≈коном≥чн≥ теми > якби ¤ став м≥н≥стром економ≥ки, ¤ б у першу чергуЕ

„и не найголовн≥шими питанн¤ми Ї право людей на кращю оплату прац≥, достойну оплату, своЇчасну оплату. Ќа р≥вень житт¤ не нижче прожиткового м≥н≥муму. ÷≥ та ≥нш≥ питанн¤ сьогодн≥ Ї надзвичайно серйозними проблемами питанн¤ми, ¤к≥ св≥дчать про необх≥дн≥сть пост≥йноњ системноњ роботи щодо захисту прав людини. –≥вень оплати кращ≥, диверсиф≥кац≥¤ оплати прац≥ Ц це питанн¤ теж стосуЇтьс¤ захисту прав людини, ≥ ми добре розум≥Їмо, що њх треба вир≥шувати, ≥ ¤к найшвидше.

” минулому роц≥ в нас серйозною проблемою була несвоЇчасна виплата пенс≥й. ¬далос¤ њњ розвТ¤зати. јле на весь зр≥ст постаЇ ≥нша проблема Ц достойного р≥вн¤ пенс≥й. ≤з 63 грн. на початку минулого року п≥дн¤ли середн≥й розм≥р пенс≥й до 98 грн. але все це не вир≥шуЇ питанн¤. ≤нш≥ соц≥альн≥ питанн¤ теж мають велику актуальн≥сть, але, зрозум≥ло, можлив≥сть њх кардинального вир≥шенн¤ лежить у площен≥ економ≥ки. “≥ процеси, ¤к≥ розпочалис¤ в н≥й обнад≥юють.

Ќаступне, що треба буде зробити, це запровадити пенс≥йне страхуванн¤.

¬ ”крањн≥ Ї проблема прав людини. ÷¤ проблема маЇ системний характер, оск≥льки в наш≥й держав≥ н≥ сусп≥льство, н≥ кожна людина зокрема не мають гарантованих державою, передбачених  онституц≥Їю та ратиф≥кованих м≥жнародними конвенц≥¤ми прав ≥ свобод. —истемн≥сть проблеми пол¤гаЇ ≥ втому, що порушенн¤ прав ≥ свобод пол¤гаЇ в њх масовому характер≥ по вс≥х основних правах Ц в соц≥ально-економ≥чн≥й, пол≥тичн≥й та державн≥й сферах. ўо головне Ц порушуЇтьс¤ природне право на житт¤ людини. ѕ≥дтвердженн¤ тому Ц скороченн¤ населенн¤ на 3 млн. ос≥б, дес¤тки ≥ сотн≥ приклад≥в незахищеност≥ людей перед бандитизмом, вбивством, тортурами, наруги над г≥дн≥стю людини.

12. јграрна пол≥тика.

 лючовим пр≥оритетом 2002 року Ц продовженн¤ активноњ аграрноњ пол≥тики, зд≥йсненн¤ д≥Ївих крок≥в щодо утвердженн¤ ”крањни ¤к держави з високоефективним експортоспроможним с≥льським господарством. …детьс¤ по с≥т≥ про власну украњнську модель зд≥йсненн¤ реформи на сел≥, ¤ка була опрацьована в≥тчизн¤ними вченими та практиками ≥ запроваджувалас¤ у житт¤.

«авданн¤ аграрноњ пол≥тики Ї створенн¤ над≥йних умов дл¤ закр≥пленн¤ позитивних зрушень у реформуванн≥ јѕ , забезпеченн¤ дальшого приросту с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, стаб≥л≥зац≥њ виробництва ≥ тваринництв≥, остаточного подоланн¤ збитковост≥ та зм≥цненн¤ ф≥нансового стану п≥дприЇмств јѕ .

ѕодальший розвиток агропродовольчого комплексу визначаЇтьс¤ реформуванн¤ с≥льського господарства, створенн¤м ефективноњ ≥нфраструктури аграрного ринку, формуванн¤м ≥ розвитком ринку, земл≥. јграрну пол≥тику ”крањни необх≥дно спр¤мувати на вир≥шенн¤ проблем подальшого реформуванн¤ с≥льського господарства в напр¤м≥ утворенн¤ високотоварних приватних ≥ приватно-орендних п≥дприЇмств, стимулюванн¤ участ≥ комерц≥йних структур у розвитку аграрного виробництва та ≥нтегруванн¤ виробництва ≥ переробки с≥льськогосподарських продукц≥њ, створенн¤ ефективноњ ≥нфраструктури внутр≥шн≥х аграрних ≥ продовольчих ринк≥в. “ака пол≥тика маЇ стати вир≥шальним фактором розв'¤занн¤ проблем продовольчого забезпеченн¤ й продовольчоњ безпеки населенн¤ ”крањни, розширенн¤ експорту с≥льськогосподарськоњ сировини й продовольчих товар≥в.

