∆урнал≥стика > ƒосв≥д мас-мед≥а в ”крањн≥

ƒосв≥д мас-мед≥а в ”крањн≥

” сучасному св≥т≥ насамперед еколог≥чн≥ пол≥тика та безпека виступають на одне з пров≥дних м≥сць ≥ безпосередньо залежать в≥д ≥нформац≥њ та процес≥в навколо нењ. ≤нформац≥ю розгл¤дають ¤к стратег≥чну "сировину" демократ≥њ. јле таке значенн¤ вона в≥д≥граЇ не т≥льки в становленн≥ сусп≥льного ладу. Ќа приклад≥ „орнобильськоњ трагед≥њ можна побачити, ¤к оперуванн¤ ≥нформац≥Їю позначилос¤ на майбутньому р≥зних народ≥в та покол≥нь. “а меж≥ компетенц≥њ еколог≥чноњ пол≥тики не обмежуютьс¤ лише проблемами подоланн¤ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи. як саме буде висв≥тлюватис¤ в «ћ  усе р≥зноман≥тт¤ сфер застосуванн¤ еколог≥чноњ пол≥тики, знов не визначено. ’оча журнал≥сти здатн≥ зробити значний внесок у формуванн¤ еколог≥чноњ пол≥тики, але робитьс¤ це не завжди достатньо ефективно, що, вт≥м, не виключаЇ широких резерв≥в на майбутнЇ в практиц≥ под≥бних заход≥в.

Ќе дивно, що й преса прид≥л¤Ї цьому досить мало уваги. јле такий стан справ веде до кризи в сусп≥льств≥. ≈колог≥чна та сусп≥льнопол≥тична преса може й повинна впливати на прийн¤тт¤ р≥шень державними, промисловими, комерц≥йними й громадськими структурами: "Езасоби масовоњ iнформацiњ ¤к носiњ полiтичноњ iнформацiњ та iнститут, зацiкавлений у розквiтi держави, допомагають владi творити полiтику, а полiтикам Ц пiдтримувати державнiсть ¤к головний гарант прав i свобод особистостi i громад¤нина" .

ѕреса Ї найстарiшим видом журналiстики, њњ родоначальником. –озширенн¤ i диференцiацi¤ аудиторiњ преси, новi соцiальнi завданн¤, науковотехнiчна революцi¤ породжують необхiднiсть виникненн¤ нових видiв i типiв перiодичних видань, включаючи програми та канали електронноњ преси.

ѕрестиж друкованоњ преси пов'¤заний, зокрема, з тим, що њњ журналiсти мають бiльшу ступ≥нь незалежност≥ завд¤ки численним полiтичним баталi¤м, ¤кi дозволили њм поступово закрiпити свiй авторитет i свою законнiсть. «вичайно, аудiовiзуальна преса теж маЇ немалий престиж. ѓњ "зiрки" бiльш вiдомi, нiж основна частина журналiстiв друкованоњ преси. ѕроте незастарiла iнформацi¤, що справл¤Ї великий вплив, у бiльшостi випадкiв походить ≥з письмових джерел. ≤ в нас сьогоднi найсерйознiшi полiтичнi кризи, викликанi втручанн¤м «ћ , пов'¤занi переважно з дi¤ми друкованоњ преси [ ]. —аме тому обрано ¤к приклад еколог≥чноњ комун≥кац≥њ масову комун≥кац≥ю в прес≥, ¤ка маЇ чималий досв≥д висв≥тленн¤ еколог≥чних проблем.

¬ажливим Ї обм≥н досв≥дом м≥ж спец≥ал≥стами, ¤к≥ займаютьс¤ висв≥тленн¤м ц≥Їњ тематики. «агальн≥ завданн¤ ћ≥жнародного клубу журнал≥ст≥в зазначають, що еколог≥чна журнал≥стика складаЇтьс¤ сьогодн≥ ¤к нова, окрема галузь нашоњ профес≥њ. ѓњ правила й принципи мають бути сформульованими на основ≥ м≥жнародного досв≥ду. ѕросв≥та широкоњ громадськост≥ й п≥дтримка добров≥льноњ д≥¤льност≥ повинн≥ стати головними завданн¤ми еколог≥чноњ журнал≥стики.

як саме це буде вир≥шуватис¤ в «ћ , не визначено. ‘ах≥вц≥ вважають, що "брак об'Їктивноњ i повноњ екологiчноњ iнформацiњ, препаруванн¤ њњ в засобах масовоњ iнформацiњ i сьогоднi не даЇ змоги оцiнити важливiсть i першочерговiсть екопроблем самому народовi ”крањни" . Ќедооц≥нюЇтьс¤ й роль неур¤дових орган≥зац≥й. ’оча вони здатн≥ зробити значний внесок у формуванн¤ еколог≥чноњ пол≥тики. ќсобливо це стосуЇтьс¤ орган≥зац≥й, котр≥ займаютьс¤ впливом на формуванн¤ еколог≥чного законодавства.

