≈коном≥чн≥ теми > якби ¤ став м≥н≥стром економ≥ки, ¤ б у першу чергуЕ

ƒл¤ створенн¤ цив≥л≥зованого енергоринку, забезпеченн¤ стаб≥льних умов роботи Ќ“« ≥ модерн≥зац≥њ галуз≥ необх≥дно продовжити п≥дприЇмства кредитами дл¤ закуп≥вл≥ нафти ≥ залучити ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ.

ƒл¤ подальшого зм≥цненн¤ позитивних тенденц≥й та створенн¤ умов дл¤ сп≥шноњ роботи промисловост≥ у нин≥шньому роц≥ необх≥дн≥ так≥ заходи:

зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ, що передбачаЇ розвиток ≥мпортуючоњ продукц≥њ та впровадженн¤ державою протекц≥он≥стських заход≥в щодо захисту в≥тчизн¤ного виробника. √оловн≥ потоки ≥нвестиц≥й за такого п≥дходу сл≥д спр¤мовувати в галуз≥, що мають пр≥оритетну ц≥нн≥сть дл¤ розвитку нац≥онального виробництва, внутр≥шнього ринку: машинобудуванн¤, харчову, легку промислов≥сть, нафтох≥м≥чну тощо.

посиленн¤ ≥нновац≥йноњ ор≥Їнтац≥њ промислового розвитку. Ќасамперед, йдетьс¤ про розвиток найб≥льш кап≥талом≥стких напр¤м≥в, де можна застосувати дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу: випуск науком≥сткоњ продукц≥њ високого техн≥чного р≥вн¤, нових зразк≥в техн≥ки, розробки принципово новоњ технолог≥њ виробництва;

наданн¤ в≥дчутного поштовху структурним реформам, стимулюючи позитивн≥ зм≥ни в галузев≥й структур≥ виробництва за рахунок скороченн¤ матер≥альних витрат на основ≥ масштабного технолог≥чного оновленн¤, пол≥пшенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, переходу до використанн¤ альтернативних енергетичних та конструктивних ц≥нних матер≥ал≥в.

ƒл¤ цього необх≥дно посилити державний вплив на х≥д реформуванн¤ внутр≥шнього ринку ≥ зд≥йсненн¤ структурноњ перебудови, активн≥ше використовувати економ≥чн≥ важел≥ дл¤ стаб≥л≥зац≥њ ц≥нового фактора, запоб≥ганн¤ натурал≥зац≥њ товарних в≥дносин та в≥дновленн¤ позитивноњ динам≥ки ≥нвестиц≥йних ≥ в≥дтворювальних процес≥в. “обто, в стратег≥њ державноњ економ≥чноњ пол≥тики необх≥дно посилити т≥ напр¤мки, ¤к≥ спри¤ють п≥двищенню сукупного попиту й пропозиц≥њ та забезпечують створенн¤ м≥цних передумов ст≥йкого економ≥чного зростанн¤ в довгостроков≥й перспектив≥.

јграрна реформа в ”крањн≥ вже набула незворотного характеру. ≤ головне Ц зараз не втратити темп≥в, не розпорошувати сили, а сконцентруватись на розвТ¤занн≥ нев≥дкладних завдань. ѕоточну ситуац≥ю ≥ зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ на сел≥ можна назвати УепохальнимиФ. јдже кардинально зм≥нивс¤ сам характер майнових ≥ виробничих в≥дносин. ёридично реформовано майже 11 тис¤ч колективних господарств, а на њхн≥й баз≥ виникли дес¤тки тис¤ч господарств ринкового типу, зокрема, фермерських, утворилос¤ 11,5 м≥льйона особистих сел¤нських господарств. ÷е й становить основи приватного господарюванн¤ на сел≥.

«а статистикою нам≥тилос¤ вже ч≥тка тенденц≥¤ до стаб≥л≥зац≥њ виробництва в аграрному сектор≥. Ќин≥ вперше за останнЇ дес¤тир≥чч¤ вдалос¤ хоч ≥ не небагато, але зб≥льшити виробництво с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. ѕричому, саме фермерськ≥ та особист≥ сел¤нськ≥ господарства в виробл¤ють близько 70 в≥дсотк≥в ус≥х продукт≥в на внутр≥шньому ринку. ј надходженн¤ бюджету аграрного сектора зб≥льшилис¤ до 1 м≥ль¤рда гривень. ўоб закр≥пити дос¤гнуте необх≥дно вдосконалити й розширити законодавчу базу дл¤ дальшого провадженн¤ ринкових реформ в аграрн≥й галуз≥, створити нов≥ б≥знесов≥ структури, ¤к≥ дають змогу працювати ефективн≥ше.

Ќеобх≥дно також передус≥м подолати недол≥ки й негативн≥ ¤вища, ¤к≥ гальмують реформи на сел≥: недосконала правова соснова реформ, створюЇ широке поле дл¤ зловживань, а справжн≥ труд≥вники хл≥бороби залишаютьс¤ ошуканими. Ќагальною потребою стало прийн¤тт¤ «емельного кодексу, ¤кий маЇ п≥двести законодавчу базу п≥д аграрну реформу ≥ стане гарантом захисту ≥нтерес≥в сел¤н, нових земельних власник≥в, ¤к≥ зТ¤вилис¤ в ход≥ реформуванн¤. ƒл¤ розв'¤занн¤ проблем сел¤н необх≥дно ще до весни ухвалити закон про кредитуванн¤ села, де буде передбачене довготерм≥нове кредитуванн¤. Ќового правового оформленн¤ потребуЇ страхуванн¤ ризики господарюванн¤ на земл≥.

ќтже, ≥нтереси самост≥йноњ ”крањни ≥ особи в наш≥й держав≥ Ц понад усе!

1	2	3

Ќазва: якби ¤ став м≥н≥стром економ≥ки, ¤ б у першу чергуЕ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1320 прочитано)