ќсобливоњ уваги потребують питанн¤, що стосуютьс¤ врегулюванн¤ майнових в≥дносин реформованих п≥дприЇмств, формуванн¤ цив≥л≥зованого ринку земл≥ та забезпеченн¤ над≥йного державного захисту приватноњ власност≥ на землю, удосконаленн¤ ≥нфраструктури ринк≥в збуту продукц≥њ та ринк≥в матер≥ально-техн≥чних ресурс≥в дл¤ потреб аграрного сектора, запровадженн¤ механ≥зм≥в ≥потечного кредитуванн¤ та спр¤муванн¤ ризик≥в с≥льськогосподарського виробництва. ” цьому роц≥ сл≥д обов'¤зково вир≥шити орган≥зац≥йн≥ та ф≥нансов≥ питанн¤ щодо створенн¤ земельного (≥потечного) банку.

13. ћ≥цна грошова одиниц¤.

ƒруга безальтернативна складова економ≥чноњ пол≥тики п≥сл¤ кризового розвитку Ц це реал≥зац≥¤ на д≥л≥ пол≥тики м≥цноњ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥. Ќебезпечна тенденц≥¤ зростанн¤ ц≥н прот¤гом останн≥х 3-х рок≥в не може не турбувати.

≤нфл¤ц≥йн≥ процеси знец≥нюють потенц≥ал економ≥чного зростанн¤, ¤кий формуЇтьс¤ в украњнськ≥й економ≥ц≥. ¬они унеможливлюють конкурентоспроможн≥сть в≥тчизн¤них товаровиробник≥в, стримують можливост≥ нагромадженн¤ кап≥талу, зменшують ≥нвестиц≥йну приваблив≥сть нац≥ональноњ економ≥ки.

ќзнакою недостатност≥ керованост≥ грошово-валютноњ системи стала глибока диспропорц≥¤ м≥ж валютною стаб≥л≥зац≥Їю гривн≥ ≥ значним р≥внем внутр≥шньоњ ≥нфл¤ц≥њ. “ака ситуац≥¤ п≥дриваЇ конкурентоспроможн≥сть насамперед, експортних галузей. ≤ може ви¤витис¤ в≥дчутним гальмом економ≥чного зростанн¤.

ўе раз наголошуЇмо суттЇве зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ та прогнозована стаб≥льн≥сть валютного курсу гривн≥ маЇ розгл¤датис¤ ¤к одна з визначальних передумов не лише дос¤гненн¤ сталих параметр≥в економ≥чного зростанн¤, а й збереженн¤ та нагромадженн¤ доход≥в населенн¤. “реба створити необх≥дн≥ передумови зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ у 2002 роц≥ Ц до 9-10, а у 2003-2004 роках до 7-8 в≥дсотк≥в. ƒл¤ цього б≥льш ч≥ткими мають бути позиц≥¤ та д≥њ  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в. ≤ перш за все в утвердженн≥ ефективних механ≥зм≥в антимонопольного регулюванн¤ ц≥н, подоланн≥ хаосу ≥ безладд¤, що мають м≥сце у ц≥й сфер≥.

Ћюди ц≥лком лог≥чно порушують питанн¤: чому невпинно зростають ц≥ни на комунальн≥ послуги, а ¤к≥сь њх невпинно пог≥ршуЇтьс¤? ” 2000 роц≥ житлово-комунальн≥ тарифи штучно п≥двищено на 39 в≥дсотк≥в. ўо це дало? «аборгован≥сть з в≥дпов≥дних платеж≥в зросла на 6,2 млрд. грн., а терм≥н заборгованост≥ населенн¤ склав 11,7 м≥с¤ц¤. Ѕоржниками стала майже половина крањни. ’≥ба за таких д≥й можу бути стаб≥льна динам≥ка ц≥н? ѕотр≥бно зрозум≥ти принципову в≥дм≥нн≥сть економ≥чноњ ситуац≥њ у 2001 роц≥ пор≥вн¤но з попередн≥м. ѓњ сутн≥сть: ¤кщо тор≥к економ≥чне зростанн¤ поЇднувалос¤ з ≥нфл¤ц≥Їю, то цього року маЇмо забезпечити зростанн¤ у поЇднан≥ з≥ стаб≥льними ц≥нами.

«розум≥ло, що таке завданн¤ на пор¤док складн≥ше. ƒопускаю ситуац≥ю, за ¤коњ можливо доведетьс¤ дещо поступитис¤ темпами зростанн¤, але м≥цн≥сть грошовоњ одиниц≥ маЇ в≥дчутно зрости. ÷е вимоги насамперед, сусп≥льства, широких верств населенн¤. Ћюди мають бути впевнен≥, що ц≥ни не лише сьогодн≥, а й через м≥с¤ць, ≥ через п≥вроку, ≥ надал≥ залишатимутьс¤ стаб≥льними. ћи переконанн≥, що нам п≥д силу витримати ≥ провести таку л≥н≥ю.