Ќаприклад, одн≥Їю з них Ї "≈коправо". ¬она допомагаЇ захищати еколог≥чн≥ права громад¤н у суд≥. ¬идавницька д≥¤льн≥сть орган≥зац≥њ, спр¤мована на розповсюдженн¤ екологоправовоњ ≥нформац≥њ, теж значна. Ќею були зроблен≥ переклади ≥ноземноњ л≥тератури з цих питань ≥ надруковано низку книжок, зокрема: "–оль громад¤н у застосуванн≥ законодавчих акт≥в з охорони навколишнього природного середовища"; видано зб≥рку "≈колог≥чне законодавство ”крањни", у котр≥й надруковано вс≥ еколог≥чн≥ закони ”крањни. “акож випускаЇтьс¤ екологоправовий щоквартальник, в ¤кому Ї юридичн≥ консультац≥њ, еколог≥чн≥ та ≥нш≥ закони ”крањни, досв≥д закордонних громадських орган≥зац≥й, ≥нформац≥¤ орган≥в влади та парламенту.

як вважаЇ професор —. равченко з≥ Ћьвова, "право на в≥льний доступ до еколог≥чноњ ≥нформац≥њ ≥ на њњ поширенн¤ Ї надзвичайно демократичним положенн¤м. ўоб брати участь у прийн¤тт≥ р≥шень, ¤к≥ можуть мати негативний вплив на довк≥лл¤ та здоров'¤ людей, громадськ≥сть потребуЇ повноњ та достов≥рноњ ≥нформац≥њ, мусить доводити њњ до в≥дома громад¤н через засоби масовоњ ≥нформац≥њ" .

Cоц≥олог ќ.—тегн≥й з≥ служби —оцис√еллап зробив висновки, що спри¤нн¤ у створенн≥ й серв≥с≥ комун≥кац≥йноњ та ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури дл¤ споживач≥в еколог≥чноњ ≥ соц≥альноњ ≥нформац≥њ одночасно на локальному, рег≥ональному та глобальному р≥вн¤х Ї пр≥оритетна проблема розвитку еколог≥чноњ сп≥льноти. ≤накше кажучи, ус≥ ми ще в≥дчуваЇмо ≥нформац≥йний голод.

«ћ  повинн≥ подолати його, ширше висв≥тлюючи еколог≥чн≥ проблеми, адже ¤к вважаЇ ј.«.ћоскаленко, "≥нформац≥йний голод Ц не менша небезпека дл¤ молодоњ держави, н≥ж голод ф≥зичний" . «ћ  в≥д≥грають виключно важливу роль у систем≥ соц≥ального управл≥нн¤. “ому еколог≥чн≥й осв≥т≥ фах≥вц≥в ≥ особливо журнал≥ст≥в треба прид≥л¤ти пост≥йне значенн¤.

“акож Ї потреба в зм≥н≥ висв≥тленн¤ природоохоронних ≥ еколог≥чних проблем узагал≥. ÷¤ проблематика потребуЇ повс¤кденноњ уваги в≥д «ћ , а не еп≥зодичного п≥дходу. ƒл¤ дос¤гненн¤ цього необх≥дною Ї, насамперед, п≥дготовка в≥дпов≥дних фах≥вц≥в та консол≥дац≥¤ еколог≥в, актив≥ст≥в природоохоронного руху з журнал≥стами. ѕо¤ва р≥зноман≥тних помилок, що виникають через недостатнЇ знанн¤ еколог≥чних проблем, котр≥ розгл¤даютьс¤ журнал≥стами, лише шкодить загальн≥й справ≥. ≈колог≥чна тематика мусить, нарешт≥, перестати бути р≥дк≥сною.

ѕрот¤гом тривалого часу пон¤тт¤ глобальноњ еколог≥чноњ кризи в нас було майже в≥дсутнЇ. ” цьому контекст≥ ц≥кавий з багатьох причин анал≥з видань, ¤к≥ т≥Їю чи ≥ншою м≥рою висв≥тлюють проблеми довк≥лл¤. ѕоперше, ц¤ тема лише недавно почала з'¤вл¤тис¤ в прес≥, але стала так швидко розвиватис¤, що спричинила виникненн¤ нових газет ≥ журнал≥в. ѕодруге, зараз ≥снуЇ певне коло проблем, пов'¤заних з еколог≥чною кризою, насл≥дками „орнобильськоњ катастрофи, шл¤хами розвитку атомноњ та альтернативних вид≥в енергетики й ≥ншими питанн¤ми, висв≥тленн¤ ¤ких потребуЇ певного р≥вн¤ спец≥альних знань, ф≥лософського осмисленн¤ накопиченого досв≥ду тощо. ѕотретЇ, уже Ї певний досв≥д еколог≥чноњ думки ”крањни ¤к у минулому, так ≥ тепер. ÷ей пласт привабливий не т≥льки дл¤ досл≥дженн¤, але й дл¤ практичного використанн¤. —аме багатство природи належить до фактор≥в, котр≥ спри¤ли формуванню украњнського нац≥онального характеру.

