити нац≥ональну економ≥ку ≥ за¤вити св≥тов≥ про своњ реальн≥ ≥нтелектуальн≥ надбанн¤.

1	2	3

Ќазва: якби ¤ став м≥н≥стром економ≥ки, ¤ б у першу чергуЕ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1320 прочитано)