¬исновок.

–егул¤рна реформа та зменшенн¤ адм≥н≥стративного втручанн¤ у п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть Ц один ≥з напр¤мк≥в п≥дтримки розвитку малого п≥дприЇмництва.

—еред основних напр¤мк≥в туризму Ї: стимулюванн¤ внутр≥шнього та ≥ноземного туризму; буд≥вництво нових туристичних обТЇкт≥в; залученн¤ приватного сектора до туристичного п≥дприЇмництва; розвиток активних вид≥в туризму.

ƒл¤ пол≥пшенн¤ ¤кост≥ житт¤ необх≥дно погасити у повному обс¤з≥ бюджетну заборгован≥сть ≥з соц≥альноњ допомоги та зароб≥тноњ плати прац≥вникам, бюджетноњ сфери, скоротити заборгован≥сть ≥з зароб≥тноњ плати у виробнич≥й сфер≥, забезпечити своЇчасн≥ поточн≥ виплати зароб≥тноњ плати, пенс≥й та ≥нших соц≥альних виплат, впор¤дковувати орендн≥ в≥дносини у с≥льському господарств≥. Ќеобх≥дно провести ще ц≥лу низку заход≥в.

ўо стосуЇтьс¤ медицини, то нам конче потр≥бна страхова медицина, необх≥дно п≥дн≥мати зароб≥тну плату медичному персоналу, погашати ≥снуюч≥ заборгованост≥ перед медиками. я переконана у тому, що соц≥альна ефективн≥сть медичноњ допомоги Ц це Ї р≥вн≥сть дл¤ вс≥х верств населенн¤. ¬бачаю потребу забезпечити однакову варт≥сть ≥ ¤к≥сть медичноњ допомоги ¤к дл¤ б≥дних, так ≥ дл¤ багатих.

“≥льки сп≥льними зусилл¤ми ми можемо в≥дбудувати храм природи, ¤кий водночас Ї ≥ храмом людськоњ душ≥.

–еформуванн¤ економ≥ки ”крањни може продовжуватис¤ прот¤гом тривалого часу. « огл¤ду на це, доц≥льно розробити державну комплексну програму, ¤ка повинна передбачати так≥ етапи:

подоланн≥ кризових ¤вищ (збереженн¤ промислового потенц≥алу вс≥х галузей промисловост≥, забезпеченн¤ його здатност≥ до виживанн¤, призупиненн¤ пад≥нн¤ виробництва, подоланн¤ його розбалансованост≥ в галузевому та рег≥ональному розр≥зах);

стаб≥л≥зац≥¤ становища (п≥дтриманн¤ виробництва на дос¤гнутому р≥вн≥ та його пост≥йне стале зростанн¤, забезпеченн¤ складу ≥ структури сфери виробництва дл¤ задоволенн¤ поточних ≥ перспективних потреб народного господарства крањни);

розвиток виробництва (удосконаленн¤ виробничоњ бази вс≥х галузей промисловост≥, доведенн¤ њњ до р≥вн¤ розвинутих крањн св≥ту, п≥двищенн¤ ¤кост≥ та конкурентоспроможност≥ продукц≥њ на баз≥ Ќ“ѕ).

¬ажливою складовою стратег≥чного розвитку украњнськоњ газотранспортноњ системи залишаЇтьс¤ визначенн¤ шл¤х≥в сп≥вроб≥тництва з ≥ноземними ≥нвесторами та ефективноњ форми управл≥нн¤ њњ активами. ѕри розвТ¤занн≥ цього завданн¤ актуально виходити з таких вар≥ант≥в:

”правл≥нн¤ майном за рахунок його переданн≥ у концес≥ю на тривалий строк —ѕ, створеному за участю ≥ноземного ≥нвестора.

”кладанн¤ з ≥ноземними ≥нвесторами договору про сп≥льну д≥¤льн≥сть без утворенн¤ юридичноњ особи.

ѕрактичне акц≥онуванн¤ Ќј  УЌафтогаз ”крањниФ з включенн¤м до њњ структурного фонду акц≥й, ем≥тованих на варт≥сть √“—, шл¤хом прийн¤тт¤ в≥дпов≥дного закону ”крањни.

«акр≥пленн¤ у користуванн≥ Ќј  УЌафтогаз ”крањниФ майна, а також державних пакет≥в акц≥й на тривалий строк шл¤хом прийн¤тт¤ в≥дпов≥дного закону ”крањни.

ѕереданн¤ в управл≥нн¤ украњнським комерц≥йним приватним структурам державного майна, з його наступною приватизац≥Їю.

«алученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в обТЇкти √“—, ≥з збереженн¤м державноњ форми власност≥.

1	2	3

Ќазва: якби ¤ став м≥н≥стром економ≥ки, ¤ б у першу чергуЕ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1320 прочитано)