≤сторичний екскурс у процес формуванн¤ еколог≥чноњ св≥домост≥ украњнц≥в св≥дчить, що любов до природи Ї одн≥Їю з нац≥ональних рис. ≈колог≥чну культуру етносу розгл¤нув украњнський ф≥лософ ¬.—. рисаченко . ќрган≥чне поЇднанн¤ збереженн¤ навколишнього середовища та в≥дродженн¤ ”крањни Ї одн≥Їю з важливих складових становленн¤ украњнськоњ журнал≥стики, передумовою в≥дродженн¤ нац≥ональних ц≥нностей. ѕрац≥вники засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ покликан≥, на думку в≥тчизн¤ного вченого ¬.¬.Ћизанчука, найактивн≥ше допомагати украњнському народов≥ будувати св≥й державний д≥м на засадах нац≥ональнодуховних ц≥нностей, звичањв .

≤ хоча в минулому можна знайти чимало ц≥кавого, справжн≥й пл≥дний розвиток екопреси ставс¤ лише за останн≥ дес¤тир≥чч¤. ¬она вз¤ла на себе важку роль формувача еколог≥чноњ св≥домост≥ в сусп≥льств≥.

¬ ≥стор≥њ розвитку екопреси ”крањни можна вид≥лити так≥ етапи:

Ј 1) п≥дготовчий Ц пов'¤заний ≥з по¤вою й активною д≥¤льн≥стю студентських дружин охорони природи, зм≥ною соц≥альноњ св≥домост≥ п≥сл¤ „орнобильськоњ катастрофи, формуванн¤м природоохоронноњ громадськост≥, виникненн¤м ≥ веденн¤м пост≥йних тематичних розд≥л≥в у прес≥;

Ј 2) виходу незареЇстрованих еколог≥чних видань невеликими тиражами на низько¤к≥сн≥й пол≥граф≥чн≥й баз≥, але швидко реагуючих на потребу отриманн¤ незалежноњ й оперативноњ ≥нформац≥њ, чого не могла забезпечити преса того пер≥оду;

Ј 3) масове виникненн¤ видань державних ≥ громадських еколог≥чних орган≥зац≥й, публ≥кац≥њ ¤ких розрахован≥ на широке коло читач≥в;

Ј 4) по¤ва видань, що ор≥Їнтуютьс¤ на певну читацьку аудитор≥ю, в≥дпов≥дають њњ ц≥леспр¤мованим запитам ≥ мають принципово нов≥ способи розповсюдженн¤ з використанн¤м сучасноњ техн≥ки.

"20 рок≥в тому зам≥тка, а тим б≥льше нарис про природу були в газет≥ незвичайним, майже сторонн≥м ¤вищем. ≤ неодноразово на тих же УлетючкахФ доводилос¤ чути: Уј нав≥що це треба газет≥?Ф", Ц писав у 1976 роц≥ журнал≥ст ¬.ѕЇсков . “акий стан речей не можна було вважати нормальним. “ому зусилл¤ громадськост≥, а зокрема журнал≥ста попул¤рноњ " омсомольской правды" ¬.ѕЇскова, спр¤мовуютьс¤ на активне привертанн¤ уваги до еколог≥чних проблем у прес≥.

¬≥домий еколог ≥з —анктѕетербурга, професор Ќов≥ков, ¤кий мав ще й гарне почутт¤ гумору, з≥брав де¤к≥ досить дивн≥ вирази, котр≥ з'¤вилис¤ в прес≥ в 1970т≥ роки: "еколог≥чна жилетка", "еколог≥чний велосипед" ≥ нав≥ть "еколог≥чна порнограф≥¤" .

ѕоки журнал≥сти винаходили черговий, на цей раз "еколог≥чний велосипед", стан довк≥лл¤ пог≥ршувавс¤. ≤ хоча тривали запекл≥ дискус≥њ в прес≥ на захист Ѕайкалу,  едрограда та ≥нших ун≥кальних м≥сць, ≥деолог≥чна система –ад¤нського —оюзу активно протид≥¤ла будь ¤ким починанн¤м природоохоронц≥в. ќднак так≥ акц≥њ стали предтечею зм≥н у людськ≥й св≥домост≥ щодо стану довколишнього середовища й спри¤ли розвитков≥ природоохоронноњ справи й еколог≥чноњ журнал≥стики зокрема. ѕочинають з'¤вл¤тис¤ перш≥ ірунтовн≥ матер≥али на захист природи, ¤к≥ не зловживають описами њњ краси, а розпов≥дають про сплюндровану р≥дну землю.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ƒосв≥д мас-мед≥а в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2199 прочитано)